Справа № 173/3694/24
Провадження №2/173/390/2025
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 січня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно збудований гараж , -
ВСТАНОВИВ:
05.12.2024 до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на самочинно збудований гараж до відповідача Верхньодніпровська міська рада, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації».
Згідно з поданою позовною заявою позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж літера Г1 площею 32,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , посилається на наступне:
В кінці 1989 році закінчив будівництво самочинно господарським способом гаражу.
В серпні 2023 року звернувся до бюро технічної інвентаризації для виготовлення технічного паспорту на об`єкт.
23.04.2024 отримав довідку щодо відповідності місця розташування вимогам державних будівельних норм від начальника відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради - головний архітектор міста де зазначено, що гараж знаходиться на території зблокованої гаражної забудови, що не суперечить вимогам розділу 10 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та вимогам чинної містобудівної документації.
09.10.2024 отримав Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТО01:5196-6742-0319-0599 тип висновку-позитивний.
22.07.2024 отримав Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, згідно з яким державний реєстратор прав власності на нерухоме майно вирішив: відмовив у проведенні реєстраційних дій за Заявою так як не подано декларацію про введення в експлуатацію гаражу.
Після закінчення будівництва він мав на меті отримати документи про право власності на новий об`єкт, але у БТІ йому повідомили, що отримати право власності на нерухоме майно можливо лише після введення його в експлуатацію.
Ввести об`єкт нерухомості в експлуатацію він не має можливості, так як відповідно до Порядку введення об`єктів в експлуатацію необхідно отримати рішення суду, що й стало підставою звернення до суду.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2024 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників розгляду справи на 09 год 00 хв 07 січня 2025 року.
Позивач надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовну заяву задовольнити.
Відповідач просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував щодо задоволення позову.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» просили проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини із визнання права власності на нерухоме майно.
За доводами позивача в кінці 1989 року останній закінчив будівництво самочинно господарським способом гаражу.
09 серпня 2023 року Бюро технічної інвентаризації виготовило технічний паспорт на гараж за замовленням ОСОБА_1 .
Листом № 227/ДБН від 23.04.2024 Верхньодніпровська міська рада повідомила, що відповідно до Генерального плану м. Верхньодніпровськ, визначеного актуальним рішенням Верхньодніпровською міської ради від 28.08.2012 № 386-18/VI, гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на території малоповерхової житлової забудови, що не суперечить вимогам розділу 10 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та вимогам чинної містобудівної документації.
Згідно з Витягу № 09-10-2024 від 09.10.2024 з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТО01:5196-6742-0319-0599 в результаті обстеження гаражу який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено його можливість надійної та безпечної експлуатації та визначено тип висновку-позитивний.
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 85181379 від 18.04.2017 земельна ділянка кадастровий номер 1221010100:01:013:0013 площею - 0.0037 га належить ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідно до Рішення № 74212658 від 22 липня 2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій, державний реєстратор прав власності на нерухоме майно, відмовив у проведенні реєстраційних дій за Заявою встановивши наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: - подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 331 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, держава не втрачається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Разом з тим, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» органу державного архітектурно-будівельного контролю були наданні повноваження до 31.12.2015 приймати в експлуатацію об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт.
Враховуючи, що позивач здійснив побудову гаражу без отримання проекту, таке будівництво вважається самочинним будівництвом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за № 6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки.
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведене самочинне будівництво на земельній ділянці, яка має призначення: для будівництва індивідуальних гаражів.
Згідно з «Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.
Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 зазначено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.
Відповідно до ч. 2 ст.5Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Водночас частиною 3 статті 376ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, а саме об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.
Згідно з порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 13квітня 2011р.№ 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.
Частиною 3 ст.375ЦК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 5 ст.376ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Самочинно збудований позивачем гараж відповідає будівельно-технічним, санітарно - гігієнічним та пожежним вимогам.
Згідно довідки № 227/ДБН від 23.04.2024 щодо відповідності місця розташування гаражу вимогам державних будівельних норм начальник відділу містобудування та архітектури Верхньодніпровської міської ради - головний архітектор зазначив, що відповідно до Генерального плану м. Верхньодніпровськ, визначеного актуальним рішенням Верхньодніпровською міської ради від 28.08.2012 № 386-18/VI, гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на території малоповерхової житлової забудови, що не суперечить вимогам розділу 10 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та вимогам чинної містобудівної документації.
На підставі вищевикладеного суд, відповідно до способу захисту невизнаних прав, обраного позивачем, який передбачений ст. 16 ЦК України, та з яким погоджується суд, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, та визнати за позивачем право власності на самочинно збудований гараж літера Г1 площею 32,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211, 20 грн., необхідно покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а звернення позивача до суду обґрунтовано недотриманням порядку будівництва нового майна.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самочинно збудований гараж - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на самочинно збудований гараж літера Г1 площею 32,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. покласти на позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 07.01.2025 року.
Суддя Кожевник О.А.
Суд | Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 09.01.2025 |
Номер документу | 124273944 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: спори про самочинне будівництво |
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Кожевник О. А.
Цивільне
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Кожевник О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні