Постанова

від 06.01.2025 по справі 560/8818/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8818/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

06 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Геберіт Керамік Продакшн» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2024 року приватне акціонерне товариство «Геберіт Керамік Продакшн» (ПАТ «Геберіт Керамік Продакшн») звернулось в суд з адміністративним позовом до Хмельницької митниці в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 року №UA400000/2023/000313/2, яке винесене Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.12.2023 №UA400030/2023/000142, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

06 серпня 2024 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2022 між ПАТ "Геберіт Керамік Продакшн" (покупець) та Geberit Produktions GmbH (продавець) укладено договір поставки №104 (далі - договір, контракт), предметом якого була поставка позивачу товару (товар), зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1. контракту) та на підставі окремих замовлень покупця (п. 4.1. контракту).

На виконання контракту на адресу покупця у грудні 2023 року направлено товар відповідно до інвойсу №4300444684 від 15.12.2023, сформованого на підставі замовлення покупця №БФ000002914 від 05.10.2023, а саме: змивна клавіша (кнопка) Geberit Delta01, для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 9,88 євро за одиницю (672 шт.) та інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) за ціною 56,68 євро за одиницю (672 шт.).

Так, 25.12.2023 року позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA400030004875U5 (МД) на товари:

-№1. Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: -арт.115.107.21.1 - Змивна клавіша (кнопка) Geberit Delta01, для подвійного змиву -672шт. матеріал: пластик; колір: глянцевий хром; Виробник: "Geberit International AG, Швейцарія. Торгова марка: "Geberit"», вагою нетто/брутто 239,23кг/316,60 кг;

- №2. Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: -арт.895.125.00.0- Duofix- Basic Інсталяція з бачком прихованого монтажу Delta12см, до комплекта Idol Delta20 -672шт. Матеріал: бачок пластиковий; інсталяція-металева; Виробник: "Geberit Produktions GmbH, Німеччина. Торгова марка: "Geberit"», вагою нетто/брутто 9109,63кг/ 11203,14кг.

До вищевказаної МД декларантом було надано такі товаросупровідні документи:

-пакувальний лист (Packing list) №602021300 від 15.12.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №4300444684 від 15.12.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.12.2023;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) №4300444684 від 15.12.2023;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №679 від 25.12.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) 115.107.21.1 від 15.12.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) 895.125.00.0 від 15.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №104 від 01.04.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 30.05.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №104 від 01.04.2022;

- договір (контракт) про перевезення 09/10/23 від 09.10.2023;

- договір (контракт) про перевезення 1207 від 12.07.2023;

- інші некласифіковані документи: замовлення №БФ000002914 від 05.10.2023, заявка на перевезення №1312 від 13.12.2023, інформація кнопка від 01.06.2022, керівництво по установці інсталяція від 20.03.2023, керівництво по установці кнопка від 20.03.2023, лист повідомлення від 22.05.2023, лист пояснення кнопка б/н від 13.04.2023, фото інсталяція від 18.04.2023, фото кнопка від 18.04.2023;

- митна декларація країни відправлення MRN23DE940422963638B5.

При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 року №UA400000/2023/000313/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.12.2023 №UA400030/2023/000142 у відношенні товару №1, а саме змивної клавіши Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1), збільшивши вартість за одиницю з ціни 9,88 євро за одиницю до 17,85 євро та у відношенні товару №2, а саме інсталяції з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) збільшивши вартість за одиницю з 56,68 євро до 59,60 євро.

Так, у графі 33 рішення про коригування митної вартості від 26.12.2023 №UA400000/2023/000313/2 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: "Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів, зокрема:

-відсутні окремі документи, наявність яких підтверджується іншими товаросупровідними документами, а саме документи передбачені договором 1207;

- документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення. У митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,88 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості, 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 вро/кг та ціни 58,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару є ТОВ «Славута холдінг», яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією «Геберіт холдінг», яке входить до групи компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10 статті 58 Митного кодексу України складова митної вартості - «відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця». Виходячи з усіх вищевикладених обставин, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів у відповідності до статті VII ГАТТ, що є підставою вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достатньої інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені експертними організаціями; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 59 МКУ на підставі інформації про визнану митним органом митну вартість ідентичних товарів. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є вартість ідентичного товару за МД від 06.11.2023 №23UA209230118464U7 (17,85 євро/шт * 672 = 11995,2 євро, подані до митного оформлення документи що містять витрати на транспортування (4809,53/3753+116,24 євро). Таким чином, вартість товару складає 11995,2+68,14=12111,44 євро, або 50,63 євро/кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є вартість ідентичного товару за МД від 08.11.2023 №23UA40003000422U3 (4,66 євро/кг). Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.12.2023 №UA400030/2023/000142 повідомлено, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з таких причин: "В митному оформленні відмовлено на підставі ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, а саме: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України, відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості від 26.12.2023 №UA400000/2023/000313/2.".

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення та картки відмови діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а відтак рішення та картка відмови прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ст. 248 Митного кодексу України (МК України) встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Згідно із ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Частиною 1 ст. 335 МК України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні повітряним транспортом:стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація); документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; транспортні (перевізні) документи;комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться; визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності)відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна; відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу; список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість); найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів; відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно достатті 53цього Кодексу.

Так, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової.

Згідно ст. 58 Митного кодексу України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

При цьому, згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарівза умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Статтею 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Згідно положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно ч. ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.

Так, митним органом зазначено про те, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару №1, що поставляється згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт. При цьому, товари, що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 9,88 євро/шт. Митні оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості, 4,90 євро/кг та ціни 59,60 євро/шт, тоді як зараз рівень митної вартості 4,66 вро/кг та ціни 58,68 євро/шт. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано.

Однак, згідно ч. 12 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Разом з тим, ч. 13 ст. 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Так, із матеріалів справи встановлено, що таке письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Разом з тим, положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Відтак, наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Також, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно сталої практики Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Відповідно до ч. 10статті 58 МК Українипри визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; 5)витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9ст. 58 МКУ).

Так, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митним органом зазначено, що подані до митного оформлення, не містять визначних ч 10 ст. 58 МК України числових значень складових митної вартості, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, що також підтверджується розрахунком. Також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 4.1 контракту поставка товару виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Відповідно до умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця.

Тобто, витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020). Згідно умов договору поставки від 01.04.2022 №104 (пункт 4.1.) та замовлення покупця №БФ000002914 від 05.10.2023 зазначена умова поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).

Відповідно до п. 3.1 договору поставки від 01.04.2022 №104 товар має бути запакованим, упаковка повинна забезпечувати збереження товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування та складування.

Тобто, до обов`язків продавця відноситься обов`язок по пакуванню товару. Виконання продавцем цього обов`язку підтверджується пакувальним листом №602021300 від 15.12.2023, відповідно до якого упаковано 60 позицій по виду пакування «європіддон», вагою поставки, брутто 11.519,738 кг. Цей лист був наданий для митного оформлення.

Крім того, інвойс №4300444684 від 15.12.2023 містить аналогічні дані про пакування товару: 60 позицій по виду пакування «європіддон» загальною вагою брутто 11.519,738 кг.

Також, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митним органом зазначено про не надання позивачем документів для підтвердження складової митної вартості товару - транспортування.

Однак, при митному оформленні позивачем надано договір на транспортно-експедиторське обслуговування 09/10/23 від 09.10.2023, укладений між ПАТ "Геберіт Керамік Продакшн" та ПП "ЛУГУКРТРАНС" з заявкою на перевезення №1312 від 13.12.2023, рахунком на оплату №679 від 25.12.2023. Також, був наданий договір на перевезення №1207 від 12.07.2023, укладений між ПП "ЛУГУКРТРАНС" та ПП "АКНАВІ ТРАНС" відповідно до якого ПП "АКНАВІ ТРАНС" є безпосереднім перевізником, зазначеним в CMR. Отже, позивач в даному випадку не має фінансових зобов`язань перед безпосереднім перевізником - ПП "АКНАВІ ТРАНС".

Згідно ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

При цьому, у ст. 49 МК України закріплений принцип визначення митної вартості, який полягає в тому, що враховується та ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари.

Так, із матеріалів справи встановлено, що ПП "ЛУГУКРТРАНС" уклало договір перевезення та транспортного експедирування з ПП "АКНАВІ ТРАНС" від власного імені, а тому, позивач не має договірних відносин з ПП "АКНАВІ ТРАНС" (згідно з цим договором), а тому будь-які документи до договору на перевезення №1207 від 12.07.2023 не впливають на вартість митного оформлення для позивача та не повинні надаватись митному органу.

Стосовно тверджень митного органу про те, що товар поставляється, згідно посередницького договору та у позивача існує обов`язок підтвердити транспортні витрати від виробника товару (Швейцарія) до Продавця товару (Німеччина), який є продавцем для позивача згідно контракту, та ці витрати відсутні в розрахунку ціни, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, позивач отримує товар згідно з контрактом, який надавався для митного оформлення та не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. При митному оформленні позивач для контракту використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається, що зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Таким чином, вказане кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.

Стосовно доводів митного органу про не відображення витрат на навантаження та транспортування від Швейцарії до Німеччини, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з умовами договору (пункт 4.1) та інвойсу №4300444684 від 15.12.2023 зазначена умова поставки FCA Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020). Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця. Тобто, витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020).

Відтак, вимоги митного органу надати підтвердження транспортування від Швейцарії до Німеччини не відповідають наведеним умовам поставки, в яких чітко зазначено місце поставки - Пфуллендорф (Німеччина).

Також, колегія суддів вважає безпідставними твердження митного органу про те, що подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених ч. 10 ст. 58 МК України, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди посередника, оскільки перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, є вичерпний. При цьому, у вказаному переліку відсутні, зокрема, документи, що підтверджують витрати на комісійну (брокерську) винагороду.

За таких обставин, подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами.

Враховуючи вище викладене, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обгрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності застосування резервного методу для підтвердження заявленої митної вартості, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Крім того, у апеляційній скарзі не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.