Рішення

від 07.01.2025 по справі 910/12323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.01.2025Справа № 910/12323/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тишківський м`ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бранч"

про стягнення 961269,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бранч" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тишківський м`ясокомбінат" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором про надання поворотної фінансової допомоги №080222-005 від 08.02.2022, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно повернути суму поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено на юридичну адресу відповідача (м. Київ, пр-т Георгія Нарбута, 13), враховуючи, що останній не зареєстрував свій електронний кабінет у в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Як вбачається із конверту, який повернувся до суду, ухвалу не було вручено відповідачу та повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 між позивачем як позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПА АВТО ТРЕЙД» (яке змінило своє найменування на ТОВ «Агро Бранч») як позичальником було укладено Договір № 080222-005 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. 1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За умовами п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 700000 грн з моменту підписання цього Договору.

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору поворотна фінансова допомога надається шляхом внесення грошових коштів до каси позичальника або перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 671160 грн поворотної фінансової допомоги, що підтверджується копією платіжної інструкції №3532 від 08.02.2022.

Сторони погодили в п. 3.1 Договору, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця протягом 15 днів, починаючи з дня вимоги.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів позикодавцю з каси позичальника або шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця (п.3.2 Договору).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що Позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю.

Відповідно до п.8.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 07.03.2022.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача вимогу №32 від 14.06.2024 про повернення поворотної фінансової допомоги.

З пояснень позивача вбачається, що він надсилав на адресу та назву відповідача, які були вказані у Договорі, проте пізніше йому стало відомо про перейменування юридичної особи відповідача та зміну його місця знаходження.

Листом №152 від 24.07.2024 позивачем було направлено вимогу про повернення поворотньої фінансової допомоги за Договором на нову адресу відповідача із врахуванням зміни його найменування.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було повернуто позивачу кошти надані останньому у сумі 671160 грн як поворотна фінансового вимога, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).

Частиною 2 статті 1049 ЦК України передбачено, що позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив перерахування відповідачу грошових коштів за Договором на суму 671160 грн.

За умовами Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця протягом 15 днів, починаючи з дня вимоги.

З першою вимогою позивач звернувся 14.06.2024, протягом 15 днів після якої відповідач мав повернути суму позики.

Натомість, у встановлений Договорами строк відповідач грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У той же час, матеріали справи не містять доказів визнання недійсними в судовому порядку Договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 671160 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем в визначені Договором строки не було повернуто позивачу фінансову допомогу.

З розрахунку позивача викладеного у позовній заяві вбачається, що ним на суму прострочення 671160 грн нараховано відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 238732,01 грн (у період з березня 2022 року по серпень 2024 року) та 3% річних у сумі 51317,29 грн (у період з 08.03.2022 по 23.09.2024).

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідачем суду надано не було.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум, та звертає увагу позивача, що його посилання на умови п. 6.2 Договору та твердження, що відповідач мав повернути позику на наступний день після припинення дії Договору є помилковими.

За умовами п. 6.2 Договору позивальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу позикодавцю.

Наведений пункт Договору встановлює право, а не обов`язок відповідача достроково повернути кошти.

Крім того, умовами Договору передбачено, що фінансова допомога повертається не до дня закінчення терміну дії Договору, а протягом 15 календарних днів з дня вимоги позивача повернути йому кошти.

Розділ V Цивільного кодексу України окремо регулює питання пов`язані з визначенням та порядком обчислення строків.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 4 ст. 254 ЦК України).

Враховуючи, що позивач звернувся вперше з вимогою про повернення фінансової допомоги 14.06.2024, відповідно 15 денний календарний строк на повернення відповідачем коштів за Договором закінчився 01.07.2024 з урахуванням ч. 4 ст. 254 ЦК України.

Таким чином перший день прострочення слід рахувати з 02.07.2024.

Здійснивши перерахунок фінансових санкцій судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 14154,76 грн та 3% річних у сумі 4621,10 грн. У решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних суд відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 167, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бранч" (м. Київ, пр-т Нарбута Георгія, 13; ідентифікаційний код 43820103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тишківський м`ясокомбінат" (Харківська обл., Харківський район, с. Черкаські Тишки, вул. Північна,1; ідентифікаційний код 40542071) 671160 (шістсот сімдесят одну тисячу сто шістдесят) грн поворотної фінансової допомоги, 14154 (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн 76 коп. інфляційних втрат, 4621 (чотири тисячі шістсот двадцять одну) грн 10 коп. 3% річних, а також 10349 (десять тисяч триста сорок дев`ять) грн 04 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків