Окрема думка

від 25.12.2024 по справі 910/8888/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

25 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8888/23

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 (головуючий - Тищенко О.В. , судді: Яковлєв М.Л. , Гончаров С.А. )

у справі №910/8888/23

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_5 ,

2. ОСОБА_6 ,

3. ОСОБА_7 ,

4. ОСОБА_8 ,

5. ОСОБА_9 ,

6. ОСОБА_10 ,

7. ОСОБА_11 ,

8. ОСОБА_12 ,

9. ОСОБА_13 ,

10. ОСОБА_14 ,

11. ОСОБА_15 ,

12. ОСОБА_16 ,

13. ОСОБА_17 ,

14. ОСОБА_18 ,

15. ОСОБА_19 ,

16. ОСОБА_20 ,

17. ОСОБА_21 ,

18. ОСОБА_22 ,

19. ОСОБА_23 ,

20. ОСОБА_24 ,

21. ОСОБА_1 ,

22. ОСОБА_25 ,

23. ОСОБА_26 ,

24. ОСОБА_27 ,

25. ОСОБА_28 ,

26. ОСОБА_29 ,

27. ОСОБА_30

про стягнення 360 896 042,77 грн,

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_28 про:

1) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 та ОСОБА_28 - осіб, що отримали пряму вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі також ПАТ "КБ"Експобанк"), вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 30 407 781,05 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Фінанс солюшин" за договором кредитної лінії №09/12 від 11.04.2012;

2) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 067 277,88 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Бізнес індастріз" за договором кредитної лінії №42/11 від 27.12.2011;

3) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 46 466 584,54 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Гірське повітря" за договором кредитної лінії №01/12 від 18.01.2012;

4) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 680 216,45 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з ТОВ "Корнел інтернешнл за договором кредитної лінії №40/11 від 26.12.2011;

5) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 15 714 204,44 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо припинення застави депозитних вкладів та прав на них, належних ОСОБА_9 , що виступали забезпеченням за договором врахування векселя №1 від 11.02.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");

6) стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 - осіб, що отримали пряму вигоду від операції, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 2 200 000,00 грн, завданої в результаті прийняття та реалізації рішення щодо виведення з-під застави частини вкладу по договору №14966 банківського вкладу "Класичний" від 16.03.2011 укладеного з ОСОБА_29 , що виступав забезпеченням по договору врахування векселя №2 від 14.03.2011 (векселедавець ТОВ "СТЕКА");

7) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 025 800,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА №2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №01/12 від 13.08.2012;

8) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 435 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "ВЕНТА ФУДС", серії АА №2178225, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №01/12 від 13.08.2012;

9) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 20 075 453,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА №2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя № 02/12 від 20.08.2012;

10) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 34 706 000,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "БОНА ДЕА 8", серії АА № 2178220, номіналом 54 900 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №02/12 від 20.08.2012;

11) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 2 954 385,17 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "Вента фудс", серії АА №2178226, номіналом 4 140 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №05/12 від 06.09.2012, та векселя ТОВ "Бона деа", серії АА №2178221, номіналом 4 110 000,00 грн, згідно з договором врахування векселя №04/12 від 06.09.2012;

12) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в загальній сумі 5 253 620,00 грн, завданої прийняттям рішень щодо проведення операцій з врахування векселів ТОВ "Вента фудс" серії АА №2178226 та ТОВ "Бона деа" серії АА №2178221;

13) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 17 718 600,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР груп", серії АА №2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №03/12 від 28.08.2012;

14) стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_1 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_31 - осіб, що опосередковано отримали вигоду від кредитування, на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в сумі 33 667 000,00 грн, завданої прийняттям рішення щодо проведення операцій з врахування векселя ТОВ "СВР ГРУП", серії АА №2178290, номіналом 51 800 000,00 грн, згідно з договором врахування векселів №03/12 від 28.08.2012;

15) стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків), завданої прийняттям рішень щодо придбання цінних паперів, в загальному розмірі 29 525 637,76 грн, в тому числі: 27 821 774,08 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання акцій емітента ПАТ "Управління механізованих робіт Агробуду", код ISIN UA4000133946, в кількості 5 564 800 шт.; 1 703 863,68 грн - збитків від прийняття рішення щодо придбання інвестиційних сертифікатів ЗДПІФ "Інвестиційний стандарт" (ТОВ "КУА "Нью Ессет", код ЄДРПОУ 35253505), ЄДРІСІ 2311678, код ISIN UA400131866, в кількості 1 704 шт.;

16) стягнення солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 на користь Фонду, що діє в інтересах кредиторів ПАТ "КБ"Експобанк", вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідації ПАТ "КБ"Експобанк", шкоди (збитків) в розмірі 18 998 482,28 грн, завданої прийняттям рішень щодо придбання акцій емітента ПАТ "Комбінат експериментально-будівельного обладнання" (код ЄДРПОУ 35557023), код ISIN UA4000028823.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 позовну заяву Фонду повернув без розгляду на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог (частини першої статті 173 ГПК).

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2023, яку Верховний Суд залишив без змін постановою від 27.02.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 скасував, а матеріали справи передав на розгляд Господарському суду міста Києва.

Не погоджуючись з мотивувальною частиною прийнятої ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив суд змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 з урахуванням доводів апеляційної скарги, а також просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.07.2024 поновив ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.09.2024 закрив апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 на підставі статей 2 та 264 ГПК з огляду на те, що предмет апеляційного оскарження - ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, відсутній внаслідок прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023.

Ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження мотивована тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 27.02.2024, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 про повернення позовної заяви без розгляду у справі №910/8888/23 скасовано, а матеріали справи передано на розгляд Господарському суду міста Києва. Таким чином, скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, з урахуванням того, що постановою Верховного Суду від 27.02.2024 залишена без змін постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення (ухвала суду) унеможливлює його застосування саме з моменту його прийняття, як об`єкту оскарження.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №910/8888/23 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник підставою касаційного оскарження зазначав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 264, 272, 284, 285 ГПК. Скаржник вказує, що:

- сформувавши в оскаржуваному судовому рішенні принципово відмінну від норм частини першої статті 264 ГПК, якісно нову підставу для закриття апеляційного провадження, господарський суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення;

- набуття постановою суду апеляційної інстанції законної сили не позбавляє сторону права ініціювати перегляд судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення у порядку, визначеному статтею 272 ГПК. А сама постанова, що набрала законної сили, у передбачених пунктом 7 частини першої статті 275 ГПК випадках може та повинна бути скасована самим судом апеляційної інстанції;

- усі доводи апеляційної скарги скаржника є якісно відмінними від доводів апеляційної скарги позивача на постанову від 11.12.2023 №910/8888/23, на яку послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі. В межах постанови від 11.12.2023 №910/8888/23 розглядалися лише доводи позивача щодо можливості поєднання декількох позовних вимог, всі з яких підлягають розгляду в порядку господарського судочинства в межах однієї справи. Натомість підставою апеляційної скарги ОСОБА_1 є відсутність оцінки з боку суду першої інстанції факту поєднання в позовній заяві позовних вимог, що підлягають розгляду в порядку цивільного та господарського судочинства.

Верховний Суд постановою від 20.12.2024 у справі №910/8888/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у цій справі залишив без змін.

Постанова Верховного Суду мотивована, зокрема, таким:

- скаржник звернувся з апеляційної скаргою 15.05.2024, тобто через 11 місяців з дня постановлення ухвали суду першої інстанції, та після перегляду цієї ухвали Північним апеляційним господарським судом (постанова від 11.12.2023) та Верховним Судом (постанова 27.02.2024). За таких умов скасування судом апеляційної інстанції власного рішення та залишення ухвали від 12.06.2023 в силі є неможливим, адже призведе до порушення принципу res judicata;

- основними мотивами апеляційної скарги скаржника були питання юрисдикції, скаржник вважав, що позивачем були поєднані вимоги, які мають розглядатися судами різних юрисдикцій - цивільної та господарської. Верховний Суд зауважує, що за таких обставин скаржник не позбавлений інших процесуальних можливостей захистити свої права у разі, якщо вважає, що певні позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах. Так, він може заявляти відповідні аргументи у процесуальних документах по суті справи, і суд з цієї підстави може закрити провадження за певними позовними вимогами в порядку, передбаченому п.1. ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);

- дійсно, ст.264 ГПК, якою визначені підстави для закриття апеляційного провадження, не містить такої підстави для закриття провадження як відсутність предмета апеляційного оскарження. Втім, Верховний Суд виходить з того, що апеляційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка вже була попередньо скасована. Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом із тим процесуальна мета, яку ставить скаржник, - зміна мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції, не може бути досягнута з огляду на відсутність предмета апеляційного оскарження;

- Верховний Суд ухвалою від 04.06.2024 у цій справі відмовив ОСОБА_10 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, якою, в свою чергу, відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023. Верховний Суд в ухвалі від 04.06.2024 вказав, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки предмет апеляційного оскарження (ухвала від 12.06.2023) відсутній. Обґрунтовуючи мотиви відмови у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд зазначив, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення;

- Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №910/18064/21, на яку послався суд апеляційної інстанції у цій справі, вважав, що суд апеляційної інстанції правильно закрив апеляційне провадження, оскільки оскаржуване рішення було визнане нечинним;

- дії скаржника полягають в оскарженні судового рішення (ухвали), яке втратило чинність через його скасування станом на момент звернення із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Відтак, Верховний Суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про закриття апеляційного провадження.

Не можу погодитись із наведеними вище висновками та вважаю, що Верховний Суд повинен був скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, а справу №910/8888/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Під час підготовки до розгляду скарги мною був підготовлений альтернативний проєкт постанови, який колегія суддів не підтримала.

Вважаю за доцільне викласти повний тест мотивувальної частини підготовленого мною проєкту.

"3.Позиція Верховного Суду

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

3.2.Положення статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).

3.3.Отже, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження (рішення КСУ №11-рп/2012 від 25.04.2012 у справі №1-12/2012 та №11-рп/2007 від 11.12.2007 у справі №1-33/2007).

3.4.Частиною четвертою статті 11 ГПК та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

3.5.У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

3.6.Згідно з частиною першою статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

3.7.У відповідності до частин першої, третьої, четвертої статті 272 ГПК, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

3.8.Пунктом 7 частини першої статті 275 ГПК визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

3.8.Аналіз наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що здійснення апеляційного перегляду, в порядку статті 272 ГПК, може бути здійснено саме після набрання постановою апеляційного суду законної сили та за наступних обставин:

- скарга подана особою, прав та обов`язків якої стосується оскаржуване рішення;

- така особа не була присутня під час апеляційного розгляду справи;

- скарга подається після закінчення апеляційного розгляду справи іншої особи;

- доводи нової апеляційної скарги не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

3.9.При цьому встановлений частиною першою статті 272 ГПК обов`язок апеляційного суду здійснити перегляд жодним чином не залежить від результатів розгляду апеляційних скарг інших осіб, розгляд яких було завершено. А саме, чи було апеляційні скарги інших осіб задоволено, а судове рішення першої інстанції скасовано чи змінено. Тобто, наведена норма допускає можливість перегляду судових актів першої інстанції, що були скасовані постановою апеляційного суду.

3.10.Також, наведена норма не містить обмежень щодо здійснення апеляційним судом перегляду в порядку статті 272 ГПК у випадку, коли постанова апеляційного суду була переглянута Верховним Судом та залишена ним без змін.

3.11.У наведеній нормі відображено порядок перегляду судового акта місцевого господарського суду за доводами особи, про права та обов`язки якої прийнято це рішення, однак яка, не могла заявити з об`єктивних причин ці доводи в суді апеляційної інстанції у поданій нею апеляційній скарзі до закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.

3.12.При цьому такий перегляд здійснюється саме після набрання постановою щодо перегляду оскаржуваного судового рішення законної сили.

3.13.З огляду на викладене, дійшовши висновку про те, що строк на звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23 був пропущений апелянтом з поважних причин, апеляційний суд фактично підтвердив неможливість цього апелянта заявити свої доводи щодо порушення судом першої інстанції приписів процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, з об`єктивних підстав.

3.14.Відтак, установивши, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є відмінними від доводів касаційної скарги Фонду, адже стосуються питання застосування судом першої інстанції положень частини четвертої статті 173 ГПК, тоді як Фонд вказував на порушення судом частини першої статті 173 ГПК, суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надати оцінку обґрунтованості доводів ОСОБА_1 , які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою Фонду.

3.15.Водночас посилання апеляційного суду на необхідність закриття апеляційного провадження з огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано оскаржувану ОСОБА_1 ухвалу, набрала законної сили, суперечать положенням статті 272 ГПК, які встановлюють можливість оскарження в апеляційному порядку судових актів, що вже були переглянуті і, відповідно, щодо яких постанови апеляційного суду вже набрали законної сили.

3.16.Посилання апеляційного суду на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2024 у справі №910/18064/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини щодо застосування норм процесуального права.

3.17.Так, у справі №910/18064/21 з новою апеляційною скаргою звернулася особа, яка взагалі не була учасником указаної справи.

3.18.Верховний Суд у вказаній справі, зокрема, зазначив, що за змістом статей 17, 254 ГПК особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей ГПК, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо зазначено про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

3.19.Суд також зазначив, що за змістом пункту 3 частини першої статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося

3.20.Тобто, Суд дійшов висновку про правильність застосування апеляційним судом положень пункту 3 частини першої статті 264 ГПК з урахуванням аналізу обставин того чи стосується оспорюване апелянтом рішення прав та обов`язків останнього.

3.21.Натомість у цій справі №910/8888/23 заявник апеляційної скарги, поданої в порядку статті 272 ГПК, має статус відповідача у справі, відтак ухвала суду першої інстанції, про перегляд якої заявляв апелянт, очевидно стосується прав останнього.

3.22.Відповідно до статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

3.23.Однак, у цій справі №910/8888/23 апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, не встановивши жодної підстави визначеної статтею 264 ГПК.

3.24.Оскільки суд апеляційної інстанції помилково закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/8888/23, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а зазначена апеляційна скарга підлягає передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.".

Крім того вважаю, що у постанові від 25.12.2024 Суд безпідставно обґрунтовує свої висновки посиланням на ухвалу Верховного Суду від 04.06.2024 у цій справі №910/8888/23, оскільки касаційна скарга ОСОБА_10 , у відкритті касаційного провадження за якою Верховний Суд відмовив ухвалою від 04.06.2024, не містила жодних доводів щодо застосування положень статті 272 ГПК.

Посилання на те, що скасування судом апеляційної інстанції власного рішення та залишення ухвали від 12.06.2023 в силі є неможливим, адже призведе до порушення принципу res judicata, оскільки скаржник звернувся з апеляційної скаргою 15.05.2024, тобто через 11 місяців з дня постановлення ухвали суду першої інстанції, та після перегляду цієї ухвали Північним апеляційним господарським судом (постанова від 11.12.2023) та Верховним Судом (постанова 27.02.2024), не вважаю слушним аргументом для закриття апеляційного провадження, позаяк апеляційним судом було поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали, а перегляд постанови апеляційного суду Верховним Судом не тягне за собою набуття нею чинності, а тому не має значення для реалізації права скаржника на оскарження ухвали суду першої інстанції, яка цією постановою була скасована, враховуючи норму пункту 7 частини першої статті 275 ГПК, якою прямо передбачено право суду апеляційної інстанції скасувати свою постанову. Щодо принципу res judicata, то він не може вважатись порушеним, за обставин, коли перегляд оспорюваного судового рішення відбувся за апеляційною скаргою одного скаржника, яка (скарга) за часом була розглянута раніше, при тому, що судом апеляційної інстанції констатовано право іншого скаржника на такий перегляд (саме суд апеляційної інстанції поновив право на апеляційний перегляд) за аргументами, які апеляційний суд не аналізував і щодо них не висловлювався. За таких обставин, якщо б суд апеляційної інстанції погодився з аргументами іншого скаржника, він би міг скасувати свою постанову та змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, що не тільки не порушило б принципу юридичної визначеності, який у даному випадку спрацював на користь лише однієї сторони спору, а і забезпечило б доступ до суду всіх скаржників, які мають право апеляційного оскарження судового рішення, чого не відбулось.

Те, що скаржник не позбавлений інших процесуальних можливостей захистити свої права у разі, якщо вважає, що певні позовні вимоги не підлягають розгляду у господарських судах, оскільки він може заявляти відповідні аргументи у процесуальних документах по суті справи, і суд з цієї підстави може закрити провадження за певними позовними вимогами в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК, не свідчить про те, що право скаржника на апеляційне оскарження судового рішення в тій самій мірі, яка була реалізована іншим скаржником, скарга якого була розглянута за часом першою, не було порушено. Так, за логікою суду касаційної інстанції, у випадку якщо б скарги обох скаржників розглядались в одному апеляційному провадженні, слушність аргументів скарги одного з скаржників про скасування судового рішення виключала б необхідність реагування на аргументи іншого скаржника про внесення до судового рішення змін, лише власне через доведеність підстав для скасування судового рішення.

Окрему думку складено відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Бакуліна