Рішення

від 07.01.2025 по справі 910/13707/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.01.2025Справа № 910/13707/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб"юшн"

до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни про стягнення 18976,97 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб"юшн" (далі -позивач) боргу та санкцій за договором поставки №2510/22 від 25.10.2022, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлений йому товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 відкрито провадження у справі №910/13707/24, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

З наявного у справі повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи підтверджується факт доставлення 20.11.2024 відповідачем в своєму електронному кабінеті ухвали суду про відкриття провадження у цій справі.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем було укладено Договір поставки №2510/22 від 25.10.2022 (далі - Договір) за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукти харчування (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплати поставлений товар у строки, порядку і на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до умов п. 3.11 Договору після прийому товару та підписання товарно-транспортних документів претензій щодо кількості та асортименту товару не приймаються. Претензії щодо якості товару, кількості штук в упаковці та прихованих дефектів приймаючи на підставі підтверджувальних документів.

Сторони погодили в умовах п. 4.1 Договору, що ціни на товар вказані в видаткових накладних або в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за товар у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок постачальника в термін 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки товару (п. 4.3 Договору).

У рамках виконання Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується ТТН від 20.12.2023 та видатковими накладними, які підписані обома сторонами: № 11285 від 20.12.2023 на суму 1127,52 грн з ПДВ, № 11286 від 20.12.2023 на суму 3214,32 грн з ПДВ, № 11287 від 20.12.2023 на суму 3731,16 грн з ПДВ, №11288 від 20.12.2023 на суму 999,60 грн з ПДВ, №11289 від 20.12.2023 на суму 3088,80 грн з ПДВ, №11290 від 20.12.2023 на суму 3013,80 грн з ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково здійснив оплату товару, сума недоплати товару ставить 14497,38 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №29/4 від 29.04.2024 про сплату суми боргу у розмірі 14497,38 грн, однак відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару за Договором на загальну суму 15175,20 грн. Доказів того, що відповідач звертався до позивача з претензіями щодо якості та кількості чи асортименту товару отриманого за вказаними вище видатковими накладними в матеріалах справи відсутні.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Договором у сумі 14497,38 грн позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано.

Доказів оплати вищевказаної суми боргу матеріали справи станом на день ухвалення цього рішення не містять, а отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 Договору в разі несвоєчасної оплати покупцем поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення, в разі коли затримка розрахунків більш ніж 10 календарних днів,покупець сплачує додатковий штраф у розмірі 10 % від суми прострочення.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було оплачено вартість товару.

З розрахунку позивача, викладеного у позовній заяві, вбачається, що ним на суму боргу нараховано відповідачу на підставі п. 5.1 Договору, ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 617,57 грн, 3% річні в сумі 231,72 грн та пеню у сумі 2180,56 грн (період нарахування 10.01.2024-22.07.2024) та 1449,74 грн штрафу.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих санкцій відповідачем суду надано не було.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки вищевказаних сум штрафних та фінансових санкцій, з приводу чого суд зазначає наступне.

Розділ V Цивільного кодексу України окремо регулює питання пов`язані з визначенням та порядком обчислення строків.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦКУкраїни).

Як вже згадувалося раніше, за умовами п. 4.3 Договору покупець зобов`язаний здійснити розрахунок за товар у національній валюті України у безготівковій формі на поточний рахунок постачальника в термін 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки товару.

Як вбачається з видаткових накладних товар за Договором було отримано відповідачем 20.12.2023, тобто 21 денний строк на оплату вартості товару відповідно до ст. 253 ЦК України починає свій перебіг з 21.12.2023.

Таким чином, 21-й день строку на оплату товару у відповідача закінчився 10.01.2024, то першим днем прострочки виконання грошового зобов`язання у відповідача є 11.01.2024.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано п. 6 ст. 232 ГК України, а також обмеження розміру пені, встановлені у п. 6.4 Договору.

Здійснивши власний розрахунок пені за правильний період прострочки з 11.01.2024 по 11.07.2024, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 2055,38 грн, у задоволенні 125,18 грн пені суд відмовляє.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та штрафу судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню суми у заявленому позивачем розмірі (231,72 грн 3% річних, 617,57 грн інфляційних втрат та 1449,74 грн штрафу).

Суд, здійснивши власний перерахунок штрафних та фінансових санкцій, з урахуванням наведеного вище, зазначає, що з відповідача підлягає стягненню 6551,21 грн пені та 1335,15 грн 3% річних, а в решті цих сум суд відмовляє, заявлені до стягнення 4618,60 грн інфляційні втрати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у які позивачем включено судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб"юшн" (Київська область, Ставищенський район, смт Ставище, вул. Цимбала, 8/1; ідентифікаційний код 36405099) 14497 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім) грн 38 коп. боргу, 2055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн 38 коп. пені, 617 (шістсот сімнадцять) грн 57 коп. інфляційних втрат, 231 (двісті тридцять одну) грн 72 коп. 3% річних, 1449 (одну тисячу чотириста сорок дев`ять) грн 74 коп. штрафу, а також 3008 (три тисячі вісім) грн 03 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.