Ухвала

від 20.12.2024 по справі 308/19259/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/19259/24

4-с/308/53/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

представника боржника - Орбан Н.Л.,

представник стягувача - Бойко Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області скаргу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лозко Владислава Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 76663153 від 27 листопада 2024 року з примусового виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/18664/24 від 22.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156, -

ВСТАНОВИВ:

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» у порядку судового контролю за виконанням судових рішень звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лозко Владислава Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 76663153 від 27 листопада 2024 року з примусового виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/18664/24 від 22.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156.

Скарга мотивована тим, що вимоги виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, є немайновими. В порушення вимог закону, будь-якого терміну на виконання судового рішення боржнику, державним виконавцем не визначено. Пунктом 2 оскаржуваної постанови зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередження про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, хоча такий обов`язок зазначається у постанові відкриття виконавчого провадження майнового характеру. Невиконання даного обов`язку боржником тягне за собою накладення штрафу на боржника.

У зв`язку з вищенаведеним, боржник просить скасувати вищевказану постанову.

19 грудня 2024 року представник стягувача подав письмові пояснення, у яких просить відмовити у задоволення скарги. Доводи представника зводяться до того, що оскаржувана постанова відповідає чинному законодавству. Дії виконавця були спрямовані виключно на забезпечення виконання судового рішення. Доводи скарги боржника не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник боржника підтримала скаргу, просила її задовольнити.

Представник стягувача заперечив щодо задоволення скарги з підстав, наведених у раніше поданих письмових запереченнях. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений. Причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши представників сторін виконавчого провадження, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Предметом розгляду скарги є правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження № 76663153 від 27 листопада 2024 року з примусового виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/18664/24 від 22.11.2024 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156.

Представник боржник вважає, що зазначення у оскаржуваній постанові обов`язку боржника подати протягом 5 днів декларацію про доходи та майно і попередження його про відповідальність за неподання такої декларації, відсутність терміну виконання судового рішення боржнику є підставою для її скасування.

При цьому, судом встановлено, що 22 листопада 2024 року Ужгородським судом Закарпатської області постановлено ухвалу у справі № 308/18664/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» про зобов`язання вчинити певні дії, якою вжито заходів забезпечення позову, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «МАРКАН» та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:10:001:0156. Дана ухвала є рішенням немайного характеру, яким заборонено вчиняти певні дії боржнику.

За ч. 4 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вищевказана ухвала пред`явлена до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лозко Владислава Володимировича відкрито виконавче провадження № 76663153 з примусового виконання вищевказаної ухвали.

Пунктом 2 вищевказаної постанови зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Водночас, згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У даній статті законодавець не визначив у якій категорії рішень (майнового чи немайного характеру) виконавець зобов`язаний вчинити такі дії.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частиною 4 ст. 4 даного Закону визначені підстави для повернення виконавчого документа стягувану.

Таким чином, закон вимагає у виконавця за умови відповідності виконавчого документа вимогам закону відкрити виконавче провадження. При цьому, постанова про відкриття виконавчого провадження за своєю суттю та змістом відображає рішення виконавця про початок примусового виконання рішення, перевірку виконавчого документа вимогам закону, які ставляться до даного документа.

Окрім цього, згідно з п. 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5, Постанова як окремий документ повинна містити такі обов`язкові реквізити як номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. строку і порядку набрання чинності постановою. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас, оскаржувана постанова містить усі вищевказані реквізити.

Будь-яких підстав для повернення виконавчого документу, визначених ч. 4 ст. 4 Закону скаржник не повідомив, суд таких підстав самостійно не виявив, постанова містить усі визначені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень реквізити.

Відтак, у виконавця були всі передбачені законом підстави для винесення оскаржуваної постанови.

Доводи боржника про те, що законом визначений обов`язок зазначати у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, спростовуються ч. 6 ст. 26 Закону, в якій зазначено, що цей обов`язок не поширюється на виконавчі документи, які підлягають негайному виконанню.

Зокрема, за ч. 1 ст. 156 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Водночас, згідно з абз. 2 п. 5 розділу ІІІ Інструкції дійсно визначено, що у разі виконання рішення майнового характеру в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника за встановленою формою протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та попереджає його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, однак даними нормами не заборонено визначати такий обов`язок у рішеннях немайнового характеру.

Однак, на переконання суду, хоч виконавець і зазначив про даний обов`язок виконавця у постанові про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішень майнового характеру, - зазначення такого обов`язку у постанові про відкриття виконавчого провадження немайнового характеру, не спричиняє нечинність постанови про відкриття виконавчого провадження.

До того ж зазначення такого обов`язку виконавцем ніяк не обмежило права боржника у виконавчому провадженні.

Посилання боржника на те, що за такі дії виконавець вправі накласти на нього штраф, є тільки припущеннями, і такі доводи не стосуються правомірності рішення виконавця про відкриття провадження.

До того зазначення такого обов`язку не суперечить ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якій не конкретизовано категорію рішень, у постановах про відкриття яких слід визначати такий обов`язок.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 354, 447-453 ЦПК України, ч. 5 ст. ст. 4, 12, 37, 74 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Повний текст ухвали складений 20.12.2024.

Суддя Н.І. Зарева