Постанова

від 07.01.2025 по справі 520/15809/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 р. Справа № 520/15809/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.09.23 по справі № 520/15809/23

за позовом Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області

до Приватна фірма «ВЕЛКАМ»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби,позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якомупросить суд стягнути з Приватної фірми «ВЕЛКАМ» (далі - відповідач, ПФ "ВЕЛКАМ") штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3 400,00 гривень.

04.09.2023 рішенням Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Відповідач правом подання відзову на апеляційну скаргу не скористався.

На виконання положень ст. 301 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) на адресу відповідача, яка зазначена в апеляційній скарзі та відповідає витягу з Реєстру, надсилалась копія апеляційної скарги та ухвали про відкриття апеляційного провадження. Конверт з зазначеними вкладеннями поштовим відділенням повернуто через закінчення строку зберігання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

24.10.2022 Головним управлінням надіслано запит № 7.4-057/2/5074-22 до Харківської міської ради щодо надання відомостей про суб`єкта господарювання, яким розміщено вказану рекламу.

17.11.2022 листом № 595/0/172-22 Департамент контролю Харківської міської ради повідомив про те, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставітипових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. З метою перевірки фактів викладених у листі, спеціалістом відділу реклами Департаменту контролю міської ради здійснено виїзд за вказаною адресою. За результатами перевірки встановлено, що зовнішня реклами « Стоматолог…Ортопед…» розміщена з порушенням вимог п. 6.10.8 Правил благоустрою території м.Харкова, затверджених рішенням 11 сесії харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11, а саме без застосування спеціальної конструкції шляхом нанесення плівкового матеріалу на фасаді будівлі. Власника зазначеної конструкції встановити не вдалося.

Головним спеціалістом відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового та пробірного контролю здійснено виїзд за адресою м.Харків, пр. Науки,12, для встановлення суб`єкта господарювання та досліджено зовнішню рекламу з інформаційним полем «СТОМАТОЛОГ… ОРТОПЕД» з ознаками порушення вимог ч.1 ст.6, абз.5 ч.4 ст.21 Закону України «Про рекламу» та встановлено, що суб`єктом господарювання за вказаною адресою є ПФ «ВЕЛКАМ».

На юридичну адресу ПФ « Велкам» надіслано вимогу №5.4-057/2/1177-23 від 03.02.2023 для надання копій документів, яка повернута у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Головним управлінням складені протокол про порушення законодавства про рекламу №25 від 16.02.2023 та №42 від 21.03.2023, та прийнято рішення про початокрозгляду справи про порушення законодавства про рекламу №35 від 15.03.2023 №52 від 20.04.2023, про що листом від 17.03.2023 за №5.4.-057/2450-23 повідомлено відповідача.

Лист повернутий узв`язку з закінченням терміну зберігання.

27.04.2023 прийнято рішення №38 про накладення штрафу на ПФ «ВЕЛКАМ» за порушення законодавства про рекламу у відповідності до ч.7ст.27 Закону України «Про рекламу»у розмірі 1700,00грн. та відповідно до рішення №37 від 27.04.2023р. за порушення ч.2ст.26 Закону України «Про рекламу»1700,00грн.

Копії рішень надіслані відповідачу. Зазначені рішення повернуті у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

На час розгляду справи у суді рішення №38 про накладення штрафу ПФ "ВЕЛКАМ" не оскаржені, в добровільному порядку штраф не сплачено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Держпродспоживслужбою не надано доказів на підтвердження того, що ПФ «ВЕЛКАМ» є рекламодавцем, виробником та/або розповсюджувачем реклами на рекламних носіях, розташованих за адресою: м. Харків, пр-кт Науки, буд.12 , тоді як листом Департаменту контролю Харківської міської ради від 17.11.2022 за № 595/0/172-22 повідомлено про тещо, власника зазначеної рекламної конструкції встановити не вдалось.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 3 Закону України "Про рекламу"встановлено, що законодавство України про рекламу складається зКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Законута інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів Українивід 02.09.2015 № 667(надаліПоложення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п. 7 Положення №667).

Частиною 4 ст.26 Закону України «Про рекламу» визначено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: об`єктивну інформацію про лікарський засіб, медичний виріб, метод профілактики, діагностики, лікування, реабілітації і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар є лікарським засобом, медичним виробом, методом профілактики, діагностики, лікування, реабілітації; вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу чи медичного виробу;рекомендацію щодо обов`язкового ознайомлення з інструкцією на лікарський засіб; текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.

Частиною 1статті 27 Закону України "Про рекламу"встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2статті 27 Закону України "Про рекламу"відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною 5статті 27 Закону України "Про рекламу"передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановленіПодатковим кодексом України.

Згідно з частиною 6статті 27 Закону України "Про рекламу"за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другоюстатті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 7статті 27 Закону України "Про рекламу"у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цьогоЗакону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693(далі по текстуПорядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Згідно з пунктами 16, 17, 18, 19Порядку №693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб`єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб`єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі відсутності підстав для накладення штрафу уповноважена особа письмово повідомляє про це суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб`єкту реклами або його представнику.

Розглядаючи справу, колегія суддів зважає на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15, де зазначено, що спірні правовідносини врегульованіКонституцією України,Законами України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР(далі - Закон № 270/96-ВР), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693(далі - Порядок № 693).

Отже, на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушенняст. 22 Закону України "Про рекламу"поширюється, зокрема,Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007за№ 877-V.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 3ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятоїстатті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

При цьому конструкція вказаної норми містить виключення із загального правила - якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішення від 27.04.2023 № 37 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн за порушення законодавства про рекламу (абз.1 ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу») та № 38 від 27.04.2023 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу (ч.1 ст.6, абз.5 ч.4 ст.21 Закону України «Про рекламу») надіслані на адресу реєстрації відповідача м. Харків. вул. Архітекторів,34, кв.78

В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження суб`єктом господарювання рішень про накладення штрафів, станом на дату звернення контролюючого органу із вимогою про стягнення суми цих штрафів в судовому порядку.

Колегія суддів зауважує, що вказаний спір випливає з реалізації позивачем своїх владних повноважень та пов`язані зі здійсненням ним організаційно-розпорядчих функцій, передбачених законом. Тоді як у справах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, суд перевіряє виключно наявність у відповідача заборгованості та встановлює, чи є така заборгованість узгодженою.

Враховуючи, що рішення Держпродспоживслужби від 27.04.2023 №№ 37 та 38 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у загальному розмірі 3400 грн, не були оскаржені або скасовані у порядку, встановленому законом, то такі рішення є узгодженими. Докази, які свідчать про погашення суми заборгованості, у матеріалах справи - відсутні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання суду першої інстанції на протиправність рішень позивача про накладення штрафу колегія суддів вважає також помилковими, оскільки предметом розгляду по даній справі є наявність чи відсутність підстав для стягнення штрафу, а не правомірність винесення рішень про накладення штрафу.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 317 КАС Українипідставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставіст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Приватної фірми «ВЕЛКАМ» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3400,00 гривень

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року по справі № 520/15809/23 скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми «Велкам» (ЄДРПОУ 23457647) до Державного бюджету України штраф у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. за порушення Закону України «Про рекламу» .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк