Рішення

від 26.12.2024 по справі 902/724/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2024 р. Cправа №902/724/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника позивача: Северин Я.В. (ордер серії АІ №1642702 від 25.06.2024),

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м.Вінниця

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11", м.Вінниця

про зобов`язання вчинити дії, стягнення 50866,20 грн вихідної допомоги та 10899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про:

- зобов`язання видати наказ про звільнення позивача з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно);

- зобов`язання здійснити запис до трудової книжки позивача про звільнення з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - 08.10.2020 (включно);

- стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50866,20 грн;

- стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 10899,90 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження в справі №902/724/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 12.09.2024.

06.08.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.08.2024 (а.с.60-62), в якому відповідач проти позову заперечив та пояснив, що видача наказу про звільнення та внесення запису до трудової книжки належать до повноважень власника або уповноваженого ним органу, в зв`язку з чим суд не вправі втручатись в такі правовідносини.

Додатково відповідач зазначив, що 27.03.2024 набрало законної сили рішення суду в справі №127/9479/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яким в задоволенні позову про зобов`язання відповідача видати наказ про звільнення та здійснити запис до трудової книжки; стягнення з відповідача вихідної допомоги в сумі 50866,20 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50866,20 грн було відмовлено.

05.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 30.08.2024 (а.с.65-70), в якій позивач зауважив, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/9479/21 відмовлено в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача видати наказ про звільнення та здійснити запис до трудової книжки; стягнення з відповідача вихідної допомоги в сумі 50866,20 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50866,20 грн з підстав передчасності звернення з такими вимогами.

Водночас після набрання рішенням суду в справі №127/9479/21 законної сили, позивач звертався до відповідача із заявами про видачу наказа про звільнення, здійснення запису до трудової книжки та виплату вихідної допомоги, які залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. З огляду на наведене, на думку позивача, фактичні підстави позову в справі №902/724/24 відмінні від підстав позову в справі №127/9479/21.

12.09.2024 розгляд справи не відбувся в зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 16.09.2024 розгляд справи відкладено до 01.10.2024.

За наслідками слухання справи, 01.10.2024, за клопотанням відповідача, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про відкладення підготовчого судового засідання до 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 закрито підготовче провадження, справу №902/724/24 призначено до судового розгляду по суті на 28.11.2024.

27.11.2024 до суду надійшла заява відповідача б/н від 27.11.2024 (а.с.100-102) про закриття провадження в справі №902/724/24 на підставі п.3 ч.1 ст.231 та п.2 ч.1 ст.175 ГПК України у зв`язку з наявністю такого, що набрало законної сили, рішення Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/9479/21 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Також 27.11.2024 до суду надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності б/н від 27.11.2024 (а.с.104-105), в якій заявник просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

За наслідками судового засідання, 28.11.2024, за клопотанням позивача, прийнята ухвала суду (занесена до протоколу судового засідання) про відкладення розгляду справи по суті до 13.12.2024.

Ухвалою суду від 13.12.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 25.12.2024.

На визначену судом дату, 25.12.2024, з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується судовою розпискою від 13.12.2024.

В судовому засіданні, 25.12.2024, представник позивача позов підтримав; суду додатково пояснив, що середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 10899,9 грн заявлений до стягнення в зв`язку з невиплатою з вини роботодавця належної звільненому працівникові суми (а саме: вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50866,20 грн) в строки, визначені статтею 116 цього Кодексу (а саме: наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок - заяви від 01.05.2024). Також представник позивача до закінчення судових дебатів заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що в провадження Господарського суду Вінницької області перебувала справа №127/9479/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про:

- визнання трудових відносин між сторонами припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно);

- зобов`язання видати наказ про звільнення з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, що відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, із зазначенням дати звільнення 08.10.2020 (включно) та здійснення відповідного запису до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 ;

- стягнення вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, яка не нарахована і не виплачена позивачу у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури звільнення та законодавства про працю і становить щонайменше 50866,20 грн;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі, що становить щонайменше 65803,10 грн;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період, починаючи з наступного дня після звільнення позивача (09.10.2020) по день ухвалення рішення суду у цій справі, що станом на дату подання позову становить щонайменше 50866,20 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/9479/21, яке набрало законної сили 27.03.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позов задоволено частково: визнано трудові відносини між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та фізичною особою ОСОБА_1 припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно); стягнуто Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на користь фізичної особи ОСОБА_1 3445,30 грн - середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вказаним судовим рішення встановлені такі обставини:

"23.10.2014 ОСОБА_1 обрано на посаду голови правління ОСББ "Зодчих-11", про що було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань...

23.01.2020 відбулися загальні збори співвласників ОСББ "Зодчих-11", і відповідно до протокольного рішення №1/2020 вирішено переобрати правління ОСББ "Зодчих-11" у новому складі: члени правління - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ...

Відповідно до рішення правління ОСББ "Зодчих-11", оформленого протоколом №1/2020 від 23.01.2020, вирішено обрати головою правління ОСББ "Зодчих-11" ОСОБА_5 ...

Отже, внаслідок рішення загальних зборів ОСББ "Зодчих-11" від 23.01.2020 та рішення правління було змінено керівника ОСББ на ОСОБА_5

13.02.2020 було вчинено реєстраційну дію та внесені зміни про керівника ОСББ "Зодчих-11", а саме ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_5 , про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером 11741070004012735...

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", яке оформлено протоколом №1/2020 від 23.01.2020 засідання правління ОСББ "Зодчих-11" та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах..., шляхом скасування запису від 13.02.2020 №11741070004012735 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 22.09.2020 у справі №902/550/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі. Визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Зодчих-11", яке оформлено у вигляді протоколу загальних зборів №1/2020 від 23.01.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проведених 23.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , (хол ІІ під`їзду); визнав недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", яке оформлене у вигляді протоколу №1/2020 від 23.01.2020 засідання правління ОСББ "Зодчих-11"; скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах..., шляхом скасування запису №11741070004012735 від 13.02.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили 12.01.2021.

Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі №902/550/20 виконав в частині скасування запису за №11741070004012735 від 13.02.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань...

09.10.2020 відповідач провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за номером 1001741070005012735 та вніс зміни до відомостей про керівника ОСББ "Зодчих-11", керівника з ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 , про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації...

Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка стверджує, що її повноваження як керівника ОСББ варто вважати припиненими з 08.10.2020 (періодом перебування її на посаді керівника ОСББ "Зодчих-11" є період з 23.10.2014 по 08.10.2020), проте після припинення її повноважень відповідач не видав їй наказ про звільнення та не вніс відповідні відомості до трудової книжки."

При ухваленні рішення в цій справі судом також встановлено, що 01.05.2024 позивачем надіслано на адресу місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" ( АДРЕСА_2 ) заяву б/н від 01.05.2024 з вимогою оформити звільнення фізичної особи ОСОБА_1 з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" з зазначенням дати звільнення - 08.10.2020, шляхом здійснення відповідного запису до трудової книжки та видачею наказу про звільнення; провести з фізичною особою ОСОБА_1 розрахунок усіх належних їй сум, зокрема вихідної допомоги (а.с.34-35)

В підтвердження надіслання заяви б/н від 01.05.2024 позивачем долучено опис вкладення до цінного листа, поштову накладну та фіскальний чек АТ "Укрпошта" (а.с.36). Відповідно до інформації з акта відстеження поштових відправлень Укрпошти: поштове повідомлення (лист з заявою б/н від 01.05.2024) повернуто адресанту в зв`язку із "закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.39).

Надалі, 05.06.2024, позивачем надіслано на адресу: АДРЕСА_2 , аналогічну заяву б/н від 01.05.2024 на ім`я " ОСОБА_3 ", що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" (а.с.40).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа ОСОБА_3 є головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11".

Акт відстеження поштових відправлень Укрпошти містить інформацію, що поштове повідомлення (лист з заявою б/н від 01.05.2024) повернуто адресанту 17.06.2024 "за відмовою адресата" (а.с.43).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

При розгляді заяви відповідача б/н від 27.11.2024 (а.с.100-102) про закриття провадження в справі №902/724/24, суд виходить з такого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

За правилами п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами

Отже, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав (такі висновки щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №9901/306/20, та у постановах Верховного Суду від 20.08.2019 у справі №916/3255/17 та від 07.11.2019 у справі №912/30/18).

Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі (такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/9158/16).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 зазначено, що під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №761/7978/15-ц зазначила, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як було встановлено судом: в провадження Господарського суду Вінницької області перебувала справа №127/9479/21 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" про:

- визнання трудових відносин між сторонами припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно);

- зобов`язання видати наказ про звільнення з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України, що відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, із зазначенням дати звільнення 08.10.2020 (включно) та здійснення відповідного запису до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 ;

- стягнення вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, яка не нарахована і не виплачена позивачу у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури звільнення та законодавства про працю і становить щонайменше 50866,20 грн;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі, що становить щонайменше 65803,10 грн;

- стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період, починаючи з наступного дня після звільнення позивача (09.10.2020) по день ухвалення рішення суду у цій справі, що станом на дату подання позову становить щонайменше 50866,20 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог про зобов`язання видати наказ про звільнення та здійснити відповідний запис до трудової книжки, суд в рішенні 04.12.2023 зазначив таке: "...позивачкою не подано жодних доказів, які б підтверджували вжиття заходів щодо отримання своєї належно оформленої трудової книжки, зокрема із необхідністю зазначення у ній запису про звільнення, які не призвели до бажаного результату.

У зв`язку із установленим, суд прийшов до переконання про те, що доводи позивачки про необхідність зобов`язання відповідача до вчинення відповідних дій не знайшли свого підтвердження у суді, адже не подано жодних доказів, які б підтверджували порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо необхідності внесення відповідних записів про звільнення у відповідності до вимог ст.47, 48 КЗпП України та на обов`язковість виконання цього судового рішення яким визнано припиненими трудові відносини між сторонами та розірвано трудовий договір на підставі п.5 ст.41 КЗпП України, а відтак у такій вимозі необхідно відмовити за передчасністю."

Надалі, при вирішенні вимог позивача щодо стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за період затримки розрахунку, суд зазначив: "...у зв`язку з відсутністю фактичного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Зодчих-11" та відмовою суду в задоволенні вимоги про видачу наказу про звільнення з підстав її передчасності, вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку, на переконання суду, також є передчасними, що тягне за собою відмову в їх задоволенні."

Натомість, звертаючись з позовом у справі №902/724/24 фактичними підставами позову позивач визначив обставини звернення до відповідача 01.05.2024 та 05.06.2024 з заявою б/н від 01.05.2024 про оформлення звільнення фізичної особи ОСОБА_1 з посади голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та проведення з нею повного розрахунку.

За вказаних обставин фактичні підстави позову в справі №902/724/24 відмінні від підстав позову в справі №127/9479/21, а тому заява відповідача б/н від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №902/724/24 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи цей спір в частині вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки, суд виходить з наступного.

Як було відзначено судом: рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/1519/23, яке набрало законної сили 27.03.2024 відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, позов задоволено частково, зокрема визнано трудові відносини між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" та фізичною особою ОСОБА_1 припиненими на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 (включно).

За правилами п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971 (в редакції - чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - КЗпП України) крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

За правилами ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст.48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Згідно з п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.2.4, 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма №П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27.10.1995 року №277 (v0277202-95 ), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

За приписами п.4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі №914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи із вищевикладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення голови об`єднання співвласників багатоквартирного будинку із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин має супроводжуватись внесенням відповідного запису до трудової книжки (за його вимогою) та видачею відповідного наказу про звільнення, що прямо передбачено нормами ст.47 КЗпП України.

В контексті наведеного суд враховує, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

За наведених обставин вимога позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки, з огляду на завдання господарського судочинства, яке полягає в справедливому вирішенні спорів із метою ефективного захисту порушених прав, є об`єктивно виправданою та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 50866,20 грн, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1 ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2023 в справі №127/1519/23, яке набрало законної сили 27.03.2024, визнано трудові відносини між сторонами припиненими з 08.10.2020, а звернення позивача з вимогою оформити звільнення та виплатити їх вихідну допомогу залишились без задоволення, суд доходить висновку що позивач набув права вимоги на виплату вихідної допомоги на підставі ч.1 ст.44 КЗпП України.

Обчислення середньої заробітної плати в цілях визначення вихідної допомоги здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (пп. "є" п.1 згаданого Порядку).

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995).

Суд зазначає, що подією, яка стала підставою для виплати вихідної допомоги, є припинення повноважень голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" 08.10.2020, що встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №127/9479/21 від 04.12.2023.

Водночас за правилами п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №712/9213/18: " ...вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати."

З наведених висновків, суд зазначає, що з огляду на те, що датою припинення повноважень попереднього керівника є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нового керівника, в даному випадку 13.02.2020, фізична особа ОСОБА_1 була позбавлена можливості виконувати свої трудові обов`язки з незалежних від неї причин у період саме з 13.02.2020 по 12.01.2021 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі №902/550/20). До таких же висновків дійшов суд у рішенні від 04.12.2023 в справі №127/9479/21.

Таким чином, періодом для обчислення середньої заробітної плати в цілях визначення вихідної допомоги є грудень 2019 та січень 2020 року.

Правилами п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

В судовому рішенні у справі №127/9479/21 від 04.12.2023 також встановлені такі обставини:

"...Згідно з довідкою, виданою Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 розмір заробітної плати за фактично відпрацьований грудень 2019 та січень 2020 року складає 7511,00 грн та 9445,00 грн відповідно, що сукупно складає 16956,00 грн...

Кількість робочих днів в грудні 2019 року становила 21 день, і в січні 2020 року - 21 день (загалом 42 робочих дня).

Тобто середня зарплата за один робочий день становить 403,71 грн (16956,00 грн/42 робочих дні = 403,71 грн)."

З огляду на викладене розмір вихідної допомоги відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП України становить 50867,46 грн (403,71 грн х 21 день х 6 місяців).

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку в сумі 50866,20 грн підлягають задоволенню в межах заявленого позивачем розміру.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 10899,90 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

За правилами ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Матеріалами справи підтверджено, що заява б/н від 01.05.2024 з вимогою провести з фізичною особою ОСОБА_1 розрахунок усіх належних їй сум, зокрема вихідної допомоги, повернута адресанту через "закінчення встановленого терміну зберігання".

Надаючи оцінку зазначеній обставині, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, де зазначено, що: "… приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц)".

За наведених обставин означений доказ судом до уваги не береться, оскільки не підтверджує обставини повідомлення відповідача про необхідність виплати належних позивачу сум, зокрема вихідної допомоги.

Проте судом встановлено, що надалі, 05.06.2024, позивачем надіслано голові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" Ковалю С.Є. аналогічну заяву б/н від 01.05.2024, яка 17.06.2024 повернута адресанту з підстави - "за відмовою адресата".

Отже, суд доходить висновку, що 17.06.2024 відповідача було повідомлено про необхідність провести з фізичною особою ОСОБА_1 розрахунок усіх належних їй сум, зокрема вихідної допомоги.

Водночас суд зауважує, що зміст частини 1 ст.117 КЗпП України свідчить про обов`язок роботодавця виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, за відсутності спору про розмір належних звільненому працівникові сум.

Однак зміст позицій сторін у справі №902/724/24 свідчить про наявність спору про розмір належних звільненому працівникові сум, що позбавляє відповідача обов`язку виплачувати працівникові його середній заробіток за весь час затримки за правилами частини 1 ст.117 КЗпП України.

Водночас, оскільки спір про розмір належних звільненому працівникові сум вирішено на користь працівника повністю, судом також не застосовуються положення частини 2 ст.117 КЗпП України.

За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 10899,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Також судом розглянуто заяву відповідача про застосування строків позовної давності б/н від 27.11.2024 (а.с.104-105), де заявник, з посиланням на норми ст.233 КЗпП України зауважив, що позивачем пропущено строк на звернення із цим позовом до суду, який слід обраховувати з 13.02.2020 (дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни ОСОБА_1 на ОСОБА_5 ).

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України (в редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом до суду - 26.06.2024 (а.с.47)) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №640/25034/19: "...день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена)."

Як було відзначено судом, відмовляючи в задоволенні вимог щодо зобов`язання видати наказ про звільнення, здійснити відповідний запис до трудової книжки та стягнути вихідну допомогу суд в рішенні 04.12.2023 зазначив наступне: "...позивачкою не подано жодних доказів, які б підтверджували вжиття заходів щодо отримання своєї належно оформленої трудової книжки, зокрема із необхідністю зазначення у ній запису про звільнення, які не призвели до бажаного результату... .

...у зв`язку з відсутністю фактичного наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Зодчих-11" та відмовою суду в задоволенні вимоги про видачу наказу про звільнення з підстав її передчасності, вимоги позивачки про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку, на переконання суду, також є передчасними, що тягне за собою відмову в їх задоволенні."

Матеріалами справи підтверджується, що після набрання рішенням суду від 04.12.2023 у справі №127/9479/21 законної сили (27.03.2024) позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо належного оформлення звільнення із займаної посади (внесення запису до трудової книжки, видача наказу про звільнення) та виплати вихідної допомоги, яку останнім було отримано 17.06.2024.

За наведених обставин суд доходить висновку, що про обставини порушення свого права в частині здійснення запису до трудової книжки, отримання наказу про звільнення, отримання вихідної допомоги позивач дізнався 18.06.2024, натомість до суду звернувся 26.06.2024 (а.с.47), що свідчить про те, що строк звернення відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України заявником дотримано.

Також положеннями ч.2 ст.233 КЗпП України визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а тому доходить висновку, що строки, наведені в ч.2 ст.233 КЗпП України, заявником також не пропущено.

З огляду на викладене заява про застосування строків позовної давності б/н від 27.11.2024 не підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 6056,00 грн в зв`язку з задоволенням вимог щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо видачі наказу про звільнення та здійснення запису до трудової книжки.

Позивачем також було заявлено вимогу немайнового характеру в загальній сумі 61766,10 грн (вихідної допомоги в сумі 50866,20 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 10899,90 грн), за яку сплачено 3028,00 грн судового збору.

В зв`язку з висновком щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині стягнення вихідної допомоги в сумі 50866,20 грн, за правилами ст.129 ГПК України, на відповідача також покладається судовий збір, розмір якого, відповідно до положень п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", не може становити менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та складає 3028,00 грн.

В судовому засіданні, 25.12.2024, до закінчення судових дебатів представник позивача заявив усне клопотання про призначення окремого судового засідання для вирішення питання про понесені судові витрати.

Так, відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Таким чином, суд вважає за доцільне задовольнити усне клопотання представника позивача та призначити окреме судове засідання для вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/724/24 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" (вул.Зодчих, буд.11, кв.71, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037; ідентифікаційний код: 39461230) видати наказ про звільнення 08.10.2020 (включно) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

3. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" (вул.Зодчих, буд.11, кв.71, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037; ідентифікаційний код: 39461230) здійснити запис до трудової книжки фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про звільнення 08.10.2020 (включно) з посади Голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" (вул.Зодчих, буд.11, кв.71, м.Вінниця, Вінницька обл., 21037; ідентифікаційний код: 39461230) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50866,20 грн вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку та 9084,00 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Відмовити в задоволенні позову у справі №902/724/24 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 10899,90 грн.

6. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати в справі №902/724/24 на 04 лютого 2025 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

7. Примірник судового рішення надіслати учасникам справи.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

9. Повне рішення складено 06 січня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - представнику фізичної особи ОСОБА_1 адвокату Северин Я.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

4 - ОСББ "Зодчих-11" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;

5 - представнику ОСББ "Зодчих-11" адвокату Люлику Р.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )