Рішення

від 06.01.2025 по справі 440/12450/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12450/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.11.2024 клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду на оскарження податкового повідомлення-рішення; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалами суду від 28.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення .

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що починаючи з 20.01.2023 не є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташоване відчужене ним нерухоме майно, і не може бути належним платником орендної плати за землю. Таким платником є фактичний власник нерухомого майна, яке знаходиться на відповідній земельній ділянці. Починаючи з моменту складання Акту та державної реєстрації права на нерухоме майно, припиняється нарахування будь-яких грошових зобов`язань за землю особі, що таке майно відчужила..

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до інформації Хорольської міської ради про укладені договори оренди на 2023 рік, наданої листом від 26.01.2023 № 06-22/334 (вхідний номер ГУ ДПС від 26.01.2023 № 1711/5/16-31/ЕП) ОСОБА_1 орендував земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002). Інформація надана Хорольською міською радою підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформації Хорольської міської ради про зміни в Документ, сформований в системі землекористування в січні 2023 року, наданої листом від 01.02.2023 № 06-22/466 (вхідний номер ГУ ДПС від 02.02.2023 №2206/5/16-31/ЕП) інформація щодо розірвання договору оренди з ОСОБА_1 відсутня.

На підставі даних, наданих Хорольською міською радою, ОСОБА_1 , відповідно до умов договору оренди землі від 17.11.2021, укладеного з Хорольською міською радою, проведено нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002), розташовану в АДРЕСА_1 за 2023 рік сумі 111 994,87 гривень (податкове повідомлення- рішення №494878-2412-1618 від 10.04.2023).

Податкове повідомлення-рішення направлене засобами поштового зв`язку та відповідно до Довідки про причини повернення/досилання Ф20 рекомендоване поштового відправлення повернуто 25.05.2023 з причини відсутності адресата за вказаною адресою.

Щодо клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначала, що сума витрат на послуги адвоката є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а також є необґрунтованою, оскільки вказані послуги не потребують значної кількості часу.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом

На підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2021 позивач придбав нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 553214353248) за адресою: м.Хорол, вул.Залізнична, 1в, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,4947 га з кадастровим номером 5324810100:50:008:0002 /а.с 6-7/.

Між позивачем (орендар) та Хорольською міською радою Лубенського району Полтавської області в особі міського голови (орендодавець) був укладений договір оренди землі від 17.11.2021, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (КВЦПЗ - 03.07). яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в /а.с. 8-9/.

У пункті 2 цього договору зазначено, що в оренду згідно з рішенням 20 сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 29.10.2021 №1085 передається земельна ділянка площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002).

У пункті 9 цього договору оренди землі наведено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі: у грошовій формі; у розмірі 4% нормативної грошової оцінки землі відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки року, за який проводилася плата.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002) станом на 12.11.2021 (дата формування витягу) складає 2 213 337,27 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" нерухоме майно: склад будівельних матеріалів (складові частини об`єкта нерухомого майна - адміністративна будівля, склад, огорожа, відмостка), яке належить йому на праві спільної сумісної власності подружжя та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 431,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 553214353248, номер запису про право власності 44211219 /а.с. 12/.

20.01.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №49045520 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" права власності на об`єкт нерухомого майна: склад будівельних матеріалів, згідно акта прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 /а.с. 13/.

24.01.2023 позивачем на адресу Хорольської міської ради направлено лист від 24.01.2023 про припинення дії договору оренди землі з підстав набуття права власності на нерухоме майно іншою особою /а.с. 15/, що підтверджується копією опису відправлення з наявним штампом оператора поштового зв`язку /а.с. 15, зворотній бік/.

Листом від 26.01.2023 №06-22/334 (вхідний номер ГУ ДПС від 26.01.2023 № 1711/5/16-31/ЕП) Хорольська міська рада повідомила ГУ ДПС в Полтавській області про те, що ОСОБА_1 орендував земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 площею 0,4947 га (кадастровий номер 5324810100:50:008:0002) /а.с. 16/.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №494878-2412-1618 від 10.04.2023, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з платежу орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 111 994,87 грн /а.с. 18/.

Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання його протиправними та скасування.

Норми права, які підлягають застосуванню

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За правилами пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування земельного податку є, зокрема, дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Абзацом 1 пункту 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом другим пункту 287.1 статті 287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За правилами статті 120 ЗК України в редакції на дату переходу права власності на об`єкти нерухомого майна від позивача до іншої особи ТОВ "Веселка-Полтава" у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Згідно з частиною четвертою статті 120 ЗК України, в редакції на час винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до частини сьомої статті 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

У відповідності до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.

Висновки щодо правозастосування

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов`язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Водночас, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов`язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов`язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з актом прийому-передачі та грошової оцінки майна від 20.01.2023 ОСОБА_1 передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" нерухоме майно: склад будівельних матеріалів (складові частини об`єкта нерухомого майна - адміністративна будівля, склад, огорожа, відмостка), яке належить йому на праві спільної сумісної власності подружжя та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 431,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 553214353248, номер запису про право власності 44211219.

Факт державної реєстрації 20.01.2023 права власності об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 553214353248 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Веселка-Полтава" підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявним у матеріалах справи.

При цьому 24.01.2023 позивачем на адресу Хорольської міської ради направлено лист про припинення дії договору оренди землі з підстав набуття права власності на нерухоме майно іншою особою, що підтверджується копією опису відправлення з наявним штампом оператора поштового зв`язку.

Отже, з 20.01.2023 об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 553214353248 не перебував у власності позивача.

Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Наведені норми кореспондуються з приписами статті 120 Земельного кодексу України, у частині четвертій якої наведено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Крім того, відповідно до пункту "а" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (частина третя статті 142 Земельного кодекс України).

Отже, особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно.

У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці, та неоформлення права користування на таку земельну ділянку обов`язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі №808/2684/15.

Тобто, у разі відчуження особою об`єкта, який перебував на відповідній земельній ділянці, до нового власника нерухомості переходить встановлений законодавством обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Отже, у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці, позивач з 20.01.2023 вже не був орендарем в розумінні Земельного кодексу України, Податкового кодексу України.

Таким чином, саме з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою (20.01.2023), у позивача як попереднього власника нерухомого майна зникає обов`язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об`єкти нерухомості, які відчужено.

Водночас, в силу положень пункту 287.1 статті 287 ПК України у позивача є обов`язок сплати податку за землю (орендної плати) за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно.

У 2023 році 365 днів.

Сума грошового зобов`язання, розрахована контролюючим органом у спірному податковому повідомленні-рішенні з платежу орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік становить 111 994,87 грн /а.с. 18/.

Отже, розмір орендної плати з фізичних осіб за один день 2023 року становить 306,84 грн (111 994,87 / 365 днів).

Фактичний період перебування землі у користуванні ОСОБА_1 у 2023 році 19 днів (з 01.01.2023 по 19.01.2023 включно).

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 є правомірним в частині визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання у розмірі 5 829,96 грн за 19 днів користування земельною ділянкою (306,84 грн х 19 днів), а в частині нарахування податкового зобов`язання за період з 20.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 106 164,91 грн - підлягає визнанню протиправним та скасуванню у зв`язку з відчуженням позивачем нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2023 №494878-2412-1618 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку на суму 106 164,91 грн - є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 106 164,91 грн, що становить 94,79% від ціни позову, сплачений судовий збір у розмірі 1148,10 грн (пропорційно сумі задоволених позовних вимог) належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, а тому відмовляє у їх стягненні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ), до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.04.2023 №494878-2412-1618 в частині нарахування орендної плати за земельну ділянку на суму 106 164,91 грн - визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1148,10 грн (одна сто сорок вісім гривень десять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков