Ухвала

від 08.01.2025 по справі 307/34/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/34/25

Провадження № 2-о/307/2/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба в справах дітей Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усиновлення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області із заявою, де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба в справах дітей Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усиновлення.

Згідно ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповнолітньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до положень статті 218 Сімейного кодексу України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення.

Так, Постанова КМУ від 08.10.2008 № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» передбачає порядок усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.

Відповідно до п. 75 Порядку № 905 висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, документи, зазначені в пункті 73 цього Порядку, письмова згода дитини на усиновлення, оформлена згідно з вимогами пункту 72 цього Порядку, або довідка служби у справах дітей про надання дитиною усної згоди чи усиновлення дитини без її згоди, повідомлення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради про надання (ненадання) згоди на роз`єднання братів і сестер при усиновленні нумеруються, прошиваються, скріплюються печаткою та засвідчуються підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради.

Відповідно до п. 91 даного Порядку для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з`ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 цього Порядку, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини разом з доданими до нього документами видається кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.

Згідно із ст. 312 ЦПК України суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані: 1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання; 2) свідоцтво про народження дитини; 3) медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; 4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров`я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення. Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

До заяви про усиновлення заявником не додано висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини; письмову згоду на це другого з подружжя ОСОБА_2 , засвідчену нотаріально; медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; довідку з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копію декларації про доходи заявника; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявник просить звільнити його від сплати судового збору як ветерана війни - учасника бойових дій та на підтвердження наявності в нього цього статусу надає копію посвідчення серії НОМЕР_1 .

Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з цим, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій або (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет і підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Сама собою наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, ухвалючи рішення у справах: 380/1139/23 (рішення від 05.09.2023), № 320/14700/21 (11.12.2023), № 560/4971/21 (16.02.2022) де учасникам бойових дій було відмовлено у звільненні від сплати судового збору.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення, що жодним чином не стосується захисту його прав як учасника бойових дій, а отже, заявник не відноситься до осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору в даній заяві.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2025 року становить 3 028 гривень. Отже, розмір судового збору за подання заяви у справах окремого провадження становить 605, 60 гривень.

Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для залишення заяви без руху, надавши заявнику п`ятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 294, 311, 312 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба в справах дітей Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усиновлення, залишити без руху.

Заявнику ОСОБА_1 в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки заяви та додати до заяви висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини; письмову згоду на це другого з подружжя ОСОБА_2 , засвідчену нотаріально; медичний висновок про стан здоров`я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток; довідку з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копію декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; а також документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 605, 60 гривень.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, така підлягатиме поверненню.

Копію ухвали надіслати заявнику ОСОБА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає окремому оскарженню.

Суддя Тячівського районного суду

Закарпатської області: Сойма М.М