Рішення

від 07.01.2025 по справі 910/10464/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.01.2025Справа № 910/10464/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ"

про стягнення 205500 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКЛААС КОМПАНІ" (далі -

відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРАНС" (далі - позивач) боргу та штрафу за договором перевезення вантажу №16/05-24ПТ-2 від 16.05.2024 та Заявки №1607 від 16.07.2024, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити послуги з перевезення вантажу.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем не зареєстровано свого електронного кабінету в ЄСІТС, у зв`язку із чим ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на юридичну адресу відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2024 між позивачем як перевізником та відповідачем як замовником було укладено договір №16/05-24ПТ-2 перевезення вантажу (далі - Договір), відповідно до п. 1.2 якого перевізник бере на себе зобов`язання отримувати ввірений йому для перевезення вантаж транспортним засобом доставляти його до пункту призначення і видавати уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги перевізника.

Відповідно до п. 1.3 Договору дані, необхідні для надання послуг (реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача, характеристики вантажу, адреси пунктів завантаження та призначення, розмір плати за перевезення і строк доставляння вантажу, тощо), вказуються у Заявках (далі - Заявка), що є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок замовником перевізнику здійснюється на підставі скан-копій рахунків, наданих перевізником електронним зв`язком до вивантаження вантажу, якщо інше не вказано Заявці. По факту виконаних робіт складаються Акти приймання-передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, якщо інше не зазначено в Заявці.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що завірені підписами Сторін скан-копія даного Договору, Додаткових угод до Договору, заявки, копії документів, складених при виконанні даного Договору і у відповідності з ним, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки та інші документи на перевезення вантажу прирівнюється до оригіналу, з наступним їх обміном.

16.07.2024 між сторонами укладено Заявку №1607 до Договору, відповідно до якої позивач зобов`язався організувати та здійснити перевезення вантажу, а саме: 22 липня 2024 року перевезення комбайну та жатки за маршрутом Ворониці Полтавська область - Старокостянтинів Хмельницька область, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити перевезення.

У Заявці Сторони встановили вартість перевезення в сумі 190000 грн зі строком оплати - до вивантаження авто.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав зобов`язання за Договором та Заявкою, здійснивши узгоджене перевезення, на підтвердження чого позивачем надано до позовної заяви погоджений сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000334 від 23.07.2024, товарно-транспортних накладних №2207-1 від 22.07.2024, №2207-2 від 22.07.2024, №2207-3 від 22.07.2024.

Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунок №СФ-0000249 від 16.07.2024 на суму 190000 грн.

Оскільки вивантаження вантажу відбулось 23.07.2024, відповідач мав сплатити вартість перевезення до цієї дати включно.

Як зазначає позивач, відповідач лише частково оплатив надані йому послуги у сумі 53000 грн (платіжні інструкції №327 від 16.07.2024, №372 від 31.07.2024, № 376 від 01.08.2024, №405 від 08.08.2024).

Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами розмір заборгованості відповідача за Договором та Заявкою на дату постановлення рішення складає 137000 грн. Доказів сплати означеної суми чи відсутності у відповідача обов`язку з її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що у разі не оплати замовником суми цього Договору в погоджені Сторонами терміни, замовник сплачує перевізнику штраф в розмірі 50% від загальної суми заборгованості.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 68500 грн штрафу.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено відповідність суми нарахованого штрафу умовам п. 7.4 Договору, виходячи із суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов`язання, тож позовні вимоги в частині стягнення з нього 68500 грн штрафу підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 137000 грн заборгованості та 68500 грн штрафу є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ст.ст. 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроклаас Компані" (м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/12; ідентифікаційний код 42995756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ТРАНС" (м. Дніпро, вул. Гусенка, буд. 17, офіс 138; ідентифікаційний код 40914188) 137000 (сто тридцять сім тисяч) грн заборгованості, 68500 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот) грн штрафу та 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.