Рішення

від 07.01.2025 по справі 925/1229/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року Справа № 925/1229/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Висьагро, м. Мала

Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської

області

до фермерського господарства Долина-Агро, м. Городище,

Черкаського району, Черкаської області

про стягнення 503 555 грн. 96 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Висьагро до фермерського господарства Долина-Агро про стягнення 503 555 грн. 96 коп. заборгованості, а саме:

- 434 057 грн. 63 коп. основного боргу та 39 465 грн. 38 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року;

- 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, 8 299 грн. 87 коп. інфляційних втрат та 1 733 грн. 09 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 14 листопада 2024 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 07 січня 2025 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 14 листопада 2024 року було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 14 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 22 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю Висьагро (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Долина Агро (покупець), було укладено договір №22/04/2021/1 купівлі-продажу з умовою товарного кредиту.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов`язався реалізувати, а покупець - закупити:

- насіння кукурудзи ТОР в кількості 88 мішків по ціні 5001, 80 грн. за одиницю, загальною вартістю 440 158, 01 грн. (в тому числі ПДВ 14% 54 054, 49 грн.);

- насіння кукурудзи ДКС 3730 в кількості 100 мішків по ціні 5 339, 00 грн. за одиницю, загальною вартістю 533 899, 62 грн. (в тому числі ПДВ 14% 65 566, 62 грн.).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.4. вищезазначеного договору покупець отримує товар у продавця з господарства на підставі видаткових накладних та вивозить його самовивозом.

Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 974 057 грн. 63 коп., що підтверджується копіями видаткової накладної від 22 квітня 2021 року №30 та товарно-транспортної накладної №05.04/21 від 22 квітня 2021 року (а.с. 15-16).

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 540 000 грн. 00 коп.

У зв?язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 434 057 грн. 63 коп. основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року.

Крім того, 16 серпня 2021 року сторонами було укладено договір купівлі-продажу №16/0482021/ з умовою товарного кредиту.

Згідно п. 1.1 вищевказаного договору продавець зобов`язався реалізувати, а покупець - закупити: насіння ріпаку Аляска Сідгрейн ЮСШ в кількості 15 мішків по ціні 4 480, 00 грн. за одиницю (мішок), загальною вартістю 67 199, 92 грн. (в тому числі ПДВ 14% 8 252, 62 грн.).

Відповідно до пункту 1.4. вищезазначеного договору покупець отримує товар у продавця з господарства на підставі видаткових накладних та вивозить його самовивозом.

Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар (насіння ріпаку) на загальну суму 67 199 грн. 92 коп., що підтверджується копією видаткової накладної від 16 серпня 2021 року №81 (а.с. 26 (зворот)).

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 47 199 грн. 92 коп.

У зв?язку з чим позивачем заявлено також вимогу про стягнення 20 000 грн. 00 коп. основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 договору купівліпродажу №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року, оплата вартості переданого товару відбувається за ціною домовленості шляхом безготівкового розрахунку в пропорції 20% вартості (терміном до 15 серпня 2021 року) та 80% вартості з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2021 року.

За умовами п. 4.1. договору купівлі-продажу №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року оплата вартості переданого товару відбувається за ціною домовленості шляхом безготівкового розрахунку в пропорції 20% вартості в сумі 13 439,98 грн. (терміном до 18 серпня 2021 року) та 80% вартості в сумі 53 759, 94 грн. з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2021 року.

Отже, строк оплати товару станом на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договорів купівлі-продажу, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 434 057 грн. 63 коп. за договором купівлі-продажу №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року та 20 000 грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 39 465 грн. 38 коп. 3% річних, нарахованих за період з 25 жовтня 2021 року по 13 вересня 2024 року, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року; 8 299 грн. 87 коп. інфляційних втрат та 1 733 грн. 09 коп. 3% річних, нарахованих за період з 25 жовтня 2021 року по 13 вересня 2024 року, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 803/350/17 та у справі N 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі N 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі N 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі N 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі N 927/490/18).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, річних та пені.

При нарахуванні річних позивачем не було враховано вищенаведені висновки Верховного Суду.

Так, за період з 26 жовтня 2021 року (строк оплати настав 25 жовтня 2021 року) по 10 листопада 2021 року (11 листопада 2021 року сплачено 50 000 грн.) річні нараховані на суму боргу 834 057,63 грн. (974 057, 63 грн. 140 000 грн. (оплата відбулася 21 жовтня та 02 листопада 2021 року)) складають 1 096 грн. 84 коп.;

з 11 листопада 2021 року по 17 листопада 2021 року (18 листопада 2021 року сплачено 50 000 грн.) річні нараховані на суму боргу 784 057,63 грн. складають 451,10 грн.;

з 18 листопада 2021 року по 22 листопада 2021 року (23 листопада 2021 року сплачено 50 000 грн.) річні нараховані на суму боргу 734 057,63 грн. складають 301,67 грн.;

з 23 листопада 2021 року по 27 грудня 2021 року (28 грудня 2021 року сплачено 250 000 грн.) річні нараховані на суму боргу 684 057,63 грн. складають 1 967,84 грн.;

з 28 грудня 2021 року по 13 вересня 2024 року річні нараховані на суму боргу 434 057,63 грн. складають 35 329, 83 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 39 147 грн. 28 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №22/04/2021/1 від 22 квітня 2021 року.

В решті вимог про стягнення річних за вказаним договором слід відмовити.

Розмір 3% річних нарахованих за період з 26 жовтня 2021 року по 13 вересня 2024 року на суму боргу 20 000 грн. 00 коп. складає 1 731 грн. 45 коп.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 1 731 грн. 45 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року.

В решті вимог про стягнення річних за договором №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року слід відмовити.

Інфляційні втрати нараховано вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 8 299 грн. 87 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу з умовою товарного кредиту №16/0482021/ від 16 серпня 2021 року.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 10 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

02 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю Висьагро та адвокатом Поповичем П.О. було укладено договір про надання правової допомоги за №3/1.

Згідно п. 4. договору оплата договору здійснюється відповідно до наданого адвокатом рахунку-специфікації із зазначенням суми гонорару, грошових витрат та узгодженням сторонами специфікації надання послуг (Додаток №1 до договору, який є його невід`ємною частиною та зазначається на звороті бланку договору).

Згідно рахунку-специфікації №3/1-1 від 02 серпня 2024 року вартість наданих адвокатом послуг, а саме: підготовка та подання претензійних вимог; підготовка та подання позовної заяви; підготовка та подання відповіді на відзив; участь у справі складає 10 000 грн. 00 коп.

Отже, умовами договору було визначено фіксований розмір гонорару.

Позивачем було сплачено адвокату 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 25 вересня 2024 року.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі East/West проти України від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 9 994 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фермерського господарства Долина-Агро, вул. Черняховського, 26, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 40275981 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Висьагро, вул. Зарічна, 27, м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, ідентифікаційний код 40318553 454 057 грн. 63 коп. боргу, 40 878 грн. 73 коп. 3% річних, 8 299 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 7 548 грн. 81 коп. судового збору та 9 994 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 07 січня 2025 року.

Суддя А.В.Васянович