Рішення
від 06.01.2025 по справі 905/1425/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.01.2025 Справа №905/1425/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Мухіній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №905/1425/24

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ

до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ», смт. Зарічне, Донецька область,

до відповідача2 ОСОБА_1 , смт. Зарічне, Донецька область,

про стягнення 1 714 884,85 гривень

за участі представників сторін:

згідно із протоколом судового засідання від 06.01.2025

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ», ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1 714 884,85 гривень, з якої: 1 318 635,62 гривень-заборгованість за кредитом; 396 249,23 гривень-заборгованість за відсотками за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором № б/н від 02.03.2015 та договору поруки № 14360570_1 від 14.03.2015.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2024 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Виходячи з того, що вимоги заявлені до відповідача 2 фізичної особи ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою забезпечення гарантії права відповідача на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позовної заяви, ухвалою суду від 11.11.2024 витребувано у Державної прикордонної службі України, Міністерства соціальної політики України, Державної міграційної служби України та Державної податкової служби України інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування), про реєстрацію у якості внутрішньо переміщеної особи, відомості щодо перетину державного кордону України, відомості щодо засобів зв`язку, тощо.

Ухвалою суду від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1425/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2024. Встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи, доказів тощо.

На електрону адресу суду 22.11.2024 та 28.11.2024 через канцелярію суду від Державної прикордонної служби України надійшов лист на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 11.11.2024 у справі № 905/1425/24, в якому повідомлено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» (далі-База даних), що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.02.2022 по 22.11.2024 (станом на 15:12) громадянином України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Базі даних не виявлено.

На електрону адресу суду 27.11.2024 та 03.12.2024 через канцелярію суду від Державної міграційної служби України надійшов лист, в якому Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України у межах компетенції повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься у відомчій інформаційній системі ДМС, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано 10.08.1979 за адресою: АДРЕСА_1 .

На електрону адресу суду 28.11.2024 та 03.12.2024 через канцелярію суду від Міністерства соціальної політики України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 11.11.2024 у справі № 905/1425/24 надійшов лист щодо надання відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб в межах компетенції повідомлено, що станом на 27 листопада 2024 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб міститься наступна інформація про запитувану особу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_3 з 15.05.2023.

09.12.2024 через канцелярію суду від Державної податкової служби України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 11.11.2024 у справі №905/1425/24 надійшов лист, в якому надано інформацію, наявну в ДПС, станом на 29.11.2024: податковий номер 2167512017, адреса: Україна, 84442, Донецька область, Краматорський район, Лиманська тер.гр., смт.Зарічне, вул.Поштова,буд.41.

27.11.2024 електронною поштою до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить винести рішення, задовольнивши заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача1 основної суми заборгованості в сумі 1 318 635,62 грн та відмовивши у стягненні 396 249,23 грн заборгованості за відсотками, з урахуванням всіх обставин які склались від отримання ТОВ Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ» кредиту і до отримання сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та вжиті в подальшому заходи товариством аби повністю не збанкрутувати та розрахуватись з позивачем, відтермінувати повернення основного боргу на 1 (один) рік.

28.11.2024 електронною поштою до суду та 02.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 1 надійшла заява, в якій останній просить суд розглянути справу №905/1425/24 за наявними матеріалами справи без участі останнього.

09.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав клопотання, в якому просив суд підготовче засідання, призначене на 10.12.2024 проводити без участі представника позивача. Крім того надав додаткові пояснення на відзив відповідача1, в яких вважає, що відповідач-1 не довів, що введення воєнного стану в Україні, активні бойові дії на територіях Донецької області, а також тимчасова окупація с.Зарічне Донецької області були форс-мажорними обставинами саме для даного конкретного випадку виконання кредитного зобов`язання відповідачем-1, оскільки введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач-1 не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного останнім не доведено відповідними доказами, а Відповідач-1 не надав жодних доказів того, що ТОВ «Ярівське» повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, відсутність грошових коштів на рахунках (у тому числі дебіторська заборгованість) для виконання зобов`язань за договором тощо. Крім того, зазначив, що за загальним правилом неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України), тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання основного зобов`язання в цілому. Також зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Щодо заперечень відповідача1 відносно нарахування

03.01.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав пояснення, в яких зазначив, що в довідці про розміри встановлених кредитних лімітів кредитні ліміти були встановлені на р/р відповідача1, наданій Банком у матеріали справи, була допущена описка, сума ліміту за 20.02.2019 -1390000,00 є сумою ліміту за 20.02.2020. Також зазначив, що відсотки за користування кредитом нараховувались відповідачу1 у відповідності до п. 3.2.1.4.1.2 Умов і Правил надання банківських послуг (витяг в матеріалах справи) спочатку у розмірі 30% річних, а в подальшому відсоткова ставка зменшувалась, що врегульовано п.3.2.1.2.3.3.14 Умов і Правил. В договорі поруки № 31046270_1 від 13.03.2015 сторони також узгодили, що розмір відсоткової ставки за кредитом, за виконання якого поручився відповідач2 становить 30% - згідно п. 3.2.1.4.1.2 УіП та 60% згідно п. 3.2.1.4.1.3 УіП (відсотки, що нараховуються на прострочену заборгованість). Також п.3.2.1.4.4. УіП було передбачено сплату винагороди (комісії), про що також було вказано в п.1.1 договору поруки № 31046270_1. 20.06.2022 на підставі Заяви-анкети відповідача1 про зміну умов договору Банком було погоджено зміни умови договору Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 02-03-2015 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ „ПриватБанк" за адресою https://privatbank.ua/terms. Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено, зокрема, проценти за користування Кредитом, які склала 25 % річних та є фіксованими. Звернув увагу суду на те, що в розрахунку заборгованості за відсотками сума заборгованості за комісії 11867,73 перенесена 20.06.2022 для обліку як заборгованість за відсотками на підставі Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором. Також звернув увагу суду, що у розрахунку заборгованості відображено нарахування відсотків (процентів) наступного дня за попередній день. Тобто, відсотки нараховані на 19.06.2023 відображено 20.06.2023.

Крім того, представник позивача категорично не погоджуємось з клопотанням відповідача1 про відстрочення (відтермінування) виконання рішення, так як вважає, що наведені відповідачем1 доводи є необґрунтованими, не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 ГПК України. Зазначив, що документи, долучені до заяви про надання відстрочення, повної інформації про фінансовий стан боржника та поручителя не містять, а факт того, що відповідачем зупинена діяльність та не подаються звіти до податкових органів зовсім не свідчить про відсутність доходу, на підставі чого просить суд відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення по справі.

Ухвалою суду від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/1425/24 та призначено розгляд справи по суті на 06.01.2025 об 11:30 год.

Представник позивача у судове засідання 06.01.2025 не з`явився, але 03.01.2025 через систему «Електронний суд» надіслав клопотання, в якому просить суд провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача 1, відповідач 2 у судове засідання 06.01.2025 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 12.11.2024 судом було здійснено підписку позивача, відповідача 1 та відповідача 2 на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/1425/24, зокрема: за електронною адресою позивача: ІНФОРМАЦІЯ_3, за електронною адресою відповідача 1: ІНФОРМАЦІЯ_4, та за електронною адресою відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_4, (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 12.11.2024 про відкриття провадження у справі №905/1425/24 була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 14.11.2024.

Одночасно, означена ухвала була направлена позивачу на його відому електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки від 13.11.24.

Ухвала суду від 12.11.2024 про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача1 в системі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 14.11.2024.

Одночасно, означена ухвала була направлена відповідачу1 на його відому електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки від 13.11.24.

Ухвала суду від 12.11.2024 про відкриття провадження у справі №905/1425/24 була доставлена до електронного кабінету відповідача 2 в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 14.11.2024.

Одночасно, означена ухвала була направлена відповідачу 2 на його відому електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки від 13.11.24.

З метою повідомлення відповідача 2 про відкриття провадження у справі та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлена ухвала суду від 12.11.2024 про відкриття провадження у справі №905/1425/24 на адресу відповідача, яка зазначена у листі Міністерства соціальної політики України.

Як встановлено перевіркою руху поштового відправлення за відомостями вебсайту Укрпошти, вказана поштова кореспонденція (ухвала), направлена на адресу відповідача (84432, Донецька обл., смт. Ярова, вул. Підлужна (сел.. Ярова), буд. 72Г), з номером відправлення 06 009 883 196 16, вручена відповідачу 2 - 03.12.2024.

Окрім того, ухвали суду від 12.11.2024, 10.12.2024, розміщені в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ними у цьому реєстрі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідачів було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Відповідач2 своїм правом не скористався та у визначені судом строки не подав відзив на позов.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні з розгляду справи по суті 06.01.2025 Господарським судом оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

02.03.2015 ТОВ «Ярівське» в особі керівника ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття рахунку та заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (далі-заява), на підставі якої підписавши цю заяву, відповідач1 висловив свою згоду з умовами та правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банка www.pb.ua), тарифами банка, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, в порядку діючого законодавства відповідач засвідчив згоду на ведення з АТ Комерційний банк «Приватбанк» документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод з ними, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання електронного цифрового підпису, одержаного в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Своїм підписом відповідач1 приєднався і зобов`язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанка- Договорі банківського обслуговування загалом. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банка (www.pb.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, вказаний банком).

Згідно п. 3.2.1.1 Умов, вид кредиту-«кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі-кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі-ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту-фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «Приват24», мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до договору відповідачу1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 .

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов).

Кредитний ліміт стосовно до цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг», являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України. Обов`язковою умовою встановлення/користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку є надання поруки фізичною особою-поручителем. (шаблон договору поруки) (п. 3.2.1.1.5 Умов).

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6 Умов).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі-далі Угода). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування Ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг». Згідно ст.212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. (п. 3.2.1.1.8 Умов).

Відповідно до умов п. 3.2.1.1.12 Умов, для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів сторони на дату укладення цього договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта - системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток «Приват24», SMS-повідомлення на фінансовий телефон клієнта або іншими засобами. Узгоджений сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

Відповідно до п. 3.2.1.1.13 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг».

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1 Умов).

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8) (п. 3.2.1.4.2 Умов).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов).

У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п. 3.2.1.4.7 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п. 3.2.1.5.1 Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.5.7 Умов, термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 3.2.1.6.1 Умов).

Цим договором передбачається можливість сплати процентів у режимі 24/7/365, тобто погашення, що здійснюється у будь-яку годину, у будь-який календарний день, у тому числі у вихідні та святкові дні, починаючи з дати підписання цього договору (п.3.2.1.7.7 Умов).

20.06.2022 ТОВ «Ярівське» в особі директора ОСОБА_1 підписав Заяву-анкету про зміну умов договору шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколом з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Банк погодив зміни умов договору Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання від 02.03.2015 з умовами та правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що розміщенні в мережі Інтернету на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms. (далі-Пропозиція).

Відповідно до п.1 Пропозиції, сума заборгованості позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі-Кредит) становить 1 318 635,62 грн (один мільйон триста вісімнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 62 копійки), при цьому подальше надання банком позичальнику кредитних коштів за кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню позичальником в порядку та на умовах передбачених кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.

За умовами п. 2 Пропозиції, кінцевий термін повернення кредиту встановлюється до 19.06.2023 року (включно). Погашення заборгованості за кредитом (повернення кредиту) здійснюється позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.

Згідно із п. 3 Пропозиції, тип процентної ставки-фіксований.

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних (п.3.1 Пропозиції).

Проценти за користування кредитом нараховуються на непогашений залишок суми кредиту та сплачуються щомісяця, не пізніше 20 числа кожного місяця (п. 3.2 Пропозиції).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком за фактичний час користування кредитом, включаючи день надання банком кредиту та виключаючи день повернення кредиту. Проценти розраховуються на фактичну суму неповернутого кредиту, за методом «факт/360», згідно з яким для розрахунку днів використовується фактична кількість днів у місяці, та умовна кількість днів у році - 360. При повному поверненні кредиту нараховані проценти сплачуються одночасно з поверненням кредиту (п. 3.3 Пропозиції).

Відповідно до п. 3.4 Пропозиції, комісія за управління фінансовим кредитом банком не нараховується, та позичальником не сплачується.

За умовами п. 4 Пропозиції, заборгованість позичальника за кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування кредитом, що нараховані по 19.06.2022 року (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з відповідним графіком.

Проценти за користування кредитом починаючи з 20.06.2022 нараховуються та сплачуються позичальником у розмірі та на умовах, як це визначено кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором.

Усі інші умови кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.

13.03.2015 між ОСОБА_1 (далі-поручитель, відповідач 2) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі-кредитор, позивач) укладено договір поруки № 31046270_1.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРІВСЬКЕ», юридична адреса якого: 84442, Донецька обл., Краснолиманський район, селище міського типу Кіровськ, вулиця 8 Марта, будинок 29, код в ЄДРПОУ 31046270, далі «боржник» зобов`язань за угодами-приєднання до:

- розділу 3.2.1. «Кредитний ліміт» Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. «Угоди 1» - 30% (тридцять) річних; - за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. «Угоди 1» - 60% (шістдесят) річних; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. «Угоди 1» в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4. 4. «Угоди 1» 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальто кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць»; г) кредиту в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень. Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою 1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.1 договору поруки).

- до розділу 3.2.2. «Кредит за послугою «Гарантовані платежі» Умов та правил надання банківських послуг» «Угода 2», по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 «Угоди 2» - 36% (тридцять шість) річних; - за період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2 «Угоди 2» - 56% (п`ятдесят шість) річних; б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у «Угоді 2»; в) кредиту в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень. Якщо під час виконання «Угоди 2» зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою 2» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1 та Угодою 2» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, поручитель з умовами «Угоди 1 та Угоди 2» ознайомлений.

До поручителя, який виконав зобов`язання боржника за «Угодою 1 і/або Угодою 2», переходять всі права кредитора за «Угодою 1 і/або Угодою 2», що укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за «Угодою1 і/ або Угодою 2» (п. 1.4 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2», боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, кредитор має право: - у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого п. 2.4.1 цього договору, поручитель доручає кредиторові списувати грошові кошти зі всіх відкритих на ім`я поручителя рахунків, у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які зараховуються в рахунок погашення заборгованості за «Угодою 1 і/або Угодою 2», послідовності (черговості) виконання грошових зобов`язань. Списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначається інформація про платіж, номер, дату та посилання на цей пункт договору (п. 2.1.1 договору поруки); - у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання(нь). Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2», незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 2.2.1 договору поруки, поручитель має право: у випадку виконання поручителем зобов`язань боржника за «Угодою 1 і/або Угодою 2», вимагати від кредитора передачі всіх прав кредитора за «Угодою1 і/або Угодою 2», та договором (ами) застави (іпотеки), укладеним (ми) в забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за «Угодою1 і/або Угодою 2».

Згідно до п. 2.3.1 договору поруки, кредитор зобов`язаний: у випадку виконання поручителем зобов`язань боржника за «Угодою1 і/або Угодою 2», передати поручителю впродовж 5 (п`яти) банківських днів з моменту виконання зобов`язань всі документи, що підтверджують зобов`язання боржника за «Угодою».

За умовами п. 2.4.1 договору поруки, поручитель зобов`язаний: виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п.2.1.2, п.2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2» цей договір припиняє свою дію.

Згідно з п. 4.2 договору поруки, зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки, сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Договір поруки підписано поручителем та уповноваженою особою банку, скріплено печаткою банку.

Свої зобов`язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3 у розмірах (валюта кредиту українська гривня): 14.03.2015 - 10 000,00 грн; 01.04.2015 - 300 000,00 грн; 19.11.2015 - 110 000,00 грн, 01.12.2015 - 270 000,00 грн, 02.12.2015 - 119 000,00 грн, 01.03.2015 - 27 000,00 грн, 04.03.2016 - 70 000,00 грн, 15.03.2016 - 270 000,00 грн, 09.12.2016 - 340 000,00 грн, 14.12.2016 - 240 000,00 грн, 20.12.2016 -0,00 грн, 21.12.2016 - 240 000,00 грн, 16.01.2017 - 410 000,00 грн, 20.09.2017 - 366 000,00 грн, 11.01.2018 - 500 000,00 грн, 21.03.2018 - 630 000,00 грн, 25.03.2019 - 0,00 грн, 26.03.2019 - 200 000,00 грн, 25.05.2019 - 1000000,00 грн, 04.02.2020 - 1 200000,00 грн, 20.02.2020 - 1 390 000,00 грн, 01.03.2022 - 1 294 131,06 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів.

За твердженням позивача, станом на 01.10.2024 у зв`язку із зазначеним порушенням зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів відповідач 1 має заборгованість у загальному розмірі: 1 714 884,85 грн, яка складається з: 1 318 635,62 грн - заборгованості за кредитом, 396 249,23 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачами неналежно виконано зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку із чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 1 318 635,62 грн - заборгованості за кредитом та 396 249,23 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

У відповідності до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 640-644 Цивільного кодексу України. Умови та Правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», разом із Заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг складають Кредитний договір.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий кредитний договір.

У зв`язку з приєднанням Клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт в повному обсязі акцептував Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщена на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якими Клієнт ознайомився та погодився.

Як встановлено судом, 02.03.2015 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» (відповідач1) в особі керівника ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно цієї Заяви відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_3 .

Позивач надав Відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3 у розмірах (валюта кредиту українська гривня): 14.03.2015 - 10 000,00 грн; 01.04.2015 - 300 000,00 грн; 19.11.2015 - 110 000,00 грн, 01.12.2015 - 270 000,00 грн, 02.12.2015 - 119 000,00 грн, 01.03.2015 - 27 000,00 грн, 04.03.2016 - 70 000,00 грн, 15.03.2016 - 270 000,00 грн, 09.12.2016 - 340 000,00 грн, 14.12.2016 - 240 000,00 грн, 20.12.2016 -0,00 грн, 21.12.2016 - 240 000,00 грн, 16.01.2017 - 410 000,00 грн, 20.09.2017 - 366 000,00 грн, 11.01.2018 - 500 000,00 грн, 21.03.2018 - 630 000,00 грн, 25.03.2019 - 0,00 грн, 26.03.2019 - 200 000,00 грн, 25.05.2019 - 1000000,00 грн, 04.02.2020 - 1 200000,00 грн, 20.02.2020 - 1 390 000,00 грн, 01.03.2022 - 1 294 131,06 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів (з урахуванням пояснень позивача, наданих суду 03.01.2025).

20.06.2022 ТОВ «Ярівське» в особі директора ОСОБА_1 підписано Заяву-анкету про зміну умов договору шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколом з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Банком було погоджено зміни умови договору Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 02-03-2015 року разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено, зокрема, сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі-Кредит) становить 1318635,62 грн, при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється; кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 19-06-2023 року (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором; за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних.

З 21.10.2022 у клієнта виникла заборгованість у сумі 1318635,62 грн, яка останнім не погашена станом на 01.10.2024, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по рахунку відповідача (за період з 02.03.2015 по 02.10.2024).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18).

Отже, позивач, як кредитодавець, свої обов`язки за договором виконав в повному обсязі. При цьому, як вбачається з виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач1 свої зобов`язання за кредитним договором з урахуванням Пропозиції про змін істотних умов кредитування за договором, належним чином не виконував та не здійснював погашення заборгованості у зв`язку з чим за відповідачем1 рахується заборгованість у розмірі 1318 635,62 грн за період з 21.10.2022 по 19.03.2023.

Відповідачем1 у відзиві на позовну заяву підтверджено отримання останнім коштів відповідно до кредитного договору у вказаній сумі та не заперечує щодо існування заборгованості в цій частині.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем 1, позивач нарахував з урахуванням п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 (з урахуванням зменшення відсоткової ставки, що врегульовано п.3.2.1.2.3.3.14 Умов і Правил) та п.3.1 Пропозиції про змін істотних умов кредитування за договором, останньому заборгованість за відсотками в розмірі 396 249,23 грн, нараховані за період з 20.03.2022 по 19.06.2023, що відображається у розрахунку заборгованості наданому позивачем, банківських виписок та наданими позивачем письмовими поясненнями.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За статтею 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач1 в своїх запереченнях вважає, що позовні вимоги щодо стягнення відсотків не підлягають сплаті внаслідок наявності форс-мажорних обставин. Суд розглянув дані заперечення зазначає наступне.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз вищенаведених правових норм засвідчує, що підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, за загальним правилом, є неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереробної сили відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога. (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 вказав, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» на підтвердження наявності форс-мажорних обставин щодо обов`язку повернути кредит у розмірі 1 318 635,62 грн та сплатити відсотків за кредитним договором № б/н від 02.03.20152, укладеним з АТ КБ «Приватбанк», надало сертифікат № 1400-24-2159 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що виданий Донецькою торгово-промисловою палатою.

Водночас, суд звертає увагу, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме, від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

У договорі відсутні будь-які пункти, які б передбачали право на звільнення від виконання грошових зобов`язань або відстрочення їх виконання за наявності обставин форс-мажору на строк їх існування.

Сума відсотків, яку вимагає сплатити Банк у судовому порядку, сплачується Позичальником як грошові кошти за правомірне користування кредитними коштами, що є основним зобов`язанням та не може бути відповідно розцінене як таке, що відноситься до відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Як свідчить відповідач 1 грошові кошти ним були використані за призначенням-для ведення господарської діяльності. Існування у подальшому обставин, які унеможливили отримання прибутку від неї та своєчасне повернення таких коштів, не впливає на факт користування кредитними коштами, що зумовлює необхідність належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати відсотків за сам факт такого користування.

Внаслідок наведеного, суд дійшов висновку, що заперечення викладені у відзиві відповідача 1 щодо вимог про стягнення відсотків не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, посилання відповідача1 на те, що при введенні військового стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності за кредитним договором господарський суд не приймає до уваги, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 обмеження щодо нарахування процентів за договором не встановлено, позивачем в даній справі неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язання за договором не нараховано.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за відсотками та встановлено, що розрахунок є вірним. Таким чином, сума відсотків за користування кредитом нарахованих на заборгованість за кредитом (з урахуванням часткових оплат у сумі 16 941,58 грн та з урахуванням перенесеної суми боргу по комісії, відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, у сумі 11 867,73 грн) за період з 20.03.2022 по 19.06.2023 складає 396 249,23 грн.

Суд зазначає, що позивачем у розрахунку заборгованості за відсотками визначено останню дату нарахування 01.10.2024, проте з наданих виписок вбачається, що останнє нарахування відсотків здійснено 20.06.2023. У поясненнях наданих суду 03.01.2025 позивач зазначив, що у розрахунку заборгованості відображено нарахування відсотків (процентів) наступного дня за попередній день. Тобто, відсотки нараховані на 19.06.2023 відображено 20.06.2023.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань відповідача1 13.03.2015 укладено договір поруки №31046270_1 між ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (кредитор, позивач) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2), відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1 та Угодою 2» в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно із п.1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2», боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В поясненнях позивача від 03.01.2025 зазначено, що наданий в матеріали справи договір поруки № 31046270_1 це єдиний договір про забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором б/н від 02.03.2015. Факт укладання даного договору поруки Відповідачем2 не спростовується.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договору поруки та встановлені у справі обставини, у поручителя ОСОБА_1 (відповідача2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) та заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за «Угодою 1 і/або Угодою 2» цей договір припиняє свою дію.

При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що строк повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до умов кредитного договору та частини 1 статті 530 ЦК України, є таким, що настав та зважаючи на те, що відповідач2 підтвердив наявність заборгованості за кредитом, проте відповідачами не надано доказів погашення заборгованості за кредитом та відсотків, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 318 635,62 грн, заборгованості за відсотками з користування кредитом у розмірі 396 249,23 грн є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відтермінування повернення основного боргу на 1 (один) рік.

Під час розгляду справи відповідач1 у відзиві на позовну заяву просив суд відтермінування повернення основного боргу на 1 (один) рік. Суд розцінює дану заяву як заяву про відстрочку виконання рішення суду строком на 1 (один) рік.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, всебічно і повно з?ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об?єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Частинами 1-5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім?ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім?ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятись від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Подану заяву про відстрочення виконання рішення суду відповідач обґрунтовує тим що ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» знаходиться у вкрай складному фінансовому стані внаслідок впливу форс-мажорних обставин, що пов`язані з військовою агресією та введенням воєнного стану, втрачено майно та можливість ведення господарської діяльності, що унеможливлює виконання рішення суду на даний час без настання вкрай негативних наслідків для підприємства. Підприємство вказує, що робота підприємства відновлюється, на теперішній час останнє намагається відремонтувати збережену сільськогосподарську техніку та надавати послуги з збирання врожаю сільськогосподарських культур в Краматорському районі, маючи бажання погашення тіло кредиту за кредитним договором, лист про реструктуризацію боргу направлялись позивачу, проводилися перемовини з можливості списання боргу або відтермінування його сплати по закінченню військового стану.

Позивач заперечує щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду, обґрунтовуючи тим, що відповідач-1 у відзиві зазначив, що його майно та техніка знищені, при цьому надав фотографії лише поодиноких зруйнованих приміщень. В той же час, як було встановлено позивачем, 16.05.2024 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі № 905/729/24 було відмовлено у задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» та ОСОБА_1 , про забезпечення позову. У вказаній заяві, серед іншого, АТ КБ «Приватбанк» просив забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єктів рухомого майна, які належать ТОВ «ЯРІВСЬКЕ», у тому числі транспортного засобу FORD TRANSIT COURIER 2015 р.в. держ. № НОМЕР_4 ; шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єктів рухомого майна, які належать ОСОБА_1 , у тому числі транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 150 2012 р.в. НОМЕР_5 ; ЗИЛ 130 1984 р.в. НОМЕР_6 . Після прийняття Господарським судом Донецької області ухвали про відмову у задоволені заяви АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову, Позичальником було відчужено транспортний засіб FORD TRANSIT COURIER, а Поручителем та керівником підприємства відчужено транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 150 (в докази чого надав копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі). Виписками по рахункам підтверджується, що після укладання спірних правочинів жодних оплат заборгованості за кредитними договорами ТОВ «Ярівське» не вчинено. Вважає, що вищевикладене свідчить, що після перереєстрації транспортних засобів на інших (можливо пов`язаних осіб), вказані транспортні засоби вибули з власності ТОВ «Ярівське» та ОСОБА_1 , однак фактично вказані особи по теперішній час не позбавлені права користування відчуженими транспортними засобами. Зазначив, що вже після проведеного відчуження транспортних засобів ТОВ «Ярівське» у межах справи № 905/729/24 та №905/1425/24 було направлено до Господарського суду Донецької області повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин. Відповідач1 самостійно підтверджує, що на сьогоднішній день у ТОВ «Ярівське» відсутні кошти та майно за рахунок якого може бути погашена заборгованість за кредитними договорами. Проте, враховующи вищевикладені обставини, це викликає небезпідставні сумніви у позивача. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (висновок викладений Верховним Судом у справах № 910/7976/17 від 03.03.2020, №299/396/17 від 17.07.2019, № 405/1820/17 від 24.07.2019, № 922/1903/18 від 20.05.2020). Сукупність обставин, за яких були укладені спірні договори, доводить той факт, що Відповідач-1 та Відповідач-2 діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам кредитора, яким є АТ КБ «Приватбанк».

Також позивач вважає, що документи, долучені до заяви про надання відстрочення, повної інформації про фінансовий стан боржника та поручителя не містять, а факт того, що відповідачем зупинена діяльність та не подаються звіти до податкових органів зовсім не свідчить про відсутність доходу. На підставі викладеного позивач приходить до висновку, що наведені відповідачем доводи є необґрунтованими, не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 ГПК України.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідачів у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).

На підтвердження факту скрутного фінансового стану відповідачем1 надані: договори поставки, рахунки та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з бухгалтерських платіжних документів, заключні виписки платежів, наказ про призупинення трудових відносин та діяльності ТОВ «ЯРІВСЬКЕ», лист ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» до ДПС про неможливість виконувати податкові зобов`язання, сертифікат Донецької торгово-промислової палати №1400-24-2159 від 26.07.2024 про форс-мажорні обставини, фото зруйнованого господарства ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» та техніки.

Суд зазначає, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з?ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 03.09.2020 у справі №905/30/16, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22.

Так, касаційним судом зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з?ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Існування заборгованості, яка підтверджена обов?язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008). Відповідно, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які мають бути визначені з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов?язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об?єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв?язок.

Своєю чергою, відповідач1, як на підставу необхідності у відстрочення виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище.

Однак, наведені у заяві про відстрочення виконання рішення суду доводи відповідача1 не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст.331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення, та які б могли бути підставою для відстрочення його виконання.

Така підстава, як скрутне фінансове становище не є виключною, винятковою чи такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відстрочка виконання рішення суду є інструментом, який спрямований на забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, метою такого є надання відповідачу можливості виконати рішення суду в майбутньому через певний строк. Тобто відповідач має обґрунтувати, які дії він вчинить протягом відстрочки виконання рішення суду, і що такі дії забезпечать належне виконання рішення суду після відстрочки. Відстрочка виконання рішення суду не має полягати лише у наданні відповідачу тимчасового періоду, протягом якого він може не виконувати рішення суду. Відповідач1 не навів обставин і не підтвердив їх доказами, яким чином відстрочка виконання рішення суду буде сприяти належному та повному виконанню рішення суду після її завершення.

Також відповідачем1 не надано доказів що у відповідача 1 як позичальника так і у відповідача2, як поручителя за кредитним договором відсутні кошти на рахунках, як і не надано доказів відсутності майна у відповідачів за рахунок якого можливо сплатити суму боргу за кредитом. Факт того, що відповідачем1 зупинена діяльність та не подаються звіти до податкових органів не свідчить про відсутність доходу. Суд зазначає, що фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

Суд розглянув подані фото-докази та встановив, що з даних фото-доказів не вбачається можливим встановити належність зруйнованих об`єктів саме відповідачам, не підтверджено місцезнаходження активів відповідача1 (ів) у місці активних бойових дій. Також відсутні будь-які докази того, що зображені на фото будівлі належать відповідачам на праві власності або користування.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси всіх сторін та приймаючи до уваги, що відповідачем1 всупереч приписів ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» про відстрочення (відтермінування) виконання рішення щодо основного боргу на 1 рік.

При цьому суд зауважу що відмова у задоволені клопотання про відстрочення виконання рішення суду не перешкоджає у можливості повторного звернення з відповідним клопотанням з наданням підтверджуючих доказів.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ», ОСОБА_1 про стягнення 1 714 884,85 гривень задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ» (84442, Донецька обл., Лиманський р-н, смт.Зарічне, вул.8 Березня, буд.29; код ЄДРПОУ 31046270), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 1 318 635,62 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 396 249,23 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «ЯРІВСЬКЕ» (84442, Донецька обл., Лиманський р-н, смт.Зарічне, вул.8 Березня, буд.29; код ЄДРПОУ 31046270) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 10 289,31 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 10 289,31грн витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 06.01.2025.

Суддя О.О. Кучерява

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення06.01.2025
Оприлюднено10.01.2025
Номер документу124273073
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них

Судовий реєстр по справі —905/1425/24

Рішення від 06.01.2025

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 10.12.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 11.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

Ухвала від 12.11.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Кучерява Оксана Олександрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні