П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/18901/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
07 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Залімського І. Г. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ПРІНТ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ПРІНТ" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙ ПРІНТ" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 30.01.2023 №UA101000/2023/000020/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.01.2023 №UА101020/2023/000114, прийняту Житомирською митницею.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
В свою чергу, позивачем подано заперечення на відзив відповідача.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.08.2021 між ТОВ "МАЙ ПРІНТ" (Покупець) та Компанією Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd - Китай (Продавець) укладено Контракт №11/21 (далі по тексту Договір, Контракт), за яким Продавець виробляє, продає і постачає, а Покупець приймає і оплачує товари (далі - Товар) на умовах, за найменуваннями, характеристиками, котрі вказані в Додатках до Контракту.
Товар за Договором, якщо інше не визначено Додатками, постачається на умовах FOB Ціндао, Китай (Інкотермс 2000). Відповідно до п.4.1. Договору Товар за даним Договором постачається нам умовах після сплати, що не позбавляє Покупця права внести передплату. Продавець виставляє Покупцю рахунок на оплату кожної партії Товару.
30.01.2022 ТОВ "МАЙ ПРІНТ" було заявлено до митного оформлення на Житомирській митниці Державної митної служби України отриманий від Компанії Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd - Китай, за Контрактом від 04.08.2021 № 11/21 та Додатком №12 до Контракту від 18.10.2021 Товар, а саме: кружка для сублімації 11 унцій 8.2*9.5 см - 37 440 шт.; кружка для сублімації 11 унцій кольорова всередині з кольоровою ручкою 8.2*9.5 см - 5 940 шт.; кружка 11 унцій, що змінює колір 8,2*9,5 см Напівглянцева - 2 880 шт.; кружка 11 унцій, що змінює колір 8,2*9,5 см Матова - 1 260 шт.; кружка 11 унцій з блискітками, що змінює колір 8,2*9,5 см Матова - 720 шт.; кружка 11 унцій з блискітками, що змінює колір 8,2*9,5 см Глянцева - 1 260 шт.; кружка 11 унцій, що змінює колір, кольорова всередині 8,2*9,5 см Матова - 3 600 шт.; кружка для сублімації екстра біла 15 унцій - 1 620 шт.; 22 унції скляна чашка 8.7*15.8 см Матова - 480 шт.; 22 унції скляна чашка 8.7*15.8 см Матова - 240 шт.; 16 унцій скляна чашка - 720 шт.; Повнокольорова чашка 11 унцій з білою вставкою чорна - 360 шт.; сублімаційна емальована чашка 8 см, чорний обідок - 1 080 шт.; сублімаційна емальована чашка 8 см, сріблястий обідок - 1 800 шт.; Сублімаційна чашка V - подібної форми 12 унцій - 360 шт.; Сублімаційна чашка V - подібної форми 17 унцій - 480 шт.; кружка для сублімації 15 унцій кольорова всередині з кольоровою ручкою чорна - 540 шт.; кружка для сублімації 15 унцій кольорова всередині з кольоровою ручкою червона - 252 шт., та подано до відповідача митну декларацію №23UA101020003014U9.
Митна вартість вказаного Товару була визначена позивачем за ціною господарської операції, визначеної у відповідності до Контракту від 04.08.2021 №11/21, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) від 18.10.2021 №WJ223243, Додатку №12 до Контракту від 18.10.2021. До митної вартості також включені витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України у відповідності з документом, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.01.2022. Таким чином, ціна Товару за Договором 28 611,12 доларів США (двадцять вісім тисяч шістсот одинадцять доларів 12 центів). Витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України - 293 752,12 грн. (двісті дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 12 коп.).
Митною декларацією від 30.01.2022 №23UA101020003014U9 були розраховані митні платежі в загальному розмірі 350 896,98 грн. (триста п`ятдесят тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень 98 коп.), в тому числі ввізне мито (код 020) - 69 077,36 грн. (шістдесят дев`ять тисяч сімдесят сім гривень 36 коп.) та податок на додану вартість (код 028) 281 819,62 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять гривень 62 коп.). При цьому курс валюти був 36,5686 грн за долар США.
До митної декларації позивачем було додано наступні документи: пакувальний лист б/н від 18.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) від 18.10.2021 №WJ223243, коносамент №WMSS22113108 від 28.11.2022, автотранспортна накладна (CMR) від 24.01.2023 №PO7188, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №26JBKLMA від 20.10.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №28JBKLMB від 29.11.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.01.2023 №23/01/1, додаток №12 до договору (контракту) від 18.10.2021, договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 04.08.2021 №11/21, копія митної декларації країни відправлення від 25.11.2022 №422720220001028482. Також було додатково надано висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; прайс - лист виробника товару, виписку з бухгалтерської документації.
30.01.2022 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000020/2 та складено картку відмови в митному оформленні товару №UА101020/2023/000114. Зазначено, що «..3а результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів та аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙ ПРІНТ" (МД №UA 101020/2021/019096 від 21.10.2021)....».
На підставі вищевказаного відповідач визначив митну вартість Товару №1 за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості ідентичних товарів за МД від 02.07.2020 №UA100530/2020/029638 - «керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень, виробник Zibo Wang Sen Import And Export Co., Ltd., Країна виробництва; CN, торгова марка WangSen.».
Позивачу запропоновано подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості від 30.01.2022 №UA101000/2023/000020/2, сплатити платежі в повному обсязі.
Користуючись правом митного оформлення товару під гарантії, позивач здійснив митне оформлення товару згідно митної декларації від 30.01.2022 №23UA101020003113U7 за митною вартістю визначеною відповідачем, та сплатив митні платежі у загальному розмірі 404 594,85 грн. (чотириста чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири гривні 85 коп.), в т.ч. ввізне мито (код 020) 79 403,87 грн. (сімдесят дев`ять тисяч чотириста три гривні 87 коп.) та ПДВ (код 028) 325 190,98 грн. (триста двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто гривень 98 коп.).
Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Згідно вимог Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 21 ст. 58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №804/16271/15, від 15.05.2018 №809/1260/17, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19.
Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №23UA101020003014U9 відповідачем виявлено, що документи надані декларантом не містять всіх відомостей щодо витрат на транспортування.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено: довідка про транспортні витрати від 23.01.2023 №23/01/1 видана ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН" та містить інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в Польщі, звідти - до митного кордону України. Разом з тим, згідно із CMR №WMSS22113108 від 28.11.2022 (помилково зазначені реквізити коносаменту, вірно - CMR від 24.01.2023 №PO7188) транспортування товару по маршруту Польща - Україна здійснювала особа - ФОП Смолярчук, що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа.
До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН" та ФОП ОСОБА_1 з приводу перевезення оцінюваного товару.
За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 23.01.2023 №23/01/1 не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару. Крім того, довідка про транспортні витрати від 23.01.2023 №23/01/1 надає інформацію про вартість транспортування з порту Qingdao до кордону України, та не містить інформацію щодо вартості перевантаження вантажу з морського судна в порту Qingdao (Китай) на автомобіль для доставки до митного кордону України.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Отже, витрати на транспортування імпортованих товарів після їх ввезення на митну територію України, не включені до митної вартості, повинні підтверджуватися транспортними (перевізними) документами та піддаватися обчисленню.
Згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до п.10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363 Перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
На підтвердження понесених витрат на транспортування, позивачем надано відповідачу довідку про транспортні витрати від 23.01.2023 №23/01/1, яка видана ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН".
У довідці зазначено про те, що така видана ТОВ "МАЙ ПРІНТ" в тому, що вартість перевезення на умовах поставки FОВ згідно коносаменту №WMSS22113108 та СМR: PO7188 №PO7188 складає: Qingdao, China Gdansk, Poland 233 752,12 грн., без ПДВ; Gdansk, Poland - м/п Ягодин 60 000,00 грн. (ПДВ 0%); м/п Ягодин Житомир, Україна 27 100,00 грн. (ПДВ 0%). Страхування вантажу не проводилось. Разом з тим, згідно із даними коносаменту WMSS22113108 від 28.11.2022 товар для транспортування за маршрутом Qingdao-Gdansk прийняла особа - ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН".
Згідно із CMR від 24.01.2023 №PO7188 транспортування товару по маршруту Польща - Україна здійснювала особа - ФОП ОСОБА_1 . Тобто, довідка про транспортні витрати видана не особою, які здійснювала перевезення вантажу.
Отже, вищевказані документи не можуть вважатись документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відповідно декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів.
З приводу доводів позивача про те, що мало місце надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН", якому законодавством і договором не заборонено залучати субпідрядників для виконання договору перевезення вантажу, суд першої інстанції вірно вказав, що жодних укладених договорів транспортного експедирування та доказів, які б давали право ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН" залучати інших перевізників, позивачем митному органу не було надано.
Варто врахувати, що довідка про транспортні витрати № 23/01/1 від 23.01.2023 надає інформацію про вартість транспортування з порту Qingdao до кордону України, та не містить інформацію щодо вартості перевантаження вантажу з морського судна в порту Qingdao (Китай), на автомобіль для доставки до митного кордону України. Тобто, вказаний документ не містить інформації щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт за межами України, що може впливати на правильність розрахунку складової митної вартості.
У своїй постанові від 03.12.2020 у справі №810/2618/17 Верховний Суд з аналогічного питання дійшов такого висновку «…судам необхідно враховувати, що лише сам факт подання декларантом додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, у разі їх належності, не є підставою для визнання протиправним раніше прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості…, оскільки правомірність рішення оцінюється на момент його прийняття, а скасування рішення про коригування заявленої митної вартості відноситься до повноважень органу доходів і зборів відповідно в силу приписів частин 9, 10 статті 55 Митного кодексу України.
Дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органу доходів і зборів, а тому суперечить частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад».
Тобто, виходячи з практики Верховного Суду наданий до суду договір не є належним доказом у справі. Крім того, яким чином здійснювалося розвантаження з морського судна та навантаження товару на автотранспорт подані документи не містять, проте такі витрати поніс позивач, оскільки він не здійснював це самостійно. Витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є самостійною складовою митної вартості товару.
Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, що позбавило митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Така позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема у своїй постанові від 04 серпня 2021 року Верховний Суд звернув увагу на повноту надання документів, що підтверджують транспортні витрати (справа №520/3421/19).
Отже, у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів.
Що стосується твердження позивача, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, а зазначено лише номер та дату митної декларації, колегія суддів виходить з наступного.
Як передбачено приписами ст.64 Митного кодексу України митна вартість оцінюваних товарів за резервним методом визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Тобто, характеристики товару тощо не повинні бути ідентичними, так як в такому випадку застосовується метод щодо ідентичних товарів, як і не повинні мати спільні характеристики подібних (аналогічних) товарів, як це передбачено для методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Отже резервний метод поєднує в собі основи попередніх методів, проте використовується із передбаченими для нього застереженнями.
Водночас при коригуванні митної вартості за резервним методом митницею було прийнято вартісну операцію щодо товару, який є схожим як за своїми характеристиками, де співпадають код товару згідно з класифікацією УКТ ЗЕД, партія товару (вага нетто), країна виробництва - Китай, умови поставки - FOB Циндао, Китай тощо. Відповідно відмінність артикулу не є підставою для неприйняття вартісної операції для коригування митної вартості задекларованого товару за резервним методом.
Також у тексті оскаржуваного рішення наведено всі визначальні дані товару, вартісну операцію якого взято за основу при коригуванні митної вартості (вказано назву товару, вагу, країну походження, виробника тощо).
Щодо вартісної операції, яку було взято як джерело для коригування митної вартості товару за резервним методом, дані про таку операцію були надані декларанту під час проведення консультації, зазначено назву товару, розмір, кількість шт., місць, вагу, країну виробництва тощо. В свою чергу, декларантом будь-які дані щодо вартісних операцій не надавались.
У своїй постанові від 29 червня 2023 року Верховний Суд зазначив «відсутність в оскаржуваному рішенні деталізованого та розгорнутого опису обставин, які унеможливлювали застосування методів визначення митної вартості товару почергово, не може слугувати єдиною підставою для скасування такого індивідуального акту. Митний орган, визначаючи митну вартість товару за резервним методом, навів у своєму рішенні про коригування митної вартості товару причини, які унеможливлювали застосування жодного із попередніх методів визначення митної вартості.
В аспекті доводів позивача суди також врахували, що Митниця на етапі проведення консультацій з декларантом письмово повідомляла декларанта про відсутність інформації щодо ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості транспортного засобу, і декларант у процедурі консультацій мав можливість відшукати та надати митному органу відповідну інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів для застосування попередніх методів визначення митної вартості автомобіля, проте, таких дій не вчинив».
За таких обставин та з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту). Тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙ ПРІНТ" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Залімський І. Г. Граб Л.С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 09.01.2025 |
Номер документу | 124262243 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Сторчак В. Ю.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні