Рішення

від 07.01.2025 по справі 904/4925/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4925/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452)

до Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столярова, буд. 8, код ЄДРПОУ 04760713)

про стягнення 9 324,17 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури про стягнення 9 324,17 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 6 761,03 грн, пені в сумі 1 671,92 грн, інфляційних втрат у сумі 578,58 грн та 3% річних у сумі 303,64 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Дніпровським фаховим коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо своєчасної оплати за поставлений у грудні 2022 року природний газ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4925/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №904/4925/24, яка направлена на адресу відповідача, 15.11.2024 вручена Дніпровському фаховому коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури (поштове відправлення №0610205417705, що 03.12.2024 повернулось до Господарського суду Дніпропетровської області).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 про відкриття провадження у справі № 904/4925/24, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано Дніпровському фаховому коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дніпровський фаховий коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого Дніпровським фаховим коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури не зроблено, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи, що Дніпровський фаховий коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є обставини віднесення позивача до постачальників «останньої надії», віднесення відповідача до споживачів, постачання природного газу яким здійснюється постачальником «останньої наді», укладання договору постачання природного газу, строк його дії, факт поставки природного газу, строк оплати, наявність прострочення оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26 жовтня 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» (далі постанова КМУ № 1102).

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 1102 визначено акціонерному товариству «Магістральні газопроводи України», товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Дніпровський фаховий коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури (споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вказує, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) обсяги природного газу, спожитого відповідачем у грудні 2021 року, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», тому спожитий природний газ віднесено до обсягів, поставлених позивачем.

Згідно з абз.абз. 1, 4 п. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Згідно з п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (з наступними змінами та доповненнями, далі Кодекс ГТС), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є:

наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором ГРМ, та присвоєння споживачу оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС Реєстр споживачів постачальника перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Відповідно до абз. 1 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Згідно з абз.абз. 10-14 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником «останньої надії») здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Відповідно до абз.абз. 19-23 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити:

ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача;

прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів);

назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими);

поштову адресу об`єкта споживача.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

24 грудня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», якою видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

На підставі п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та Дніпровський фаховий коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури, як продавець і покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Факт включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Дніпровським фаховим коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом оператора ГТС від 27.05.2024 № ТОВВИХ-24-7871 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00004L4JT00X (а.с. 11-13);

- інформацією щодо споживачів, які зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (форма № 10) (а.с. 28);

- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004L4JT00X (надається у вигляді скриншотів з особового кабінету позивача на інформаційній платформі оператора ГТС, а.с. 13-19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що впродовж грудня 2022 року поставило відповідачу природний газ обсягом 0,09486тис. куб.м на загальну суму 6 761,03 грн (з ПДВ), за який Дніпровським фаховим коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури не здійснено оплату.

Таким чином, ураховуючи дані з інформаційної платформи оператора ГТС, у грудні 2022року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як постачальник «останньої надії» здійснювало постачання природного газу відповідачу.

Згідно з п. 1 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015року № 2501, який є публічним, а його умови однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з абз. 1 п. 2 розділу VI Правил за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

З огляду на вищевикладене, договір постачання природного газу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії», та Дніпровським фаховим коледжем будівельно-монтажних технологій та архітектури (а.с. 25-26, далі Договір) є укладеним з 01.12.2022 - з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

На підставі пункту 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті (а.с. 35-36). Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно з пунктом 4.2 Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційні платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно з пунктом 4.3 Договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо сторонами це окремо обумовлено).

На підставі пункту 4.4 Договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

На підставі підпункту 1 пункту 5.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Згідно з пунктом 11.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього Договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.

Згідно з п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, обсяг спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Ураховуючи вищевикладене, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про обсяг розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує у процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення обсягів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 (з наступними змінами та доповненнями).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» посилається на те, що відповідачем не сплачено вартість поставленого у грудні 2022 року природного газу обсягом 0,09486 тис. куб.м на суму 6 761,03 грн (з ПДВ), що і стало причиною виникнення спору.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому згідно з ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач у грудні 2022 року поставив Дніпровському фаховому коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури природний газ обсягом 0,09486 тис. куб.м на суму 6761,03грн (з ПДВ), що підтверджується актом № 17425 приймання-передачі природного газу (а.с.31), та в січні 2023 року направив відповідачу рахунок на оплату (природний газ) № 1350 (а.с.31-34) за грудень 2022 року на суму 6 761,03 грн (з ПДВ).

Ураховуючи умови Договору, Дніпровський фаховий коледж будівельно-монтажних технологій та архітектури повинен був оплатити поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у грудні 2022 року природний газ до 31.01.2023 включно.

Доказів оплати заборгованості в сумі 6 761,03 грн відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в сумі 6 761,03 грн є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 6 761,03 грн підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 01.02.2023 до 31.07.2023 пеню в сумі 1 671,92 грн, за період з 01.02.2023 до 31.07.2024 інфляційні втрати в сумі 587,58 грн та 3% річних у сумі 303,64 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з абзацом 1 пункту 4.5 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» нарахувало та просить суд стягнути пеню в сумі 1 671,92 грн за період з 01.02.2023 до 31.07.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 12.03.2020 у справі № 907/65/18

Судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено його правильність, тому вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 1 671,92 гривень.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» просить суд стягнути з Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури за період з 01.02.2023 до 31.07.2024 інфляційні втрати в сумі 587,58 грн та 3% річних у сумі 303,64 гривень.

Перевіркою правильності розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, здійснених позивачем, помилок не виявлено, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 587,58 грн та 3% річних у сумі 303,64 грн підлягають задоволенню.

З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» такими, що підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» підлягають стягненню 9 324,17 грн, у тому числі основна заборгованість у сумі 6 761,03 грн, пеня в сумі 1 671,92 грн, інфляційні втрати в сумі 587,58 грн та 3% річних у сумі 303,64 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури про стягнення 9 324,17 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столярова, буд. 8, код ЄДРПОУ 04760713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) 9 324,17 грн (дев`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 17 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 6 761,03 грн (шість тисяч сімсот шістдесят одна гривня 03 копійки), пеню в сумі 1 671,92 грн (одна тисяча шістсот сімдесят одна гривня 92 копійки), інфляційні втрати в сумі 587,58 грн (п`ятсот вісімдесят сім гривень 58 копійок), 3% річних у сумі 303,64 грн (триста три гривні 64копійки), судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 07.01.2025.

Суддя В.О. Дичко