Рішення

від 07.01.2025 по справі 560/16628/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/16628/24

РІШЕННЯ

іменем України

07 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Виконувача обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Маківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Маківської сільської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Маківської сільської ради від 24.05.2023 № 14-30/2023 "Про відмову у віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 та площею 39,9084 га до самозалісених ділянок";

- зобов`язати Маківську сільську раду розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 № 406/2023 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144, площею 39,9084 га до самозалісеної.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушуючи вимоги законодавства, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, Маківська сільська рада рішенням від 24.05.2023 № 14-30/2023 за результатами розгляду подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та від 19.05.2023 за № 533/2023 протиправно відмовила у віднесенні залісеної земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) до самозалісених земель. При цьому орган місцевого самоврядування не не надав документів, за якими нею прийнято оскаржуване рішення, зазначивши, що однією з підстав прийняття вказаною рішення було недотримання ДП "Ліси України" ст. 123 ЗК України, підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру щодо віднесення даної ділянки до самозалісених не вбачається, оскільки висадка зелених насаджень була здійснена жителями Михайлівської громади. Крім, того, рішенням сесії № 9-47/2024 від 28.10.2024 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначенні земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 із земель запасу у земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження (землі рекреаційного призначення, код 07.08). Такі дії органу місцевого самоврядування не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" та порушують інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 не може бути віднесена до самозалісених, оскільки дерева висадили жителі села Михайлівка. Також зазначає, що маківською сільською радою змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 із земель запасу у земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження (землі рекреаційного призначення, код 07.08). Позивач викладеними вимогами у позовній заяві неправомірно та необґрунтовано втручається у дискреційні повноваження Маківської сільської ради оскільки вирішення питання щодо зміни виду угідь земель на самозалісені ділянки відноситься до виключної компетенції органу, уповноваженого на розпорядження такою земельною ділянкою.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача про висадку дерев на земельній ділянці із кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 жителями села Михайлівка є безпідставним, оскільки жодних доказів та підтверджуючих документів на вказане твердження не надано. Крім того, вказує, що відповідно до вимог ст. 57-1 Земельного кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського, призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Таким чином, віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 до земель рекреаційного призначення не створює перешкод для віднесення її самозалісених земельних ділянок. Віднесення земельної ділянки до самозалісеної не позбавляє права комунальної власності на таку земельну ділянку, не змінює категорію та цільове призначення земельної ділянки, а лише приводить у відповідність відомості Державного земельного кадастру до фактичної обстановки та визначає вид угідь земельної ділянки. При цьому, ідентифікація та віднесення ділянок до самозалісених сприятиме реалізації заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів України та реалізації державної екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" для досягнення оптимальної лісистості України та збереження існуючих лісових насаджень. Просить задоволити позовні вимоги Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

Південно-Західним міжрегіональним управлінням, лісового та мисливського господарства 13.04.2023 за № 406/2023 та 19.05.2023 за № 533/2023 направлялися подання на адресу Маківської сільської ради про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144, площею 39,9084 га, до самозалісених ділянок.

Рішенням сесії Маківської сільської ради № 14-30/2023 від 24.05.2023 відмовлено у віднесенні земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144, площею 39,9084 га, до самозалісених ділянок.

Маківською сільської радою у відповідь на запити окружної прокуратури у листах № 451 від 29.04.2024, № 825 від 07.08.2024 повідомлено про наявність лісової рослинності на земельній ділянці з кадастровим-номером 6821886200:04:002:0144, однак відсутність потреби у проведенні обстеження даної земельної ділянки та відсутність підстав для зміни цільового призначення на угіддя самозалісених земель.

Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства було проведене заплановане обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 на предмет її самозалісення, яке відбулось 03.10.2024 та за результатами якого (обстеження) складено відповідний акт з фотофіксацією.

23.10.2024 окружна прокуратура звернулася до Маківської сільської ради із запитом № 52-8079вих-24, у якому зазначила про результати проведеного 03.10.2024 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144, із проханням повідомити про підстави прийняття рішення сесії № 14-30/2023 від 24.05.2023, яким відмовлено, у віднесенні вищезгаданої земельної ділянки до самозалісених ділянок.

Маківська сільська рада листом № 1121 від 01.11.2024 повідомила, що однією з підстав прийняття рішення сесією про відмову в віднесенні вищезгаданої земельної ділянки до самозалісених ділянок було недотримання ДП "Ліси України" ст. 123 ЗК України, підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру щодо віднесення даної ділянки до самозалісених не вбачається, оскільки висадка зелених насаджень була здійснена жителями Михайлівської громади. Крім того, рішенням сесії № 9-47/2024 від 28.10.2024 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначенні земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 із земель запасу у земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження (землі рекреаційного призначення, код 07.08).

Прокурор вважаючи, що такі дії органу місцевого самоврядування не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" та порушують інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

У ст. 1 Лісового кодексу України надано визначення терміну самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У ч. 2 ст. 57-1 Земельного кодексу України зазначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

При цьому віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені в Державний земельний кадастр, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

Згідно із Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Держлісагентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства і відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міндовкілля; має право одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.11.2022 № 1008 затверджено Положення про Південно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (надалі Положення).

Пунктами 1, 3 Положення встановлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагенству, є його територіальним органом та здійснює реалізацію повноважень Держлісагенства у сфері лісового та мисливського господарства на території Хмельницької області. Воно є юридичною особою , має самостійний баланс, рахунки в органах ДКС України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства забезпечує, зокрема, ведення моніторингу лісів; організовує збір інформації для ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та державного кадастру мисливських тварин, що перебувають на території України; в межах повноважень бере участь у розроблені та виконанні загальнодержавних, регіональних (місцевих) програм з охорони, захисту, використання, відтворення лісів та розвитку мисливського господарства; здійснює інші повноваження, визначені Законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

У відповідності до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Як слідує з аналізу вищезазначених положень, законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених передбачає, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, власнику земельної ділянки достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки, а органу місцевого самоврядування рішення про віднесення земель до самозалісених.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що Маківська сільська рада за результатами розгляду подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та від 19.05.2023 за № 533/2023 прийняла рішення про відмову у віднесенні угідь до самозалісених.

Як слідує зі змісту спірного рішення, таке прийняте з урахуванням рекомендації постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

В свою чергу, з метою встановлення підстав відмови у віднесенні указаної земельної ділянки до самозалісеної, Кам`янець-Подільська окружна прокуратура 15.04.2024 листом за №52- 3246вих-2452-762-24 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направила відповідний запит до Маківської сільської ради.

Проте, Маківською сільської радою у відповідь на запити окружної прокуратури у листі № 451 від 29.04.2024, лише повідомлено про наявність лісової рослинності на земельній ділянці з кадастровим-номером 6821886200:04:002:0144, однак відсутність потреби у проведенні обстеження даної земельної ділянки та відсутність підстав для зміни цільового призначення на угіддя самозалісених земель.

Після проведеннея обстеженя земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 на предмет її самозалісення, яке відбулось 03.10.2024 та за результатами якого (обстеження) складено відповідний акт з фотофіксацією, 23.10.2024 окружна прокуратура звернулася до Маківської сільської ради із запитом № 52-8079вих-24, у якому зазначила про результати проведеного 03.10.2024 обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144, із проханням повідомити про підстави прийняття рішення сесії № 14-30/2023 від 24.05.2023, яким відмовлено, у віднесенні вищезгаданої земельної ділянки до самозалісених ділянок.

Маківська сільська рада листом № 1121 від 01.11.2024 повідомила, що однією з підстав прийняття рішення сесією про відмову в віднесенні вищезгаданої земельної ділянки до самозалісених ділянок було недотримання ДП "Ліси України" ст. 123 ЗК України, підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру щодо віднесення даної ділянки до самозалісених не вбачається, оскільки висадка зелених насаджень була здійснена жителями Михайлівської громади. Крім того, рішенням сесії № 9-47/2024 від 28.10.2024 затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначенні земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 із земель запасу у земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження (землі рекреаційного призначення, код 07.08).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) є територіальна громада в особі Маківської сільської ради.

Отже, Маківська сільська рада відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України є органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності в її адміністративних межах, зокрема приймати рішення про віднесення указаних земельних ділянок до самозалісених земель.

Однак, незважаючи на те, що Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства у своїх поданнях від 13.04.2023 за № 406/2023 та від 19.05.2023 за № 533/2023 зазначало, що указані ділянки самозалісені, а також на те, що за даними відкритих джерел (kadastr.live) вбачається наявність деревного покриву на цих земельних ділянках, Маківська сільська рада не провела їх обстеження перед прийняттям оскаржуваного рішення, натомість відмовила у віднесенні ділянок до самозалісених земель та на тридцятій (черговій) сесії восьмого скликання 24.05.2023 прийняла спірне рішення №14-30/2023 про таку відмову.

Щодо посилання відповідача, що висадка дерев на земельній ділянці із кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 була здійснена жителями села Михайлівка, суд зазначає, що жодних доказів та підтверджуючих документів на вказане твердження відповідачем не надано, відтак суд залишає вищезазначене без уваги.

Також щодо твердження відповідача, що маківською сільською радою змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 із земель запасу у земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження (землі рекреаційного призначення, код 07.08), то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 57-1 Земельного кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського, призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Таким чином, віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 до земель рекреаційного призначення не створює перешкод для віднесення її самозалісених земельних ділянок.

Крім того, віднесення земельної ділянки до самозалісеної не позбавляє права комунальної власності на таку земельну ділянку, не змінює категорію та цільове призначення земельної ділянки, а лише приводить у відповідність відомості Державного земельного кадастру до фактичної обстановки та визначає вид угідь земельної ділянки.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини та законодавчі положення, що регулюють спірні правовідносини свідчать про невідповідність оскаржуваного рішення тридцятої сесії восьмого скликання Маківської сільської ради від 24.05.2023 № 14-30/2023 "Про відмову у віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 та площею 39,9084 га до самозалісених ділянок" критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначеної норми, у взаємозв`язку з ч. 2 ст. 2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

У випадку віднесення радою земельної ділянки, зазначеної у поданнях Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та від 19.05.2023 за № 533/2023 до самозалісеної не йдеться про вибір ради на власний розсуд прийняти рішення про їх віднесення чи про відмову у віднесенні до замозалісених ділянок, оскільки згідно із ст. 57-1 Земельного кодексу України до самозалісених угідь орган місцевого самоврядування не може віднести лише землі державної та приватної власності, а також землі лісогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Оскільки указана у поданнях Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та від 19.05.2023 за № 533/2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на час звернення з такими поданнями була сільськогосподарськими землями комунальної власності, орган місцевого самоврядування зобов`язаний був належним чином виконати вимоги ст. 57- 1 Земельного кодексу України та прийняти рішення про віднесення цих ділянок до самозалісених.

За таких обставин, суд вважає, що ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання Маківської сілької ради розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

"Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 826/2793/18 та від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 сформульовано визнання "інтересу держави" ("публічного інтересу") як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У справі, що розглядається, ураховуючи положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Кам`янець-Подільська окружна прокуратура листом від 05.08.2024 № 52-6344вих-24 повідомила Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про наявність відмови Маківської сільської ради у віднесенні спірної земельної ділянки до самозалісненої, що свідчить про протиправність прийнятого рішення та про бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) до самозалісеної земельної ділянки. В указаному листі Кам`янець-Подільська окружна прокуратура просила повідомити, чи вживалися цими органами державної влади заходи для захисту порушених інтересів держави.

Верховний Суд в постанові від 09.02.2023 у справі № 160/7640/20 дійшов висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурор в повній мірі довів неналежне здійснення Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства захисту інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів, що надало йому у спірних правовідносинах право на звернення до суду в інтересах держави з позовом.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №640/16767/21, від 09.10.2023 у справі № 640/4637/21, від 30.01.2024 у справі № 420/10218/22.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі у спосіб, обраний прокурором.

В силу приписів ч. 2 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маківської сільської ради від 24.05.2023 № 14-30/2023 "Про відмову у віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 та площею 39,9084 га до самозалісених ділянок".

Зобов`язати Маківську сільську раду розглянути на сесії ради подання Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.04.2023 за № 406/2023 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6821886200:04:002:0144 (площею 39,9084 га) до самозалісених у порядку, визначеному ч. 2, 3, 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Виконувач обов`язків керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Драгоманова, 11, м. Кам`янець-Подільський, Кам`янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., 32302 , код ЄДРПОУ - 02911102) Відповідач:Маківська сільська рада (вул. Воздвиженська, буд. 22, Маків, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32445 , код ЄДРПОУ - 40134461)

Головуючий суддя П.І. Салюк