Ухвала

від 06.01.2025 по справі 916/4/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"06" січня 2025 р.м. Одеса № 916/4/25Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянувши матеріали вх. № 4/25 від 01.01.2025

за позовом: Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації)

до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

2) Милівської сілької військової адміністрації Бериславського району

Херсонської області

3) Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 31.12.2024 (вх. №4/25 від 01.01.2025) до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в якій просить:

1. усунути перешкоди власнику - державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 36.5073 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368 шляхом:

- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі у комунальну власність Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського району та Великоолександрівського району) Херсонської області земельної ділянки площею 36.5073 га кадастровим номером 6520684200:04:001:0368;

- скасування рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Розковерка О.С. індексний номер рішення 55985648 від 29.12.2020 про державну реєстрацію права комунальної власності Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 36,5073 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області з одночасним припиненням права комунальної власності Милівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04401291) на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку площею 36,5073 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368, яка розташована на території Бериславського району Херсонської області, номер запису про речове право 39967924, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2261740065206, шляхом скасування державної реєстрації речового права;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368 площею 36.5073 га.

В обґрунтування інтересів держави та підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді прокурор посилається на положення ст. ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 1 ст. 5 Закон України «Про Червону книгу України», ст. ст. 4, 5 Закону України «Про екологічну мережу України», ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України. Позивач вказує, що саме Херсонська обласна державна адміністрація є розпорядником земель природно-заповідного фонду. Бериславською окружною прокуратурою Херсонської області повідомлено Херсонську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення законодавства при розпорядженні земельною ділянкою природнозаповідного фонду. Зі змісту листа Херсонської обласної військової адміністрації не вбачається, що уповноваженим органом самостійно вживалися заходи, спрямовані на усунення наведених прокурором порушень. Вказане розцінюється як бездіяльність уповноваженого органу, що є беззаперечною підставою для звернення прокурора з позовом на захист інтересів держави. Враховуючи, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля) є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у даних правовідносинах до нього Херсонською обласною прокуратурою скеровано запит з метою встановлення вжитих заходів задля повернення в державну власність оспорюваної земельної ділянки. З відповіді Міндовкілля не вбачається про вжиття ним відповідних заходів щодо повернення у державну власність спірної земельної ділянки. Міндовкілля лише повідомило обласну прокуратуру про те, що у разі відкриття провадження у відповідній судовій справі, Міндовкілля буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм процесуального законодавства. Враховуючи викладене, у даному випадку наявні підстави для захисту інтересів держави в судовому порядку, а враховуючи, що уповноважені органи незважаючи на поінформованість про виявлені прокурором порушення, належним чином захист інтересів держави не здійснюють, наявні достатні підстави для вжиття таких заходів реагування прокурором. На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Бериславська окружна прокуратура Херсонської області повідомила позивачів про звернення до суду за захистом в їх інтересах.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно з ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Ч. 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункти 45, 47; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункти 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункти 8.56, 8.57).

У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципомnovit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц (пункт 8.18).

Ч. ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Враховуючи наявність або відсутність таких повноважень, прокурор обґрунтовує наявність підстав для представництва інтересів держави. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК України. Наведена права позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З вищевикладеного слідує, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 38, 39)).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 40)).

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 43)).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 910/7152/24.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що зверненню прокурора з даним позовом передувало, зокрема, відповідне листування з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонською обласною військовою адміністрацією.

У відповіді від 30.11.2024 № 11/11-05/4003-24 Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на запит Бериславської окружної прокуратури від 24.10.2024 № 50-3897вих-24, повідомив, що проєкти рішень та матеріали щодо вилучення, зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 6520684200:04:001:0368, 6520684200:04:001:0363, передачі їх у комунальну власність до Міндовкілля не надходили; Міндовкілля не погоджувало зміну меж, категорії та скасування статусу, а також не видавало експертні висновки щодо зміни меж, категорії та скасування статусу території Парку; у разі відкриття провадження у відповідній судовій справі, Міндовкілля буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм процесуального законодавства.

При цьому, з інформації, що міститься на офіційному вебсайті Міндовкілля також вбачається, що у структурі Міндовкілля також є юридичний департамент, до основних функцій якого віднесено:

· організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов`язків;

· представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах;

· розробка та участь у розробці проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції Міндовкілля;

· проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами Міндовкілля (https://mepr.gov.ua/pro-nas/struktura/yurydychnyj-departament/).

Таким чином, надання відповіді останнім, що «у разі відкриття провадження у відповідній судовій справі, Міндовкілля буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм процесуального законодавства», є фактично усуненням від здійснення своїх повноважень за наявності юридичного департаменту.

У відповіді від 02.12.2024 № 01-01-66-12882/0/24/23 Херсонська обласна військова адміністрація (Херсонська обласна державна адміністрація) на запит Бериславської окружної прокуратури від 25.11.2024 № 50-4382ВИХ-24, повідомила, що питання вилучення з територій НПП «Кам`янська Січ» земельних ділянок, у тому числі для їх формування як земель сільськогосподарського призначення, з Департаментом захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не погоджувалося; можна стверджувати про входження земельної ділянки площею 36.5073 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368 до складу території Парку, про що свідчать матеріали проекту створення Парку, зокрема картографічний матеріал орієнтовних меж та попереднього функціонального зонування Парку, погоджений з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання; можна припустити, що земельна ділянка з кадастровим номером з кадастровим номером 6520684200:04:001:0368 розташована у зоні регульованої рекреації та в господарській зонах Парку; повідомлень про віднесення ділянок Парку до земель сільськогосподарського призначення або передачу їх у комунальну власність до Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не надходило.

При цьому, місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (ч. 3 ст. 1 Закону про державні адміністрації).

Місцева державна адміністрація в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля:

1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості ґрунтів, що перебувають у державній власності;

2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону тощо (ст. 21 Закону про державні адміністрації).

Місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів (ст. 3 Закону про державні адміністрації).

Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов`язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи (ст. 10 Закону про державні адміністрації).

Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних державних адміністрацій за виконання покладених на ці підрозділи завдань ( ч.1 ст. 11 Закону про державні адміністрації).

Посадові особи місцевих державних адміністрацій несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст. 49 Закону про державні адміністрації).

На офіційному сайті Херсонської обласної державної адміністрації (https://khoda.gov.ua/image/catalog/files/%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%90.pdf) оприлюднене Положення про апарат Херсонської обласної державної адміністрації (далі - Положення) (додаток 1 до розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 22.01.2020 № 43).

Відповідно до п. 2 розділу І. Загальні положення Положення до складу апарату входять у тому числі сектор правового забезпечення.

Згідно з п. п. 1, 15 розділу II. Основні завдання і функції апарату Положення апарат відповідно до покладених на нього завдань: здійснює правове, організаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності обласної державної адміністрації. Здійснює правове, фінансове, матеріально-технічне і господарсько побутове забезпечення діяльності обласної державної адміністрації.

Керівником Бериславської окружної прокуратури Херсонської області були направлені Херсонській обласній військовій адміністрації та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України повідомлення про наміри звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави (в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») від 11.12.2024 № 50-4618вих-24 та від 11.12.2024 № 50-4616вих-24.

Тобто, прокурор звернувся до компетентних органів 25.11.2024 та 30.11.2024, на які отримав відповіді від 30.11.2024 та від 02.12.2024; з повідомленням про наміри звернення до суду з позовом в інтересах держави - 11.12.2024; позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 31.12.2024 та отримана судом 01.01.2025 (що вказує на незначний проміжок часу між зверненням прокурора до компетентних органів щодо виявлених порушень та поданням позову до суду).

Таким чином, зверненню прокурора з даним позовом передувало вищезазначене листування з визначеними ним позивачами в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», проте, лише за формальними ознаками таку процедуру можна вважати такою, що дотримана, оскільки прокурором не надано можливість відреагувати компетентними органами на стверджуване порушення інтересів держави в розумний строк, зокрема, шляхом перевірки виявлених ним фактів порушення законодавства, вчинення дій для реагування в установленому законом порядку на такі порушення шляхом подання позову чи повідомлення прокурора за результатами проведеної перевірки про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду.

Тобто, до позовної заяви не додано доказів та не обґрунтовано бездіяльність компетентних органів (не здійснення захисту інтересів держави), після того, як цим органам стало відомо про можливі порушення інтересів держави, протягом розумного строку та/або не зазначено причини такого не звернення протягом тривалого часу.

Таким чином, у позовній заяві прокурор не виконав вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а також не навів достатньо обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації).

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

До позовної заяви додано довіреність у порядку передоручення від 03.07.2024, яка сформована у в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд», згідно якої Зіневич Дмитро Вікторович на підставі витягу з ЄДР від 28.01.22 уповноважує, в порядку передоручення, Сидоренко Ольгу Дмитрівну представляти інтереси Бериславської окружної прокуратури в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).

Ст. 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24), здійснюючи тлумачення ч. 3 ст. 56 ГПК України про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України [статут, положення, трудовий договір (контракт)]. Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Однак, належних в розумінні ст. 56 ГПК України доказів наявності повноважень у Сидоренко Ольги Дмитрівни діяти від імені Бериславської окружної прокуратури Херсонської області, як уповноваженої особи в порядку самопредставництва матеріали позову не містять, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається відомостей наділення вказаної особи повноваженнями діяти від імені позивача в порядку самопредставництва; інших доказів уповноваження Сидоренко Ольги Дмитрівни діяти від імені Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в порядку самопредставництва в силу закону або згідно з положеннями статуту, трудового договору тощо суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, господарський суд вважає, що позов Бериславської окружної прокуратури Херсонської області слід залишити без руху.

З огляду на викладене, господарський суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області залишити без руху.

2. Встановити Бериславській окружній прокуратурі Херсонської області строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом:

- обґрунтування підстав для звернення до суду прокурора в інтересах кожного з позивачів;

- надання доказів уповноваження Сидоренко Ольги Дмитрівни діяти від імені Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в порядку самопредставництва в силу закону або згідно з положеннями статуту, трудового договору тощо.

3. Повідомити Бериславську окружну прокуратуру Херсонської області, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили 06.01.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Мусієнко