Рішення

від 07.01.2025 по справі 526/3875/24

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/3875/24

Провадження № 2/526/362/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 526/3875/24 за позовною заявою Комунального підприємства «Гадяч-житло» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2024 року КП «Гадяч-житло» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Відповідно до ч.1ст.274ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суддівід 23жовтня 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 24.10.2024

Відповідач цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 25.10.2024, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, відзив на позов не надав.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відзив на позов відповідачем у визначений термін теж не надано.

Згідно з ч.1:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8658/ed_2020_02_13/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8658" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмоїстатті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу ч.2 ст.191 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом КП «Гадяч-житло» від 05.01.2018 № 2-к прийнятий на посаду тракториста з 09.01.2018.

09 липня 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, керуючи транспортним засобом колісним трактором марки «МТЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , не дотримавшись вимог Правил дорожнього руху, вчинив ДТП, внаслідок якого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Наказом КП «Гадяч-житло» від 23.09.2022 № 91-к ОСОБА_1 відсторонено від роботи тракториста 4 розряду з 23 вересня 2022 року 12 год відповідно до ст. 46 КЗпП України.

Наказом № 92-к від 23.09.2022 звільнено ОСОБА_1 з посади тракториста 4 розряду з 23 вересня 2022 року відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з появою на роботі в нетверезому стані.

Отже ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах КП «Гадяч-житло», виконував трудові обов`язки тракториста.

Вироком Гадяцького районного суду від 06 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Гадяч-Житло», ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Гадяч-Житло» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 66850 (шістдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень вартість пошкодженого автомобіля, 4200 (чотири тисячі двісті) гривень витрати на проведення експертизи, 38500 (тридцять вісім тисяч п`ятсот) гривень витрати на правову допомогу, 500000 (п`ятсот тисяч) гривень - моральну шкоду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 травня 2024 року вирок Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 змінено в частині призначення покарання та цивільного позову.

ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання визначеного судом першої інстанції - на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Цивільний позов в частині стягнення матеріальних збитків змінено та стягнуто з Комунального підприємства «Гадяч-Житло» на користь ОСОБА_2 82 531 / вісімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять одну гривну/ 38 коп. матеріальної шкоди. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Постановою старшого державного виконавця Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Булах А.А. відкрито виконавче провадження № 75481548 від 08.07.2024 про стягнення з Комунального підприємства «Гадяч-Житло» 66850 гривень вартість пошкодженого автомобіля, 4200 гривень витрати на проведення експертизи, 38500 гривень витрати на правову допомогу, 500000 гривень - моральну шкоду.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на виконання вироку станом на жовтень 2024р. позивачем сплачено на користь стягувача 82531.38 грн та сплачено виконавчий збір в сумі 8253.14 грн., що підтверджено копіями квитанцій (а.с. 45-58 ).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, внаслідок якої було спричинено тілесні ушкодження малолітньому пасажиру ОСОБА_3 та пошкоджено транспортний засіб марки «RENAULT» моделі «KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , як і обставини даного ДТП не потребують доказуванню, оскільки встановлені вироком суду.

Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки під час ДТП, внаслідок якої з вини водія ОСОБА_1 була завдана шкода потерпілому ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КП «Гадяч-Житло», а транспортний засіб колісний трактором марки «МТЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на праві власності належав КП «Гадяч-Житло», тому відповідну цивільну відповідальність за шкоду на підставі ч.1 ст.1172, ст.1187 ЦК України несе підприємство.

Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відповідно до положень ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.130 КЗпП умовами настання матеріальної відповідальності працівника є пряма дійсна шкода; протиправна поведінка працівника; вина в діях чи бездіяльності працівника; прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Пряма дійсна шкода завдана діями ОСОБА_1 проявляється у виплаті на користь інших суб`єктів - потерпілій ОСОБА_2 у порядку відшкодування шкоди, оскільки організація КП «Гадяч-житло» відповідає за шкоду, заподіяну діями її працівників.

Протиправна поведінка та вина в діях відповідача підтверджується вироком суду у справі №526/2352/21 (а.с.15-37)

Причинний зв`язок між протиправною та винною дією і шкодою, яка настала є прямим, оскільки шкода завдана внаслідок ДТП вчиненого ОСОБА_1 відшкодовувалася КП «Гадяч-житло», як роботодавцем за шкоду, яку наніс працівник під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, що безпосередньо нанесло майнову шкоду товариству.

Відповідно до підпункту 3 ч.1 ст.134 КЗпП України, якщо шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, та працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги Комунального підприємства «Гадяч-житло» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) та стягти з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат потерпілій стороні в сумі 82531.38 грн. та виконавчий збір в сумі 8253.14 грн., які підтверджені відповідними квитанціями.

Щодо коштів в сумі 8257.64 грн. позивачем не надано належних та допустимих доказів про їх сплату, тому в цій частині суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Щодо стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Адвокатом Бобровою К.Л. надано до суду договір про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг та платіжну інструкцію на суму 8 тис. грн., які на думку суду є абсолютно співмірними з обсягом виконаних нею робіт.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання всіх процесуальних документів в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що у даній конкретній справі витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн. є реальними, співмірними зі складністю цієї справи та наданими послугами, затраченим часом на надання таких послуг, підтвердженими матеріалами справи, відповідають критерію розумності їхнього розміру.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 провадження № 61-10459св20 Верховним судом наведено правовий висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Оскільки сумавитрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, підстав для відмови у стягненні з відповідача цих витрат у суду немає.

Захисником позивача надано до суду обґрунтований розрахунок наданих послуг, який не виходить за межі розумності та допустимості, зважаючи на складність справи, кількість поданих захисником процесуальних документів, тому виходячиз критеріюрозумності таспіврозмірності розмірутаких витратна правничудопомогу, заявлена сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, які теж підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно доч.1,ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково на 91.6% від ціни позову, отже витрати на судовий збір і на професійну правничу допомогу мають бути стягнуті пропорційно з відповідача у розмірі 91.6%: судовий збір в розмірі 2773.65 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7328 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 142, 257, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву Комунального підприємства «Гадяч-житло» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства«Гадяч-житло» суму сплаченого відшкодування в порядку регресу в розмірі 90784.52 гривень, з яких: 82531.38 грн. - витрати потерпілій стороні, 8253.14 грн. - виконавчий збір.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства«Гадяч-житло» судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 2773.65 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7328 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач КП «Гадяч-житло», місцезнаходження: м. Гадяч, вул. Драгоманова, буд. 22, Миргородського району, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34401486.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Головуюча: Л. В. Максименко