Рішення

від 07.01.2025 по справі 343/2340/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2340/24

Провадження №: 2/343/44/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 28.10.2024 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, в якому просить ухвалити рішення, яким:

позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1600 грн на кожну дитину, загальною сумою 4800грн;

стягнути з відповідачки судовий збір.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 липня 2006 року він, ОСОБА_1 , уклав шлюб з ОСОБА_6 , який був зареєстрований Вишківською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №5.

В шлюбі у них народилося троє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Долинського районного суду від 24 липня 2014 року у справі №343/1706/14-ц -шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.

Вихованням та утриманням їх неповнолітніх дітей повністю займається він. У нього з дітьми гарні взаємовідносини і повне порозуміння. Їхня мати, ОСОБА_2 , з дітьми не спілкується, за місцем своєї реєстрації та постійного місця проживання та реєстрації дітей не з`являлась з 2014 року, тобто із моменту їх розлучення.

Матеріальну допомогу чи кошти на утримання дітей відповідачка не надає. Вона взагалі не цікавиться та не бере участі у вихованні дітей, їхньому культурному, освітньому, духовному та фізичному розвитку. Постійні зміни тимчасового місця проживання, аморальний спосіб життя, п`янство, призвели до того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 взагалі не пам`ятають своєї матері, а телефонний дзвінок відповідачки в стані алкогольного сп`яніння один раз на рік до дочки ОСОБА_9 , призводить до нервових потрясінь їх дочки та її зневажливого ставлення до своєї матері. Постійне та безконтрольне брання кредитів його колишньою дружиною призводить до постійних дзвінків представників кредитних установ, а неповернення кредитів може призвести до великих матеріальних видатків дітей на утримання матері в майбутньому, яка не просто не займалась їхнім вихованням, а взагалі не цікавилась про їхню долю з моменту їх розлучення.

Натомість, ним самостійно створені всі належні умови для комфортного проживання, фізичного, духовного та морального розвитку дітей.

З викладеного підтверджується, що після розірвання шлюбу мати зовсім втратила інтерес до дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, а точніше не спілкується зовсім, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу. Своєю байдужістю вона принижує дітей та негативно впливає на їхній розвиток, спотворює модель поведінки сім`ї в цілому. Зазначені фактори, як окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як злочин проти дітей.

Ще з народження дітей ОСОБА_2 неналежним чином виконувала свої материнські обов`язки щодо них: залишала їх самих без нагляду, не піклувалася про дітей. Незважаючи на те, що діти в силу свого віку вкрай потребували материнської любові та турботи, ОСОБА_2 не брала участі у забезпеченні елементарних життєво необхідних умов для дітей, вела спосіб життя, який не притаманний молодій мамі, зловживала спиртними напоями, перебувала у стані сп`яніння, що послужило наслідком розлучення. Вона не змінила свою поведінку по відношенню до дітей і після розлучення, незважаючи на те, що згідно рішення суду дітей залишили із матір`ю. Після розірвання шлюбу в 2014 року, вона назавжди покинула сім`ю, залишивши своїх малолітніх дітей без материнської турботи та опіки.

Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не турбується про них, не виявляє ніякого інтересу до їхнього розвитку, підготовки до самостійного життя, що є умисним ухиленням від виконання нею батьківських обов`язків. При цьому, ним не чинилися перешкоди належним чином виконувати свої материнські обов`язки. Також не існувало жодних поважних причин не виконувати такі обов`язки.

Можна прийти до висновку, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, не бере участі в їх утриманні та вихованні, не виявляє до них щонайменшої материнської турботи, ніяких стосунків з ними не підтримує, не цікавиться їх здоров`ям та вихованням, не спілкується з ними без будь-яких перешкод та причин для цього. ОСОБА_2 не бажає виконувати покладені на неї батьківські обов`язки щодо її ж дітей та не бажає змінювати свою поведінку (а.с.1-6).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024, цивільна справа № 343/2340/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.25).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/2340/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав. Призначено підготовче судове засідання.

Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснено відповідачу, що згідно ст. 193 ЦПК України, він має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (а.с.26).

Відповідачка ОСОБА_2 18.11.2024 на адресу суду направила клопотання, в якому просила: цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради про позбавлення батьківських прав передати за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва (а.с.34-37) .

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2024 в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва - відмовлено (а.с.116-117).

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Бондаренко Н.П., 05.12.2024 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ознайомившись із змістом позовної заяви, відповідачка категорично заперечує проти позовних вимог до себе, вважає їх безпідставними, незаконними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, а факт про позбавлення батьківських прав недоведеними. Відповідачка вважає що позивачем не надано беззаперечних доказів винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками, які б свідчили про ухилення нею від виховання дітей і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 164 СК України, що не відповідатиме інтересам дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків повинно бути навмисним, тобто коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Позивач не обґрунтував належними доказами, в чому полягає злісне небажання відповідачки виконувати свої обов`язки по вихованню дітей, при цьому доказів того, що до відповідача застосовувались попередження про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей, що вона притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виховання дитини, веде аморальний спосіб життя або зловживає алкогольними напоями чи вживає наркотичні засоби, суду не надав. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Орган опіки та піклування от про позбавлення батьківських прав - за безпідставністю (а.с.64-71).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 05.12.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.01.2025 (а.с.121).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Скрипник В.Б. на адресу суду направив заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що дочці сторін по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилось 18 років і з досягненням повноліття вона набула всіх прав та можливостей щодо подання самостійного позову з приводу позбавлення батьківських прав чи отримання аліментів. Просить позовні вимоги зменшити та викласти в наступній редакції:

позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1600 грн на кожну дитину, загальною сумою 3200 грн (а.с.126-127)

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Скрипник В.Б. (ордер серії АТ №1087073 а.с.113) в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просили позов , з врахуванням уточнених позовних вимог, задоволити, оскільки це буде перш за все в інтересах неповнолітніх дітей сторін по справі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судові витрати, а саме: судовий збір сплачений позивачем за подання позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав, залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 , та її представник - адвокат Бондаренко Н.П. (ордер серії АІ №1730191 а.с.107) в судове засідання призначене на 07.01.2025 не з`явилися, хоч про дату, час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому Законом порядку, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.122). Відповідачка ОСОБА_2 , направила на адресу Долинського районного суду заяву, в якій зазначила, що позов щодо позбавлення її батьківських прав визнає повністю. Просить подальший розгляд справи проводити без її участі та без участі її адвоката (а.с.123-125).

Представники третьої особи Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Вигодської селищної ради - Шопоняк Н.М. ( довіреність №394/02-23 від 18.03.2024 а.с.49), в судове засіданні не з`явилась,хоч про час та місце його проведення була належним чином повідомлена судом. В Долинський районний суд 04.12.2024 поступило клопотання, згідно якого представник третьої особи просить розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності представника Служби у справах дітей Вигодської селищної ради (а.с.53)

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Крім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 даного кодексу визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до вимог ст.165 СК України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Про це свідчить і практика ЄСПЛ, зокрема, справа «Мамчур проти України» (заява № 10383/09), «Хант проти України».

Як вбачається зі світлокопій: повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 05.10.2022 Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ); повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 05.10.2022 Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ); повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 05.10.2022 Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками яких вказано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с.10,11,12).

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2014 року в справі № 343/1796/14-ц - шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований 15 липня 2006 року виконавчим комітетом Вишківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 5, - розірвано (а.с.13-14).

Копія витягу про осіб місце проживання яких зареєстровано в період з 31.10.2008 по 20.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей.

Так, відповідно до довідки №87/03-12/1 виданої Вигодською селищною радою 10.10.2024 (а.с.16), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вишків Калуського району Івано-Франківської області не зареєстрована і не проживає з 2014 року, згідно інформації отриманої від сусідів , не з`являється в селі і не цікавиться дітьми (а.с.16).

Копія довідки №78 виданої Вигодською селищною радою 20.05.2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

Копія довідки №49/03-08/1 виданої Вигодською селищною радою 20.05.2024 свідчить про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в АДРЕСА_1 (а.с.18).

Згідно характеристики наданої 10.10.2024 Вишківським ліцеєм Вигодської селищної ради, ОСОБА_3 навчається у Вишківському ліцеї з 01 вересня 2016 року з першого класу по даний час. Зарекомендувала себе як здібна, старанна дитина. Має достатні досягнення у навчанні, бере активну участь в учнівському самоврядуванні класу, у позакласній роботі. Дуже дружня, добра дитина, по-товариськи відноситься до всіх дітей у класі, має лідерські здібності. Організована, вміє самостійно працювати з книгою, заучувати матеріал, контролює себе, дотримується режиму дня, відповідно реагує на похвалу чи зауваження вчителя. Відвідує шкільний гурток «Влучний стрілець» та секції з волейболу і баскетболу. За спортивні досягнення неодноразово нагороджувалася не тільки шкільними грамотами, але й районними, де займала призові місця. Батько, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, слідкує за тим, ж учениця проводить свій вільний час, забезпечує належний рівень виконання домашніх завдань його дочкою. Мати, ОСОБА_2 , із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являлася (а.с.19).

Згідно характеристики наданої Вишківським ліцеєм Вигодської селищної ради від 10.10.2024, ОСОБА_5 навчався у Вишківській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1 класу. Під час навчання він зарекомендував себе як здібний та працьовитий учень.Дев`ятий клас закінчив, показавши достатній і високий рівень знань з усіх предметів. Займається спортом.Відповідальний, дисциплінований. Протягом минулого року не пропустив жодного навчального заняття. Спокійний, врівноважений, вихований. З повагою ставиться до старших. Разом з тим доброзичливий, щирий. Користується авторитетом серед однолітків. Завжди доглянутий, охайний. Проживає з батьком і бабусею (татовою мамою). Вдома створені всі необхідні умови для навчання дітей. Тато постійно цікавиться навчанням і поведінкою сина. Відвідує усі батьківські збори, класні і загальношкільні заходи, допомагає у виконанні домашніх завдань. Значних зусиль до виховання ОСОБА_8 докладає і бабуся.Мати проживає окремо, за період навчання в школі успіхами дитини не цікавилась та ліцею не відвідувала (а.с.21).

В судовому засіданні, були опитані неповнолітні діти сторін по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які пояснили, що вони проживають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 з 2015 року З мамою вони не бачились з 2018 року, вона до них не приїжджає, та не відвідує, в т.ч. і не приходить на їх дні народження. Коли на початку грудня 2024 року мати приїжджала в м.Долина на судове засідання, вона до них не приїхали і з ними не бачилась. Їм добре проживати разом з татом.

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч.ч. 2 та 4 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідачка ОСОБА_2 на протязі значного періоду часу свідомо не виконує свої обов`язки по вихованню своїх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклується про них, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами , станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, тобто своєю бездіяльністю створює умови, які шкодять дітям.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради , який затверджений рішенням виконавчого комітету Вигодської селищної ради №701 від 29.11.2024 (а.с.54-57) - комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як встановлено судом, дочка сторін по справі, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час розгляду справи, досягла повноліття.

Відповідно до положень ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьківські права стосуються прав і обов`язків, які виникають у батьків щодо їхніх дітей. Вони включають:

забезпечення догляду, виховання та освіти дитини;

забезпечення прав на майно і спадкування;

захист інтересів дитини (медичні, юридичні та ін.).

Батьківські права припиняються, коли дитина досягає 18 років або в інших випадках, передбачених законом (наприклад, емансипація через вступ у шлюб до 18 років).

Згідно зі ст.150 СК України, обов`язки батьків щодо утримання, виховання та розвитку дитини діють лише до досягнення повноліття.

Коли дитина стає повнолітньою - батьківські права припиняються.

Повнолітня особа набуває повної дієздатності та може самостійно здійснювати свої права та обов`язки.

Відносини між батьками та дітьми регулюються на рівні загальних правових норм (наприклад, спадкове право, обов`язок взаємного утримання).

Таким чином, позбавлення батьківських прав після 18 років неможливе, оскільки юридична залежність припиняється.

Таким чином, в судовому засіданні після детального вивчення всіх обставин справи, встановлено, що відповідачка дійсно ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, утриманню своїх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не відвідує їх, не проявляє щодо них батьківського піклування та турботи, не цікавиться їх станом здоров`я, хоча має таку можливість, тому, з врахуванням висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради, є підстави для позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітніх дітей:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позов, з врахуванням уточнених позовних вимог, про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав , підлягає до задоволення .

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними , а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

Позов в частині стягнення аліментів, з врахуванням уточнених позовних вимог, також підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини

Відповідно до положень ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивач у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористався своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у твердій грошовій сумі.

Крім того, Закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2025 року - 3196 гривні.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст.79 СК України - аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі, шлюб між якими розірвано, склалися неприязні стосунки, їх неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , перебувають на утриманні батька, ОСОБА_1 , мати дітей ОСОБА_2 у вихованні та утриманні дітей участі не бере.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітніх дітей є обов`язком обох батьків, а відповідачка ОСОБА_2 , добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , хоча може її надавати, позов ОСОБА_1 , в частині вимог , про стягнення аліментів, з врахуванням уточнених позовних вимог, підлягає до задоволення.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивача ОСОБА_1 , матеріальне становище відповідачки ОСОБА_2 , відсутність у неї інших утриманців, яких вона зобов`язана утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору та приходить до висновку, що з урахуванням положень ст. 182 СК України щодо встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з врахуванням того, що на утриманні позивача знаходиться двоє дітей, з відповідачки слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1600,00 гривень, на кожну дитину щомісячно.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Однак, позивач просить судовий збір сплачений ним за подання позову про позбавлення батьківських прав залишити за ним.

За таких обставин, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн при поданні позову до суду, слід залишити за ним.

При цьому, позивач при зверненні до суду з позовом в частині стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню 1211,20 грн, судового збору.

На пiдставi ст.ст. 79, 80, 84, 180-183, 191, 164,165, 166 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , керуючись ст.ст. 141,258,259,264,265, 268, 352,354,355,430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задоволити .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень , на кожну дитину щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 28 жовтня 2024 року і проводити до повноліття дітей.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору за подання позову в частині вимог про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , жителька: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, код ЄДРПОУ 44050637, місце знаходження: вул.Д.Галицького,75, смт Вигода, Калуського району, Івано-Франківської області, 77552.

Повний текст рішення виготовлено 08.01.2025

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш