Ухвала

від 07.01.2025 по справі 287/2204/21

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження 2/287/39/25

Справа № 287/2204/21

У х в а л а

07 січня 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин М.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Олевської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 , Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2021 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Олевської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.06.2022 року справа розподілена судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 15.07.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На підставі рішення Вищоїради правосуддя від 23березня 2023року №246/0/15-23 ОСОБА_2 звільнено зпосади судді увідставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.01.2025 року справа передана судді Русину М.Г.

Суд зазначає, що за загальними правилами здійснення судочинства незмінність складу суду при проведенні судового розгляду полягає в тому, що справа від початку і до кінця повинна бути розглянута одним і тим же складом суду. Якщо хто-небудь із суддів позбавляється можливості продовжувати участь у судовому засіданні, то він замінюється іншим суддею, і розгляд починається спочатку. Ця загальна умова забезпечує безпосередність дослідження суддею доказів, що містяться у справі, та дозволяє повно та об`єктивно врахувати всі обставини справи і прийняти справедливе, законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Згідност. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою не дотримані норми ст. 175 ЦПК України, а саме:

- не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивачки;

- не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

- незазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки та відповідачів;

- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачка, звертаючись до суду з даним позовом, не надала суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Окрім цього, позивачкою у позовній заяві заявлено клопотання, у якому вона просить звільнити її від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що вона як особа , яка відсторонена від роботи, не отримує заробітної плати, не має інших джерел існування, проходить лікування в Комунальній установі «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради.

Порядок відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору закріплений уст. 136 ЦПК Українитаст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З доданих до позовної заяви копій довідок про заробітну плату та інші доходи за 2021 рік вбачається, що позивачка отримувала у 2021 році відповідну заробітну плату в загальному розмірі 134902,48 грн. При цьому, позивачкою не надано документів стосовно розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік. Також, не надано належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивачки, перебування її на лікуванні, що унеможливлює сплату нею судового збору за подачу позову до суду. Тому у задоволенні клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору слід відмовити.

Також, звертаючись до суду з позовом, позивачка посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору на положення п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Варто зазначити, що за відсутності наказу про звільнення, а лише відсторонення від виконання посадових обов`язків стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не тотожнє стягненню заробітної плати.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.

У своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5ст. 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100(зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).

Тому виплати, які просить стягнути позивачка не підпадають під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, не є підставою для звільнення і вимога про поновлення на роботі. Правовою підставою для поновлення на роботі єст. 235 КЗпП України. У ній зазначені такі причини, за якими можливо і потрібно поновити працівника на роботі: звільнення без законних підстав; незаконне переведення на іншу роботу.

В даному випадку позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються незаконного відсторонення від роботи.

Таким чином, позивачкою заявлено вимоги: про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивачки від роботи, поновлення позивачки на посаді та допущення до виконання посадових обов`язків на посаді вчителя початкових класів, які є вимогами немайнового характеру та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є вимогою майнового характеру.

За змістомст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормоюст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік»передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2021 року 2270,00 гривень.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі по 908,00 гривень за кожну вимогу немайнового характеру та за вимогу майнового характеру, в залежності від ціни позову.

Позивачка, заявляючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не вказує у прохальній частині позовної заяви конкретний розмір такої виплати, а тому суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану позовну вимогу.

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, щоКонвенція прозахист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у

статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст.175,177,185,258,260 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И В:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Олевської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 , Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олевської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 , Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. Г. Русин