Рішення

від 08.01.2025 по справі 909/1073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1073/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004

ел.пошта: lawyer1@mvk.if.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-20"

вул. Гетьмана Сагайдачного, 48 Р, м. Івано-Франківськ, 76006

про стягнення 44 272 грн 71 коп. безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-20" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 44 272 грн 71 коп.

за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186 за період з 19.08.2022 по 30.06.2024.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.11.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.

Від відповідача копія цієї ухвали, направлена на юридичну адресу, вказану в позовній заяві, що відповідає відомостям з ЄДРЮОФОП та ГФ, повернулася до суду 02.12.2024 з відміткою Укрпошти на конверті "За терміном зберігання".

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (постанови ВС від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 13.12.2023 у справі 873/534/23).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому конкретному випадку - суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Також з метою належного повідомлення відповідача про розгляд судом справи, на номер мобільного телефону, який вказаний позивачем у позовній заяві та зазначений у ЄДРЮОФОП та ГФ щодо відомостей про відповідача, як інформація для здійснення зв`язку, секретарем судового засідання здійснено телефонограму.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який є власником нерухомого майна, що знаходиться по вул. Сагайдачного, 48 "Р" в м. Івано-Франківську, користуючись земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів, не сплатив плату за її користування за період з 19.08.2022 по 30.06.2024, що мало наслідком безпідставне збереження у себе коштів, які мали бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою.

Позиція відповідача: правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.06.2023, на підставі рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 05.10.2010 у справі №12/92-18/98, за ТОВ "Арго-20" 05.11.2010 зареєстровано право приватної власності на нежитлові будівлі, які розташовані в м.Івано-Франківську, по вул. Г. Сагайдачного,48 Р, реєстраційний номер №31985395.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-3500701362022 від 19.08.2022, місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186 - м.Івано-Франківськ, вул. Г.Сагайдачного, 48 Р., площа - 0,0953 га; форма власності - інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; дата державної реєстрації земельної ділянки - 19.08.2022.

Власником вищевказаної земельної ділянки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.08.2024, є Івано-Франківська міська рада.

Рішенням Івано-Франківської міської ради №148-27 від 27.06.2019 затверджено Порядок передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську, відповідно до додатку №3 якого, ставку річної орендної плати для інших видів цільового призначення становить 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

06.07.2023 Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Г.Сагайдачного, 48 Р, з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186, за результатами чого складено акт №66.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 22.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:08:004:0186 становить 695864 грн 27 коп.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 16.06.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:08:004:0186 становить 800 227 грн 24 коп.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 12.07.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:08:004:0186 становить 840905 грн 46 коп.

Листом № 11151/5/09-19-04-10-05 від 28.08.2024 ГУ ДПС В Івано-Франківській області повідомило департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради про те, що ТОВ "Арго-20" за період з 2022 по 29.08.2024 р.р. не задекларувало (не сплатило) орендну плату за користування в т.ч. земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186.

24.04.2024 позивач направив відповідачу претензію №443/01-18/19 в від 23.04.2024 про сплату в добровільному порядку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186 за період з 19.08.2022 по 31.12.2023 в розмірі 31728 грн 05 коп.

Згідно з розрахунком суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186, площею - 0,0953 га, за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Г.Сагайдачного, 48 Р, сума безпідставно збережених коштів за період з 19.08.2022 по 30.06.2024 становить 44 272 грн 71 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з ч. 1 ст. 156 ЗК України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з частинами 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

За встановлених судом обставин, земельна ділянка площею 0,0953 га, кадастровий номер 2610100000:08:004:0186, що знаходиться по вул. Г.Сагайдачного, 48 Р, в м.Івано-Франківську сформована як об`єкт цивільних прав - 19.08.2022.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (пункт 71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель", для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до відомостей, зазначених у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 р. становить 695864 грн 27 коп., у 2023 р. - 800 227 грн 24 коп., у 2024 р. - 840905 грн 46 коп.

Розрахунок орендної плати здійснювався позивачем в розмірі 3 відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, який встановлений додатком №3 Порядку передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної власності у м. Івано-Франківську, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради №148-27 від 27.06.2019.

Судом здійснено перерахунок суми безпідставно збережених коштів відповідачем за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186, за період з 19.08.2022 по 30.06.2024, відповідно до якого розмір орендної плати за користування земельною ділянкою за 2022 рік становить 7721 грн 23 коп. (695864 грн 27 коп. (нормативно грошова оцінка) х на 3 % / 365 днів х на 135 днів (з 19.08.2022 по 31.12.2022); за 2023 рік - 24006 грн 82 коп. (800 227 грн 24 коп. (нормативно грошова оцінка) х на 3 % / 365 днів х на 365 днів (з 01.01.2023 по 31.12.2023); за 2024 рік - 12554 грн 66 коп. (840905 грн 46 коп. (нормативно грошова оцінка) х на 3 % / 366 днів х на 182 дні (з 01.01.2024 по 30.06.2024).

Отже, за перерахунком суду, розмір безпідставно збережених коштів за період з 19.08.2022 по 30.06.2024 (заявлений позивачем період) становить 44 272 грн 71 коп.

Таким чином, розрахунок позивача сум безпідставно збережених коштів відповідачем є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:08:004:0186 за період з 19.08.2022 по 30.06.2024 суду не надав.

З урахуванням викладеного, позов Івано-Франківської міської ради належить до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-20" (вул. Гетьмана Сагайдачного, 48 Р, м. Івано-Франківськ, 76006, код ЄДРПОУ 34084591) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) 44 272 (сорок чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн 71 коп. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в розмірі орендної плати та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Рішення підписано 08.01.2025

Суддя О.В. Рочняк