Ухвала

від 07.01.2025 по справі 909/942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/942/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 22.11.2024 (вх.№18341/24 від 25.11.2024) про призначення експертизи; заяву Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" від 17.12.2024 (вх.№19777/24 від 17.12.2024) про витребування доказів; клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 06.01.2024 (вх.№106/25 від 06.01.2025) про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м.Київ, 03680

до відповідача: Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", вул. Залізнична, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76000

про зобов`язання здійснити безоплатний гарантійний ремонт двигуна 12VFE 17/24 № 26453 та стягнення штрафу в сумі 1112400,00 грн,

за участі:

від позивача: Рахнянська Світлана Вікторівна (в режимі вкз);

від відповідача: Остап`юк Михайло Петрович

встановив: Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про зобов`язання здійснити безоплатний гарантійний ремонт двигуна 12VFE 17/24 № 26453 та стягнення штрафу в сумі 1112400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25.11.2024 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшло клопотання від 22.11.2024 (вх.№18341/24) про призначення експертизи, в якій просить суд призначити у справі технічну судову експертизу, на вирішення пропонує поставити наступні питання: 1. Якими є причини виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453? 2. Чи є наслідком виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453 невиконання замовником вимог по технічному обслуговуванню та експлуатації дизель-поїзда? 3. Чи є наслідком виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453 порушення технології його ремонту (неналежний ремонт обладнання)?

17.12.2024 від Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" до суду надійшла заява від 17.12.2024 (вх.№19777/24) про витребування доказів в якій зазначає, що для дослідження експерту слід буде надати нормативну та технічну документацію, тому просить суд витребувати у позивача наступні докази: інструкції заводу виготовлювача - "Инструкция по єксплуатации и уходу за дизелем системи Ганц-Ендращик типа 12 VFE 17/24"; пояснення причетних осіб; технічний акт форми ТЕУ-21 при псуванні в дорозі; технічний паспорт локомотива, вузла, агрегата; журнали форми ТУ-27, ТУ-28, ТУ-29, ТУ-152 відповідно для пасажирських вагонів ВУ-23, ВУ-41 за період з моменту вводу в експлуатацію після заводського ремонту, але не більше встановленого терміну зберігання; а також інші документи та матеріали, які мають безпосереднє відношення до розгляду пошкодження даного вузла.

06.01.2025 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшло клопотання від 06.01.2024 (вх.№106/25 від) про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, в якому просить суд долучити вказані заперечення до матеріалів справи № 909/942/24 та поновити АТ "Укрзалізниця" процесуальний строк на подання доказів по справі та долучити їх до матеріалів справи № 909/942/24.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала клопотання про призначення експертизи та про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача просив суд витребувати докази необхідні для проведення експертизи.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 22.11.2024 (вх.№18341/24 від 25.11.2024) про призначення експертизи, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, з огляду на таке.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суду необхідно встановити такі факти (обставини), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (n. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Як вбачається з заяви про проведення експертизи, Акціонерне товариство "Українська залізниця" вважає, що вихід з ладу двигуна 12VFE17/24 № 26456 є наслідком неналежного гарантійного ремонту обладнання, та зазначає, що саме в процесі його експлуатації у гарантійний період виявлений дефект заводського ремонту, двигун прийшов у непрацездатний стан з причин неякісного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № ОД/НРП-23-891НЮ від 30.11.2023р.

Однак, Акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" вважає що Акціонерним товариством "Українська залізниця" порушено умови експлуатації двигуна 12VFE17/24 № 26456, через що виконавцем знято гарантійні зобов`язання.

Суд зазначає, що з огляду на предмет спору, встановлення обставини щодо виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453 має суттєве значення для вирішення даної справи та потребує спеціальних знань, у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 22.11.2024 (вх.№18341/24 від 25.11.2024) про призначення експертизи та призначити у справі судову технічну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У відповідності до ч. 5 ст. 99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Розглянувши запропоновані позивачем питання для роз`яснення, суд зазначає, що враховуючи обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, на думку суду, запропоновані позивачем питання відповідають меті призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд вважає за доцільне проведення судової технічної експертизи доручити Львівському Науково-дослідному інституту судових експертиз.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Враховуючи те, що заінтересованою стороною проведення судової експертизи є позивач, витрати по оплаті покладаються на позивача.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Вказану експертизу слід провести у строки визначені пунктом 1.13. наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", надати висновки господарському суду, копії висновку експертизи направити сторонам.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" від 17.12.2024 (вх.№19777/24 від 17.12.2024) про витребування доказів суд дійшов до висновку про відсутність необхідності у витребувані наведених заявником доказів з огляду на призначення судом у справі судової технічної експертизи.

При цьому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України Про судову експертизу, судовий експерт має право заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи.

Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 69 ГПК України експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.

Таким чином, при проведенні експертизи, у разі необхідності експертом можуть заявлятися клопотання про надання йому додаткових матеріалів.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 06.01.2024 (вх.№106/25 від 06.01.2025) про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з частиною другою наведеної статті позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частина третя статті 80 ГПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частина четверта статті 80 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, докази на підтвердження заявлених вимог повинні бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. Крім того, докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Відповідно до норм статей 118, 119 ГПК України законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.

Ураховуючи наведене, суд у кожному конкретному випадку повинен мотивувати підстави поновлення цього строку, зобов`язаний надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку та наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії.

У частині першій статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог частини третьої вказаної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

При цьому, заявником не наведено причин пропуску строку на подання доказів та не обґрунтовано їх поважності. З огляду на вказане, у суду відсутні підстави для його поновлення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 118, 119, 182, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 22.11.2024 (вх.№18341/24 від 25.11.2024) про призначення експертизи у справі - задовольнити.

Призначити у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському Науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м.Львів, Львівська обл.,79024).

На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

1. Якими є причини виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453?

2. Чи є наслідком виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453 невиконання замовником вимог по технічному обслуговуванню та експлуатації дизель-поїзда?

3. Чи є наслідком виходу з ладу (несправності) двигуна 12VFE17/24 №26453 порушення технології його ремонту (неналежний ремонт обладнання) ?

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

Провадження у справі № 909/942/24 зупинити на час проведення експертизи.

Матеріали справи направити Львівському Науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, Львівська обл.,79024).

Судову експертизу провести у строк, передбачений підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5. У разі неможливості проведення судової експертизи у строки передбачені законодавством, повідомити про це суд.

Попередити судового експерта про передбачену ст. ст. 384 та 385 КК України кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов`язків або за дачу завідомо неправдивого висновку.

Зобов`язати експерта подати Господарському суду Івано-Франківської області експертний висновок у письмовій формі та надіслати копії такого висновку сторонам після проведення експертизи.

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" від 17.12.2024 (вх.№19777/24 від 17.12.2024) про витребування доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 06.01.2024 (вх.№106/25 від 06.01.2025) про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 08.01.2025.

Суддя Неверовська Л.М.