Постанова

від 08.01.2025 по справі 912/1622/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1622/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 (повний текст рішення складено 28.08.2024, суддя Закурін М.К.) у справі № 912/1622/24

за позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015»

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 92217,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась із позовом до ТОВ «Спарта 2015» про стягнення 92217,67 грн пені та штрафу за порушення строків поставки товару за договором № 777-23 (ЦЗ) про закупівлю овочів консервованих від 02.10.2023.

У якості обґрунтування власної позиції Військова частина вказала, що:

- 02.10.2023 уклала з ТОВ «Спарта 2015» договір про закупівлю овочів консервованих № 777-23 (ЦЗ), за умовами якого останній мав поставити капусту білоголову мариновану з морквою, салат овочевий (буряк з цибулею) та квасолю консервовану в томатному соусі на загальну суму 7855645,20 грн,

- ТОВ «Спарта 2015» зобов`язався поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки військовою частиною НОМЕР_1 та підтвердження її Товариством,

- датою прийняття та передачі товару є дата, вказана уповноваженою особою Товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення,

- Військова частина направила ТОВ «Спарта 2015» заявки від 27.10.2023 за № 701/14804-23-Вих та № 701/14752-23-Вих, за якими кінцевим терміном поставки є 16.11.2023,

- ТОВ «Спарта 2015» поставило товар у повному обсязі, але з порушенням строків виконання зобов`язань, у зв`язку чим повинне додатково сплатити пеню та штраф у сумі 92217,67 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024, в даній справі, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» (28500, Кіровоградська область, Долинський район район, м. Долинська, вул. Центральна, буд. 144; код 39625877) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_2 ) 92217,67 грн штрафних санкцій та 2422,40 грн компенсації по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 та ухвалити нове, яким частково задовольнити позов та зменшити розмір штрафних санкцій до 4610,88 грн.

Скаржник вважає зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки: суд при прийнятті рішення по справі не прийняв до уваги то факт, що відповідно до актів приймання-передавання товарів для перевезення прийнятті військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та передані для перевезення ТОВ «СПАРТА 2015» (постачальник) вчасно, тобто до 16.11.2023, та без порушення умов поставки. (Акти додаються). Також не враховано, що за змістом Актів приймання-передавання товарів для перевезення, товар передавався для перевезення до Товароодержувача уповноваженого представника Замовника.

Відповідач зазначає, що згідно з п. 5.9 Розділу 5 Поставка товарів Договору, відсутність будь-яких зауважень від Товароодержувача на час постачання товару, прийняття товару, говорить про те, що товар поставлений у повній відповідності та якості зазначених у Договорі і повністю задовольнив потреби Замовника.

Апелянт звертає увагу, що після приймання товарів відповідно до умов Договору Товароодержувачем, претензій щодо порушення строків чи неналежного виконання умов Договору враховуючи положення п. 2 ст. 315 Господарського кодексу України пред`явлення претензії щодо сплати штрафів здійснюється протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту виявлення порушення, направлено не було.

Скаржник зауважує, що натомість лист претензію позивачем на адресу відповідача було направлено тільки 27.03.2024 що суперечить нормам ст. 315 Господарського кодексу України. Даний факт судом першої інстанції до уваги не взято, чим порушено зазначені вище норми процесуального законодавства.

Також в своєму рішенні суд зазначає, що відповідач не повідомив суд про причини прострочення та не надав доказів на підтвердження неможливості виконання зобов`язань чи перебування у тяжкому фінансовому становищі.

Відповідач вважає, що суд не до кінця встановив всіх обставин, що мають важливе значення та на спростування даного пункту в рішенні, просимо суд прийняти до уваги та врахувати як доказ наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» не є виробником.

Згідно листа повідомлення від №42 від 12 жовтня 2023 року, Виробником зазначено, що у зв`язку із постійними повітряними тривогами, плановими та аварійними відключеннями світла внаслідок обстрілів критично важливих об`єктів енергосистеми, є ймовірність затримки виробництва замовленого товару у строки (лист додається) та додатково враховуючи дані зазначені у витягах з офіційної карти повітряних тривог України видно, що кількість повітряних тривог в період, який є строком поставки товару до Товароодержувача за Договором, унеможливлював вчасну поставку товару (витяги додаються) так, як відповідальні працівники відповідача, фізично не могли виконувати свої зобов`язання тому, що в цілях власної безпеки та загрози життю і здоров`ю під час повітряних тривог, загроз обстрілу знаходились в укриттях.

Також апелянт вважає, що суд вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню неправильно оцінив доводи відповідача щодо неможливості незалежних від постачальника (відповідача) причин та враховуючи вказані вище обставини поставити в терміни зазначені в Договорі.

На думку скаржника, судом при прийнятті рішення також невірно оцінено твердження відповідача, що при заявлених позовних вимогах про сплату штрафних санкцій позивачем ніяким чином не доведено та не надано жодних доказів щодо завдання йому збитків у наслідок несвоєчасного виконання умов Договору, що повторюсь виникло незалежно від підприємства обставин. (абз. 8 апеляційної скарги).

Відтак, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій у справі №912/1622/24 за господарським позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАРТА 2015" про стягнення 92217,67 грн штрафних санкцій за Договором №777-23 (ЦЗ) від 02.10.2023.) - на 95% встановити розмір штрафних санкцій 4610,88 грн.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/1622/24. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/1622/24.

03.10.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі № 912/1622/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

16.10.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, якою долучено до матеріалів скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн відповідно до платіжної інструкції від 15.10.2024 № 15971.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі № 912/1622/24; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що твердження Скаржника, які викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач звертає увагу суду на те, що ст. 315 Господарського кодексу України, на яку посилається Скаржник у апеляційній скарзі щодо пред`явлення претензії про сплату штрафних санкцій, передбачає «Порядок вирішення спорів щодо перевезення».

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) Договір № 777¬23 (ЦЗ) від 02.10.2023 є договором поставки, одна сторона - Постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Тому, посилання Скаржника на п. 2 ст. 315 ГКУ є таким, що не поширюється на відносини, які є предметом даного Договору.

Позивач зазначає, що в період дії правового режиму воєнного стану Скаржник без будь-яких поважних причин здійснив несвоєчасну поставку Товару Позивачу, чим фактично створив передумови для зниження готовності органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України до виконання завдань за призначенням та ведення бойових дій.

Скаржник (який не є виробником товару вказаного у Договорі), посилається на лист №42 від 12.10.2023 виробника в якому зазначено: «що у зв`язку із постійними повітряними тривогами, плановими та аварійними відключеннями світла внаслідок обстрілів критично важливих об`єктів енергосистеми, є ймовірність затримки виробництва замовленого товару у строки та додатково враховуючи дані зазначені у витягах з офіційної карти повітряних тривог України видно, що кількість повітряних тривог в період, який є строком поставки товару до Товароодержувача за Договором, унеможливлював вчасну поставку товару (витяги додаються) так, як відповідальні працівники відповідача, фізично не могли виконувати свої зобов`язання тому, що в цілях власної безпеки та загрози життю і здоров`ю під час повітряних тривог, загроз обстрілу знаходились в укриттях.»

Позивач відмічає, що, однак, розділом ІХ «Обставини непереборної сили» Договору передбачено механізм та підстави звільнення від відповідальності у разі виникнення обставин непереборної сили. Оскільки Скаржником не було надано Позивачу відповідних документів, які передбачені п. 9.2. розділу ІХ слід вважати, що причини для невиконання умов Договору Скаржником - відсутні, факт невиконання умов Договору Скаржником є безпідставним.

Позивач вважає, що у зв`язку з безпідставним невиконанням умов Договору, в діях Скаржника взагалі вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1141 КК України «Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань», вчиненого в особливий період.

Слід зауважити, що Договір був укладений між Сторонами 02.10.2023, тобто вже за наявності дії воєнного стану та в умовах масових обстрілів і відключення електроенергії, але Скаржник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку не частини, а всього обсягу товару в передбачений Договором строк.

Позивач звертає увагу Суду на те, що воєнний стан в Україні введений з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, а відтак Скаржник, укладаючи договір 02.10.2023, мав враховувати введений в Україні воєнний стан та можливість настання відповідальності за невиконання договірних зобов`язань. Таким чином, знаючи про введення воєнного стану на території України та підписавши Договір на запропонованих умовах, Скаржник взяв на себе зобов`язання його виконувати належним чином. Однак, умови Договору щодо поставки Товару ним своєчасно виконані не були.

Окрім того, позивач вказує, що згідно з п. 12.9. розділу ХІІ Договору військова агресія російської федерації проти України не може бути підставою для не виконання умов цього договору.

Позивач звертає особливу увагу Суду, що відповідно до вимог ст.ст. 13, 19 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України, як правоохоронний орган спеціального призначення, покладається протидія збройній агресії проти України, зокрема протидія збройній агресії російської федерації проти України, яка почалася 24.02.2022.

Позивач наголошує, що безпідставна відмова Скаржника від виконання умов Договору у визначені строки призвела до того, що Позивач не отримав своєчасно тих товарів, які йому були необхідні для належного виконання поставлених перед ним завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації, у зв`язку з чим Позивачу довелось відтермінувати у часі належне виконання ним обов`язків, передбачених законодавством щодо оборони країни.

У відзиві на скаргу відзначено, що відмовившись, в період дії правового режиму воєнного стану, без будь-яких поважних причин виконувати свої договірні зобов`язання в частині своєчасного та повного постачання Товару Позивачу, Скаржник фактично створив передумови для зниження готовності органів Держприкордонслужби до виконання завдань за призначенням та ведення бойових дій, чим заподіяв збитки країні у сфері обороноздатності під час надання відсічі від збройної агресії російської федерації.

Відтак, на думку позивача, такі безпідставні твердження Скаржника зводяться до введення Суду в оману. Така поведінка Скаржника свідчить про зловживання своїми процесуальними правами в частині оскарження рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі №912/1622/24 щодо його незаконності та необґрунтованості.

Таким чином, позивач зазначає, що з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» не погоджується. Вважає рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі №912/1622/24 законним, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі №912/1622/24 залишити без змін.

29.10.2024 (29.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд»; зареєстровано ЦАГС 30.10.2024) від Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» надійшла відповідь на відзив, в якій останнє зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» (відповідач) укладаючи Договір №777-23 (ЦЗ) про закупівлю овочів консервованих від 02.10.2023 розуміло всю відповідальність за несвоєчасне та неякісне постачання товарів в умовах воєнного стану згідно з умовами Договору. На спростування твердження позивача по справі щодо відмови Постачальника за Договором, в період дії правового режиму воєнного стану виконувати свої Договірні зобов`язання, в жодному разі не відмовлялись від виконання зобов`язань за Договором, наголошували тільки на тому, що при перевезенні товару мали обставини не залежні від підприємства, які унеможливлювали вчасну доставку товару. (одне з обставин - при повітряних тривогах перевізник не здійснював перевезення товару аби забезпечити життя та здоров`я працівників, які задіяні при виконанні умов Договору).

Перевезення товару за адресами Замовника здійснювалося при відсутності повітряної тривоги задля забезпечення життя та здоров`я працівників. Внаслідок чого і були допущенні порушення термінів перевезення товару.

Відповідач зазначає, що повністю згоден з твердженнями Позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що «розв`язання повномасштабної збройної агресії російської федерації та введення в Україні воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у рівній мірі впливають на обидві сторони.»

Тому просить врахувати дані обставин при винесені питання щодо розміру накладення штрафних санкцій. Так, як дане рішення суд приймає виключно на свій розсуд.

У відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» просить суд відмовити в задоволенні відзиву на апеляційну скаргу у справі №912/1622/24, скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28 серпня 2024 року справа №912/1622/24 ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позов ІНФОРМАЦІЯ_1 та зменшити розмір штрафних санкцій до 4610,88 грн.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02.10.2023 військова частина НОМЕР_1 , виступаючи у якості замовника, та ТОВ «Спарта 2015», як постачальник, уклали договір про закупівлю овочів консервованих (а.с. 43-46).

За умовами договору, які впливають на вирішення спору:

- Постачальник зобов`язується у 2023 році поставити Замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1.),

- Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з Специфікацією (пункт 1.4),

- Постачальник повинен передати у власність Замовнику (Товароодержувачу) товари, передбачені цим договором (пункт 2.1),

- строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки Замовником (пункт 5.1),

- заявка Замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника - sparta_2015@ukr.net. На підтвердження отримання заявки Постачальник надсилає протягом однієї робочої доби Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка Замовника вважається прийнятою Постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання Постачальником заявки Замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (пункт 5.2),

- поставка та передача товарів Замовнику (Товароодержувачу) за адресою Замовника (Товароодержувачів) (пункт 5.2),

- Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, визначені у п. 5.1 та згідно з заявками Замовника, які подаються відповідно до п. 5.2 договору (пункт 6.3.1),

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 7.2).

Відповідно до специфікації (а.с. 47) всього по договору повинно бути поставлено товар на суму 7855645,20 грн, а саме капуста білоголова маринована з морквою в кількості 76890 кг всього на 2279019,60 грн, салат овочевий (буряк з цибулею) - 60080 кг на 2400796,80 грн та квасоля консервована в томатному соусі - 60080 кг на 3175828,80 грн. Поряд з цим, в специфікації визначено замовника (військова частина НОМЕР_1 ) та товароодержувачів (27 військових частин) із зазначення їх місця розташування (пункт 2).

Як слідує із заявки 27.10.2023 за вих. № 701/14804-23-Вих військова частина НОМЕР_1 направила ТОВ «Спарта 2015» заявку на постачання їй продовольства із зазначенням найменування товару, місця поставки та кількості товару (а.с. 53).

Також 27.10.2023 за вих. № 701/14752-23-Вих військова частина НОМЕР_1 направила ТОВ «Спарта 2015» заявку на постачання продовольства військовим частинам із зазначенням найменування товару, місця поставки та кількості товару (а.с. 51-52).

За обліковими даними військової частини НОМЕР_1 ТОВ «Спарта 2015» поставило товар у повному обсязі, але порушило строки виконання зобов`язань.

Зокрема, як слідує з актів приймання-передавання товарів для перевезення Постачальник передав, а Товароодержувачі отримали товар за актами: від 02.11.2023 № 4444 - 30.11.2023 на 458250 грн (а.с. 17), від 02.11.2023 № 4445 - 20.11.2023 на 92820 грн (а.с. 18), від 03.11.2023 № 4447 - 24.11.2023 на 92820 грн (а.с. 20), від 03.11.2023 № 4449 - 14.12.2023 на 92820 грн (а.с. 23), від 08.11.2023 № 4455 - 23.11.2023 на 355680 грн (а.с. 26), від 15.11.2023 № 4809 - 30.11.2023 на 371280 грн (а.с. 28), від 15.11.2023 № 4811 - 29.11.2023 на 185640 грн (а.с. 29), від 06.11.2023 № 4451 - 23.12.2023 на 158580 грн (а.с. 30), від 07.11.2023 № 4453 - 04.12.2023 на 297336 грн (а.с. 31), від 15.11.2023 № 4812 - 29.11.2023 на 92820 грн (а.с. 32), від 15.11.2023 № 4813 - 06.12.2023 на 71136 грн (а.с. 33), від 15.11.2023 № 4814 - 06.12.2023 на 278460 грн (а.с. 34), від15.11.2023 № 4816 - 23.11.2023 на 92820 грн (а.с. 35), від 15.11.2023 № 4815 - 25.11.2023 на 645840 грн (а.с. 36), від 16.11.2023 № 4817 - 07.12.2023 на 595620 грн (а.с. 37), від 16.11.2023 № 4821 - 08.12.2023 на 519858 грн (а.с. 38), від 16.11.2023 № 4812 - 11.12.2023 на 475722 грн (а.с. 39), від 16.11.2023 № 4819 - 14.12.2023 на 55692 грн (а.с. 40), від 15.11.2023 № 4820 - 23.11.2023 на 37128 грн (а.с. 41) та за видатковою накладною № РНк-057754 від 03.11.2023 - 12.12.2023 на 92820 грн (а.с. 42).

20.03.2024 військова частина НОМЕР_1 звернулась з листом за вих. № 06.1.2/2088-24-Вих до ТОВ «Спарта 2015» та виявив бажання сплати штрафних санкцій за невиконання умов договору № 777-23 (ЦЗ) від 02.10.2023 (а.с. 59-60).

17.05.2024 за вих. № 06.1.2/3695-24-Вих військова частина НОМЕР_1 направила ТОВ «Спарта 2015» претензію про порушення умов договору та стягнення штрафних санкцій (а.с. 54-57).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути 92217,67 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товару по договору.

За результатами розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Спарта 2015» не виконало взятих на себе зобов`язань щодо строків поставки товару, а тому позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 про стягнення пені та штрафу є правомірними та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 777-23 (ЦЗ) про закупівлю овочів консервованих від 02.10.2023, який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, за укладеним договором ТОВ «Спарта 2015» зобов`язалося поставити товар протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки військовою частиною НОМЕР_1 та підтвердження її Товариством.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у позивача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.

Умовами укладеного договору (пункт 5.1.) Сторони визначили, що Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки Замовником.

На виконання умов договору військова частина НОМЕР_1 направила 27.10.2023 ТОВ «Спарта 2015» заявки щодо поставки товару, а ТОВ «Спарта 2015» поставило товар.

Отже, ТОВ «Спарта 2015», з урахуванням поданих 27.10.2023 військовою частиною НОМЕР_1 заявок, повинне було поставити товар не пізніше 16.11.2023.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Спарта 2015» не весь товар поставило у визначений строк, при цьому порушило строки поставки за актами: від 02.11.2023 № 4444 на 13 календарних днів, від 02.11.2023 № 4445 - на 3, від 03.11.2023 № 4447 - на 7, від 03.11.2023 № 4449 - на 27, від 08.11.2023 № 4455 - на 6, від 15.11.2023 № 4809 - на 13, від 15.11.2023 № 4811 - на 12, від 06.11.2023 № 4451 - на 36, від 07.11.2023 № 4453 - на 17, від 15.11.2023 № 4812 - на 12, від 15.11.2023 № 4813 - на 19, від 15.11.2023 № 4814 - на 19, від15.11.2023 № 4816 - на 6, від 15.11.2023 № 4815 - на 8, від 16.11.2023 № 4817 - на 20, від 16.11.2023 № 4821 - на 21, від 16.11.2023 № 4812 - на 12, від 16.11.2023 № 4819 - на 27, від 15.11.2023 № 4820 - на 6 та за видатковою накладною № РНк-057754 від 03.11.2023 - на 25.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що на час вирішення спору ТОВ «Спарта 2015» порушило взяті на себе зобов`язання та не здійснило поставку товару у визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України конкретизує визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пункті 7.2 договору Сторони обумовили можливість застосування пені та штрафу у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, а тому відповідні штрафні санкції мають певну мету - стимулювати ТОВ «Спарта 2015» до своєчасної поставки товарів; за їх допомогою забезпечуються права військової частини НОМЕР_1 шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання в обумовлений строк; вони стягується по факту неналежного виконання зобов`язання, трансформуючись у міру цивільно-правової відповідальності.

Суд перевірив нараховану військовою частиною НОМЕР_1 пеню за формулою: пеня = (заборгованість) х 0,1% х (кількість прострочених днів) за актами:

- від 02.11.2023 № 4444: 458250 грн х 0,1% х 13 днів = 5957,25 грн,

- від 02.11.2023 № 4445: 92820 грн х 0,1% х 3 дні = 278,46 грн,

- від 03.11.2023 № 4447: 92820 грн х 0,1% х 7 днів = 649,74 грн,

- від 03.11.2023 № 4449: 92820 грн х 0,1% х 27 днів = 2506,14 грн,

- від 08.11.2023 № 4455: 355680 грн х 0,1% х 6 днів = 2134,08 грн,

- від 15.11.2023 № 4809: 371280 грн х 0,1% х 13 днів = 4826,64 грн,

- від 15.11.2023 № 4811: 185640 грн х 0,1% х 12 днів = 2227,68 грн,

- від 06.11.2023 № 4451: 158580 грн х 0,1% х 36 днів = 5708,88 грн,

- від 07.11.2023 № 4453: 297336 грн х 0,1% х 17 днів = 5054,71 грн,

- від 15.11.2023 № 4812: 92820 грн х 0,1% х 12 днів = 1113,84 грн,

- від 15.11.2023 № 4813: 71136 грн х 0,1% х 19 днів = 1351,58 грн,

- від 15.11.2023 № 4814: 278460 грн х 0,1% х 19 днів = 5290,74 грн,

- від15.11.2023 № 4816: 92820 грн х 0,1% х 6 днів = 556,92 грн,

- від 15.11.2023 № 4815: 645840 грн х 0,1% х 8 днів = 5166,72 грн,

- від 16.11.2023 № 4817: 595620 грн х 0,1% х 20 днів = 11912,40 грн,

- від 16.11.2023 № 4821: 519858 грн х 0,1% х 21 день = 10917,02 грн,

- від 16.11.2023 № 4812: 475722 грн х 0,1% х 24 дні = 11417,33 грн,

- від 16.11.2023 № 4819: 55692 грн х 0,1% х 27 днів = 1503,68 грн,

- від 15.11.2023 № 4820: 37128 грн х 0,1% х 6 днів = 222,77 грн

- за видатковою накладною № РНк-057754 від 03.11.2023: 92820 грн х 0,1% х 25 днів = 2320,50 грн.

Всього пеня за порушення строків поставки складає 81117,08 грн, як сума наведених чисел.

Також суд перевірив нарахування штрафу за актом від 06.11.2023 № 4451:

- 158580 грн х 7% = 11100,60 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що всього штрафні санкції за порушення строків поставки складають 92217,68 грн із розрахунку 81117,08 грн + 11100,60 грн. При цьому, оскільки військова частина НОМЕР_1 заявила до стягнення 92217,67 грн, а Суд не може самостійно збільшити суму стягнення, то саме 92217,67 грн підлягають стягненню.

Щодо доводів апелянта про те, що після приймання товарів відповідно до умов Договору Товароодержувачем, претензій щодо порушення строків чи неналежного виконання умов Договору враховуючи положення п. 2 ст. 315 Господарського кодексу України пред`явлення претензії щодо сплати штрафів здійснюється протягом 45 (сорока п`яти) днів з моменту виявлення порушення, направлено не було, варто зазначити наступне.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд вірно не прийняв посилання Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Спарта 2015» на пункт 2 статті 315 Господарського кодексу України, оскільки ця норма стосується порядку вирішення спорів щодо перевезень, в той час як між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Також, судом першої інстанції вірно вказано, що незазначення при прийнятті товару претензій про порушення строків чи неналежного виконання умов договору жодним чином не звільняє ТОВ «Спарта 2015» від відповідальності за порушення строків поставки товарів.

Щодо клопотання скаржника про зменшення розміру штрафних санкцій на 95 % колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного ступеню прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та 27.02.2019 у справі № 910/9765/18).

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 також зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

В обґрунтування необхідності зменшення розміру штрафних санкцій на 95 % відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРТА 2015» не є виробником.

Відповідач посилається на лист повідомлення від №42 від 12 жовтня 2023 року, відповідно до якого, Виробником зазначено, що у зв`язку із постійними повітряними тривогами, плановими та аварійними відключеннями світла внаслідок обстрілів критично важливих об`єктів енергосистеми, є ймовірність затримки виробництва замовленого товару у строки (лист додається).

Також відповідач зазначає, що додатково враховуючи дані зазначені у витягах з офіційної карти повітряних тривог України видно, що кількість повітряних тривог в період, який є строком поставки товару до Товароодержувача за Договором, унеможливлював вчасну поставку товару (витяги додаються) так, як відповідальні працівники відповідача, фізично не могли виконувати свої зобов`язання тому, що в цілях власної безпеки та загрози життю і здоров`ю під час повітряних тривог, загроз обстрілу знаходились в укриттях.

Разом із тим, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Колегія суддів, оцінюючи обставини справи, враховує, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, погоджуючи у пункті 5.1 договору строк поставки товару, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та, відповідно, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

При цьому, наведені відповідачем підстави для зменшення розміру штрафних санкцій не є об`єктивними (винятковими) обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язань, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності у період дії військового стану, оскільки укладення договорів здійснюється відповідачем з метою отримання прибутку.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан.

При цьому, договір № 777-23 (ЦЗ) від 02.10.2023 укладено вже після введення на території України воєнного стану. Відтак, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи з позивачем договір поставки продовольства (продуктів харчування) військовим частинам, усвідомлювало, про необхідність здійснення поставки у строки, визначені у пункті 5.1 спірного договору, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину, з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки та те, що договір укладався вже під час воєнного стану.

Таким чином, враховуючи всі фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зменшення штрафних санкцій на 95 %.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі № 912/1622/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» задоволенню не підлягає.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта 2015» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі № 912/1622/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.08.2024 у справі № 912/1622/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін