Рішення

від 10.12.2024 по справі 909/577/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/577/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери"

про стягнення неустойки в сумі 225 419 грн 30 коп.

за участю:

від позивача: Линник Людмила Святославівна,

від відповідача: Мишак Віталій Іванович

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" із позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери" про стягнення неустойки за договором про виконання робіт від 09.02.2024 № VR-09.02.2024 у сумі 225419 грн 30 коп.

Вирішення процесуальних питань.

21.06.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

16.07.2024 відповідач через систему "Електронний суд" надіслав відзив вх.№11586/24, та просив суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження, який суд прийняв до розгляду.

17.07.2024 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами загального позовного провадження (ухвала від 17.07.2024). Підготовче засідання призначив на 19.08.2024.

18.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№11788/24) та 29.07.2024 клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№12230/24) у зв`язку з перебуванням представника у щорічній відпустці.

19.08.2024 суд задовольнив клопотання позивача та постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 17.10.2024 та відкласти підготовче засідання на 09.10.2024.

09.10.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14.10.2024 для надання можливості позивачу подати детальний розрахунок штрафних санкцій.

10.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№15737/24) та 14.10.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№15899/24), які суд приєднав до матеріалів справи.

14.10.2024 суд закрив підготовче провадження, перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні, яке призначив на 06.11.2024.

23.10.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі (вх.№16493/24).

06.11.2024 суд задовольнив усне клопотання відповідача та оголосив у судовому засіданні перерву до 03.12.2024.

03.12.2024 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10.12.2024.

В судовому засіданні 10.12.2024 суд проголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору про виконання робіт №VR-09/02/2024 від 09/02/2024 відповідач повністю не виконав визначені цим договором роботи у строки обумовлені сторонами, у зв"язку з чим за порушення строку виконання робіт позивач керуючись умовами договору нарахував відповідачу 225 419 грн 30 коп. неустойки. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 837, 849, 854 ЦК України, ст.174,175,193, 216, 230 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, а

порушення зобов`язань згідно з Договором сталося за сукупністю всіх негативних як суб`єктивних так і об`єктивних обставин і не з його вини; роботи завершені в мінімально можливі та розумні строки.

Зазначив, що позивач спеціально затягував терміни в процесі виконання робіт, зокрема змінював уповноважену особу по технагляду. Інші уповноважені особи, які прибували на об`єкт, постійно чинили тиск, мали якісь формальні претензії, змінювали завдання, вимоги, об`єми робіт, особливо тих що стосувалися електричної частини. Все це стало причиною значного зміщення термінів виконання робіт, багатьох переробок і виникнення додаткових робіт, які були виконані, однак не включені в Акт приймання виконаних робіт від 15.04.2024 та зрештою не оплачені.

Вказав, що в період з 25.04.2024 до 29.05.2024 (дата отримання претензії від 16.05.2024 №R/24/183) пройшло більше місяця. В цей період від позивача не надходило претензій щодо сплати неустойки, тому на підставі існування з ним довірливих робочих відносин вважав, що ця ситуація є врегульована та не потребує вирішення в суді.

Звернув увагу суду на те, що 25.04.2024 позивач направив йому на підписання Додаткову угоду №1 до Договору про виконання робіт № VR-09.02.2024 від 25.04.2024 та Акт виконаних робіт № 1 від 25.04.2024, де вартість робіт скоригована на суму здійсненої передоплати та вказано про відсутність з боку позивача обов`язку, а з боку відповідача майнових претензій до позивача щодо недоплати ним 30% вартості робіт, вказаної в п. 3.1. Договору.

Одночасно на пропозицію відповідача про включення до цієї Додаткової угоди пункту 6 про те, що позивач теж не буде мати жодних майнових претензій, отримав відмову, у зв"язку з чим відповідач не підписав таку Додаткову угоду.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що 15.04.2024 прибув для участі у роботі комісії замовника з обстеження та фіксації об`ємів робіт та надав свій Акт виконаних робіт на всю суму згідно Договору - 678 965,07 грн., оскільки роботи виконанні в повному обсязі, однак такий акт не взятий до уваги комісією замовника. Вказав, що поданий позивачем детальний розрахунок неустойки є теоретичним арифметичним нарахуванням всіх можливих видів відповідальності передбачених розділом 7 Договору різного роду штрафів, пені та неустойки, і жодному разі не є детальним розрахунком суми неустойки, що є предметом позову. Просив в позові відмовити.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

09.02.2024 ТОВ "Мишак і партнери" (Виконавець) та ТОВ "ВФ Ритейл" (Замовник) уклали договір про виконання робіт № VR-09.02.2024 від 09.02.2024 (далі Договір), відповідно до якого Виконавець зобов`язувався в обумовлений Договором строк виконати Замовнику ТОВ "ВФ Ритейл" будівельно-монтажні роботи (надалі Роботи), у магазині Замовника за адресою: 76018, Україна, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності 10а. Роботи мали бути виконані в обсязі згідно Договірної ціни, що є Додатком №1 до Договору, а Замовник зобов`язувався прийняти виконані належним чином Роботи та сплатити їх вартість відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору Виконавець зобов`язаний:

2.1.1. Згідно з Додатком № 1 до Договору виконати Роботи належної якості впродовж двадцяти (20) календарних днів, на основі погодженої сторонами Договірної ціни, викладеної в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору з моменту передачі об`єкту відповідальній особі Віталію Мишаку для виконання Робіт. Належним чином виконувати інші умови Договору.

2.1.2. Надати Замовнику графік виконання робіт за 2 (два) календарних дні до початку Робіт, а також виконувати якісну фотофіксацію Робіт не рідше 3 разів на тиждень та надавати Замовнику.

Відповідно до п. 4.1. оплата Робіт Замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Виконавця таким чином:

4.1.1. 70% вартості, вказаної в п.3.1. Договору, сплачує Замовник передоплату Виконавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання договору на основі виставленого Виконавцем рахунку-фактури, що становить суму 475 275,55 грн. (чотириста сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять грн. 55 коп.) без ПДВ, решту 30% вартості, вказаної в п.3.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання Акта виконаних робіт.

В пункті 7.2. договору, сторони погодили, що у разі порушення Виконавцем п. 2.1.2. та/або у разі не надання чи несвоєчасного надання Замовнику фотозвіту, навмисного приховування дефектів та/або порушень технології виконання робіт Замовник має право стягнути з Виконавця штраф у розмірі 1000 грн за кожен випадок порушень вказаних в цьому пункті Договору.

У випадку несвоєчасного виконання Виконавцем зобов`язань згідно до п. 2.1.1. цього Договору, Виконавець сплачує Замовнику штраф в розмірі 1% (один відсоток) від загальної вартості Робіт за кожен день простроченого виконання Робіт. У випадку невиконання Виконавцем Робіт понад 10 (десять) календарних днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) від загальної вартості Робіт, за кожен день простроченого виконання Робіт (п.7.4. Договору).

У разі, якщо Виконавець прострочить виконання Робіт більше, ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Виконавець зобов`язується повернути Замовнику попередню оплату, сплачену йому відповідно до п. 4.1.1. цього Договору (п.7.5.).

У випадку прострочення терміну виконання зобов`язань, передбачених п.6.3. Договору, Виконавець сплачує Замовнику неустойку в розмірі 20% (двадцяти відсотків) від загальної вартості Робіт за цим Договором ( п.7.7. ).

Згідно з п. 7.9. Договору, Виконавець зобов`язаний у повному обсязі компенсувати Замовнику збитки, що виникли у останнього у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Виконавцем своїх зобов`язань або порушення гарантій за цим Договором, в тому числі упущену вигоду та неотриманий прибуток.

Відповідно до п. 7.10. Договору визначено, що вимога щодо сплати пені/неустойки оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженим представником

відповідної Сторони та направляється другій Стороні.

У разі порушення зобов`язання однією Стороною друга Сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від подальшого виконання своїх зобов`язань. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє Сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (п.7.13.).

Відповідно до п.11.1 Договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором.

На виконання умов договору, позивач 15.02.2024 сплатив передоплату в розмірі 70% вартості Робіт, вказаної в п.3.1. Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання Договору на основі виставленого Виконавцем рахунку-фактури, що становить суму 475 275 грн 55коп. без ПДВ, в безготівковій формі на поточний банківський рахунок Виконавця, що підтверджується платіжною інструкцією № 0010002193 від 15 лютого 2024, копія якої приєднана до матеріалів справи.

19.02.2024 сторони підписали Акт здачі-приймання фронту робіт (будівельного майданчика). Відтак відповідач приступив до виконання робіт та відповідно до п.2.1.1. договору, мав їх виконати до 10.03.2024.

Як стверджував позивач на початку березня 2024 року, йому стало очевидним, що роботи не будуть завершені в обумовлені строки, тому він звернувся до виконавця з електронним листом, на який виконавець 07.03.2024 надав письмову відповідь №3, згідно з якою просив перенести строки закінчення робіт на 13.03.2024, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

13.03.2024 роботи згідно Договору не були завершені, тому замовник звернувся до виконавця з електронним листом - претензією щодо порушення умов/строків Договору, на яку виконавець надав відповідь № 5 від 19.03.2024, відповідно до якої визнав порушення строків виконання робіт і запевнив, що роботи будуть виконані в розумні терміни.

21.03.2024 замовник направив виконавцю претензію щодо невиконання умов договору № R/24/112, відповідно до якої просив повідомити про терміни закінчення робіт, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

02.04.2024 сторони підписали Акт № 1 обстеження та фіксації об"ємів виконаних робіт, відповідно до якого встановили, що станом на 02.04.2024 будівельно - монтажні роботи не завершені. Вказаний акт відповідач підписав із поясненнями, а саме вказав, що був допущений до електромонтажних робіт без погодження електро проекту і виконав за схемою електрика, який при підключенні до щитка виявив, що схема була до іншого

типу світильників, тому він не встиг до зазначеного терміну виконати роботи, і сам електро проект не змінив, а тільки 02.04.2024 р. попросив надати для ознайомлення. Малярні роботи, виконані і станом на 02.04.2024 вказані недоліки в дефектному акті; каркас під освітлення виконаний повністю , вказані недоліки по вирівнюванню. Каркас Амстронг це додаткова робота, яка не була погоджена. Прибирання виконане частково, поклейки зняті і прибране будівельне сміття.

15.04.2024 уповноважені представники сторін провели обстеження приміщення магазину, в результаті якого склали Акт обстеження та фіксації об`ємів виконаних робіт на об`єкті м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності,10А, магазин VODAFONE №2, відповідно до якого встановили, що станом на 15.04.2024 роботи не завершені, відтак прострочення виконання робіт на вказану дату становить 36 календарних днів.

В це же день замовник керуючись ч.2 ст. 849 ЦК України та п. 7.13. Договору, відповідно до якого сторони погодили, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від подальшого виконання своїх зобов`язань. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє Сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, вирішив скористався своїм правом про відмову від Договору, про що повідомив відповідача листом вих. № R/24/145 від 15.04.2024, який був вручений особисто Мишаку В.І., копія якого долучена до матеріалів справи.

15.04.2024 сторони підписали Акт здачі-приймання фронту робіт (будівельного майданчика), відповідно до якого відповідач здав, а представник Замовника прийняв фронт робіт згідно з Актом обстеження та фіксації об`ємів виконаних робіт на об`єкті м.Івано-Франківськ вул.Незалежності,10А магазин VODAFONE, №2, яким зафіксований об"єм виконаних робіт та використаних матеріалів. Решту частину робіт передбачених Договором не виконав, у зв"язку з чим позивач за прострочення виконання зобов`язання керуючись п.п.7.2, 7.4. Договору нарахував відповідачу 2 733 863 грн 26 коп. штрафних санкцій.

16.05.2024 позивач на адресу відповідача направив претензію №R/24/183, докази чого приєднані до матеріалів справи. Відповідач вказане поштове відправлення не отримав, у зв"язку з чим позивач повторно направив таку претензію на електронну пошту відповідача, що підтверджується знімком екрана комп"ютера.

З врахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та задля запобіганню стягнення надмірних грошових сум в якості неустойки за прострочення виконання зобов`язання, звернувся в суд за захистом порушеного права, шляхом пред"явлення позову про стягнення неустойки в сумі 225 419 грн 30 коп.

Відповідач не заперечив факт несвоєчасного виконання робіт, а вказав на відсутність його вини у простроченні виконання.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3ЦК України.

Разом з тим за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і

врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

В ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частина друга статті 849 ЦК України надає замовнику право під час виконання роботи відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як визначено в ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Посилання відповідача на неможливість виконати роботи відповідно до умов договору про виконання робіт № VR-09.02.2024 від 09.02.2024 внаслідок дій позивача спростовуються матеріалами справи. Зокрема:

Щодо зміни ціни договору, шляхом врахування 5% податку.

В преамбулі Договору вказано, що ТОВ "Мишак і Партнери" є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % без реєстрації ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. Договору Ціна Договору становить 678 965, грн 07 коп. (шістсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 07 коп.) без ПДВ.

Загальна вартість Договору становить 678 965 грн 07 коп. (шістсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 07 коп.), в т. ч. ПДВ (0.00 грн.). Пунктом 3.2. Договору

передбачено, що Ціна Договору включає всі податки, збори та обов`язкові платежі, які мають бути сплачені Сторонами.

Система оподаткування вказана вірно, ціна Договору погоджена сторонами як в п. 3.1. Договору так і в Додатку № 1 Договірна ціна, де вказано перелік робіт, матеріалів та їх вартість.

Таким чином, Відповідач на момент підписання Договору погодився з ціною Договору та іншими його умовами, в тому числі, і умовою, що ціна Договору включає всі податки і збори та обов`язкові платежі.

Щодо змін найменування та матеріалів Договірної ціни.

Відповідач не надав суду доказів, на підтвердження факту внесення Замовником змін щодо найменування та матеріалів Договірної ціни, що істотно змінювало ціну договору. Крім того, всі додаткові роботи, які перелічені в листі № 9 від 28.03.2024, не є додатковими роботами, а передбачені в Договірній ціні, яка є Додатком №1 до Договору.

Також відповідач підписав Акт виконаних робіт 15.04.2024, виходячи з фактичного об`єму виконаних робіт.

Щодо виконання електромонтажних робіт за іншою схемою.

Суд зазначає, що сторони в п. 99 Додатку №1 до Договору № VR-09.02.2024 від 09.02.2024 - договірна ціна, узгодили обов`язок по виконанню проектних робіт (електрика) покласти на виконавця.

Відтак виконавець зобов"язаний сам контролювати виконання електромонтажних робіт згідно проєкта.

Посилання відповідача на те, що причиною прострочення виконання робіт згідно з договором через зміну світильників , спростовується долученою до матеріалів справи видатковою накладною № 30100027 від 01.03.2024, згідно з якою ТОВ "Мишак і Партнери" 01.03.2024 року придбав у ТОВ "Енерджі сейвінг солюшн" світильники світлодіодні Maxus T5 10W4100K 600 mm в кількості 13 шт., та світильники світлодіодні Maxus T5 20W4100K 1200 mm в кількості 161 шт. Отже, відповідач після отримання доступу на об`єкт, був обізнаний які саме світильники необхідно монтувати та придбав відповідне електротехнічне обладнання. Однак станом на 02.04.2024 їх не встановив.

Щодо монтажу стелі, який не був виконаний станом на 02.04.2024 , суд зазначає, що

згідно з Додатком1 до Договору, сторони погодили, роботи з монтажу профілю для освітлення (п.30 та п.92 Договірної ціни), таким чином, роботи з монтажу стелі передбачені умовами Договору, який підписаний відповідачем, а тому його посилання на те, що каркас Амстронг це додаткові роботи, які стали причиною порушення термінів виконання робіт по Договору, спростовуються його умовами.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Висновок суду.

Факт порушення відповідачем зобов`язання щодо виконання у строк підрядних робіт підтверджується матеріалами справи, відтак суд перевіривши їх розмір, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 225 419 грн 30 коп. неустойки обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 381 грн 29 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0010007873 від 17 червня 2024 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 3 381 грн 29 коп. належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2,86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери" про стягнення неустойки за договором в сумі 225 419 грн 30 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мишак і Партнери", вул. Гетьмана Дорошенка, буд. 28, кв. 65, м. Івано-Франківськ, 76010 (код 44521516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ", вул. Лейпцизька, буд. 15, м. Київ, 01601 (код 41457291) 225 419 (двісті двадцять п"ять тисяч чотириста дев"ятнадцять) грн 30 коп. неустойки, а також 3 381 (три тисячі триста вісімдесят одну) грн 29 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.01.2025

Суддя Т. В. Максимів