Постанова

від 06.01.2025 по справі 910/4743/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2025 р. Справа № 910/4743/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "ЛМК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 (дата складання та підписання повного тексту рішення: 31.07.2024) (суддя Трофименко Т.Ю.)

у справі № 910/4743/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"

до Адвокатського об`єднання "ЛМК"

про стягнення 76 468,75 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У червні 2024 року Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об`єднання "ЛМК" про стягнення 57 385,25 грн, з яких: 53 129,37 грн - основний борг, 1 776,44 грн - 3 % річних, 2 479,44 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 2021/44 оренди нежитлових приміщень від 21.07.2021 (далі - Договір) в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків з орендної плати та комунальних послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва області від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24 позов задоволено частково та стягнуто з Адвокатського об`єднання "ЛМК" на користь Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" заборгованість у розмірі 53 129,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 635,47 грн, 3 % річних у розмірі 2 085,76 грн та судовий збір у розмірі 2 528,38 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними доказами наявність заборгованості відповідача у заявленому до стягнення розмірі. Судом враховано, що законодавством не передбачено звільнення орендарів від сплати платежів, що не входять до складу орендної плати, а в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем коштів за вказані витрати у спірний період. При цьому за відсутності в матеріалах справи належних доказів виставлення відповідачу рахунків по комунальних витратах та інших платежах суд позбавлений можливості встановити дійсний період прострочення відповідача, у зв`язку із чим у задоволенні частини позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на комунальні та інші платежі, судом відмовлено за недоведеністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24, Адвокатське об`єднання "ЛМК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, підп. 4 п. 1, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634), ст. 80, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що в даному випадку має застосовуватись підп. 2 п. 1 Постанови № 634 (в редакції, чинній у період існування спірних правовідносин), згідно з яким на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене, зокрема, на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання Адвокатського об`єднання "ЛМК" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24 та поновлено Адвокатському об`єднанню "ЛМК" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання "ЛМК" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.11.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги по місту Києву, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що 28.04.2022 сторонами було укладено додаткову угоду, якою погоджено знижку 50 % на орендну плату з 01.05.2022. Орендоване майно не було пошкоджене, забезпечувалось водо- та електропостачанням, відповідач мав постійний доступ до нього та використовував його у своїй господарській діяльності.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до умов договору № 2021/44 оренди нежитлових приміщень від 21.07.2021, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" та Адвокатським об`єднанням "ЛМК" (Договір), останньому надано в строкове платне користування для здійснення господарської діяльності нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 - нежитлове приміщення загальною площею 80,63 кв.м, а саме: кімната № 646-647 загальною площею 73,3 кв.м та частина коридору загальною площею 7,33 кв.м, що розташовані на шостому поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер № 571).

Пунктом 3.1 Договору визначені обов`язки орендодавця: протягом 20 днів з дати підписання Договору передати об`єкт оренди на підставі акта приймання-передачі на умовах, викладених у розділі 6 Договору (підп. 3.1.1);

- прийняти об`єкт оренди у випадку повернення його орендарем, у термін і на умовах згідно з розділом 7 Договору (п. 3.1.2).

Згідно з підп. 3.2.2, 3.2.3 п. 3.2 Договору орендар зобов`язується вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов Договору; своєчасно і відповідно до умов даного Договору відшкодовувати орендодавцю плату за комунальні послуги та плату податку на землю та нерухомість.

У п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.04.2022) встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 (один) календарний (базовий) місяць визначається з розрахунку: за 1 (один) квадратний метр загальної площі об`єкта оренди - 116,67 грн, крім того, ПДВ - 20 %, що складає 23,33 грн, а всього - 140,00 грн з ПДВ. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного Договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (якщо це затверджено Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до п`ятого числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов`язком орендаря. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку у орендодавця не звільняє його від зобов`язання своєчасно сплатити орендну плату. Орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі та інших платежах і оформляти відповідні акти звірки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Згідно з п. 4.6 Договору до складу орендної плати не входить та відшкодовується орендарем: оплата комунальних послуг, витрати на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо); вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо; компенсація податкових витрат орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю. Вказані витрати щомісяця відшкодовуються орендарем, виходячи з фактичних витрат, відповідно до орендованої площі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання орендарем рахунку від орендодавця.

Згідно з п. 4.7 Договору розмір орендної плати може змінюватись за вимогою орендодавця у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів, введення нових податків чи збільшення ставки існуючих, інших законодавчих змін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 4.10 Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Пунктами 6.1, 6.3 Договору встановлено, що передача об`єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією, що складається з уповноважених представників сторін. При передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. До акта приймання-передачі вносяться дані про стан об`єкта оренди.

Двосторонньою комісією із уповноважених представників сторін здійснюється і повернення об`єкта оренди від орендаря до орендодавця (п. 7.1 Договору).

Згідно з п. 7.6 Договору при передачі об`єкта оренди складається акт передачі-приймання, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання акта передачі-приймання (п. 7.9 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2022 року включно, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього Договору (п. 10.1 Договору).

01.08.2021 за актом № 1 приймання-передачі нежитлових приміщень позивачем передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: кімнату № 646-647 загальною площею 73,3 кв.м та частину коридору площею 7,33 кв.м, що розташовані на 6-му поверсі корпусу (інвентарний номер № 571) орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. У вказаному акті сторонами підтверджено задовільний стан об`єкта оренди.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач послався на те, що відповідач у порушення умов Договору свої зобов`язання з сплати орендної плати та інших платежів здійснював несвоєчасно, в результаті чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на 11.03.2024 становить 53 129,37 грн, що підтверджується відповідними актами звіряння взаєморозрахунків, актами здачі-передання послуг. Водночас, за порушення строків виконання відповідачем зобов`язань за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог) 3 % річних у розмірі 4 484,11 грн та інфляційні втрати в розмірі 18 855,27 грн за загальний період прострочення з 06.02.2022 по 16.04.2024.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказав, що заявлена позивачем заборгованість за період травня-вересня 2022 року підпадає під регулювання підп. 2 п. 1 Постанови № 634, а відтак нарахування відповідачу орендної плати за вказаний період є необґрунтованим. Також відповідач посилався на те, що новим балансоутримувачем переданого за Договором майна в оренду відповідачу є Державне підприємство "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ" відповідно до наказу Мінрегіону від 04.08.2022 № 141 "Про безоплатну передачу державного нерухомого майна з балансу публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на баланс державного підприємства "УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ", у зв`язку із чим, починаючи з вересня 2022 року і по березень 2023 року, відповідач сплачував орендну плату та інші комунальні платежі на рахунки нового балансоутримувача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

За положеннями ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

У ч. 1 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Матеріалами справи підтверджено, що орендовані приміщення було надано відповідачу в користування, починаючи з 01.08.2021, відповідно до акта № 1 приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.08.2021.

За відсутності доказів протилежного у спірний період відповідач користувався орендованими приміщеннями на підставі укладеного між сторонами договору № 2021/44 оренди нежитлових приміщень від 21.07.2021.

На підтвердження наявної заборгованості позивачем долучено до матеріалів справи акти надання послуг: від 31.01.2022 № 316 на суму 17 613,26 грн (за комунальні послуги, січень 2022 року); від 28.02.2022 № 490 на суму 23 400,17 грн (за оренду приміщення, лютий 2022 року); від 31.05.2022 № 816 на суму 12 385,54 грн (50 % за оренду приміщення, травень 2022 року); від 31.08.2022 № 1845 на суму 13 520,81 грн (50 % за оренду приміщення, серпень 2022 року); від 31.08.2022 № 1917 на суму 4 960,24 грн (за комунальні послуги, серпень 2022 року); від 28.09.2022 № 1996 на суму 1 102,66 грн (за комунальні послуги, з 01.09.2022 по 06.09.2022); від 28.09.2022 № 2084 на суму 2 723,09 грн (50 % за оренду приміщення, з 01.09.2022 по 06.09.2022) на загальну суму 75 705,77 грн.

Як вбачається з наданого позивачем акта звіряння взаємних розрахунків за Договором та пояснень, викладених у долученому до заяви про збільшення розміру позовних вимог розрахунку розміру позовних вимог, заявлена до стягнення з відповідача заборгованість у загальному розмірі 53 129,37 грн визначена з урахуванням здійсненого відповідачем відповідно до вимог п. 4.4 Договору авансового платежу в розмірі 22 576,40 грн.

Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що укладений між сторонами Договір не є договором про оренду державного або комунального майна, який підпадає під регулювання спеціальних норм щодо оренди державного та комунального майна (Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та відповідних підзаконних нормативних актів).

Слід зазначити, що визначення правового статусу орендованого майна не входить до об`єкта доказування у даній справі.

Разом із тим, виходячи з наданих сторонами письмових доказів, не вбачається, що між сторонами укладено договір оренди саме державного майна, відповідно до встановленої законом процедури, за наявності суперечливих доказів щодо останнього, зокрема, свідоцтва про право приватної власності позивача на прибудову за адресою майна, визначеного у договорі оренди.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що Договір укладений не у відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень Постанови № 634.

При цьому, суд апеляційної інстанції, виходячи з наданих доказів, вважає, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача у заявленому до стягнення розмірі, а відтак, правомірним є висновок суду про стягнення останньої з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що у даній справі судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "ЛМК" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 у справі № 910/4743/24.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко