Постанова

від 10.11.2010 по справі 2-а-4069/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 листопада 2010 р.           Справа № 2-а-4069/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів   

до:   Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Щедра нива"  

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Щедра нива» про стягнення 8589,29 грн. адміністративно-господарських санкцій та 466,98 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем вимог статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки останнім не забезпечено встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  адміністративно-господарських санкцій та пені.

Оскільки досудові заходи врегулювання спору щодо сплати вказаної заборгованості не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з’явився, проте надав заяву за вхід. № 24476 від 10.11.2010 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач або його повноважний представник в судове засідання повторно не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи №20279906 та №20293160.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків провадження у справі.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Крім того, ч. 1 ст. 41 КАС України встановлює, що суд  під  час  судового  розгляду  адміністративної справи здійснює  повне  фіксування  судового   засідання   за   допомогою звукозаписувального  технічного  засобу. У  разі  неявки у судове засідання   всіх  осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  чи  якщо відповідно  до  положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді  справи в порядку  письмового  провадження), фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, повторну неявку відповідача, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Щедра нива» як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми по охороні прав мало захищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями  та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Порядок).

Згідно пункту 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають  (надсилають  рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність  вільних  робочих  місць  (вакантних посад)  для  працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою,  затвердженою  Мінпраці  за  погодженням  з Держкомстатом.

Відповідно  до  абзаців 1, 2 Інструкції  щодо заповнення форми звітності " 3-ПН " Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та  соціальної політики України від 19.12.2005 року  № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  21.12.2005 року за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

При цьому, згідно пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства,  установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про  наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З даної норми Закону вбачається, що звіти  за  формою  державної статистичної звітності №3-ПН  містять  вичерпну  інформацію  про  наявність на підприємстві  вільних  робочих  місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вимог вищевказаних норм Закону, не подавало вказані звіти до центру зайнятості, що стверджується  листом № 06-16/789 від 20.09.2010 року Козятинського міськрайонного центру зайнятості Вінницької області, згідно із яким СБК «Щедра нива» звіт (інформацію) за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2009 році не надавало.

Проте, відповідачем відповідно до частини 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, подано до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року. В даному звіті відповідач зазначив, що на його підприємстві в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 28 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - не визначено (прочерк), фонд оплати праці штатних працівників становив 240,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 8,6 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875  становить - не визначено (прочерк).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, та самостійно не розрахував суму адміністративно-господарських санкцій, яка підлягає сплаті, як того вимагає Закон.

Відтак, адміністративно-господарські санкції позивачем розраховані самостійно і відповідно до поданого розрахунку становлять 8589,29 грн. (а.с.9), однак добровільно відповідачем вони сплачені не були.

Таким чином, в судом встановлено, що відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, зокрема не забезпечено виконання вимог статей 18, 19 Закону № 875, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Законом № 875 передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для  працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

Інструкцією про заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був  сплатити відповідач до 15.04.2010 року, становила 8589,29 гривень.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.  

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, підпунктом 3.4 п. 3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Водночас, оскільки відповідачем було порушено терміни сплати санкцій, то позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 466,98 грн., відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Отже, в даному випадку відповідач не забезпечив встановлений норматив одного робочого місця для працевлаштування інвалідів, самостійно не розрахував та не сплатив  адміністративно-господарських санкцій, що зумовило нарахування пені.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону, спори, що виникають із правовідносин з статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про задоволення даного позову та стягнення заборгованості в загальній сумі 9056,27 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Щедра нива» (22113, Вінницька область, Козятинський район, с. Вовчинець, код ЄДРПОУ 32840541) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Козятинського району, р/р 31214230700187, код ЄДРПОУ 3470136, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 8589,29 грн. (вісім тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять гривень двадцять дев’ять копійок) та пеню в розмірі 466,98 грн. (чотириста шістдесят шість гривень дев’яносто вісім копійок). 

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис)          Альчук Максим Петрович

з оригіналом згідно

Суддя

Секретар  

10.11.2010