Рішення

від 23.10.2024 по справі 373/1576/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1576/24

Провадження № 2/373/781/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мороз В.О.,

сторін та інших учасників справи: представника позивача-адвоката Брезінського І.О., позивача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 ;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін. Докази, відхилені судом

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дівичківської сільської ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган О.В., ОСОБА_2 , у якому просить таке, а саме:

- встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, та вважати ОСОБА_3 таким, що прийняв спадщину після померлого ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дядько позивача ОСОБА_3 прийняв спадщину у спосіб постійного проживання із дідом позивача ОСОБА_4 .

Між сторонами існує спір щодо фактичного прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 . Встановлення факту постійного проживання померлих ОСОБА_3 із ОСОБА_4 має юридичне значення для позивача, оскільки від цього факту залежить виникнення у нього права на спадкування за законом.

Відзив на позов не подавався. Судом прийнято докази, долучені до позову.

Позивач ОСОБА_1 та його представник позивача-адвокат Брезінський І.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні просив задовольнити позов.

Від Дівичківської сільської ради в особі сільського голови Слюсара О. та третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Галаган О.В. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.08.2024.

Підготовче засідання від 29.08.2024 відкладено на 18.09.2024 у зв`язку з неврученням третій особі ОСОБА_2 копій позовної заяви, додатків до неї та ухвали суду про відкриття провадження у справі.

18.09.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті на 08.10.2024.

У судовому засіданні від 08.10.2024 до початку розгляду справи по суті судом задоволено клопотання позивача про допит у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заслухано вступне слово позивача, досліджено письмові докази, допитано свідка ОСОБА_5 , оголошено перерву до 23.10.2024 для виклику свідка ОСОБА_6 .

У судовому засіданні 23.10.2024 допитано свідка ОСОБА_6 , заслухано в порядку доповнень пояснення третьої особи ОСОБА_2 , закінчено з`ясування обставин справи та перевірки їх докази, проведено судові дебати.

3. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин з посиланням на докази

В силу вимог частини 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями частини 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

В судовому засіданні досліджено усі докази, що містяться у матеріалах справи, з яких встановлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником померлого ОСОБА_3 , який звертався до приватного нотаріуса Мусієнко М.М. із запитом про заведення спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька (діда позивача) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ОСОБА_3 була рідна сестра ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.08.2023 (а/с 43). 10.09.2019 ОСОБА_3 отримав від цього приватного нотаріуса відповідь про неможливість заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском 6-місячного строку для прийняття спадщини, неподанням документів на підтвердження фактичного прийняття спадщини, можливість звернення до суду за захистом своїх прав (повідомлення від 10.09.2019 № 346/01-16, на а/с 49). В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер, що вбачається зі змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.10.2023 (а/с 26).

У позові ОСОБА_1 вказує про існування спору між сторонами, що сприймається судом як спір із Дівичківською сільською радою як органом місцевого самоврядування за місцями відкриття спадщини та знаходження визначеного нерухомого майна, що належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , проте позовні вимоги сформульовано як визнання фактів постійного проживання померлих осіб, прийняття спадщини померлою особою, та відповідно не містять формулювання вимоги про визнання порушеного, оспорюваного права чи інтересу позивача.

Померла особа як така не має цивільних процесуальних дієздатності та правоздатності, а тому суд не вправі без волевиявлення такої особи, установлювати факти, що стосуються прав померлих осіб, що суперечитиме чинному законодавству.

Судом установлено, що зі змісту позовної заяви та доказів вбачається спір між спадкоємцями померлої ОСОБА_7 (рідної сестри померлого ОСОБА_3 , доньки померлого ОСОБА_4 )- ОСОБА_1 (позивачем), ОСОБА_2 (третьою особою) з Дівичківською сільською радою як органом місцевого самоврядування, що може звертатись до суду в порядку ст. 1277 ЦК України із заявою про визнання спадщини відумерлою. Предметом спору, на думку суду, є права на нерухоме майно, що належить померлому ОСОБА_4 , а саме:

- земельної ділянки площею 0,2369 га у с. Дівички Бориспільського (Переяслав-Хмельницького району станом на 27.01.2016) району Київської області, кадастровий номер 3223382001:01:012:0006 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 893319 від 30.04.2010, а/с 27-28; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2016, а/с 31-32);

- земельної ділянки площею 0,2500 га у с. Дівички Бориспільського (Переяслав-Хмельницького району станом на 27.01.2016) району Київської області, кадастровий номер 3223382001:01:012:0007 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 893318 від 30.04.2010, а/с 29-30; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2016, а/с 33-34);

- житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 27.01.2016) району Київської області (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2016, а/с 35-36).

Інші докази, зокрема, довідка Дівичківської сільської ради від 18.10.2023 № 409 та акт депутата Дівичківської сільської ради Романа О.І. від 17.10.2023, показання свідків, стосуються обставин постійного спільного проживання померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Суд не надає деталізовану оцінку допустимості та належності доказів, що представлені суду, з огляду на наведений нижче висновок суду.

Суд, вислухавши думку сторін та інших учасників справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

4. Норми права та судова практика, застосовані судом

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

У частині п`ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20), на яку посилається ОСОБА_2 у касаційній скарзі, вказано, що «для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України). З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмує, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах. […] Крім того, вказаний спосіб захисту не є ефективним у розумінні положень статті 16 ЦК України та не призведе до відновлення порушених прав позивача, за захистом якого вона звернулася до суду».

Верховний Суд у постанові від 14.08.2024 (справа № 522/3974/20) акцентував увагу на висновках щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Так, у даній справі суди не врахували, що визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту своїх прав з огляду на те, що вирішення судом питання про права померлої особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, суперечить законодавству; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. За обставин цієї справи належним способом захисту порушеного права позивача є позов про визнання права власності (права на частку у праві спільної власності на спірне майно) в порядку спадкування.

З огляду на це суд не бере до уваги доводи позивача та висновки суду касаційної інстанції у постанові від 03.03.2021 (справа № 760/5425/17) як такі, що не мають відношення до даної справи з огляду на відмінність спірних правовідносин, суб`єктного складу у справі тощо.

5. Загальний висновок у справі. Мотиви, з яких виходив суд; мотиви незастосування норм, на які посилались сторони

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 ЦПК України).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав та пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійними підставами для відмови у позові, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 26.02.2020 у справі № 304/284/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

Враховуючи зміст спірних правовідносин між ОСОБА_1 та Дівичківською сільською радою, третьою особою ОСОБА_2 , пред`являючи вимогу до Дівичківської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, та вважати ОСОБА_3 таким, що прийняв спадщину після померлого ОСОБА_4 , суд уважає, що позивачем ОСОБА_1 обрано неефективний спосіб захисту права, оскільки ефективним способом захисту в даній категорії справ є передусім визнання права власності в порядку спадкування, а не виключно визнання факту (фактів), що має юридичне значення.

Судовий збір не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - Дівичківська сільська рада, місцезнаходження за адресою: 08456, Київська область, Бориспільський район, с. Дівички, вул. Сонячна, 1-А; код ЄДРПОУ 04361491;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна, місцезнаходження за адресою: проспект Миру, 15-А, офіс 106, м. Київ, 02105;

третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий.

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ