Рішення

від 30.06.2020 по справі 758/978/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/978/19

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 червня 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a>, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2018 року один позивач, серед яких і позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до відповідача ТОВ "Оазіс Тревел Україна", в якому просили стягнути завдану їм моральну та матеріальну шкоду з підстав невиконання умов договору про надання туристичних послуг. Справа була зареєстрована за унікальним номером № 758/16470/18.

Позивач в обґрунтування вимог зазначає, що 30 січня 2018 року між ним та ФОП ОСОБА_2 (Турагентом), що діяв від імені, під контролем та за дорученням ТОВ "Оазіс Тревел Україна" (Туроператора) на підставі агентського договору укладено договір № б/н про надання туристичних послуг, згідно умов якого туроператор зобов`язався організувати для позивача тур на 3-ох осіб у Туніс з 06 вересня по 20 вересня 2018 року, який включав в себе бронювання авіаквитків на літак, переліт, розміщення в готелі, харчування, трансфер та медичне страхування. Зобов`язання за умовами цього договору з оплати туристичних послуг позивачем були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 1. Проте, в порушення умов договору, Туроператор (ТОВ "Оазіс Тревел Україна") у строк, встановлений в договорі не організував наведений вище тур. Натомість 27 червня 2018 року Туроператор на своїй офіційній сторінці опублікував звернення до туристів про скасування Авіакомпанією "Браво" всіх рейсів до Тунісу. Тобто, 06.09.2018 р. туроператор не виконав свого зобов`язання по Договору. Крім цього діями відповідача позивачу була завдана моральна шкоду, яка полягає у суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору про надання туристичних послуг, поглиблених відсутність будь-якої інформації щодо виконання або невиконання відповідачами своїх зобов`язань за договором, про що вони були зобов`язані завчасно повідомити. Позивач вказує, що йому було складно спланувати можливість подальшого відпочинку восени 2018 року. З огляду на вказане вище, позивач вважає достатнім стягнення моральної шкоди у розмірі 165 387,11 грн.

Ухвалою від 02.01.2019 р. колективні позовні вимоги, в т.ч. і вимоги ОСОБА_3 , роз`єднані в самостійні провадження. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Оазіс Тревел Україна» про стягнення матеріальних збитків у розмірі 165 387,11 грн. та моральної шкоди у розмірі 165 387,11 грн., зареєстровані за унікальним № справи - 758/978/19 (суддею Захарчук С.С.).

Ухвалою від 23.01.2019 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк (суддею Войтенко Т.В.).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року відкрито провадження у вищевказаній справі з призначенням розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (суддею Войтенко Т.В.).

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.09.2019 р. дана справа розподілена на суддю Ларіонову Н.М.

Від відповідача відзиву не надходило.

До початку судового засідання представником позивача - адвокатом Кепич І.В. подана заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій сторона позивача просила задовольнити позов в повному обсязі з підстав, наведених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, заяв про відкладення розгляду від сторони відповідача не надходило.

Третя особа, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причину неявки до суду не повідомили.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наданих учасниками справи доказів.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30 січня 2018 року між ФОП ОСОБА_2 (Турагентом), що діяв від імені, під контролем та за дорученням ТОВ "Оазіс Тревел Україна" (Туроператора) на підставі Агентського договору, та ОСОБА_1 (Туристом, Позивачем) було укладено Договір про надання туристичних послуг N б/н (далі - "Договір")

Відповідно до визначень, наведених в Договорі, Договір про надання туристичних послуг - письмова угода між Туроператором та Туристом, предметом якої є надання Туроператором та його контрагентами комплексу туристичних послуг як на території України, так і за її межами. Отже, взаємні права та обов`язки за цим Договором виникли між ТОВ "Оазіс Тревел Україна", як Туроператором та як Туристом.

За цим Договором Туроператор зобов`язується забезпечити надання Туристу туристичного продукту (туру), на умовах, визначених цим Договором, а Турист зобов`язується прийняти і своєчасно, в повному обсязі оплатити вартість туру, згідно цього Договору. В цілях виконання даного Договору Туроператор надає туристичний продукт, що відповідає вказаним в Договорі вимогам Туриста.

За умовами Договору туроператор зобов`язувався організувати тур на 3 (трьох) осіб з м. Харків до м. Монастир (Туніс) у період з 06.09.2018 р. до 20.09.2018 р., що включає в себе комплекс туристичних послуг: бронювання квитків на літак; розміщення в готелі; забезпечення харчуванням; трансфер; медичне страхування.

ОСОБА_1 оплачено 100% вартості туру у розмірі 43 825,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 1, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Тур не відбувся, туроператор свої зобов`язання за Договором не виконав. На дату ухвалення рішення суду, ТОВ «Оазіс Тревел Україна» не повернув кошти, сплачені за тур.

Тобто, Туроператор не виконав свого зобов`язання по Договору.

ТОВ «Оазіс Тревел Україна» не повернув кошти, сплачені за тур у розмірі 43 825,00 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про туризм", за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про туризм" до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 15ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Статтею 1 Закону України "Про туризм" визначено, що туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 19-1 Закону України "Про туризм", Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

Згідно із ч. 7 ст. 20 Закону України "Про туризм" кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України "Про туризм" Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 11 ст. 20 Закону України "Про туризм" якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь.

Статтею 33 Закону України "Про туризм" передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 3 цієї статті збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Отже, за змістом ч. ч. 1, 2, 8, 10, 11 ст. 20, ч. 2 ст. 30, ч. ч. 1, 2 ст. 32, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про туризм", ч. 1ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 526,610,611,612,623, ч. 5 ст. 653, ст. 906 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові N 6-42цс13 від 03 липня 2013 року.

Судом встановлено, що послуги з надання туристичних послуг, відповідно до умов договору, мав надавати саме туроператор - ТОВ "Оазіс Тревел Україна". 06 вересня 2018 року тур, погоджений у Договорі та оплачений позивачем не розпочався з вини туроператора.

Згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Таким чином зважаючи на те, що за туристичні послуги позивачем було оплачено у розмірі 43 825,00 грн., а також враховуючи те, що за ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі ненадання виконавцем послуги, він сплачує споживачу неустойки у розмірі 3 % загальної вартості замовлення за кожен день прострочення та з урахуванням ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Оазіс Тревел України" 3% відсотків річних у розмірі 328,00 грн., пені за період 07.09.2018 р. - 07.12.2018 р. у розмірі - 119 642,25 грн., інфляційних втрат за період 07.09.2018 р. - 07.12.2018 р. у розмірі 1 591,86 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частини, виходячи з наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України).

Згідно з діючим законодавством особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, зокрема, такими нормами є ч. 1 ст. 25, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про туризм», якими визначено підстави та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу туристичного продукту.

Позивач зазначає, що йому та його сім`ї була завдана моральна шкода у розмірі 165 387,11 грн. Як зазначає сам позивач, ця шкода полягає у тому, що він та його сім`я зазнали значної моральної шкоди, що виявлялася у душевних хвилюваннях, погіршенні стосунків з оточуючими, погіршенням здоров`я позивача та членів його сім`ї.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Частиною другою ст. 33 Закону України "Про туризм" заподіяна туристу моральна шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку встановленому законом.

Відповідно до частини 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також в Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.95, N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди") зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує положення п 9 вищевказаної постанови Пленуму ВС України, відповідно до якої розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом (ст. 33 ЗУ «Про туризм»).

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Право на відшкодування моральної шкоди з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв, які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з прав людини.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, Cabalesand Balkandali v. The United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про доцільність задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди частково, а тому її слід стягнути у розмірі 5 000,0 грн., що є достатнім, розумним і справедливим з огляду на встановлені обставини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням пропорційності до задоволених вимог та беручи до уваги позицію Верховного Суду про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є вимогами майнового характеру, з відповідача в дохід бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1536,80 грн., оскільки при подачі позову до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 623, 906, 1167 ЦК України, ст. ст. 19-1, 20, 33 Закону України "Про туризм", Закону України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a>, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a> (місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 25/49; код ЄДРПОУ 35735699) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) суму матеріальних збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором № К232/180130-1 на туристичне обслуговування від 30 січня 2018 року у розмірі 43 825,00 грн. (сорок три тисячі вісімсот двадцять п`ять грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a> (місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 25/49; код ЄДРПОУ 35735699) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс Тревел Україна»</a> (місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 25/49; код ЄДРПОУ 35735699) в дохід держави судовий збір в розмірі 1536,80 грн. ( одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. М. Ларіонова