Постанова

від 08.01.2025 по справі 139/915/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/915/24

Провадження № 3/139/407/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Жмеринської ОДПІ ГУ ДПС у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті КУпАП) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого керівником ПП «Влад», громадянина України, -

У С Т А Н О В И В:

27.12.2024 до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів якої керівник приватного підприємства «Влад» (код ЄДРПОУ 32090561) ОСОБА_1 вчинив порушення п. 54.2 ст. 54, абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п. п. 168.1.2., 168.1.4. п. 168.1 ст. 168, п/п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: приватним підприємством не сплачено, несвоєчасно сплачено до бюджету податковим агентом податку з доходів фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 на загальну суму 40610 гривень 50 копійок.

Згідно абз. 26 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів, у тому числі за ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно до статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-4 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою нате посадовоюособою,а справа підвідомча Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.

ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи 08.01.2025 не з`явився, при тому, що про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином шляхом надіслання 02.01.2025 на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення № 1542 від 26.12.2024, судової повістка про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення. Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надійшло.

Водночас, 08.01.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву (вх. № 57/25-вх), у якій просить суд розглянути справу щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП без його участі.

Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення № 1542 від 26.12.2024, складений головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області (у тексті протокол про адміністративне правопорушення № 1542 від 26.12.2024); витяг з акту № 41070/02-32-07-10/32090561 від 26.12.2024 документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складений головними державними інспекторами Жмеринського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області, відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області, відділу запобігання операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Вінницькій області (у тексті витяг з акту № 41070/02-32-07-10/32090561 від 26.12.2024 документальної планової виїзної перевірки), приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Так, КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки події правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення, передбачене тією чи іншою статтею.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (у тексті ЄСПЛ) у своїх рішеннях зазначає, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998; п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (у тексті Конвенція).

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду надано: протокол про адміністративне правопорушення № 1542 від 26.12.2024 та витяг з акту № 41070/02-32-07-10/32090561 від 26.12.2024 документальної планової виїзної перевірки (перший і останній аркуш із 64 аркушів).

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання протоколу про адміністративне правопорушення впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Витяг з акту № 41070/02-32-07-10/32090561 від 26.12.2024 документальної планової виїзної перевірки, що доданий до протоколу, містить лише початок вступної частини та останню сторінку висновку, з яких не вбачається, на підставі яких документів встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Так об`єктивнасторонаадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, виражається в неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

ОСОБА_1 вмінено увину несплату,несвоєчасну сплатудо бюджетуподатку здоходів фізичних осіб під час виплати фізичним особам доходів, однак перевірити достовірність факту неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, період вчинення такого неперерахування, суддя, за наявними у даній справі про адміністративне правопорушення матеріалами, позбавлений можливості.

За таких обставин, направлені до суду матеріали, з точки зору їх доказовості, є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 у справі Ірландія проти Сполученого Королівства, п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011).

Враховуючи вищезазначене, суд позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення № 1542 від 26.12.2024, зокрема, складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, а також з огляду на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988, серія А, № 146, с. 31, п. 77 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України (ст. 1 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Встановлені під час розгляду судом обставини справи не підтверджують достовірність викладених у протоколі даних про склад вміненого ОСОБА_1 у вину адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. У своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи наведене, керуючись нормами КУпАП, принципом презумпції невинуватості, закріпленим у статті 62 Конституції України, відповідно до якого всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що поданими до суду матеріалами справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не доведено належними доказами склад вміненого йому у вину адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 163-4, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 221, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

Суддя Тарас ЛІЩИНА