Ухвала

від 07.01.2025 по справі 160/10851/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 січня 2025 року

Київ

справа № 160/10851/24

адміністративне провадження № К/990/50564/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №160/10851/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ВІНКОР-ТРАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 26.12.2024.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, такі доводи наводяться не у взаємозв`язку із фактичними обставина у цій справі і висновками судів попередніх інстанцій.

Так, ГУ ДПС, приводячи висновок акта перевірки в розрізі кожного з контрагентів позивача, посилається на постанову Верховного Суду і цитує витяг з неї, який стосується або конкретних обставин, встановлених у справі, або загальних підходів Верховного Суду, сформованих у справах, предметом спору у яких була реальність господарських операцій. При цьому, конкретного висновку судів попередніх інстанцій, який би суперечив таким підходам Верховного Суду, у касаційній скарзі не зазначено.

Суд звертає увагу, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать висновкам Верховного Суду, в тому числі й тим, на які міститься посилання в касаційній скарзі. Підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Також судові рішення містять правову оцінку усім доводам контролюючого органу.

Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено також не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Крім того, у касаційній скарзі міститься посилання на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.08.2024 у справі №440/8796/23, від 30.01.2024 у справі № 280/4484/22, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, з питання застосування пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України і пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

Однак, як вбачається зі змісту постанови апеляційного суду, підставою для задоволення позовних вимог і скасування податкового повідомлення-рішення № 0127990703 став висновок суду про те, що розрахунок коригування № 10 від 13.09.2022 до податкової накладної №24 від 19.07.2022 зареєстрований вчасно - в межах 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування від продавця, що свідчить про дотримання строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно, в цій частині касаційної скарги також наводиться обґрунтування безвідносно до висновку апеляційного суду.

Крім того, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0128000703, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату задекларованих зобов`язань.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що скаржник допустив формальний підхід до оформлення касаційної скарги в частині викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 у справі №160/10851/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ВІНКОР-ТРАНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон