Рішення

від 07.01.2025 по справі 440/8956/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8956/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення, адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво №500501 від 13.05.2021 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку із застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців з 11 липня 2024 року по 11 січня 2025 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 27.05.2024 року відносно неї порушено дисциплінарну справу, проте, таке рішення прийнято відповідачем за результатами оцінки обставин, які, у свою чергу, не підтверджені належними доказами. Ухвала Зарічного районного суду м. суми від 28.03.2024 розглянута неналежною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури - не за адресою робочого місця адвоката, а саме адреса: АДРЕСА_1 , згідно Єдиного реєстру адвокатів України. Також, довідка від 24.05.2024 не містить викладення обставин, виявлених під час перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.08.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Зазначив, що 22 квітня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла, скерована Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилковим С.В., на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 28.03.2024 року з доданими до неї матеріалам. При визначенні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області враховує, що адвокат ОСОБА_1 вчинила систематичні та грубі порушення Правил адвокатської етики. КДКА Полтавської області вирішила притягти адвокатку ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п.3 ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців з 11 липня 2024 року по 11 січня 2025 року.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, 21 червня 2021 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є здійснення захисту ОСОБА_2 у судових засіданнях Зарічного районного суду м. Суми по справі № 591/2940/21 у кримінальному провадженні від 04.06.2020 року. Згідно пункту 5.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору. ОСОБА_2 обвинувачується за ч.3 ст.307 КК України. Матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей про розірвання договору про надання правничої допомоги від 21.06.2021 року.

11.10.2022 адвокат ОСОБА_1 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням, яке сформовано в системі "Електронний суд" (зареєстроване канцелярією суду 12.10.2022 року (вхід.№ 20630) у якому прохала суд про участь в розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке судом задоволено.12.10.2022 року Зарічним районним судом м.

Суми постановлено ухвалу, яку в цей же день направлено адвокату ОСОБА_1 11.12.2023 року, в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 07.12.2023 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 3771) клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнним станом, що змушує здійснювати адвокатську діяльність в небезпечних умовах.

28.12.2023 року, в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 28.12.2023 року, сформоване в системі Електронний суд повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з неналежним повідомленням обвинуваченого ОСОБА_2 про дату судового засідання. В матеріалах доданих судом до ухвали суду наявна копія судової повістки, яку 27.12.2023 року отримала адвокат ОСОБА_1, для вручення обвинуваченому.

22.01.2024 року в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 22.01.2024 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 2348) повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона прямує в укриття у м. Києві. З матеріалів доданих судом до ухвали суду наявна копія розписки обвинуваченого ОСОБА_2 про отримання ним особисто 16.01.2024 року судової повістки про виклик до суду та про призначення судового засідання на 22.01.2024 року. Окрім цього представлена копія довідки від 16.01.2024 року про доставку адвокату ОСОБА_1 електронного документу "Повістка про виклик до суду у судове засідання" на 22.01.2024 року.

21.02.2024 року в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 21.02.2024 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 6339) повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона не може своєчасно прибути до суду, через загрозу ракетних ударів. З матеріалів доданих судом до ухвали суду наявна копія судової повістки адвокату ОСОБА_1 від 22.01.2024 року про призначення до розгляду справи у Зарічному районному суді м. Суми на 21.02.2024 року. Представлена копія довідки від 21.01.2024 року про доставку адвокату ОСОБА_1 електронного документу "Повістка про виклик до суду у судове засідання" на 21.02.2024 року.

12.03.2024 року в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 12.03.2024 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 8838) повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з неналежним повідомлення про призначення дати, часу судового засідання. З матеріалів доданих судом до ухвали суду наявна копія судової повістки адвокату ОСОБА_1 від 21.02.2024 року про призначення до розгляду справи у Зарічному районному суді м. Суми на 12.03.2024 року. Представлена копія довідки секретаря судового засідання від 27.02.2024 року про повідомлення нею адвоката ОСОБА_1 про призначення судового засідання у справі ОСОБА_2 на 12.03.2024 року та копія електронного документу "Повістка ОСОБА_1 " від 22.02.2024 року про призначення справи на

12.03.2024 року. З доданої до ухвали суду копії довідки секретаря судового засідання Зарічного районного суду м. Суми Яковенко А.А. від 12.03.2024 року встановлено, що 12.03.2024 року розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_2 не здійснювався у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Сумської області.

21.03.2024 року в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 21.03.2024 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 10233) повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона не може своєчасно прибути до суду, через загрозу ракетних ударів. З матеріалів доданих судом до ухвали суду наявна копія судової повістки адвокату ОСОБА_1 від 12.03.2024 року про призначення до розгляду справи у Зарічному районному суді м. Суми на 21.03.2024 року. Представлена копія довідки від 12.03.2024 року про доставку адвокату ОСОБА_1 електронного документу "Повістка про виклик до суду у судове засідання" на 21.03.2024 року.

28.03.2024 в судове засідання Зарічного районного суду м. Суми, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, не прибула, надіславши до суду 27.03.2024 року, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 10866) повідомлення про відкладення розгляду справи до розгляду її заяви про відвід судді Сороці Р.М. З матеріалів доданих судом до ухвали суду наявна копія довідки від 22.03.2024 року про доставку адвокату ОСОБА_1 електронного документу "Повістка про виклик до суду у судове засідання" на 28.03.2024 року.

28.03.2024 року адвокат ОСОБА_1 направила, сформоване в системі Електронний суд (вхід.№ 11056) повідомлення про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона не може своєчасно прибути до суду, через загрозу ракетних ударів.

Таким чином, матеріалами дисциплінарно провадження підтверджується, що про дату, час та місце проведення судових засідань Зарічного районного суду м. Суми у справі, яке призначалися на 11.12.2023 року, 28.12.2023 року, 22.01.2024 року, 21.02.2024 року, 12.03.2024 року, 21.03.2024 року, 28.03.2024 року, адвокат ОСОБА_1 повідомлена належним чином.

Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області приймає до уваги позицію суду викладену в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 28.03.2023 року, зокрема, що сам факт введення воєнного стану не може вважатися належною підставою для невиконання захисником своїх процесуальних обов`язків. Судові засідання не проводяться під час оголошеної повітряної тривоги. Захисник ОСОБА_1 не користується правом прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Окрім того, суд зазначив, що захисник ОСОБА_1 гальмує розгляд кримінального провадження, щодо особливо тяжкого злочину з серпня 2022 року, систематично не прибуває в судові засідання, не сприяє суду розгляду справи у розумні строки, зловживає процесуальними правами. Фактично захист обвинуваченого ОСОБА_2 зводиться до процесуальних маніпулювань та тяганини у зв`язку з необхідністю вирішувати процесуальні питання, як то подання безпідставних заяв про відвід, клопотань про відкладення судових засідань тощо. До суду надійшло 8 заяв про відвід судді Сороці М.Р. у задоволенні яких відмовлено з огляду на їх повторність та ознаки зловживання правом.

Неявка адвоката ОСОБА_1 у судові засідання Зарічного районного суду м. Суми 11.12.2023 року, 28.12.2023 року, 22.01.2024 року, 21.02.2024 року, 21.03.2024 року, 28.03.2024 року, як і заявлення нею повторних відводів складу суду свідчать про вчинення нею дій направлених на невиправдане затягування судового розгляду справи. КДКА Полтавської області прийшла до висновку, що кожна неявка адвоката ОСОБА_1 до Зарічного районного суду м. Суми є неповажною та містить окремий склад дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 3 частини 2 ст.34 Закону

України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме порушення вимог ст.7 та абзацу 3 ст.44 Правил адвокатської етики, оскільки дії адвоката ОСОБА_1 не відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства України, що є порушенням принципу законності, якого має дотримуватися адвокат у своїй професійні діяльності , окрім цього дії адвоката ОСОБА_1 призвели до невиправданого затягування розгляду судової справи, що є порушенням Правил адвокатської етики. Вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарні проступки є систематичними та грубими. Підривають авторитет адвокатури України в цілому.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області враховує, що адвокат ОСОБА_1 вчинила систематичні та грубі порушення Правил адвокатської етики.

КДКА Полтавської області вирішила притягти адвокатку ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п.3 ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 (шість) місяців з 11 липня 2024 року по 11 січня 2025 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Види адвокатської діяльності визначені статтею 19 Закону та включають надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів осіб; надання правової допомоги та представництво інтересів фізичних і юридичних осіб.

Перелік професійних обов`язків адвоката викладений в статті 21 Закону, згідно з якою під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством.

Відповідно до положень статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Частиною другою статті 34 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (частина перша статті 40 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною другою цієї статті Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Частиною першою статті 42 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені у частині п`ятій статті 50 Закону № 5076-VI, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі - Положення № 120; у редакції рішення Ради адвокатів України від 25 березня 2022 року № 34).

Однією з підстав для скасування спірного рішення позивачка зазначала те, що оскільки її робочим місцем як адвокатки є місто Суми, тому Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI не мала повноважень здійснювати дисциплінарне провадження відносно неї.

За правилом частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця. Проте існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Згідно з підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції, чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження, порушення та вирішення дисциплінарної справи) Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.

Відповідно до частини другої статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики, зі змінами від 15 лютого 2019 року), у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Пунктами 22, 23 Положення № 120 також обумовлено, що у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Отже, у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.

Указаний висновок відповідає правовому висновку щодо застосування частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, висловленому Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/3443/18. У цій справі Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 33 Закону № 5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, пункти 22, 23 Положення № 120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.

Суд підкреслює, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України в силу частини першої статті 57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону № 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Як указав Верховний Суд, такий його висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами.

Суд зазначає, що правове регулювання та обставини справи у справі № 826/3443/18, в якій Верховний Суд висловив позицію, не є тотожними до справ, що розглядається. Проте наведений підхід щодо застосування частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Національної асоціації адвокатів України Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 789 від 12.04.2024 зазначено, що на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 02.04.2024 надійшла копія ухвали зарічного районного суду м. суми від 28.03.2024, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 000501 від 13.05.2021, видане Радою адвокатів Сумської області). Вищезазначена копія ухвали відносно адвоката ОСОБА_1 надійшла на адресу ВКДКА від КДКА Сумської області, у зв`язку з відсутності необхідного кворуму в ДП КДКА Сумської області.

Згідно із пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.

З огляду на відсутність кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Суми, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, скерував ухвалу Заріцького районного суду м.Суми до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області для її подальшого розгляду.

Таким чином, в даному випадку було правомірно передано ухвалу Заріцького районного суду м.Суми до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області для її подальшого розгляду.

Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи стосовно неї як адвоката.

Судом встановлено, що це рішення ухвалене відповідачем за результатами розгляду ухвалу Заріцького районного суду м.Суми про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 .

У цій скарзі заявник просив порушити дисциплінарне провадження щодо порушення вказаним адвокатом вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення права на зайняття адвокатською діяльністю та виключення із Єдиного реєстру адвокатів України.

Підставою звернення є ухвала Заріцького районного суду м.Суми, в якій зазначено, що про дату, час та місце проведення судових засідань Зарічного районного суду м. Суми у справі, яке призначалися на 11.12.2023 року, 28.12.2023 року, 22.01.2024 року, 21.02.2024 року, 12.03.2024 року, 21.03.2024 року, 28.03.2024 року, адвокат ОСОБА_1 повідомлена належним чином

Також судом встановлено, що ухвалюючи спірне рішення, відповідач виходив з відомостей довідки, складеної членом дисциплінарного органу за результатами проведеної перевірки викладених у скарзі обставин, та матеріалів перевірки.

Як випливає із довідки від 24 травня 2024 року, складеної за результатами перевірки: "...Неявка адвоката ОСОБА_1 у судові засідання Зарічного районного суду м. Суми 11.12.2023 року, 28.12.2023 року, 22.01.2024 року, 21.02.2024 року, 21.03.2024 року, 28.03.2024 року, та загалом протягом 2023-2024 не прибула в жодне судове засідання. Після 01.11.2023 від адвоката ОСОБА_1 надійшло 11 повідомлень про неможливість прибуття у судові засідання через те, що в різні періоди доби лунають сигнали повітряної тривоги в областях, а також через неналежне, на її думку, повідомлення ОСОБА_2 . Вказані повідомлення надходять здебільшого в день судового засідання або за день до нього. Захисник не користується правом прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча відповідне її клопотання судом задоволено. Окрім неявок у судові засідання, захисник зловживає правом на подання відводів. Так, проятгом всього періоду перебування справи у її провадженні, надійшло 8 відводів головуючому судді Сороці М.Р .

Представлені матеріали вказують на наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку...."

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області на підставі вказаного дійшла висновку про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Виходячи з системного аналізу Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, суд звертає увагу, що передумовою для порушення дисциплінарної справи є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; підставою для порушення дисциплінарної справи є встановлення за результатами такої перевірки факту, який би свідчив про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку визначеного частиною другою статті 34 Закону.

Згідно вимог статті 35 вказаного Закону, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення стало порушення ним присяги адвоката України та одночасного вчинення грубого порушення Правил адвокатської етики.

Одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики може бути підставою позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю лише у тому випадку, якщо воно підриває авторитет адвокатури України.

З тексту спірного рішення не вбачається за який конкретно проступок (чи проступки) Відповідач притяг адвоката до дисциплінарної відповідальності - не зазначено час, місце, спосіб, форма (дія чи бездіяльність) інші суттєві ознаки, які характеризують такий проступок з об`єктивної сторони та відсутні посилання на докази, якими обґрунтовується вина Позивача.

Приписами ч.2 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до адвоката лише з підстав, виключний перелік яких визначений законом.

За правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення, яке може застосовуватися за наявності таких підстав: порушення присяги адвоката; розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили; систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

Дисциплінарна палата повинна була ретельно підійти до кваліфікації діянь адвоката відповідно до цих підстав.

Згідно п.1.2 Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю затвердженого рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІ-007/2023 від 30.11.2023 року (далі - Узагальнення), застосування до адвоката стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю припиняє право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також має наслідком його виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно п.2.2 Узагальнення, за своїми правовими наслідками позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є найтяжчим видом дисциплінарного стягнення. Тому, КДКА повинні особливо ретельно підходити до кваліфікації діянь відповідно до підстав застосування стягнення, передбачених ч. 2 ст. 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвоката ОСОБА_1 не з`являлась у судові засідання Зарічного районного суду м. Суми 11.12.2023 року, 28.12.2023 року, 22.01.2024 року, 21.02.2024 року, 21.03.2024 року, 28.03.2024 року, та загалом протягом 2023-2024 не прибула в жодне судове засідання

Відповідно до матеріалів судової справи, адвокатом ОСОБА_1 також неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи, а саме 14 серпня 2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, остання перебуває на лікарняному за доглядом доньки, в закладі охорони здоров`я на підставі медичних висновків про непрацездатність: медичний висновок про непрацездатність:MB4E-534T-56CA-K4K5 від 08.08.2024 року, медичний висновок про непрацездатність:6AME-26K2-PPTT-XCA9 від 12.08.2024 року. До даного клопотання вказані листки непрацездатності не були надані. 08 жовтня 2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, що позивач перебуває у лікарні міста Драменн королівства Норвегії у зв`язку з операцією на нирках. Відповідних доказів до даного клопотання також не було надано. 31 жовтня 2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в зв`язку з тим, що з хворобою сина (вимушена госпіталізація) знаходиться з ним поруч в Комунальній установі "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради (перебуває на лікарняному по догляду за дитиною ) медичний висновок про непрацездатність:MB4E-534T-56CA-K4K5 від 30.10.2024 року. Відповідних доказів до даного клопотання також не було надано.

В судовому засіданні 31.10.2024 суд визнав причини неявки позивачки неповажними, оскільки відсутні відповідні докази та відклав розгляд справи для надання позивачкою. відповідних доказів поважності не прибуття в судові засідання.

Також, адвокатом ОСОБА_1 буди заявлені два відводи головуючому судді Костенко Г.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вказує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області належними і допустимими доказами у справі довела законність і обґрунтованість оспорюваного рішення.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд зауважує, що в дослідженому випадку відповідачем дотримано порядок прийняття спірного рішення, передбачений вимогами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м.Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 22543623) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко