Ухвала

від 07.01.2025 по справі 990/394/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 січня 2025 року

м. Київ

справа №990/394/24

адміністративне провадження №П/990/394/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Олендера І. Я., Ханової Р. Ф., Яковенка М. М., розглянув в порядку письмового провадження заяву представниці позивача Панченко Олександри Олександрівни про відвід судді ОСОБА_4 від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: член Вищої ради правосуддя - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

20 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя щодо не розгляду повідомлення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 (вх. №3948/0/6-24 від 05 грудня 2024 року) у порядку, визначеному статтями 20, 24, 32 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пунктів 3.4-3.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року №1068/0/15-23);

- зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути повідомлення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 про порушення професійної етики членом ВРП (вх. №3948/0/6-24 від 05 грудня 2024 року) у порядку, визначеному статтями 20, 24, 32 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пунктів 3.4-3.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року №1068/0/15-23).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року визначено наступний склад суду: суддя-доповідач - Шишов О. О., судді - Дашутін І. В., Олендер І. Я., ОСОБА_4, Яковенко М. М.,

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: член Вищої ради правосуддя - ОСОБА_2 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 20 січня 2025 року.

06 січня 2024 року представниця позивача подала заяву про відвід судді ОСОБА_4

Обґрунтовуючи заяву зазначила, що 07 березня 2021 року детективами НАБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі також - САП), завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21 червня 2019 року (об`єднаного із кримінальним провадженням №22020120000000019 від 17 липня 2020 року, раніше виділеного із кримінального провадження № 421410020000046 від 25 лютого 2014 року), за підозрою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

01 серпня 2020 року суддя ОСОБА_4 була допитана старшим детективом НАБУ Шмітьком В.В. в якості свідка у кримінальному провадженні №22020120000000019 від 17 серпня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, статей 351-2, 109, 369-2, 369, 343, 344, 190, 375 та іншими статтями КК України, де підозрюваним був у т.ч. суддя ОАСК ОСОБА_1, якому 17 липня 2020 року повідомлено про підозру за частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 КК України.

Суд звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви не вбачалися підстави для самовідводу (відводу) судді ОСОБА_4, оскільки в позові не зазначено номер кримінального провадження, в рамках якого співробітники НАБУ провели обшук та склали протокол, висновки якого, на думку ОСОБА_1 , були викривлені членом ВРП ОСОБА_2 . Також жодні матеріали, додані до позовної заяви, не вказували на конкретний номер кримінального провадження.

Водночас заява про відвід судді ОСОБА_4 містить детальну інформацію щодо кримінального провадження, в рамках якого співробітники НАБУ провели обшук та склали протокол, висновки якого, на думку позивача у справі, були викривлені членом ВРП ОСОБА_2 . Зокрема вказано, що ОСОБА_2 склав висновок, що містить відверто неправдиву інформацію в частині результатів дій співробітників НАБУ під час проведення обшуку приміщень Окружного адміністративного суду міста Києва у липні 2020 року в рамках кримінального провадження №42014100020000046, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 лютого 2014 року, в межах якого (з урахуванням об`єднання та виділень) було допитано суддю ОСОБА_4 .

Заява про відвід містить посилання на пункт 1 та 4 частини першої статті 36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин першої, третьої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 4 лютого 2020 року у справі №908/137/18 звернула увагу на те, що помилково вважати, що щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Проте, варто врахувати, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про необ`єктивність судді ОСОБА_4 при розгляді цієї справи і про заінтересованість судді у результаті розгляду справи.

Однак, ураховуючи той факт що суддя ОСОБА_4 є свідком у кримінальному провадженні за підозрою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 109, частиною другою статті 369-2, частиною другою статті 344 КК України, тому для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду позовної заяви, колегія суддів уважає, що існують правові підстави для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №990/394/24.

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,

у х в а л и в:

Заяву представниці позивача Пенченко Олександри Олександрівни про відвід судді ОСОБА_4 - задовольнити.

Відвести суддю Ханову Раїсу Федорівну від розгляду справи №990/394/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: член Вищої ради правосуддя - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Передати справу №990/394/24 Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законного сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова

М. М. Яковенко