Ухвала

від 02.01.2025 по справі 5010/1167/2012-б-25/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/1167/2012-Б-25/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 30.11.2024 (вх.№18775/24 від 02.12.2024) на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26

за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилася справа № 5010/1167/2012-Б-25/26 про банкрутство ТОВ "Меркурій Холдинг групп".

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга від 30.11.2024 (вх.№18775/24) на бездіяльність державного виконання Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26.

Скарга мотивована тим, що станом на час з її зверненням до суду наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі № 5010/1167/2012-Б-25/26 не виконаний та державний виконавець не здійснює виконавчі дії відповідно до положень статті 36, частини 8 статті 48, статей 52, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2024, суд призначив скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконання на 12.12.2024.

04.12.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява від 04.12.2024 (вх.№19113/24) про проведення судового засідання за відсутності учасника справи.

12.12.2024 суд відклав розгляд скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на 02.01.2025.

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшли додаткові пояснення (вх.№20082/24).

Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області правом на участь в судових засіданнях представника та надання заперечень на скаргу не скористався, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи приписи ст. 342 ГПК України судом розглянуто скаргу без участі державного виконавця за наявними матеріалами.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Розглянувши матеріали скарги на бездіяльність державного виконавця ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26, суд замінив стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 13, оф. 2, код ЄДРПОУ 33601976) на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "НІКО-ТАЙС" (03187, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872). Також ЗАГС постановив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Меркурій Холдинг групп" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 36, код ЄДРПОУ 31951512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "НІКО-ТАЙС" (03187, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270 грн.

На виконання вищевказаної постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 Господарським судом Івано-Франківської області 12.11.2021 видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Меркурій Холдинг групп" (код ЄДРПОУ 31951512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872) 2270 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Під час виконавчого провадження кожна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання дій та прийняття рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені Законом строки виконання окремих дій або прийняття окремих рішень.

Розумний строк в контексті виконавчого процесу - це строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

Згідно з ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України № 1404-VIII, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

У свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі №913/438/16).

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (правова позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/25970/14).

Так, постановою від 11.07.2023 Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №72176903 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 по справі №5010/1167/2012-Б-25/26.

Станом на момент звернення із скаргою на бездіяльність державного виконавця, виконавче провадження №72176903 перебуває на виконанні (інформація про виконавче провадження від 30.11.2024), отже постанова Західного апеляційного господарського суду, на виконання якої видано зазначений наказ, не виконана.

Як вбачається з Інформації про виконавче провадження №72176903 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, станом на 30.11.2024 до реєстру внесено такі відомості щодо проведення виконавчих дій: відкриття виконавчого провадження - 11.07.2023; постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - 11.07.2023; постанова про стягнення виконавчого збору - 11.07.2023; постанова про арешт коштів боржника - 11.07.2023; постанова про арешт майна боржника - 11.07.2023; постанова про розшук майна боржника - 13.10.2023.

Разом з тим, державним виконавцем у період з 11.07.2023 по 30.11.2024 періодично не було виконано наступних дій (заходів): не здійснено перевірку та виявлення рахунків боржника та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб; не здійснено перевірку та виявлення джерел доходів боржника; не направлено запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, БТІ, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявності у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, котрі містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, із врахуванням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", тощо, котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не направлено запити до реєстраційних органів (Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів) щодо наявність у власності боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільської (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи в оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, з метою встановлення факту вирощування культур, їх опису та арешту; не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Реєстр сільськогосподарської техніки" даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належних Боржнику на праві власності, та при їх виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від ДП "Аграрні реєстри" даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання; не витребувано від Регіонального сервісного центру МВС України відомостей щодо вжиття Боржником та/або іншими уповноваженими особами Боржника дій по відчуженню/продажу, належних Боржнику транспортних засобів: тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів; не направлено запити до ДП "НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ" щодо встановлення факту видання Боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить боржнику; не витребувано від Фонду державного майна України відомостей про те, чи брав Боржник відповідно до діючого законодавства участь у приватизації майна; не направлено запити до податкових органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею; не направлено запити до податкового органу з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника; з метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку; не направлено запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави; не направлено запити Державної служби інтелектуальної власності України про наявність за боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявленні не здійснені належні заходи примусового виконання; не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання; не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника; не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником боржником державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника боржника поза межами України; не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника за "невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання", тощо.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, державним виконавцем несвоєчасно та не в повному обсязі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби у визначений скаржником період під час примусового виконання судового рішення у цій справі.

Отже, судом встановлено, що за період з 11.07.2023 по 30.11.2024 державним виконавцем в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" не вчинено всіх можливих заходів, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання судового рішення у цій справі, які полягають у своєчасній та здійсненій періодично перевірці майнового стану боржника. Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про не систематичність вчинення виконавцем виконавчих дій та порушення ним положень частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною і для зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням встановлених обставин, скарга ТОВ "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця ВДВС у місті Івано-Франківську Південно-Західного МРУ Міністерства Юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 від 12.11.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 30.11.2024 (вх.№18775/24 від 02.12.2024) на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176903 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №72176903 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №72176903 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 у справі №909/280/23 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.01.2025

Суддя О.В. Рочняк