Рішення

від 07.01.2025 по справі 520/30834/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 р. №520/30834/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000438/2 від 05.07.2024 p.

В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. Також вказано на невідповідність обраного підприємством методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані підприємством відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначено, що при аналізі наданих позивачем до митного контролю і митного оформлення документів встановлено, що за ЕМД № 24UA807200010509U7 від 05.07.2024 вказані комерційні умови поставки FCA, в той час як в експортному супровідному документі MRN №24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024 відсутні заявлені комерційні умови поставки, відсутні цінова інформація. Тобто, що в вищевказаному експортному супровідному документі не вказано валюту угоди та вартість товару.

Вказано, що до митного контролю та оформлення позивачем надано прайс-лист від 17.04.2024 б/ н, в якому не вказано одиницю виміру за яку висталена ціна товару, не містить терміну дії та умов поставки. Також позивач не надав ні каталогів, ні калькуляції собівартості від виробника товару також не надано і сертифікату походження товару згідно п.3.7 зовнішньоекономічного договору від 10.01.2023 № 23-Rollyx.

Наданий митному органу контракт від 10.01.2023 № 23-Rollyx не засвідчений підписом особи, уповноваженої на укладання договору (контракту) та не містить печатку підприємства (продавця), що на думку відповідача свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у дійсності цього контракту.

Щодо транспортних витрат вказано, що позивачем по спірній ЕМД при нарахуванні митної вартості по зазначеній партії товару - загальна сума транспортних витрат склала - 55877,55 грн. На момент подання і оформлення ЕМД №24UA807200010509U7 від 05.07.2024 позивачем разом із рахунком №274 від 01.07.2024 наданий документ «Загрузка из Польши», де вказана вартість транспортування вантажу до склада вантажлотримувача у сумі 95380 грн. Однак, ніякого розрахунку у зазначеному документі не міститься. Також звертав уівгу, що цей документ наданий не від перевізника ФОП ОСОБА_1 , а від позивача ПАТ «Новий стиль». До того ж у цьому документі дата загрузки зазначена 25.06.2024 і вже була відома сума транспортних витрат (95380 грн.). Тоді, як транспортний документ СМR № А2240540, по якому здійснювалося перевезення вантажу, датований 27.06.2024.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом з матеріалів справи встановлено, що що між позивачем та компанією ROLLYX s.r.o., Чехія було укладено Контракт № 23-Rollyx від 10.01.2023 р, за умовами якого позивач придбав конструкційні частини меблів (коліщата, опора), країна виробництва: Чехія. (а.с. 23-30)

Умовами п. 1.1. Контракту визначено, що продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у цьому Контракті.

Умовами поставки товару є FCA Люстенице, за адресою вул. Зелена, 422 (п. 3.1. Контракту). Умова оплати товару - відстрочення платежу (п. 5.2. Контракту).

Комерційним інвойсом №2240540 від 27.06.2024, специфікацією №14 від 25.06.2024 визначені асортимент, ціни, інші умови поставки товару (а.с. 31-34).

05.07.2024 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію № 24UA807200010509U7, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 30811,05 євро (а.с. 21-22).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.06.2024; Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 2240540 від 27.06.2024; Автотранспортну накладну (Road consignment note) №А 121562 від 27.06.2024; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №274 від 01.07.2024; Калькуляцію транспортних витрат б/н від 02.07.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 01/07/24 від 01.07.2024; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс виробника від 17.04.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 14 від 25.06.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 23-Rollyx від 10.01.2023; Договір (контракт) про перевезення № 02052022 від 02.05.2022; Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 2240540 від 27.06.2024; Інші некласифіковані документи Взаємозалежність (ст.58 МКУ) 05.07.2024; Інші некласифіковані документи Висновок спеціаліста № 1990/z від 28.10.2013; Інші некласифіковані документи лист виробника 09.08.2023; Інші некласифіковані документи опис 05.07.2024; Інші некласифіковані документи Страхування від 05.07.2024; Копія митної декларації країни відправлення 24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів. (а.с. 55 -56).

На запит митного органу, позивач направив лист № 05/07/2024-1ф від 05.07.2024 р., з інформацією та поясненнями стосовно запитуваної інформації та документів з поставки товару. У листі Позивач повідомив, що ним було надано всі наявні на дату розмитнення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару. У зв`язку з чим просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 МК України, прийняти рішення про визначення митної вартості. (а.с. 58-59).

05.07.2024 Харківською митницею було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2024/000525. та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2024/000438/2 від 05.07.2024., митну вартість товарів визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних товарів) 58817,63 (а.с. 17-20).

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: 24UA807200010543U0, та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 234 057,95 грн. (а.с. 60-61).

11.09.2024 АТ «Новий стиль» до митниці поданий лист № 10.09.2024/1 від 10.09.2024, оформлений в порядку частини 8 ст. 55 МК України, до якого долучено документи, що підтверджують оплату та вартість перевезення, які були відсутні на час митного оформлення партії товару: платіжна інструкція № 5952 від 11.07.2024 (за якою сплачені послуги за рахунком № 274 від 01.07.2024; CMR НОМЕР_1 з відміткою про одержання вантажу; Акт надання послуг №274 від 08.07.2024. Також був наданий прайс-лист, отриманий на запит від виробника/продавця товару ROLLYX.r.o.: ціни на товар в ньому визначені на умовах FCA, та мають одиницю виміру, за яку виставлена ціна товару EUR. Ціна товару за цим прайс-листом тотожна цінам, які зазначені в прайс-листі, що був наданий до митного оформлення, в специфікації № 14 від 25.06.2024 та інвойсі №2240540 від 27.06.2024, за якими здійснювалася поставка товару. Також був поданий Звіт про оцінку майна № 02/09/2024/01 від 02.09.2024 р. суб`єкта оціночної діяльності РТВП «Гранід» у формі ТОВ, з якого вбачається, що ціна товару відповідає рівню ринкових цін. Що стосується оплати товару: було надано пояснення, що строк оплати товару станом на дату цього листа ще не настав, товар з боку АТ «Новий стиль» ще не оплачений.

Розглянувши подану позивачем інформацію та документи, відповідач листом №7.4-2/15-02/13/6165 від 13.09.2024 повідомив, що подані додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваних товарів, в зв`язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000438/2 від 05.07.2024 p.

У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

1) Невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв`язку з тим, що подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що булі фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром по підприємству;

- в прайслисті від 17.04.2024 б/н не вказано одиницю виміру, за яку виставлена ціна товару; наданий до митного оформлення прайс-лист від 17.04.2024 б/н по суті є офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо АТ «Новий стиль» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1984 року;

- витрати на завантаження повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості товару не була врахована (тобто можливо не включено всі складові митної вартості);

- прайс-лист від виробника не містить терміну дії;

- відсутні каталоги, калькуляція собівартості товару від виробника товару;

- відсутня експортна декларація, до митного оформлення надано товаросупровідний документ від 27.06.2024 № 24CZ61000000FYJHA3;

- відсутній сертифікат походження товару згідно п. 3.7. зовнішньоекономічного договору від 10.01.2023 № 23-Rollyx;

- відсутня калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Також не надана інформація щодо угод на ідентичні та подібні товари; не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріали та витрат, понесених виробником у зв`язку із виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних, оформлених товарів до митного оформлення час становить: товар 1) 5,426 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня.

Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова на оформлений у максимально наближений до митного формлення час, за даним кодом товару УКТЗЕД 8302200090, на таких саме комерційних умовах (FCA), з однаковою торговельною маркою: ROLLYX, виробником: Rollyx s.r.o., країною виробництва: CZ (Чехія), по ДМВ1 з тих що наявні: №UA110140/2024/4430 (тов.1) від 05.06.2024.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному товариству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Щодо доводів відповідача, що в прайслисті від 17.04.2024 б/н не вказано одиницю виміру, за яку виставлена ціна товару; наданий до митного оформлення прайс-лист від 17.04.2024 б/н по суті є офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо АТ «Новий стиль» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1984 року; прайс-лист від виробника не містить терміну дії, суд зазначає наступне.

Прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Такий документ має додаткове (другорядне) значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).

Судом встановлено, що Позивачем листом № 10.09.2024/1 від 10.09.2024 в порядку частини 8 ст. 55 МК України, був наданий прайс-лист, отриманий на запит від виробника/ продавця товару ROLLYX s.r.o.: ціни на товар в ньому визначені на умовах FCA Lustenice, та мають одиницю виміру, за яку виставлена ціна товару EUR.

Ціна товару за цим прайс-листом тотожна цінам, які зазначені в прайс-листі, що був наданий до митного оформлення, в специфікації № 14 від 25.06.2024 та інвойсі 2240540 від 27.06.2024, за якими здійснювалася поставка товару.

Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), , не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 815/2731/18, від 01.03.2023, у справі № 420/18880/21.

Таким чином, доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Крім того, Ссудом встановлено, що відповідач, з-поміж іншого, запитував у позивача такі додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, калькуляції собівартості товару від виробника товару.

Такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15.

Щодо відсутності сертифікату походження товару згідно п. 3.7. зовнішньоекономічного договору від 10.01.2023 № 23-Rollyx, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що контракт № 23 Rollyx був укладений 10.01.2023, за п. 3.7. контракту визначено, що перелік комерційних документів при постачанні окремих партії товару може біти змінений.

Після укладення Контракту між Україною та ЄС було прийнято РІШЕННЯ № 1/2023 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 16 листопада 2023 року про внесення змін до Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, дата набрання чинності 01.12.2023.

На умовах цієї міжнародної угоди походження товару підтверджено експортером (компанією ROLLYX) замість сертифіката іншим документом - «декларацією походження», ст. 18 РІШЕННЯ № 1/2023. В митній декларації цей документ зазначений в графі 47 під кодом 7012 «Декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером».

Отже, на підставі Міжнародної угоди та п. 3.7. контракту (можливість зміни документів) походження товару підтверджено іншим документом.

Крім того, відповідач ні в рішенні про коригування митної вартості, ні в відзиві на позовну заяву не обґрунтовує, яким чином відсутність саме «сертифікату» при підтвердженні походження товару іншим рівнозначним документом впливає на митну вартість товару.

Щодо відсутності експортної декларації, до митного оформлення та наданння товаросупровідного документу від 27.06.2024 № 24CZ61000000FYJHA3, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися Відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Натомість судом встановлено, що до митного оформлення надано копію експортної декларації з перекладом, а саме це документ № 24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024 за формою EX-1, назва цього документу на чеській мові «VYVOZNY DOPROVODNY DOKLAD», переклад назви на українську мову (переклад зроблений професійним бюро перекладів «Експортний супровідний документ».

Більш того, з огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання, не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 09.04.2021 року у справі № 804/5143/16.

У постанові Верховного суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 суд вказав, що крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв`язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами.

Доводи відповідача, що Контракт № 23- ROLLYX не засвідчений підписом особи уповноваженої на укладання контракту та не містить печатку підприємства (продавця), суд вважає необґрунтованим, оскільки по-перше, зазначені зауваження не були висловлені митним органом під час здійснення митного оформлення, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України позбавляє права відповідача як суб`єкта владних повноважень посилатися на них, по-друге відповідно до змісту контракту № 23-Rollyx визначена особа, що діє від імені продавця Rollyx s.r.o. директор М. Ванкова/ M. Vankova, що діє на підставі Статуту, за п. 13 контракту він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. В розділі контракту «ПІДПИСИ/SIGNUTURES» з боку продавця наявний підпис з розшифровкою «M. Vankova», а також печатка продавця.

Щодо доводів відповідача про відсутність в експортному документі № 24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024 комерційних умов поставки, цінової інформації, суд зазначає наступне.

Зазначені зауваження не були висловлені митним органом під час здійснення митного оформлення, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України позбавляє права відповідача як суб`єкта владних повноважень посилатися на них.

Разом із тим, позивач пояснив, що експортний документ № 24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024 це експортна декларація форми EX-1, яка застосовується при експорті товарів з країн Євросоюзу.

Експортна декларація оформлена в країні експорту товару в Чехії у відповідності до діючого законодавства Євросоюзу, АТ «Новий стиль» подано цей документ в тому вигляді, в якому він був отриманий від постачальника товару, та АТ «Новий стиль» не відповідає за зміст цього документу.

Відповідач, зазначаючи у відзиві на позов про недоліки цього документу, не посилається на конкретні норми та джерела права, яким не відповідає його оформлення та заповнення .

До того ж, експортна декларація № 24CZ61000000FYJHA3 від 27.06.2024 містить посилання на інвойс 2240540. Саме в інвойсі 2240540, як це встановлено п. 3.1. Контракту № 23- ROLLYX, встановлені умови поставки, і вони визначені як FСА, Люстенице, в інвойсі зазначена номенклатура товару, ціна товару, загальна вартість товару та валюта EUR, інше.

Отже, з експортної декларації країни відправлення через її посилання на інвойс 2240540, встановлюється вся необхідна інформація щодо товару, а тому твердження Відповідача, про неможливість ідентифікувати товар, що ввозився на територію Україну, не відповідають фактичним обставинам.

Щодо доводів відповідача, що витрати на завантаження повинні включатися до вартості товару, але дана складова митної вартості товару не була врахована (тобто можливо не включено всі складові митної вартості), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що умовами контракту№ 23-Rollyx від 10.01.2023, п. 3.1. продавець поставляє покупцю товар на наступних умовах: FCA Люстенице, по адресу вул. Зелена, 422.

Умова поставки FCA Люстенице також зазначена в специфікації № 14 від 25.06.2024 та інвойсі № 2240540 від 27.06.2024. В CMR A №121562 в рядку 4 «Місце та дата завантаження вантажу» вказано: CZECH REPUBLIC ROLLYX s.r.o. ZELENA 422, LUSTENICE. При цьому, що місце завантаження CZECH REPUBLIC ZELENA 422, LUSTENICE є адресою місцезнаходження продавця ROLLYX s.r.o. (п. 15 контракту).

За п. 12.7. контракту № 23-Rollyx від 10.01.2023 при тлумаченні цього Контракту мають силу правила ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.

Згідно з цими міжнародними правилами термін FCA або «франко-перевізник» в частині поставки свідчить про наступне: Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем.

В специфікації, в інвойсі ціна товару визначена на умовах поставки FCA Люстенице (за місцезнаходженням продавця), отже включає в себе вартість завантаження.

Таким чином, припущення відповідача про неврахування витрат на завантаження є помилковим.

Щодо відсутності калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, суд заначає наступне.

Так, судом встановлено, що АТ «Новий стиль» здійснювало перевезення партії товару не власним транспортом, а замовило перевезення у перевізника ФОП ОСОБА_1 .

На підтвердження відносин з перевезення до митного оформлення наданий договір на перевезення №02052022 від 02.05.2022.

На підтвердження вартості перевезення АТ «Новий стиль» надані документи: рахунок на оплату вартості перевезення № 274 від 01.07.2024, Довідка перевізника про транспортні витрати № 01/07/24 від 01.07.2024, Довідка про транспортні витрати АТ «Новий стиль» від 02.07.2024.

Відповідно до п. 2.2. та п. 2.3. Договору № 02052022 від 02.05.2022, за яким здійснювалося перевезення партій товару, в заявці замовник (яким є АТ «Новий стиль») зобов`язаний повідомити перевізнику адреси завантаження та розвантаження вантажу, час подачі автомобіля під завантаження, вагу вантажу, адреси відправника та одержувача вантажу, із зазначенням їх контактних телефонів та відповідальних осіб; адреси проведення митного оформлення вантажу у місцях завантаження та розвантаження; термін доставки вантажу; вартість перевезення, за потреби, інші особливості перевезення вантажу.

Перевізник зобов`язаний підтвердити заявку шляхом підписання із зазначенням у Заявці номера автомобіля та причепа П.І.Б. водія, номери телефону водія та передати Заявку Замовнику. Перевізник передає Замовнику Заявку, підписану Перевізником та завірену печаткою.

Суд зазначає, що подана до митного оформлення Заявка під назвою «Загрузка из Польши» повністю відповідає вищезазначеним пунктам Договору, за яким здійснювалося перевезення товару, тож будь-які сумніви щодо цієї Заявки з боку представника Відповідача є недоречними.

АТ «Новий стиль» замовив у перевізника ФОП ОСОБА_1 перевезення збірного вантажу від різних (трьох) продавців товару, загальна вартість перевезення збірного вантажу за домовленістю сторін становить 95 380,00 грн, вказане підтверджено змістом зв`язки. (а.с. 43)

Як пояснив позивач, на цю загальну погоджену вартість перевезення збірного вантажу перевізник ФОП ОСОБА_1 оформив рахунок №274 від 01.07.2024 та надав довідку про вартість перевезення № 01/07/24 від 01.07.2024, в яких визначив окремо вартість послуг до митного кордону України 66 766,00 грн, та від митного кордону України до м. Харкова 28 614,00 грн.

Оскільки вартість перевезення, в т.ч. до митного кордону України (яка включається до митної вартості товару) встановлена за збірний вантаж різної ваги від трьох різних продавців, АТ «Новий стиль» до митного оформлення надав довідку від 02.07.2024, в якій загальна вартість перевезення збірного вантажу (сумарна вага бруто 14 839 кг) в сумі 66 766,00 грн (до митного кодону України) розподілена, виходячи з ваги бруто кожної окремої партії товару від окремого продавця товару.

Вага бруто партії товару від постачальника Rollyx s.r.o. складає 12 419 кг (зазначено в графі 35 МД), відповідно вартість перевезення цієї партії товару 66 766,00 грн /14 839 кг х12 419 кг = 55 877,55 грн.

Саме ця сума 55 877,55 грн. була додана Позивачем до митної вартості партій товару, що Відповідачем підтверджується у відзиві. Уся вищенаведена інформація, пов`язана з визначенням вартості послуги перевезення партії товару міститься в поданих до митного оформлення документах (заявка, рахунок, довідка перевізника, довідка АТ «Новий стиль»), тому твердження про відсутність розрахунку та незрозумілість механізму визначення вартості транспортних витрат не відповідає фактичним обставинам.

Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення №UA807000/2024/000438/2 від 05.07.2024 p про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020, код ЄДРПОУ 32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000438/2 від 05.07.2024 p.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (ЄДРПОУ 32565288) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 44017626) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3510,87 грн (три тисячі п`ятсот десяь гривень 87 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.