Ухвала

від 08.01.2025 по справі 922/4764/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

08.01.2025м. ХарківСправа № 922/4764/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення 4000,00 грн

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-26», м. Харків боржник Фізична особа-підприємець Чобітько Ігор Вікторович , м. Харків

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-26", звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу та стягнення з Фізичної особи-підприємця Чобітька Ігоря Вікторовича , боржник, на користь ТОВ «ОХОРОНА-26» суми надмірно сплачених коштів 4000,00 грн за договором про надання юридичних послуг від 08.07.2022. Також заявник просить суд стягнути з боржника на свою користь судовий збір.

Розглянувши заяву ТОВ «ОХОРОНА-26» про видачу судового наказу, а також дослідивши додані до неї докази, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до приписів частини першої статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд звертає увагу заявника на положення частини другої статті 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором) або із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями частин першої, другої 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин.

В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-26" посилається на те, що 08.07.2022 року між заявником ТОВ «ОХОРОНА-26» (замовник) та боржником ФОП Чобітько І.В. (виконавець), був укладений договір про надання юридичних послуг.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору виконавець зобов`язався надати замовнику юридичні послуги, а замовник зі свого боку зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх.

22 липня 2024 року на реквізити виконавця, що вказані в договорі, були перераховані грошові кошти у сумі 4000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 293 від 22.07.2024 року, як оплата згідно договору про надання юридичних послуг від 08.07.2022 року.

Відповідно до п. 5.2 договору цей договір може бути змінено, призупинено або розірвано достроково за згодою сторін.

Листом від 06.08.2024 року за вих. № 31 замовник повідомив виконавця про дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг з 05.08.2024 року, керуючись п. 5.2. вищевказаного договору на підставі взаємної згоди сторін.

Таким чином, на думку заявника, на сьогоднішній день у боржника ФОП Чобітька І.В. існує перед заявником ТОВ «ОХОРОНА-26» заборгованість в розмірі 4000,00 грн, які були перераховані боржнику в якості передоплати за майбутні надані послуги, але які не були надані боржником через дострокове розірвання договору про надання юридичних послуг за взаємною згодою сторін з 05.08.2024 року. Фактично послуги надані не були, акти приймання-передачі наданих послуг на суму 4000,00 грн сторонами не підписувалися. Цивільно-правові відносини між сторонами були припинені 05.08.2024 року і подальше співробітництво не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України ).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Разом з цим, на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує вимоги, ним не надано доказів згоди на розірвання договору про надання юридичних послуг від 08.07.2024 від боржника (виконавця) ФОП Чобітька І.В .

Суд зазначає, що видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. З системного тлумачення цих норм можна дійти висновку, що для наказного провадження характерна документарність: суд досліджує виключно письмові докази, які підтверджують вимоги заявника.

Звідси випливає, що існує ще одна особливість доказування у наказному провадженні: тут абсолютно виключаються такі засоби доказування, як пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, речові докази, висновок експерта; єдиним допустимим засобом доказування для наказного провадження є письмові докази.

Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає особливостей документальних доказів, зокрема, докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні. Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача.

Констатуючи наведене вище, суд доходить до висновку, що вказані вимоги за заявою про видачу судового наказу не мають ознак безспірності в розумінні частини першої статті 12 ГПК України.

Отже, в даному випадку заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення заборгованості та безспірності його вимог.

За приписами пункт 8 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

Враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги ТОВ «ОХОРОНА-26» не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за потрібне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-26» у видачі судового наказу про стягнення з ФОП Чобітька І. В. суми надмірно сплачених коштів 4000,00 грн за договором про надання юридичних послуг від 08.07.2022 року, оскільки заявником не надано доказів згоди боржника на дострокове розірвання договору.

Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА-26" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чобітька Ігоря Вікторовича суми надмірно сплачених коштів 4000,00 грн за договором про надання юридичних послуг від 08.07.2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст. ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 08 січня 2025 року.

СуддяШарко Л.В.