Ухвала

від 08.01.2025 по справі 722/2454/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадженнязаапеляційними скаргамизасудженого ОСОБА_7 ,та захисника ОСОБА_6 на ухвалу Сокирянськогорайонного суду Чернівецькоїобласті від02 грудня 2024року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Сокирянського районногосуду Чернівецькоїобласті від02грудня2024року відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ«Сокирянськавиправна колонія (№ 67)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_8 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у вигляді виправних робіт щодо засудженого ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений ОСОБА_7 ,захисник ОСОБА_6 ,кожен окремо, подали апеляційні скарги

Зі змісту апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 вбачається, що він просить оскаржувану ухвалу районного суду скасувати і прийняти рішення, яким застосувати до нього більш м`яке покарання у вигляді виправних робіт на підставі ст. ст. 81, 82 КК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що він став на шлях виправлення, отримав повну середню освіту, приймав участь в програмі «Сім`я», благодійних роботах, офіційно працевлаштований та має дві подяки.

Зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 вбачається, що він просить оскаржувану ухвалу скасувати. Ухвалити нову, якою клопотання начальника ДУ«Сокирянськавиправна колонія (№ 67)» полковника внутрішньої служби ОСОБА_8 задовольнити та змінити ОСОБА_7 невідбуту частину покарання більш м`яким у вигляді виправних робіт у відповідності до ст. 82 КК України.

Стверджує, що суд першої інстанції не надав оцінки наявним доказам у особовій справі засудженого ОСОБА_7 , що призвело до не правильності прийнятого рішення.

ЄУНСС: 722/2454/24 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9

НП: 11-кп/822/38/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Просить суд звернути увагу, що у період відбування покарання засуджений ОСОБА_7 закінчив вечірню (змінну) школу заклад загальної середньої освіти II-III ступенів при ДУ «Сокирянська виправна колонія» № 67.

Зазначає, що Сокирянський районний суд не взяв до уваги, що засуджений ОСОБА_7 в період відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Вказує, що засуджений ОСОБА_7 є батьком двох неповнолітніх дітей та підтримує соціальний зв`язок з рідними.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.

Також не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від засудженого про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційних скарг, думку захисника ОСОБА_6 , який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити з підстав наведених у них, міркування прокурора ОСОБА_5 , який вважав рішення районного суду законним і тому просив його залишити без змін, а апеляційні скарги, як необґрунтовані, без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали судового провадження, особову справу засудженого та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить такого.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Частиною 1 статті 82 КК України встановлено, що невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до п.п.2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Згідно матеріалів справи вбачається що засуджений ОСОБА_7 за час перебування в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» до дисциплінарної відповідальності не притягався, в одному випадку заохочувався.

В державну установу «Сокирянська виправна колонія (№ 67)» ОСОБА_7 прибув 17.08.2023 року, згідно довідки про заохочення і стягнення встановлено, що за час відбування покарання в установі засуджений ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, в одному випадку заохочувався.

За час перебування в державній установі «Сокирянська виправна колонія № 67» з 17.08.2023 і по березень місяць 2024 року до будь-яких оплачуваних робіт тимчасово не залучався, з приводу працевлаштування до адміністрації установи не звертався.

Згідно довідки від 24.09.2024 року за № 449 виданої завідувачем медичної частини даної установи ОСОБА_10 , зазначено, що засудженому встановлено діагноз: практично здоровий, працездатний.

Як вбачається із наявних в особовій справі засудженого витягів з протоколів, на засіданнях комісії установ розглядалося питання щодо застосування до засудженого ОСОБА_7 заохочувальної норми законодавства. За результатами розгляду було прийнято наступні рішення: - 30.05.2024 року відмолено у застосуванні ст. 101КВК України, як особі, яка не довела, що стає на шлях виправлення; - 26.10.2024 року термін можливості у застосуванні ст. 82 КК України.

Згідно характеристики засудженого ОСОБА_7 з ДУ «Сокирянська виправна колонія № 67» (а. о. с. 58-59) вбачається, що з квітня місяця 2024року і по теперішній час працевлаштований днювальним відділення, роботи із благоустрою відділення виконує добросовісно, намагається робити для себе належні висновки, участі в програмах диференційованого виховного впливу не приймає.

При цьому, згідно положень ст. 82 КК України, при вирішенні клопотання про зміну невідбутої частини покарання більш м`яким, слід враховувати весь період відбування покарання; засуджений має протягом всього строку відбування покарання доводити, що стає на шлях виправлення, а не лише в окремі періоди відбування покарання.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та дійшов вірного висновку про відсутність даних про те, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення.

Районним судом вірно встановлено, що наявність у засудженого ОСОБА_7 заохочень - не є тими підставами, які об`єктивно свідчити про його виправлення, оскільки вони не є самостійними та вирішальними обставинами, на підставі яких можна прийти до переконливого висновку про доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Інших доказів, які б свідчили про те, що засуджений став на шлях виправлення в матеріалах справи немає, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг засудженого та його захисника.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404,405,407,418,419, КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скаргизасудженого ОСОБА_7 , та захисника ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецькоїобласті від 02 грудня 2024року, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3