Рішення

від 07.01.2025 по справі 909/900/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/900/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Пром", вул. Дружби, буд. 13, м. Івано-Франківськ, 76009

до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", вул. Хриплинська , буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76002

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019.

про стягнення збитків у розмірі 214537,77 грн,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Пром" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" про стягнення збитків у розмірі 214537,77 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень; третій особі запропоновано надати суду пояснення щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свого обов`язку надати податкові накладні по виконаних зобов`язаннях за договорами (договір оренди державного майна №24/21 від 13.10.2021; договір зберігання №2022/30 зб від 01.07.2022; договір №24/21-К на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг від 13.10.2021 договір зберігання №2022/36 зб від 14.07.2022; договір зберігання №2024/10 зб від 01.01.2024) та зареєструвати дані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позбавив позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 214537,77 гривень. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого позивачем при одержані послуг згідно вищезазначених договорів та не отриманого позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

13.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Пром" (надалі - орендар або позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - орендодавець) і Державним підприємством "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (надалі - балансоутримувач або відповідач) укладено договір оренди державного майна № 24/21 (далі - договір оренди).

Згідно п.1.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" (далі - Розділ ІІ) вищезазначеного договору оренди орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування, майно зазначене у пункту 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Згідно п.4 Розділу 1 "Змінювані умови договору" (далі-умови) договору оренди об`єктом оренди є частина цеху № 3 площею 1741,5 кв.м (в т.ч. приміщення №№18-22, 24-28, літера "Т", згідно технічного паспорта) за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Хриплинська, 11 (далі - майно). Дане майно отримано позивачем в оренду в результаті проведення аукціону (посилання на сторінку в електронній торговій системі, на якій розміщено інформацію про об`єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому пунктом 55 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 року № 483.

13.10.2021 року на виконання умов договору оренди балансоутримувач (відповідач) передав позивачу нерухоме майно, що належить до державної власності загальна площа якого становить 1741, 5 кв.м., згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 13.10.2021 року (надалі - акт приймання-передачі майна), який додається.

Згідно п.3.1. Розділу І договору оренди орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача.

В п.3.3. розділу ІІ договору оренди вказано, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди. Відповідно до п.16 умов договору оренди співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору балансоутримувачу (відповідачу) 30 відсотків суми орендної плати, державному бюджету 70 відсотків суми орендної плати.

Згідно п.3.4. Розділу ІІ договору оренди дрендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частина орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.11.1. договору оренди, за не виконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором та п.11.3. Спори, які виникають за цим договором або у зв`язку із ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Даний договір оренди було укладено строком на один рік, але у зв`язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився у період воєнного стану, даний договір підлягає продовженню відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану". Договір, строк дії якого завершується у період воєнного стану, вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

На підставі цього та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецький та Тернопільській областях від 01.03.2023 року №11-021-00331 строк дії договору оренди продовжено.

Також, з метою дотримання сторонами п.3.1. Розділу ІІ договору оренди, між ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (сторона 1) та ТОВ "Захід-Пром" (сторона 2) укладено договір № 24/21-К на відшкодування витрат за отримання комунальних послуг від 13.10.2021 року (далі - договір на відшкодування витрат).

Відповідно до п.1 договору на відшкодування витрат сторона 1 забезпечує отримання стороною 2 послуг, пов`язаних з постачанням через інженерні мережі сторони 1 електроенергії, води та водовідведення, а сторона 2 отримує зазначені послуги та відшкодовує (оплачує) стороні 1 їх вартість згідно Протоколу погодження вартості відшкодування (додаток 1), а також відшкодовує (оплачує) земельний податок згідно плану-схеми прибудинкової території (додаток 2).

Згідно пунктів 6.1., та 6.5. Розділу 6 договору на відшкодування витрат розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць (один календарний рік для відшкодування плати земельного податку). За цим договором сторона 2 відшкодовує стороні 1 згідно виставлених нею рахунків-фактур витрати останньої за фактично отримані від постачальних підприємств і організацій через інженерні мережі підприємства комунальних послуг, передбачених в додатку 1 цього договору. (...) При необхідності сторона 2 має право перевірити правильність нарахування вказаних в цьому договорі платежів. На передбачені цим договором платежі нараховується ПДВ відповідно до чинного законодавства.

Також, між позивачем та відповідачем укладені договори зберігання до даного договору оренди, а саме:

1. Договір зберігання № 2022/30 зб від 01.07.2022 року, згідно якого ТОВ "Захід-Пром" (поклажодавець) передає, а ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (зберігач) приймає на відповідальне зберігання на платній основі Майно, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, приміщення №№13-18 Цеху №3 (будівля літера "Т" техпаспорту) площею зайнятою під зберігання 77, 1 кв.м. Плата за зберігання майна здійснюється поклажодавцем щомісячно у готівковій формі в касу зберігача або перерахуванням коштів на його рахунок до 15 числа кожного місяця у розмірі 2775,60 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 462, 60 грн.;

2. Договір зберігання № 2022/36 зб від 14.07.2022 року, згідно якого ТОВ "Захід-Пром" (поклажодавець) передає, а ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (зберігач) приймає на відповідальне зберігання на платній основі майно, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, частина приміщення № 1 будівлі заготівельне відділення, склад, котельня (літера "Ю" техпаспорту) площею зайнятою під зберігання 360, 0 кв.м. Плата за зберігання майна здійснюється поклажодавцем щомісячно у готівковій формі в касу зберігача або перерахуванням коштів на його рахунок до 5 числа кожного місяця у розмірі 12 960, 00 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ-2592, 00 грн.;

3. Договір зберігання № 2024/10 зб від 01.01.2024 року, згідно якого ТОВ "Захід-Пром" (поклажодавець) передає, а ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" (зберігач) приймає на відповідальне зберігання на платній основі майно, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, приміщення №№13-18 Цеху № 3 (будівля літера "Т" техпаспорту) площею зайнятою під зберігання 77,1 кв.м. Плата за зберігання майна здійснюється поклажодавцем щомісячно у готівковій формі в касу зберігача або перерахуванням коштів на його рахунок до 5 числа кожного місяця у розмірі 3 700, 80 грн з ПДВ, в т.ч. ПДВ-616, 80, із розрахунку 48,00 грн./міс за 1 кв.м площі зберігання з ПДВ.

За період з 31.10.2021 по 28.06.2024 відповідачем згідно усіх вищезазначених договорів надано позивачу послуг та відшкодування витрат на загальну суму 1287226,72 грн в т.ч. ПДВ 214537,77 грн, що підтверджується актами наданих послуг, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свого обов`язку надати податкові накладні за виконаними зобов`язаннями відповідно до вищезазначених договорів та зареєструвати дані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позбавив позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 214537,77 грн.

22.07.2024 позивачем подано до ГУ ДПС В Івано-Франківській області податкову декларацію за звітний податковий період (червень 2024 р.) до якої додавалася Заява про порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному ресстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/ розрахунок коригування в електронному вигляді.

Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ № 1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.

Граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та становлять: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Ураховуючи викладене, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 214537,77 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

За приписами абзацу 18 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Абзацом 3, 4, 5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/ розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Станом на час розгляду цієї справи матеріали справи не містять доказів здійснення реєстрації податкових накладних за актами наданих послуг за укладеними між сторонами договорами в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, відповідач, допустив порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

З огляду на викладене є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання, визначеного законом, обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 214537,77 грн, яка фактично є збитками, а отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Відповідач не довів та не надав доказів виконання обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 214537,77 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Пром" до Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про стягнення збитків у розмірі 214537,77 грн - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", вул. Хриплинська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 07552205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Пром", вул. Дружби, буд. 13, м. Івано-Франківськ, 76009 (ідентифікаційний код 38712020) 214537 (двісті чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 77 коп. збитків, 3218 (три тисячі двісті вісімнадцять) грн 06 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.01.2025.

Суддя Неверовська Л. М.