Ухвала

від 07.01.2025 по справі 600/5613/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5613/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М ОЙЛ ТРЕЙД» до Енергетичної митниці про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М ОЙЛ ТРЕЙД» звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «М ОЙЛ ТРЕЙД» митною декларацією типу ІМ ТФ №24UA903150001945U9 від 16 травня 2024 року згідно акту про взяття проб (зразків) товарів від 16 травня 2024 року №UA903150/2024/125;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2024/000130 від 04 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 12 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано з Енергетичної митниці належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

До суду від Енергетичної митниці надійшло клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що, на думку відповідача, дана справа становить високий ступінь суспільного інтересу та має виняткове значення для її учасників, оскільки спірні правовідносини випливають із владних управлінських функцій митних органів, пов`язаних з виконанням завдань щодо захисту економічних інтересів України.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є, зокрема, дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «М ОЙЛ ТРЕЙД» митною декларацією типу ІМ ТФ №24UA903150001945U9 від 16 травня 2024 року згідно акту про взяття проб (зразків) товарів від 16 травня 2024 року №UA903150/2024/125. Водночас позивач просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови і прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2024/000130 від 04 червня 2024 року.

Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Крім цього, частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені норми, враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, суд зазначає, що дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 257 та частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, вирішення питання, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, про що і зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 12 грудня 2024 року.

Рішення про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження прийнято судом відповідно до положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що дана справа у розумінні частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до справ незначної складності. Предмет спору даної справи не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження. Обсяг доказів у даній справі та предмет спірних правовідносин не робить неможливим її розгляд за правилами спрощеного провадження.

Водночас суд звертає увагу учасників процесу і на те, що розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження не позбавляє їх можливості надати додаткові пояснення відносно предмету спору у даній справі.

Разом з цим відповідач у поданому клопотанні не навів жодних обставин, які позбавляють його можливості надати додаткові пояснення під час розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас варто зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України, незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається адміністративна справа (загального чи спрощеного), передбачено право учасників справи надавати суду заяви, клопотання, пояснення з наведенням своїх доводів, міркувань чи заперечень стосовно позовних вимог та інших питань, які виникають під час судового розгляду. Поряд з цим, на виконання обов`язку доказування, передбаченого статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі суб`єкти владних повноважень можуть подавати до суду письмові пояснення з наведенням доводів стосовно правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, які оскаржуються позивачем, у тому числі з наданням відповідних доказів.

Суд також зазначає, що розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження не обмежує учасників справи в реалізації прав, передбачених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно посилань відповідача на те, що дана справа становить високий ступінь суспільного інтересу та має виняткове значення для її учасників, то такі також не свідчать про необхідність розгляду даної справи виключно в порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому таке задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М ОЙЛ ТРЕЙД» до Енергетичної митниці про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк