Ухвала

від 08.01.2025 по справі 172/2393/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/2393/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"08" січня 2025 р. суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно п. 5, 6 ч.3 ст.175ЦПК України в позові, серед іншого має міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позов має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач зазначає в позові, що він з жовтня 2021 року по жовтень 2024 року перебував у фактичних шлюбних відносинах та спільно проживав з ОСОБА_2 , 2003 року народження. В період фактичних шлюбних відносин з відповідачкою у них народилася донька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в органах РАЦС за заявою матері, батьком дитини вказаний ОСОБА_4 . Позивач вважає себе батьком дитини, бажає визнати батьківство вказаної дитини, з внесенням відповідних записів до актів цивільного стану про народження дитини.

Однак, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заявижінки тачоловіка,за умовищо реєстраціянародження дитинипроведена напідставі ст.135СКУкраїни (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ № 96/5від 12.01.2011.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.

Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Порядку, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка що визнає своє батьківство відносно дитини та жінки, яка є матір`ю дитини, яка в заяві підтверджує що певний чоловік є батьком дитини.

Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.

Позивачем в позові не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. В позові не викладено, ким не визнається, чи оспорюється право позивача на батьківство, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.

Вказані обставини мають сутт`єве значення для вирішення судом питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження по справі.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад: докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім`ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

Верховним Судом було роз`яснено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Разом з тим, згідно ч. 2ст. 129 СК України, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. В позовній заяві позивач не вказує на те, коли він дізнався про своє батьківство та не зазначає поважні причини пропуску строку на звернення до суду з заявою про визнання батьківства. Крім того в прохальній частині позовної заяви не заявляє клопотання про поновлення даного строку.

Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права. Не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Є.Філіппов