Вирок

від 08.01.2025 по справі 752/25650/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25650/24

Провадження №: 1-кп/752/1464/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи Київської міської ради - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 30.11.2024 та угоду про визнання винуватості від 06.01.2025 у кримінальному провадженні № 12024100010003431, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштований (фізична особа - підприємець), раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 30.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України (забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 у кримінальному провадженні № 12024100010003431, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні сторони клопотали перед судом про затвердження угоди про визнання винуватості, яка була укладена 06.01.2025 та, відповідно, про призначення узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому прокурор виклав короткий зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, доповівши про наявність обов`язкових умов, які вимагає чинне процесуальне законодавство щодо змісту угоди, пояснив, що обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість, відшкодував майнову шкоду, заподіяну навколишньому природному середовище, зокрема землям комунальної власності, вказав на те, що чинне законодавство допускає укладення угод у цій категорії справ та за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні інкримінованого нетяжкого злочину, доповів про узгоджену міру покарання, скасування арешту щодо речового доказу, про відсутність процесуальних витрат.

Обвинувачений підтвердив добровільність свого волевиявлення на укладання угоди, беззастережне визнання винуватості, прийняття на себе обов`язків за угодою, добровільність свого волевиявлення щодо понесення узгодженого покарання, обізнаність з наслідками укладення і затвердження угоди, наслідками її невиконання, а також підтвердив факт відшкодування шкоди довкіллю, шляхом сплати грошового еквіваленту завданих збитків, про що надав платіжну інструкцію.

Представник потерпілої особи заперечень щодо затвердження судом угоди про визнання винуватості не навела, вказавши на умову - відшкодування майнової шкоди, що вже зроблено обвинуваченим ОСОБА_4 .

Щодо угоди про визнання винуватості суд зазначає, що її було укладено 06.01.2025 між уповноваженим прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_7 , згідно з якою ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

Заслухавши сторін, з урахуванням наявних матеріалів суд встановив, що в угоді про визнання винуватості сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для цього кримінального провадження обставин та правової кваліфікації діяння обвинуваченого за ч. 1 ст. 239 КК України, визнаючи, шляхом укладення цієї угоди доведеними, що ОСОБА_4 здійснив забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

Так, органом досудового розслідування установлено, а обвинуваченим беззастережно визнаються наступні обставини та факти.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.09.2024, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4 на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:90:115:0009, яка знаходиться по вул. Промисловій, 4 у м. Києві (хутір "Острів", мікрорайон "Тепличка") та належить до земель комунальної власності, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на забруднення земель шляхом зливу бетону-рідини в річку Дніпро та прилеглу територію земельної ділянки, з транспортного засобу марки "Камаз", державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов "Бетонозмішувач", VIN: НОМЕР_2 , який він використовує як фізична особа - підприємець при здійсненні господарської діяльності з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

З метою реалізації вказаного умислу, 17.09.2024 ОСОБА_4 , здійснюючи перевезення бетону марки "БСГ В20 Р4 F200 W6" за замовленням (пункт навантаження: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; пункт розвантаження: с. Ходосівка, вул. Степова, 1; замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стромат бетон"; постачальник: Приватне акціонерне товариство "ЗБВ-1"; вантажовідправник: Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської"; місце навантаження: БЗВ 42) та після часткового розвантаження вантажу, приїхав за кермом вищевказаного вантажного транспортного засобу марки "Камаз", державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4 (земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:90:115:0009), де, відкривши спеціальний жолоб, злив частину суміш бетону, яка знаходилась усередині резервуару (діжки), у залізні форми для виготовлення бетонних виробів за допомогою кузова бетонозмішувача.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, ОСОБА_4 здійснив злиття бетону-рідини в річку Дніпро та прилеглу територію земельної ділянки з транспортного засобу марки "Камаз", державний номерний знак НОМЕР_1 , що створило небезпеку для довкілля та призвело до забруднення частини земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:90:115:0009, площа якої складає - 12,6337 м2, яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва, яку представляє Київська міська рада, чим спричинив майнову шкоду через забруднення земель, сума якої становить 9 004,80 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України, а саме: забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

Вирішуючи в порядку ст. 314 КПК України питання можливості затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За приписами ч. 2, 5 цієї ж статті угода про визнання винуватості може ініціюватися прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим у будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судове провадження на підставі угоди закінчується ухваленням вироку за наявності для цього всіх процесуальних передумов.

Заслухавши позицію прокурора, пояснення обвинуваченого і думку представника потерпілої особи, дослідивши обвинувальний акт, проаналізувавши угоду про визнання винуватості та перевіривши її на відповідність приписам чинного законодавства, вивчивши інші наявні матеріали, що стосуються цього кримінального провадження, суд переконався, що така угода може бути затверджена шляхом постановлення обвинувального вироку зважаючи на таке.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , класифікується як нетяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Угоду подано до суду в установлений процесуальним законом строк.

Майнова шкода у цьому кримінальному провадженні визначена в сумі 9 004,80 грн на підставі розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією України у цьому кримінальному провадженні та є відшкодованою добровільно обвинуваченим Кирилюком, що доводиться платіжною інструкцією № 0.0.4042438137.1.

Отже, законодавчих обмежень щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не вбачається.

На виконання вимог ч. 4 ст. 474 КПК України судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують з відповідними процесуальними правами; цілком розуміє наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; цілком розуміє характер обвинувачення, в якому він визнає себе винуватим; цілком розуміє вид покарання, яке буде до нього застосоване.

З метою дотримання приписів ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом перевірено, що укладена угода відповідає за своїм змістом вимогам ст. 472 КПК України та містить визначення сторін, які її уклали, формулювання обвинувачення і його правову кваліфікацію з зазначенням відповідної статті КК України, вказані під час засідання істотні для цього кримінального правопорушення обставини, підтвердження беззастережного визнання ОСОБА_4 своєї винуватості, його обов`язки з беззастережного визнання винуватості, сумлінної співпраці зі стороною обвинувачення, надання правдивих та викривальних показань.

Також угода містить згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення і затвердження угоди за ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди за ст. 476 КПК України, дату укладення і підписи сторін та захисника.

Обставиною, яка пом`якшує покарання за ст. 66 КК України є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у жалю з приводу учиненого, осуді своєї поведінки, визнання ним всіх обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо подій кримінального правопорушення, у тому числі, часу, місця, способу учинення, повне визнання своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України не встановлено.

Дійшовши таких висновків та реалізовуючи імперативні повноваження щодо призначення покарання, суд враховує той вид покарання, які узгодили сторони та зауважує, що під час розгляду було проаналізовано щирість каяття обвинуваченого та його особу, а саме: прийнято до уваги вік, стан здоров`я (здоровий), осудність, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, проживання однією сімє`ю з жінкою за місцем реєстрації, наявність офіційної зайнятості (здійснює господарську діяльність як фізична особа - підприємець, сплачує податки та обов`язкові платежі), відсутність притягнень до кримінальної відповідальності, відсутність непогашених, незнятих судимостей.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне затвердити угоду про визнання винуватості від 06.01.2025, визнати ОСОБА_4 винуватим вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався і не застосовувався і підстави для його застосування не вбачаються.

Арешт, що був накладений на транспортний засіб марки "Камаз" модель "53229" державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов "Бетонозмішувач", VIN: НОМЕР_2 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, знятий, транспортний засіб повернуто ОСОБА_4 .

Процесуальні витрати для вирішення їх долі у кримінальному провадженні № 12024100010003431 не визначалися, а тому їх доля у рамках цього кримінального провадження не вирішується.

Керуючись ст. 314, 368, 374, 394, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06.01.2025 між прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024100010003431 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень.

3.Речовий доказ: транспортний засіб марки "Камаз" модель "53229" державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов "Бетонозмішувач", VIN: НОМЕР_2 , 2007 року випуску, переданий ОСОБА_4 , залишити у його власності.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1