печерський районний суд м іста києва
справа № 2-а-251-1/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року м. Київ
Суддя Печерського районно го суду м. Києва Кирилюк І.В., ро зглянувши відповідно до ст. 183 -2 Кодексу адміністративного судочинства України в поряд ку скороченого провадження б ез виклику осіб, які беруть уч асть у справі, без проведення судового засідання, адмініс тративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсі йного фонду України в Печерс ькому районі м. Києва на непра вомірні дії, щодо перерахунк у пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позива ч, ОСОБА_1.) звернувся до суд у з вказаним позовом до Управ ління Пенсійного фонду Украї ни в Печерському районі м. Киє ва (далі - відповідач, Управл іння ПФУ в Печерському район і м. Києва), в якому просить:
- визнати дії відповідача не законними, як такі, що порушую ть конституційні права та св ободи позивача;
- зобов' язати відповідача зробити перерахунок признач еної позивачу пенсії з враху ванням норм встановлених Зак оном України «Про статус та с оціальний захист громадян, я кі постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII та Законом Украї ни «Про державний бюджет Укр аїни на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-I V, встановивши новий розмір пе нсії з 22.05.2008 року з дати коли бул а відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України ««Про стату с та соціальний захист грома дян, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и» у розмірах з:
1. 01.06.2008 р. (481*8) + (481*75%) = 4 208,75
2. 01.07.2008 р. (482*8) + (482*75%) = 4 217,50
3. 01.10.2008 р. (498*8) + (498*75%) = 4 357,50
4. 01.01.2009 р. (544*8) + (544*75%) = 4 760,00
5. 01.01.2010 р. (695*8) + (695*75%) = 6 081,25
6. 01.04.2010 р. (706*8) + (706*75%) = 6 177,50
7. 01.07.2010 р. (709*8) + (709*75%) = 6 203,75
8. 01.10.2010 р. (723*8) + (723*75%) = 6 326,25
- зобов' язати Управлінн я ПФУ в Печерському районі м. К иєва автоматично проводити п ерерахунок пенсії з підвищен ням рівня мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ві н є учасником ліквідації ава рії на ЧАЕС 1 категорії та має ІІ групу інвалідності. Згідн о ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи», особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ груп и призначається щомісячна пе нсія по інвалідності з розра хунку по 1 групі інвалідності - 10 мінімальний пенсій за ві ком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком , по 3 групі інвалідності - 6 мі німальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, за подіяну здоров' ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенс ії за віком. У відповідь на зве рнення позивача з проханням здійснити перерахунок пенсі ї, Управління Пенсійного фон ду України в Печерському рай оні м. Києва відмовило у здійс ненні такого перерахунку.
Ухвалою Печерського район ного суду м. Києва від 04.11.2010 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управлі ння пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на неправомірні дії, щодо пер ерахунку пенсії.
Відповідач у письмових зап ереченнях, які надішли на адр есу суду 15.11.2010 року, зазначає, що пенсія позивачеві виплачува лась в розмірах, визначених ч инним законодавством. Підста в для виплати мінімальної пе нсії відповідно до Закону Ук раїни «Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи» в інших роз мірах немає. При цьому, відпов ідач зазначає, що щомісячна д одаткова пенсія за шкоду, зап одіяну здоров' ю, виплачувал ась з урахуванням розміру мі німальної пенсії за віком, ро змір якої був визначений Пос тановою Кабінету Міністрів У країни від 26.07.1996 року № 831. В насту пних постановах Кабінету Мін істрів України про підвищенн я мінімального розміру пенсі ї зазначалось, що передбачен і цими постановами мінімальн і розміри пенсій, надбавок, пі двищень та інших доплат до пе нсій.
Дослідивши та оцінивши пис ьмові докази у справі у їх сук упності, суд приходить до вис новку, що позов підлягає част ковому задоволенню, враховую чи наступне.
Судом встановлено, що ОСО БА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕ С 1 категорії та одержав посві дчення особи, яка постраждал а внаслідок Чорнобильської к атастрофи (категорія 1). Згідно довідки медико-соціальної (е кспертної) комісії, позиваче ві встановлено ІІ групу інва лідності у зв' язку із запод іяною шкодою здоров' ю, пов' язаною з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безст роково.
ОСОБА_1 призначена та випл ачується пенсія відповідно д о ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи».
У відповідь на звернення по зивача до Управління Пенсійн ого фонду України в Печерськ ому районі м. Києва щодо перер ахунку пенсії, йому було відм овлено в такому, зважаючи на т е, що пенсії виплачуються від повідно до норм чинного зако нодавства, порушень щодо при значення пенсії ОСОБА_1 не вбачається.
Відповідно до ст. 46 Конститу ції України, громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у разі повної, частково ї або тимчасової втрати прац ездатності, втрати годувальн ика, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ст арості та в інших випадках, пе редбачених законом.
Згідно ст. 49 Закону України « Про статус і соціальний захи ст громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи», пенсії особам, від несеним до категорій 1, 2, 3, 4, вста новлюються у вигляді: а) держа вної пенсії; б) додаткової пен сії за шкоду, заподіяну здоро в'ю, яка призначається після в иникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абз. 4 ст. 50 Зако ну України «Про статус і соці альний захист громадян, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи» (в реда кції Закону України від 06.06.1996 ро ку), особам, віднесеним до кате горії 1, призначається щоміся чна додаткова пенсія за шкод у, заподіяну здоров'ю, у розмір ах: - інвалідам II групи - 75 проц ентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону Україн и «Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Зако ну України від 06.06.1996 року), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встанов лено зв'язок з Чорнобильсько ю катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідно сті - 8 мінімальних пенсій за в іком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2008 рік» від 28.12.2007 ро ку були внесені зміни у ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про стат ус і соціальний захист грома дян, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и» (в редакції від 06.06.1996 року).
Так, згідно ст. 50 Закону Украї ни «Про статус і соціальний з ахист громадян, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи» (в редакції від 28.12.2007 року), особам, віднесеним д о категорії 1, призначається щ омісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у р озмірах: інвалідам II групи - 20 п роцентів прожиткового мінім уму для осіб, які втратили пра цездатність.
Відповідно до ст. 54 Закону Ук раїни «Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи» (в редакції від 28.12.2007 року), пенсії по інвалі дності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і п енсії у зв'язку з втратою году вальника внаслідок Чорнобил ьської катастрофи можуть при значатися за бажанням громад янина із заробітку, одержано го за роботу в зоні відчуженн я в 1986-1990 роках, у розмірі відшко дування фактичних збитків, я кий визначається згідно з за конодавством. В усіх випадка х розмір середньомісячної за робітної плати для обчисленн я пенсії за роботу у зоні відч уження у 1986 - 1990 роках не може пер евищувати 3,0 тис. карбованців. У всіх випадках розміри пенс ій для інвалідів, щодо яких вс тановлено зв'язок з Чорнобил ьською катастрофою, не можут ь бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 роц і: по II групі інвалідності - 200 пр оцентів прожиткового мініму му для осіб, які втратили прац ездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп /2008 положення п. 28 розділу ІІ Зак ону України «Про Державний б юджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 року визнані неконституцій ними.
Крім того, у вказаному Рішен ні Конституційного Суду Укра їни було вказано на його прею диціальність при розгляді су дами загальної юрисдикції по зовів у зв'язку з правовіднос инами, що виникли внаслідок д ії неконституційного акта.
Статтею 152 Конституції Укра їни встановлено, що закони і і нші правові акти, які за ріше нням Конституційного Суду Ук раїни визнані неконституцій ними втрачають свою чинність з дня ухвалення Конституцій ним Судом України рішення пр о їх неконституційність.
Відтак, при визначені розмі ру додаткової пенсії та пенс ії по інвалідності, що настал а внаслідок каліцтва чи захв орювання, необхідно застосов увати розміри визначені ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи» в редакції від 06.06.1996 року в ідповідно.
Разом з тим, з матеріалів сп рави вбачається, що розрахун ок та виплата додаткової пен сії та пенсії по інвалідн ості, що настала внаслідок ка ліцтва чи захворювання, п озивачу була здійснена відпо відно до вимог Постанови Каб інету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п. 4 якої встановлено, що особам, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи, що належ ать до категорії 1 та є інвалід ами ІІ групи, щомісячна додат кова пенсія за шкоду, заподія ну здоров'ю, відповідно до Зак ону України «Про статус і соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи», випла чується в розмірі 20 відсотків до прожиткового мінімуму, вс тановленого законом для осіб , які втратили працездатніст ь.
Законом України «Про стату с і соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи » Кабінет Міністрів України уповноважено приймати виклю чно роз'яснення порядку заст осування Закону, а не визнача ти сам порядок. Таким чином, ст аттею 62 Закону України «Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи» на Кабінет Міністрів Ук раїни покладена функція роз' яснення порядку застосуванн я цього закону, а не встановле ння нових розмірів державної та додаткової пенсії даній к атегорії осіб.
Згідно ст. 22 Конституції Укр аїни, конституційні права і с вободи гарантуються і не мож уть бути скасовані. При прийн ятті нових законів або внесе нні змін до чинних законів не допускається звуження зміст у та обсягу існуючих прав і св обод.
Частиною 4 статті 9 Кодексу а дміністративного судочинст ва України на адміністративн і суди покладено обов'язок, у р азі невідповідності нормати вно-правового акта Конституц ії України, закону України, мі жнародному договору, згода н а обов'язковість якого надан а Верховною Радою України, аб о іншому правовому акту суд з астосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності норм Закону України, суд прих одить до висновку, що при визн аченні розміру додаткової пе нсії та пенсії по інваліднос ті, що настала внаслідок калі цтва чи захворювання, позива чу необхідно застосовувати н орми ст. 50 та ст. 54 Закону Україн и «Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06 .06.1996 року), а не положення Постан ови Кабінету Міністрів Украї ни від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі пи тання соціального захисту ок ремих категорій громадян».
Суд також звертає увагу на т е, що у Законі України «Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи» викладено основні положе ння щодо реалізації конститу ційного права громадян, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи, на охор ону їх життя і здоров'я.
Пільги, компенсації, гарант ії є видом соціальної допомо ги і необхідною складовою ко нституційного права на доста тній життєвий рівень, таким ч ином, звуження змісту та обся гу права, наданого Законом Ук раїни «Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), є безпідставним .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазн ачити, що реалізація особою п рава, яке пов'язане з отриманн ям бюджетних коштів і базуєт ься на нормах спеціальних но рмативно-правових актів наці онального законодавства, не може бути поставлена у залеж ність від бюджетних асигнува нь, тобто посилання органів д ержавної влади на відсутніст ь коштів як на причину невико нання своїх зобов'язань судо м до уваги не приймається. Так , наприклад, у справі «Кечко пр оти України» Європейський Су д з прав людини констатував, щ о не приймає аргумент Уряду щ одо бюджетних асигнувань, ос кільки органи державної влад и не можуть посилатись на від сутність коштів як на причин у невиконання своїх зобов'яз ань.
Оскільки позивач є особою, я ка постраждала внаслідок Чор нобильської катастрофи, вона наділена державою певним пр авовим статусом, який включа є в себе й право на додаткові е лементи соціального захисту , зокрема, право на отримання в ідповідного розміру пенсії.
Наділивши зазначеною соці альною гарантією осіб, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи, держава таким чином взяла на себе пуб лічне зобов'язання забезпечи ти належний матеріальний рів ень цих осіб.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) п ринцип юридичної визначенос ті означає, що зацікавлені ос оби повинні мати змогу покла датися на зобов' язання, взя ті державою, навіть якщо такі зобов' язання містяться у з аконодавчому акті, який зага лом не має автоматичної прям ої дії. Така дія зазначеного п ринципу пов' язана з іншим п ринципом - відповідальност і держави, який полягає у тому , що держава не може посилатис я на власне порушення зобов' язань для запобігання відпов ідальності. При цьому, якщо де ржава чи орган публічної вла ди схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей в ійни, така держава чи орган вв ажатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відст уплять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізи чних осіб без завчасного пов ідомлення про зміни в такій п олітиці чи поведінці, оскіль ки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави д ля виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб ст осовно додержання державою ч и органом публічної влади та кої політики чи поведінки.
У Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 ро ку № 8-рп/2005 (справа про рівень пе нсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазнач ено, що зміст прав і свобод люд ини - це умови і засоби, які виз начають матеріальні та духов ні можливості людини, необхі дні для задоволення потреб ї ї існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні пок азники відповідних можливос тей, які характеризують його множинність, величину, інтен сивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях в иміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення оз нак, змістовних характеристи к можливостей людини, які від ображаються відповідними пр авами та свободами, тобто які сних характеристик права. Зв уження обсягу прав і свобод - ц е зменшення кола суб'єктів, ро зміру території, часу, розмір у або кількості благ чи будь-я ких інших кількісно вимірюва них показників використання прав і свобод, тобто їх кількі сної характеристики.
Відповідно до частини 2 стат ті 3 Конституції України, прав а і свободи людини та їх гаран тії визначають зміст і спрям ованість діяльності держави . Держава відповідає перед лю диною за свою діяльність. Утв ердження і забезпечення прав і свобод людини є головним об ов'язком держави.
Згідно частини 2 статті 19 Кон ституції України, органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.
Таким чином, дії Управління Пенсійного фонду України в П ечерському районі м. Києва що до нарахування та виплати О СОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров' ю, я к особі, яка постраждала внас лідок Чорнобильської катаст рофи, та пенсії по інваліднос ті, що настала внаслідок калі цтва чи захворювання, з поруш енням вимог ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи» (в редакц ії від 06.06.1996 року) є незаконними .
Крім того, суд звертає увагу , що у Законі України «Про стат ус і соціальний захист грома дян, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и» викладено основні положен ня щодо реалізації конституц ійного права громадян, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи, на охоро ну їх життя і здоров'я.
Пільги, компенсації, гарант ії є видом соціальної допомо ги і необхідною складовою ко нституційного права на доста тній життєвий рівень, таким ч ином, звуження змісту та обся гу права, наданого Законом Ук раїни «Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), є безпідставним .
Суд також зазначає, що згідн о ст. 50 Закону України «Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи», під час визначення розмі ру щомісячної додаткової пен сії за шкоду, заподіяну здоро в' ю, за основу їх нарахуванн я береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за пра вилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загально обов' язкове державне пенсі йне страхування», іншого нор мативно-правового акту, який би визначав цей розмір або вс тановлював інший розмір, нем ає.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування», мінімальний розмі р пенсій за віком встановлює ться у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність, визначено го законом.
Таким чином, мінімальний ро змір пенсії за віком залежит ь від розміру прожиткового м інімуму.
Оскільки позивачеві слід в изначити пенсію, виходячи з м інімальної пенсії за віком, щ о встановлюється в розмірі п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, то в разі збільшення розмі ру цього прожиткового мініму му перерахунок пенсії позива чеві повинен проводитись, ви ходячи з нового розміру міні мальної пенсії за віком.
Визначення прожиткового м інімуму, закладення правової основи для його встановленн я, затвердження та врахуванн я при реалізації державою ко нституційної гарантії грома дян на достатній життєвий рі вень дає Закон України «Про п рожитковий мінімум» від 15 лип ня 1999 року № 966-14. Відповідно до ст . 1 Закону України «Про державн і соціальні стандарти та дер жавні соціальні гарантії», п рожитковий мінімум використ овується для визначення, у то му числі мінімального розмір у пенсії за віком, який відпов ідно до статті 28 Закону Україн и «Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для ос іб, які втратили працездатні сть, визначеного законом.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Зак ону «Про прожитковий мінімум » передбачено, що прожиткови й мінімум на одну особу, а тако ж окремо для тих, хто відносит ься до основних соціальних і демографічних груп населенн я, щороку затверджується Вер ховною Радою України в закон і про Державний бюджет Украї ни на відповідний рік. Прожит ковий мінімум публікується в офіційних виданнях загально державної сфери розповсюдже ння.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, пост раждалої внаслідок Чорнобил ьської катастрофи 1 категорі ї, нижчий розмір додаткової п енсії повинен розраховувати ся, виходячи із розміру прожи ткового мінімуму.
За таких обставин, викладен і в позовній заяві доводи О СОБА_1 є частково обґрунтов аними та, відповідно, такими, щ о підлягають частковому задо воленню, а саме, в частині визн ання дій Управління Пенсійно го фонду України в Печерсько му районі м. Києва незако нними та зобов' язання У правління Пенсійного фонду У країни в Печерському районі м. Києва зробити перерах унок пенсії позивача з у рахуванням норм, встановлени х Законом України «Про стату с і соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи » в редакцій від 06.06.1996 року з а період з 22.05.2008 року по 19.11.2010 року з урахуванням проведених вип лат.
В іншій частині позовні вим оги задоволенню не підлягают ь.
Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 3, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону Укра їни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи», ст.ст. 28 Закону України «Про загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування», ст.ст. 2, 9, 21, 71, 99, 102, 158-163, 183-2 Код ексу адміністративного судо чинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Печерському районі м. К иєва на неправомірні дії, щод о перерахунку пенсії - задо вольнити частково.
Визнати дії Управління Пен сійного фонду України в Пече рському районі м. Києва щодо нарахування та виплати щомісячної додаткової пен сії за шкоду, заподіяну здоро в'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської ка тастрофи, та пенсії по інвалі дності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, з п орушенням вимог ст. 50 та ст. 54 За кону України «Про статус і со ціальний захист громадян, як і постраждали внаслідок Чорн обильської катастрофи» (в ре дакції від 06.06.1996 року) неправомі рними.
Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Пе черському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 п ерерахунок щомісячної д одаткової пенсії за шкоду, за подіяну здоров'ю, в розмірі 75 п роцентів мінімальної пенсії за віком, згідно абз. 4 ст. 50 Зако ну України «Про статус і соці альний захист громадян, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи» (в реда кції Закону України від 06.06.1996 ро ку) та пенсії для інвалідів, що до яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою , в розмірі 8 мінімальних пенсі й за віком, згідно ч. 4 ст. 54 Закон у України «Про статус і соціа льний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи» (в редак ції Закону України від 06.06.1996 рок у) за період з 22.05.2008 року по 19. 11.2010 року з урахуванням проведе них виплат .
В задоволенні іншої частин и позовних вимог - відмовит и.
Постанова набирає законно ї сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України.
Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Печерсь кий районний суд м. Києва прот ягом десяти днів з моменту от римання її копії.
Суддя І.В.Кирилюк
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2010 |
Оприлюднено | 26.11.2010 |
Номер документу | 12427069 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Печерський районний суд міста Києва
Кирилюк Ірина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні