Рішення

від 07.01.2025 по справі 907/918/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/918/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні,

за позовом: Національного центру управління та випробувань космічних засобів, код ЄДРПОУ - 24507442, 01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 8, корпус 30

до відповідача: Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ - 41536514, 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, площа Духновича Олександра, буд. 2,

про визнання дійсною додаткової угоди та стягнення коштів,

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Без виклику сторін,

в с т а н о в и в:

Національний центр управління та випробувань космічних засобів звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу в розмірі 79 323,1 грн. за отримані послуги з постачання холодної води згідно договору №93/7 від 27.02.2024 року, а також про визнання дійсною додаткової угоди сторін №1 від 16.05.2024 року.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 08.11.2024 в межах даної справи позовну заяву Національного центру управління та випробувань космічних засобів - залишено без руху. Встановлено позивачеві для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів строк - не пізніше п`яти днів з дня вручення йому цієї ухвали.

На виконання вказаної ухвали, на адресу суду надійшла заява від позивача (вх. №02.3.1-02/8791/24 від 13.11.2024 року), якою він долучив до матеріалів справи копію платіжної інструкції №477 від 13.11.2024 року на загальну суму 1816.80 грн. Таким чином, суд констатує, що позивач усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі та своєчасно.

Відтак, ухвалою суду від 19.11.2024 в межах даної справи прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Надалі, на адресу суду надійшла заява від відповідача (вх. №02.3.1-02/9522/24 від 06.12.2024 року), в якій останній просить суд справу №907/918/24 за позовною заявою Національного центру управління та випробувань космічних засобів до Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ - 41536514, про стягнення коштів розглянути за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання. Заява мотивується складністю справи, необхідністю надання додаткових доказів та можливістю залучення третіх осіб, без наведення конкретних обставин та приводів.

Відтак, ухвалою суду від 09.12.2025 в межах даної справи заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. №02.3.1-02/9522/24 від 06.12.2024 року), яка надійшла від відповідача у справі - залишено без задоволення.

Також, 06.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/9589/24 від 06.12.2024 року), в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суть спору за позицією Позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 27.02.2024 між сторонами спору було укладено договір від 27.02.2024 93/7 про надання послуг з постачання холодної води. Згідно умов договору, позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з постачання холодної води в обсязі 33 000 м. куб. Відповідно до п. п. 4.1. такого договору, сторони встановили станом на день укладання договору ціну за 1 м. куб. холодної води 46.94 грн. в тому числі сума ПДВ становила 7.82 грн.

Позивачем надіслано відповідачеві додаткову угоду № 1 до договору №93/7 від 27.02.2024 року, датовану 15.05.2024, згідно якої було змінено ціну холодної води, що постачається, з 01.04.2024 року загальна ціна за 1 м. куб. встановлена 56.76 грн. з ПДВ.

Позивачв вважає, що незалежно від того, що додаткова угода відповідачем не підписана, відповідач має сплатити нову ціну, отже, просить визнати цю додаткову угоду дійсною з 01.04.2024 року.

ждзззЗа твердженням позивача, станом на день подання до суду позовної заяви, позивач надав відповідачу послуги в обсязі 16 218 м. куб. на загальну суму 840 660.89 грн. з ПДВ. Відповідач, у свою чергу сплатив кошти в сумі 761 337.79 грн. з ПДВ. Заборгованість відповідача за вказаним договором становить 79 323.10 грн. з ПДВ.

На підставі вищевказаного, позивач звернувся до суду з позовними вимогами визнати дійсною додаткову угоду №1 від 16.05.2024 до договору від 27.02.2024 про надання послуг з постачання холодної води та стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 79 323.10 грн. за отримані послуги з постачання холодної води згідно додаткової угоди №1 від 16.05.2024 до договору від 27.02.2024 про надання послуг з постачання холодної води.

Позиція відповідача у справі.

На адресу суду 06.12.2024 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/9589/24 від 06.12.2024 року), в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В такому відзиві відповідач вказує, що 16.05.2024 на його адресу було надіслано лист попередження про зміну ціни на послугу з постачання холодної води згідно додаткової угоди №1 до договору та встановлення зміни ціни за послугу станом на 01.04.2024 з 46.94 грн. на 56.76 грн. з ПДВ за 1 м. куб. Відповідачем 06.06.2024 було надіслано позивачу протокол розбіжностей до додаткової угоди №1 до договору №93/7 від 27.02.2024, однак жодної відповіді чи зауважень не було надано. Відповідачем станом на дату підписання додаткової угоди №2 до договору №93/7 від 27.02.2024 про розірвання договору з позивачем було здійснено оплату за ціною 46.94 грн. за 1 м. куб. в сумі 761 337.79 грн. згідно актів виконаних робіт.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що дійсно 27.02.2024 між сторонами спору був укладений договір №93/7 про надання послуг з постачання холодної води (далі - договір).

Згідно п. 1.1. такого договору, виконавець (далі - позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідач у спорі) послуги з постачання холодної води, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги в строки і на умовах, визначених цим договором.

Класифікація послуги - розподіл води в обсязі 33 000 м. куб., необхідному для задоволення потреб споживача.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість послуг з постачання холодної води зазначається за обсягом спожитих послуг. Ціна цього договору становить 1 549 020.00 грн. в т.ч. ПДВ 258 170.00 грн. Станом на дату укладання цього договору вартість послуги з постачання холодної води становить 39.12 грн. (без ПДВ), сума ПДВ становить 7.82 грн., загальна ціна за 1 м. куб. становить 46.94 грн. з ПДВ.

Згідно приписів п. 4.2. договору, у разі прийняття виконавцем рішення про зміну вартості на послугу з постачання холодної води, виконавець у строк, що не менше 15 днів, повідомляє про це споживачу шляхом направлення відповідного листа та додатку до договору. Повідомлення щодо зміни вартості вважається отриманим споживачем з моменту поставлення відповідної відмітки на копії супровідного листа. У разі зміни вартості послуги протягом строку дії цього договору нова вартість застосовується з моменту їх ведення в дію і фіксується додатком до цього договору.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць (п. 4.3. договору).

Виконавець формує та надає споживачу для підпису акт виконаних робіт за розрахунковий період. Акт подається до 5 числа наступного місяця. Якщо споживач на протязі 3 робочих днів з моменту одержання не підписав та/або відмовився підписати наданий акт, та не надав з свого боку письмове заперечення щодо його змісту, послуга вважається наданою виконавцем та отримана споживачем у тих об`ємах, що зазначені в акті виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦКУ застосовується до взаємовідносин, які виникли між сторонами з 01 січня 2024 року та діє до 31 грудня 2024 року (п. 7.1. договору).

Припинення цього договору не звільняє сторін від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 7.2. договору).

Судом встановлено, що такий договір підписаний уповноваженими представниками сторін та на ньому містяться відтиски печаток обох сторін.

Позивачем долучено до матеріалів справи додаткову угоду № 1 до договору №93/7 від 27.02.2024 року, датовану 15.05.2024, підписану зі сторони позивача, згідно умов якої було змінено обсяги постачання холодної води та ціну договору а саме обсяг постачання складає 28 698 м. куб. Станом на 01 квітня 2024 року ціна за 1 м. куб. становить 47.30 грн. (без ПДВ), сума ПДВ становить 9.46 грн., загальна ціна за 1 м. куб. становить 56.76 грн. з ПДВ. Така додаткова угода набирає чинності станом на 01.04.2024 року.

Судом встановлено, що така додаткова угода була направлена позивачем відповідачу разом із супровідним листом №395-04-07-08 від 16.05.2024 від 16.05.2024 (а. с. 36), на якому міститься відбиток відповідача про отримання такого листа за вх. №157/0/153-24 від 16.05.2024 року.

У відповідь на такий супровідний лист, відповідач листом №174/01/52-24 від 20.05.2024 року повідомив позивача, що розрахунок витрат є неузгодженим з ним, а відтак підписання додаткової угоди №1 є недоцільним.

В подальшому, 29.05.2024, позивач направив відповідачу лист №428-04-01-03, згідно умов якого позивач інформував відповідача про підвищення ціни станом на 01.04.2024 року. Так, відповідно собівартість кубічного метра холодної води становить 56.76 грн. з ПДВ. Позивач також наголошував, що станом на дату такого листа додаткова угода №1 про зміну ціни не є підписаною зі сторони відповідача. При таких умовах, позивач повідомив відповідача про тимчасове зупинення надання послуг за договором починаючи з 01 червня 2024 року до узгодження відповідної ціни за послугу.

У відповідь, відповідач направив позивачу лист №190/0/52-24 від 06.06.2024 року, згідно умов якого відповідач інформував позивача, що розрахунок витрат вартості послуг за ціною 47.30 грн. за 1 м. куб. без ПДВ станом на 01.04.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу призвело до не підписання додаткової угоди №1 від 16.05.2024 року, акту виконаних робіт №4 від 21.05.2024 та акту виконаних робіт №5 від 03.06.2024 року.

Аналогічні приписи також містяться і в листі відповідача №188/0/152/24 від 06.06.2024 року, яким також додатково було долучено протокол розбіжностей до додаткової угоди №1 до договору №93/7 від 27.02.2024 року, згідно умов якого споживач пропонував виконавцю вартість послуги з постачання холодної води у розмірі 39.12 грн. (без ПДВ), сума з ПДВ становить 7.82 грн., загальна ціна за 1 м. куб. становить 46.94 грн. у т.ч. ПДВ.

В листі №530-04-07-08 від 25.06.2024 позивач вказував, що не має можливості у подальшому надавати послуги з постачання холодної води за вартістю, яка є нижчою за собівартість. Відтак позивач вказав, що призупиняє цілодобову подачу води згідно договору до узгодження відповідної ціни за послугу.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи додаткову угоду №2 до договору №93/7 від 27.02.2024 року, датовану 01.07.2024, підписану з обох сторін, згідно умов якої, сторони погодились розірвати договір з 01 липня 2024 року. Станом на 01.07.2024, замовник отримав послуги з постачання холодної води в обсязі 16 218 м. куб.

На виконання вищевказаного договору позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами виконаних робіт, зокрема: 1) акт виконаних робіт №1 від 27.02.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 131 677.92 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за січень 2024 року;

2) акт виконаних робіт №2 від 14.03.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 115 904.74 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за лютий 2024 року;

3) акт виконаних робіт №3 від 01.04.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 134 400.67 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за березень 2024 року;

4) акт виконаних робіт №4 від 31.05.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 161 822.76 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за квітень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.;

5) акт виконаних робіт №5 від 03.06.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 148 654.44 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за травень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.;

6) акт виконаних робіт №6 від 30.06.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 148 200.36 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за червень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.

Випискою з розрахункового рахунку позивача, яка долучена ним до матеріалів справи, підтверджується оплата відповідачем вартості наданих послуг на загальну суму 761 337.79 грн. з ПДВ.

В подальшому, позивач направив відповідачу претензію №752-04-01 від 02.09.2024 року, в якій вказував, що заборгованість відповідача складає 79 323.10 грн., яку просив погасити в місячний термін з моменту отримання претензії.

У відповідь на таку претензію листом №32410/152-24 від 05.10.2024 відповідач вказував, що станом на день розірвання договору згідно додаткової угоди 32 від 01.07.2024 він здійснив оплату в повному обсязі в сумі 379 354.46 грн. за ціною, яка діяла на момент укладання договору, а саме 46.94 грн. з ПДВ за 1 м. куб.

Згідно довідки про стан розрахунків, яку долучено до матеріалів справи відповідачем та за його розрахунками, надано послуг згідно погоджених актів виконаних робіт на загальну суму 515 820.67 грн.; оплачено за надані послуги - 761 337.79 грн.; переплата складає - 245 517.12 грн.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи лист позивача від 17.05.2024 року, згідно умов якого позивач просив вважати недійсним акт виконаних робіт №4 від 01.05.2024 на загальну суму 133 837.34 грн. з ПДВ за наді послуги з постачання холодної води в квітні 2024 року. Разом з тим, відповідач повідомив позивача листом від 24.05.2024, що він вважає, що умови та вимоги договору від 27.02.2024 №93/7 ним дотримуються та виконуються належним чином, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати недійсним акт виконаних робіт №4 від 01.05.2024 до договору від 27.02.2024 №93/7 про надання послуг з постачання холодної води.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Положеннями ст. 11 ЦКУ передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Згідно положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 173 ГКУ, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 175 ГКУ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦКУ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 193 ГКУ, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (ст. 202 ГКУ).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ст. 179 ГКУ).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Згідно ст. 631 ЦКУ, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Нормою ст. 638 ЦКУ передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів ст. 640 ЦКУ, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 641 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 642 ЦКУ, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГКУ).

Статтею 901 ЦКУ передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦКУ).

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦКУ).

Судом встановлено, що дійсно 27.02.2024 між сторонами спору був укладений договір №93/7 про надання послуг з постачання холодної води (далі - договір). Згідно п. 1.1. такого договору, виконавець (далі - позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідач у спорі) послуги з постачання холодної води, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги в строки і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість послуг з постачання холодної води зазначається за обсягом спожитих послуг. Ціна цього договору становить 1 549 020.00 грн. в т.ч. ПДВ 258 170.00 грн. Станом на дату укладання цього договору вартість послуги з постачання холодної води становить 39.12 грн. (без ПДВ), сума ПДВ становить 7.82 грн., загальна ціна за 1 м. куб. становить 46.94 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що на виконання даного договору виконавцем (позивачем у справі) надавались відповідачу послуги, що підтверджується відповідними актами, які містяться у справі.

Так, такими актами є: 1) акт виконаних робіт №1 від 27.02.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 131 677.92 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за січень 2024 року; 2) акт виконаних робіт №2 від 14.03.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 115 904.74 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за лютий 2024 року; 3) акт виконаних робіт №3 від 01.04.2024, який є підписаним з обох сторін, на загальну суму 134 400.67 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за березень 2024 року; 4) акт виконаних робіт №4 від 31.05.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 161 822.76 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за квітень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.; 5) акт виконаних робіт №5 від 03.06.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 148 654.44 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за травень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.; 6) акт виконаних робіт №6 від 30.06.2024, який є підписаним зі сторони позивача, на загальну суму 148 200.36 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води за червень 2024 року, в якому ціна за послугу без ПДВ складає вже 47.30 грн.

Судом встановлено також, що позивачем долучено до матеріалів справи додаткову угоду № 1 до договору №93/7 від 27.02.2024 року, датовану 15.05.2024, підписану лише зі сторони позивача, згідно умов якої було змінено обсяги постачання холодної води та ціну договору а саме обсяг постачання складає 28 698 м. куб. Станом на 01 квітня 2024 року ціна за 1 м. куб. становить 47.30 грн. (без ПДВ), сума ПДВ становить 9.46 грн., загальна ціна за 1 м. куб. становить 56.76 грн. з ПДВ. Така додаткова угода набирає чинності станом на 01.04.2024 року.

Судом встановлено, що така додаткова угода була направлена позивачем відповідачу разом із супровідним листом №395-04-07-08 від 16.05.2024 від 16.05.2024 (а. с. 36), на якому міститься відбиток відповідача про отримання такого листа за вх. №157/0/153-24 від 16.05.2024 року.

У відповідь на такий супровідний лист, відповідач листом №174/01/52-24 від 20.05.2024 року повідомив позивача, що розрахунок витрат є неузгодженим з ним, а відтак підписання додаткової угоди №1 є недоцільним.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи лист позивача від 17.05.2024 року, згідно умов якого позивач просив вважати недійсним акт виконаних робіт №4 від 01.05.2024 на загальну суму 133 837.34 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води в квітні 2024 року. Разом з тим, відповідач повідомив позивача листом від 24.05.2024, що він вважає, що умови та вимоги договору від 27.02.2024 №93/7 ним дотримуються та виконуються належним чином, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати недійсним акт виконаних робіт №4 від 01.05.2024 до договору від 27.02.2024 №93/7 про надання послуг з постачання холодної води.

Таким чином, суд констатує, що позивачем протягом дії договору про надання послуг та під час надання послуг відповідачу було прийнято рішення про збільшення ціни договору, про що інформовано відповідача на виконання п. 4.2. договору.

Згідно приписів п. 4.2. договору, у разі прийняття виконавцем рішення про зміну вартості на послугу з постачання холодної води, виконавець у строк, що не менше 15 днів, повідомляє про це споживачу шляхом направлення відповідного листа та додатку до договору. Повідомлення щодо зміни вартості вважається отриманим споживачем з моменту поставлення відповідної відмітки на копії супровідного листа.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін, що умовами такої додаткової угоди, позивач визначив, що така додаткова угода від 15.05.2024 набирає чинності станом на 01.04.2024 року, вже після надання послуг (виконання) у квітні 2024 року, що підтверджується зокрема листом позивача від 17.05.2024 року, згідно умов якого позивач просив вважати недійсним акт виконаних робіт №4 від 01.05.2024 на загальну суму 133 837.34 грн. з ПДВ за надані послуги з постачання холодної води в квітні 2024 року. В подальшому, позивачем було сформовано вже новий акт за квітень 2024 року на загальну суму 161 822.76 грн. з ПДВ із зазначенням нової ціни договору, копія якого, підписана зі сторони позивача, є долученою до матеріалів справи. Наступні акти були сформовані позивачем із врахуванням вже нової ціни договору, є не підписаними зі сторони відповідача, як і сама додаткова угода №1 до договору про надання послуг.

Суд вказує, що приписами ст. 632 ЦКУ передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Пунктом 4.2. спірного договору передбачено, що у разі зміни вартості послуги протягом строку дії цього договору нова вартість застосовується з моменту їх ведення в дію і фіксується додатком до цього договору.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦКУ, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦКУ).

Частиною 3 ст. 653 ЦКУ передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

Відтак, суд констатує, що оскільки була відсутня згода відповідача у справі на зміну ціни договору, а також те, що така додаткова угода №1 не була підписаною зі сторони позивача, що підтверджується відповідними листами запереченнями, які направлялись позивачу відповідачем та які містяться в матеріалах справи, суд, на виконання приписів ст. ст. 651 - 654 ЦКУ, відмовляє в позовній вимозі щодо визнання дійсною додаткової угоди №1 до спірного договору про надання послуг, укладеного між сторонами спору. Суд підкреслює, що нормою ст. 632 ЦКУ чітко врегульовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що він не звернувся до суду з позовною вимогою щодо зміни договору згідно ст. 652 ЦКУ, що було б належним способом захисту в ситуації, яка склалася.

Щодо позовної вимоги звернення стягнення з відповідача на користь позивача 79 323.10 грн., то суд зазначає наступне.

Сторонами у справі підтверджується, що відповідачем сплачено на користь позивача кошти в сумі 761 337.79 грн. з ПДВ за надані послуги. Позивач зазначає ж, що ним були надані послуги на суму 840 660.89 грн. за спірний період (січень - червень 2024 року), враховуючи нову ціну, яка не була погодженою з відповідачем (починаючи з квітня 2024 року).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць (п. 4.3. договору).

Виконавець формує та надає споживачу для підпису акт виконаних робіт за розрахунковий період. Акт подається до 5 числа наступного місяця. Якщо споживач на протязі 3 робочих днів з моменту одержання не підписав та/або відмовився підписати наданий акт, та не надав з свого боку письмове заперечення щодо його змісту, послуга вважається наданою виконавцем та отримана споживачем у тих об`ємах, що зазначені в акті виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

Судом встановлено, що відповідач направляв позивачу лист №190/0/52-24 від 06.06.2024 року, згідно умов якого відповідач інформував позивача, що розрахунок витрат вартості послуг за ціною 47.30 грн. за 1 м. куб. без ПДВ станом на 01.04.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу призвело до не підписання додаткової угоди №1 від 16.05.2024 року, акту виконаних робіт №4 від 21.05.2024 та акту виконаних робіт №5 від 03.06.2024 року.

Відтак, відповідач, на виконання приписів п. 4.4. договору, повідомляв позивача про незгоду із актами наданих послуг за спірний період (квітень 2024 - червень 2024 року).

Також судом встановлено, що додатковою угодою №2 до договору про надання послуг сторони погодили, що замовник отримав послуги з постачання холодної води в обсязі 16 218 м. куб. (46.94 грн. з ПДВ (ціна договору) Х 16 218 м. куб. = 761 272.92 грн. з ПДВ).

Відтак, суд висновує, що позивачем в повному обсязі оплачено вартість наданих послуг за ціною, погодженою сторонами в основному договорі. Оскільки сторонами не було погоджено у встановленому законом та договором порядку нову ціну договору, то суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь 79 323.10 грн.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні позовних вимог Національного центру управління та випробувань космічних засобів, код ЄДРПОУ - 24507442, 01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 8, корпус 30, до Комунального підприємства "Міськводоканал" Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ - 41536514, 89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, площа Духновича Олександра, буд. 2, про визнання дійсною додаткової угоди та стягнення коштів (вх. №02.3.1-05/981/24 від 06.11.2024 року) - відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 07.01.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза