Рішення

від 06.01.2025 по справі 333/8073/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/8073/24

Провадження № 2/333/614/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

Іменем України

06 січня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді Кулик В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Скрими Валерії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» про визнання договору позики інвестиційним договором та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Скрима В.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом доТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ», третя особа: КП «Управління капітального будівництва» про визнання договору позики інвестиційним договором та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва відповідно до якого просить суд:

-визнати Договір позики № 54/77/18 від 23.04.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» удаваним з метою приховування іншого правочину інвестиційного договору по будівництву житлового будинку за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 майнове право (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі;

-стягнути з відповідача на користь позивача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 969,00 грн.;

-стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» та ОСОБА_1 був укладений Договір бронювання квартири № 54/77/18 від 23.04.2018 року, відповідно до якого (п. 1.1) відповідач зобов`язувався зарезервувати, шляхом надання переважного права на придбання двокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, а позивач ОСОБА_1 зобов`язувалася отримати переважне право на отримання об`єкту нерухомості в майбутньому із дотриманням умов, передбачених цим Договором та за ціною 781280,00 грн.

Згідно з п. 1.2 цього Договору сторони погодили, що запланований термін завершення будівництва об`єкта нерухомості 01.04.2019 року.

Згідно з п.1.3 даного Договору відповідач зобов`язувався не відчужувати об`єкт нерухомості, визначений п. 1.1 цього Договору, будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам. Згідно з п. 2.2.1 цього Договору позивач має право після здачі будинку в експлуатацію та повної сплати відповідачу вартості об`єкта нерухомості вимагати передачу прав на об`єкт нерухомості для подальшої реєстрації права власності.

23.04.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики № 54/77/18, за яким позивач позичив відповідачу на строк до 01.04.2019 року грошові кошти в сумі 781280,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за вказаним Договором бронювання квартири № 54/77/18 від 23.04.2018 року перед відповідачем і сплатив відповідачу в повному обсязі вартість вказаного вище об`єкту нерухомості, про що свідчать відповідні квитанції про перерахування коштів, проте відповідач до сих пір житловий будинок АДРЕСА_1 не добудував, в експлуатацію його не ввів, і об`єкт нерухомості позивачу не передав, що і стало підставою звернення до суду у зв`язку з невизнанням відповідачем прав позивача на спірну квартиру.

Позивач зазначає, що фактично вказаним договором та оплатою позивачем відповідачу коштів в сумі 781280,00 грн. була здійснена оплата за Договором бронювання квартири № 54/77/18 від 23.04.2018 року, так як ці договори мають однакові номери, дату, укладені між тими ж сторонами, однакову суму договорів та терміном виконання відповідачем зобов`язань за ними.

Замовником будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_3 є КП «Управління капітального будівництва» згідно з Договором на фінансування будівництва житлових будинків житловому комплексі по АДРЕСА_3 № 999/17/3 від 10.02.2017 року.

Згідно з вищевказаним Договором замовник будівництва зобов`язується укласти договір підряду з ТОВ «Запорізький ДБК» (п. 2.1.2 Договору).

Під часперемовин колиукладався Договірпозики позивачуроз`яснювалось,що укладаючиданий договіркошти зацільовим спрямуваннямйдуть наінвестування убудівництво,отже сторониприйшли дозгоди,що позивачнадає коштина подальшебудівництво будинкута введенняв експлуатаціюта реєстраціяправа власностіна заброньовануквартиру відповіднодо Договорубронювання повиннабула відбутисяза позивачем.

Після настання дати визначеної Договором бронювання будинок в експлуатацію не введено, протягом більше двох років йдуть постійні переговорні процедури, зустрічі усіх учасників будівництва об`єкту, що безапеляційно підтверджує істину природу правочину за договором позики, а саме інвестиційний договір.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталася за врегулюванням питання введення в експлуатацію будинків, в яких були придбані квартири до Запорізької міської ради, бо КП «Управління капітального будівництва» засновано на комунальній власності Запорізької міської влади та виконує функції Замовника виконавчого комітету Запорізької міської ради по будівництву об`єктів житла, соціально-культурного призначення та комунального господарства; повідомлення замовника будівництва (третя особа) щодо влаштування мирних зібрань; колективні звернення щодо включення покупців до складу робочої групи із організації роботи пов`язаною із добудовою будинків; протокол засідання робочої групи від 25.02.2021 року.

Крім того, позивачу були надані відповіді КП «Управління капітального будівництва» та Запорізької міської ради з наданням відповідних документів, пов`язаних із будівництвом за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає,що істиннаправова природаспірного Договорупозики вчиненоза ознакамиіншого правочину інвестиційного договорув будівництвобудинку забудівельною адресою:житловий будинок АДРЕСА_1 , метою якого насправді є набуття права власності на квартиру шляхом здійснення інвестиції.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 202, 203, 255, 1046-1048 ЦК України, ст. ст. 1-5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» вважають, що позивач виконував обов`язки інвестора будівництва, укладаючи договір позики позивач насправді бажав отримати кінцеву мету інвестування квартиру.

Ухвалою судувід 17.09.2024рокувідкрито провадженняу справі,визначено розглядсправи проводитив порядку загального позовного провадженняв судовому засіданні з повідомленням сторін..

Ухвалою судувід 22.10.2024рокузакрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Свої інтереси в суді довірила представляти адвокату Скримі В.А., яка надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішеня не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» у судове засідання не з`явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв клопотань на адресу суду не надходило. Крім того, відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи КП «Управління капітального будівництва» у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань до суду не надавав.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

23.08.2016 рокуміж КП «Управління капітального будівництва» в особі директора Близнюка В.І., що діє на підставі статуту підприємства та ТОВ «Запорізький ДБК» в особі директора Обіюх Н.Ф., що діє на підставі статуту, було укладено Договір підряду № 999/724. Відповідно до умов вказаного Договору, Замовник доручає, а Підрядник, на свій страх і ризик, в межах орієнтовної ціни приймає на себе обов`язки, власними або залученими силами, виконувати будівельні роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкту: «Житлові будинки в житловому комплексі «ВЕТЕРАН» по АДРЕСА_3 » в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці. Перелік житлових будинків, які входять до житлового комплексу «ВЕТЕРАН», вказується в Додатку № 1 до цього договору. Обсяг та ціна Договору можуть бути змінені в залежності від реального фінансування видатків (п.п. 1.1., 1.2.)

Додатком № 1 до Договору підряду № 999/724, затверджено перелік житлових будинків, які входять до житлового комплексу «ВЕТЕРАН». Відповідно до вказаного переліку, житловий будинок АДРЕСА_1 , включений до переліку.

Відповідно до ч. 2 Договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року, ціна Договору визначена орієнтовно і буде уточнена в процесі виконання робіт. Ціна робіт є динамічною і складає орієнтовно 191 772900,00 грн., в тому числі ПДВ 31 962150,00 грн. Фактична вартість будівництва підлягає уточненню після виконання робіт з урахування витрат на утримання служби Замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Ціна робіт визначається згідно з національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна Договору враховує усі витрати Підрядника на виконання предмету Договору. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність підвищення договірної ціни, Підрядник зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з дня появи цих обставин повідомити Замовника і приступити до виконання робіт лише після одержання відповідного дозволу на продовження робіт. Якщо Підрядник не зробить цього, він буде зобов`язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат. Ціна Договору може бути збільшена за взаємною згодою Сторін згідно з діючим законодавством України. В такому разі, зміна ціни Договору повинна бути оформлена шляхом укладання додаткової угоди з наданням необхідних обгрунтувань та розрахунків.

Частиною 3 Договору підряду визначено, що Замовник здійснює фінансування Підрядника на потреби виконання робіт за Договором за рахунок коштів, перерахованих Інвестором ТОВ «Будівельна компанія «РАССВЕТ», у розмірі 191 772900,00 грн., в тому числі ПДВ 31 962150,00 грн., перерахованих для фінансування предмету Договору, в межах яких буде проводитись оплата виконаних робіт Підрядника та оплата витрат на утримання служби Замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) у розмірі 1,0% від витрат, що відповідатимуть підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку. Розрахунки по даному Договору проводяться відповідно до умов цього договору в межах та за рахунок коштів, перерахованих Інвестором, наданих для фінансування предмету Договору шляхом:

- поетапної оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених Підрядником відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, в межах ціни цього Договору, у строк до 10 (десяти) календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету Договору від Інвестора на рахунок Замовника.

Терміни виконання робіт за цим Договором підряду, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів), визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку в момент укладання цього договору або після його укладання і є невід`ємною частиною цього Договору. Графік виконання робіт укладається на кожен будинок житлового комплексу «Ветеран» (п. 4.1. Договору).

Термін виконання робіт за цим Договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до умов Договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкту термін початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку приймання об`єкту, визначеного цим Договором.

Строк виконання робіт складає 2 роки з моменту укладання цього договору. Місце виконання робіт: вул. Нагнибіди, будинки 76, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 80, 81 житловий масив «Південний» в м. Запоріжжі (будівельна адреса) (п.п. 4.2., 4.3. Договору).

Пунктом 4.7. Договору підряду зазначено, що фактичний термін закінчення робіт по окремим об`єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Замовником акту приймання виконаних підрядних робіт, форми № КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. При цьому Підрядник зобов`язаний передати Замовнику 2 комплекти виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з нормативними документами, документами, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленими вимога нормативних документів (в т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки, у передбачених законодавством випадках), протоколи випробувань обладнання та системи, обумовлених вимогами нормативних документів.

19.05.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» в особі директора Близнюка В.І., що діє на підставі статуту підприємства та ТОВ «Запорізький ДБК» в особі директора Обіюх Н.Ф., що діє на підставі статуту, було укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «ВЕТЕРАН» по вул. Нагнибіди житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі», відповідно до якого внесено зміни в розділі місцезнаходженні та банківських реквізитах сторін, на виконання п. 4.1. Договору, сторони дійшли згоди оформити та додати до Договору Додаток № 2 «Графік виконання робіт». Пункт 4.2. Договору виклали в новій редакції, відповідно до якого зазначено: початок робіт травень 2017 року, закінчення робіт грудень 2018 року.

16.06.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» в особі директора Близнюка В.І., що діє на підставі статуту підприємства та ТОВ «Запорізький ДБК» в особі директора Обіюх Н.Ф., що діє на підставі статуту, було укладено Додаткову угоду № 2 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «ВЕТЕРАН» по вул. Нагнибіди житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі», відповідно до якої у зв`язку зі змінами термінів будівництва, сторони дійшли згоди «Графік виконання робіт» викласти в новій редакції. Пункт 4.2. Договору виклали в новій редакції, відповідно до якого зазначено: початок робіт травень 2017 року, закінчення робіт травень 2021 року. На підставі п. 13.3. Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 13.1. Договору в наступній редакції: п. 13.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін та діє до 30.06.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами фінансових зобов?язань за Договором.

01.09.2017 року між КП «Управління капітального будівництва» в особі в.о. директора підприємства Мирончика М.С., діючого на підставі статуту підприємства та ТОВ «Запорізький ДБК» в особі директора Обіюх Н.Ф., що діє на підставі статуту, було укладено Додаткову угоду № 3 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року по об`єкту «Житлові будинку в житловому комплексі «ВЕТЕРАН» по АДРЕСА_3 », відповідно до якої у зв`язку зі змінами термінів будівництва, сторони дійшли згоди Додаток № 2 «Графік виконання робіт» до договору № 999/724 від 23.08.2016 року викласти в новій редакції.

14.04.2020 року між КП «Управління капітального будівництва» в особі директора підприємства Бушова А.А., діючого на підставі статуту підприємства та ТОВ «Запорізький ДБК» в особі директора Харламова В.С., що діє на підставі статуту, було укладено Додаткову угоду № 4 до договору підряду № 999/724 від 23.08.2016 року, відповідно до якої Підрядник та Замовник дійшли згоди виключити із переліку житлових будинків, які входять до житлового комплексу «ВЕТЕРАН», відповідно до Додатку № 1 до Договору, об`єкту будівництва під п. 4 «Житловий будинок АДРЕСА_1 ». Внести зміни до Договору, виклавши пункти у наступній редакції:

2.2. Ціна робіт є динамічною і складає орієнтовно 159 819 083 грн. 33 коп. в тому числі ПДВ 26635125,00 грн. Фактична вартість будівництва підлягає уточненню після виконання робіт з урахування витрат на утримання служби Замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Ціна робіт визначається згідно з національним стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна Договору враховує усі витрати Підрядника на виконання предмету Договору.

3.1. Замовник здійснює фінансування Підрядника на потреби виконання робіт за цим Договором за рахунок коштів, перерахованих Інвестором ТОВ «Запорізький ДБК» у розмірі 159819093 грн. 33 коп. в тому числі ПДВ 26635125,00 грн., перерахованих для фінансування предмету Договору, в межах яких буде проводитись оплата виконавчих робіт Підрядника та оплата витрат на утримання служби Замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду) у розмірі 1,0% від витрат, що відповідають підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.

23.04.2018 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» та ОСОБА_1 був укладений Договір бронювання квартири № 54/77/18 від 23.04.2018 року.

Згідно з умовами зазначеного Договору (ч. 1), ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» зобов`язувалося зарезервувати, шляхом надання переважного права на придбання двокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, а позивач зобов`язувалася отримати переважне право на отримання об`єкту нерухомості в майбутньому із дотриманням умов, передбачених цим Договором та за ціною 781 280,00 грн.

Сторони узгодили, що запланований термін завершення будівництва об`єкта нерухомості 01.04.2019 року. ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» зобов`язується за свій рахунок забезпечити будівництво та вжити заходів, щодо введення в експлуатацію об`єкту нерухомості.

ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» зобов`язується не відчужувати об`єкт нерухомості, визначений п. 1.1. договору, будь-яким іншим фізичним або юридичним особам.

На дату підписання цього Договору ціна продажу об`єкта нерухомості визначена, виходячи із вартості 1 кв.м квартири, який дорівнює 9 500,00 грн. Вартість об`єкта нерухомості визначається як добуток проектної загальної площі квартири та вартості 1 кв.м квартири. На момент передачі об`єкта нерухомості ОСОБА_1 , вартість квартири буде уточнено на підставі фактичної загальної площі, визначеної в технічній документації. Якщо фактична та проектна площа квартири не відрізняються, вартість об`єкта нерухомості не змінюється.

Оплата вартості об`єкта нерухомості, здійснюється ОСОБА_1 відповідно до укладеного у майбутньому договору купівлі-продажу. Повна вартість квартири (майнових прав на квартиру) повинна бути сплачена у строки передбачені відповідним договором купівлі-продажу.

Додатком № 1 до Договору бронювання квартири № 54/77/18 від 23.04.2018 року визначено перелік внутрішніх оздоблювальних та опоряджувальних робіт і комплектація квартири.

ОСОБА_1 проведена оплата в сумі 781280,00 грн., отримувачем є ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «РАССВЕТ», що підтверджується квитанціями № 0.0.1019873988.1, 0.0.101.9808376.1.

10.02.2017 року між ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «РАССВЕТ», як інвестором, та КП «Управління капітального будівництва», як замовником, був укладений Договір № 999/17/3 на фінансування будівництва житлових будинків в житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 . За цим договором замовник прийняв на себе зобов`язання по будівництву об`єкта: житлові будинки в житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 , орієнтовно загальною площею квартир 36692,66 кв.м, орієнтованою вартістю будівництва 191772900,00 грн. А інвестор прийняв на себе зобов`язання перераховувати кошти для будівництва житлових будинків в житловому комплексі «ВЕТЕРАН» в сумі 191 772900,00 грн. Замовник зобов`язується укласти договір підряду з ТОВ «Запорізький ДБК» на виконання робіт у відповідності з цим договором.

Відповідно до п. 3.3 вказаного Договору інвестор здійснює фінансування будівництва об`єкту за рахунок власних коштів, в тому числі коштів, від продажу майнових прав на квартири, запозиченні коштів.

В додатку № 1 до вказаного Договору в переліку житлових будинків, які входять до житлового комплексу «ВЕТЕРАН» значиться житловий будинок АДРЕСА_1 .

З Державного акту на право користування землею серії Е № 098886 від 1991 року судом встановлено, що за землекористувачем Управлінням капітального будівництва Запорізького райвиконкому м. Запоріжжя закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 379,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля наданий для забудови мікрорайону «Південний».

З договору позики № 54/77/18 від 23.04.2018 року судом встановлено, що цей договір укладений між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ»» (позичальник). Позикодавець передає позичальнику грошові кошти в розмірі 781 280,00 гривень, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк (п.п. 1.2 Договору позики). Відповідно до п. 3 позикодавець передає позику позичальникові в день підписання договору шляхом внесення грошових коштів на рахунок позичальника. Проценти за цим договором на суму позики не нараховуються та не сплачуються (п. 5 Договору). Згідно з п. 6 Договору позики позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій саме сумі, що були передані йому позикодавцем) згідно умов договору у строк до 01.04.2019 року. Позика вважається повернутою в момент списання грошових коштів з рахунку позичальника на адресу позикодавця, або в інший не заборонений законодавством спосіб, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду (п. 8 Договору позики).

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона, підписуючи цей договір позики від 23.04.2018 року та сплативши 781280,00 грн., насправді бажала виникнення правовідносин між нею та відповідачем, в яких вона вчиняє інвестиції, направлені на будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 . І по закінченню будівництва та введення в експлуатацію бажала отримати у власність двокімнатну квартири будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, оскільки вартість цієї квартири ним оплачена в повному обсязі. Позивач вказує, що представник відповідача під час укладання договору позики та договору бронювання квартири гарантував виникнення у неї в майбутньому прав інвестора в будівництво житлового будинку та, як наслідок, отримання права власності на новозбудовану квартиру.

Суд, проаналізувавши надані письмові документи, прийшов до таких висновків. Так, сторони підписали 23.04.2018 року договір позики квартири № 54/77/18 від 22.11.2017 року на суму 781 280,00 грн., позивачем ця сума перерахована на банківський рахунок відповідача в повному обсязі. В цей же день сторони уклали договір бронювання квартири, вартість якої становить саме таку ж суму, яку позивач сплатив по договору позики.При цьому матеріали справи свідчать про те, що з моменту укладання спірного Договору позики будь-яка з його сторін взагалі не вчиняла дій щодо його реального виконання. так, станом на 01.04.2019 року «позика» не повернута, ОСОБА_1 дій на примусове стягнення цієї «позики» не вчинено.Крім того, суд врахував, те що Договір позики укладений безвідсотковий, позика надана без якогось забезпечення чи мети отримання прибутку. В сукупності з тим фактом, що укладений договір бронювання квартири з визначеною вартістю, яка повністю відповідає сумі позики, це свідчить, на думку суду, про спрямованість волі позивача ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційна компанія «РАССВЕТ» на виникнення між ними цивільно-правових відносин в сфері інвестування в будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 .

Об`єктом виниклих правовідносин є визначена у договорі бронювання № 54/77/18 від 23.04.2018 року двокімнатна квартири будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі, яку ОСОБА_1 повинна отримати у власність після внесення інвестиції, завершення будівництва і введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання Договору) інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційною діяльністю, згідно із ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (у редакції, чинній на момент укладання Договору), є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Частиною п`ятою ст. 7 вказаного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

За змістом зазначених норм отримання прибутку інвестором, яким у даному випадку є позивач ОСОБА_1 , досягається саме внаслідок володіння, користування і розпорядження об`єктами та результатами інвестицій.

Тлумачення ст. 235 ЦК України свідчить, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий прихований, від якого вони очікують правових наслідків.

У постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 року у справі

№ 6-1026цс16 зроблено висновок, що «за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним. Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином».

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 ЦК України.

Так, у ст. 235 ЦК України передбачено правові наслідки удаваного правочину. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації існують два правочини: один удаваний, а інший той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин за своєю формою прикриває реальний правочин.

Ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі для обох учасників.

Для вчинення удаваного правочину необхідна спільна мета двох сторін приховати інший правочин, який бажають вчинити обидві сторони та настання відповідних результатів. Таким чином, обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши при розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі ч. 2 ст. 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст. 216 ЦК України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про визнання удаваним договору позики, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а має ознаки правочину, спрямованого на інвестування в будівництво житлового будинку.

З огляду на умови спірного Договору позики, а також поведінку сторін, як при його укладанні, так і після, з урахуванням терміну від моменту його укладання та до моменту звернення до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що у даному випадку метою укладання Договору позики було внесення інвестиції позивачем в будування житлового будинку, що безперечно має ознаки договору інвестування. Тобто правовідносини, які склалися за спірним правочином за своєю правовою природою відносяться до інвестування в забудову житлового будинку, що свідчить про удаваність Договору позики як правочину.

Суд встановив, що позивач довів, що сторони оспорюваного договору позики спрямовували свою волю на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, що передбачені насправді оспорюваним правочином.

Щодо позовної вимоги про визнання майнових прав, суд зазначає таке.

У ст. 3 ЦК України зазначені загальні засади цивільного законодавства, якими є:1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків,встановленихКонституцією Українита законом;3) свобода договору;4) свобода підприємницькоїдіяльності, яка не заборонена законом;5) судовий захист цивільного права та інтересу;6) справедливість, добросовісність та розумність.

Також у вказаному нормативному акті передбачено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Зокрема, у ст. 11 вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У частині першійст. 527 ЦК Українипередбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій ст. 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у ст. 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій ч. 2 ст. 3 Закону України від 12.07.2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Крім того, вказане питання було предметом дослідження як у рішеннях ЄСПЛ, так і Верховного Суду України та Верховного Суду.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном»(п. 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; п. 22 рішення ЄСПЛ від 10.03.2011 року у справі«Сук проти України», заява № 10972/05;п. 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 0.03.2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23.10.1991 року у справі«Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13.12.1984 року щодо прийнятності заявиS. v. the United Kingdom,№ 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14.05.2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постановівід 30.01.2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд Українивизначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30.01.2013 року у справі № 6-168цс12, від 15.05.2013 року у справі № 6-36цс13, від 04.09.2013 року у справі № 6-51цс13, від 24.06.2015 року у справі № 6-318цс15, від 04.11.2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18.11.2015 року у справі № 6-1858цс15, від02.12.2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10.02.2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16.03.2016 року у справі № 6-290цс16, від 23.03.2016 року у справі № 6-289цс16, від 30.03.2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20.04.2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25.05.2016 року у справі № 6-503цс16, від07.12.2016 року у справі № 6-1111цс16.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Частиною першою ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині другій ст. 331 ЦК України чітко вказано, щоправо власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулюються Законом України від 19.06.2003 року № 978-IV«Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі Закон № 978-IV) та Законом України від 18.09.1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі Закон № 1560-ХІІ).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 та ст. 4 Закону№ 1560-ХІІінвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У ст. 2 Закону№ 978-IVвказано, що об`єкт інвестуванняи квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Тобтопісля завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник, зокрема, подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об`єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо) (у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав);довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);технічний паспорт на об`єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об`єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об`єкта нерухомого майна);документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна його адреса не змінилася) (п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868).

У п. 78Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року№ 1127,встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються: документ, щопідтверджує набуття у власністьособою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо);технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, щонормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договоруз яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набуваєтьсяпервісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови).

При розгляді справи Велика Палата Верховного Суду керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право,яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації, оскільки жодних виключень щодо необхідності державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, як передбачено в ч. 1 ст. 182 та ч. 2 ст. 331 ЦК України для новоствореної речі, якою є квартира в новозбудованому будинку, цивільне законодавство не містить.

Захист прав на новостворене майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої ст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від02.07.2019 року у справі № 48/340, від 19.05.2020 року у справі№ 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у ст. 16 ЦК України.

Спосіб захисту, передбачений ст. 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Способи захисту права, обрані позивачем та застосовані судом, повинні найбільш ефективно поновлювати порушені права, а специфіка інвестування в об`єкти будівництва та визначення новоствореного майна як об`єкта захисту права, відмінного від майнових прав на етапі укладення договорів про інвестування в будівництво, які мають різні назви, повинні тлумачитися на користь тієї особи, права якої порушено.

Позивач позбавлений іншого способу реалізувати свої права на об`єкт інвестування, ніж визнання майнового права в судовому порядку, а тому обраний ним спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин.Спосіб захисту права власності, передбачений ст. 392ЦКУкраїни, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивача.

Відповідно до положеньст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною восьмоюст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з позовною заявою, позивачем в прохальній частині позову було зазначено і про стягнення витрат на правову допомогу.

Судові витрати на правничу допомогуце фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Позивачем до матеріалів справи надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 30/24 від 28.02.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Валерії Скрими» в особі керівника бюро адвоката Скрими Валерії Анатоліївни, розділом 4 якого та додатковою угодою № 1 до договору визначено порядок оплати послуг.

У пункті 2 Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 30/24 від 28.02.2024 року зазначена вартість послуг: правовий аналіз наданих документів 1000,00 грн., підготовка матеріалів для позовної заяви (опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики, направлення адвокатського запиту) 1000,00 грн., складення позовної заяви 3000,00 грн., подання позовної заяви 1000,00 грн.

Згідно з актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 23.08.2024 року адвокат Скрима Валерія надала ОСОБА_1 послуги на загальну суму 5000,00 грн., перелік та вартість цих послуг відповідає зазначеним в Додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги № 30/24 від 28.02.2024 року.

Згідно з довідкою № 1/30/24 від 23.08.2024 року адвокатським бюро «Валерії Скрими» в особі керівника бюро адвоката Скрими Валерії Анатоліївни підтверджено факт оплати ОСОБА_1 коштів у розмірі 5000,00 грн. на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору про наданняправничої допомоги № 30/24 від 28.02.2024 року.

Суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв`язку з чим, приходить до висновку про задоволення вимог про стягненнявитрати пов`язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст.12-18,76,81,141,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 261, 625, 1050 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Скрими Валерії Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» про визнання договору позики інвестиційним договором та визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва задовольнити.

Визнати договір позики № 54/77/18 від 23.04.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» удаваним з метою приховування іншого правочину інвестиційного договору по будівництву житлового будинку за будівельною адресою: житловий будинок АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 майнове право (в тому числі на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 мікрорайоні № 5 житлового масиву «Південний» в м. Запоріжжі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «РАССВЕТ» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 969 (дев`ятсот шістдесят девять) грн. 00 коп.. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому відповідногорішення суду

Повний текст рішення складено 06 січня 2025 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик