Ухвала

від 19.12.2024 по справі 757/59685/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59685/24-к

пр. 1-кс-50547/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі сторін: процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023020160000534 від 23.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023020160000534 від 23.10.2023.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, та просив його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_5 , щодо задоволення клопотання заперечували, та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на письмові заперечення, які долучено до матеріалів клопотання.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020160000534 від 23.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332 КК України за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вчинені щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, вчинені з корисливих мотивів.

Обґрунтовуючи подане клопотання прокурором зазначено наступне:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з лютого 2022 року по теперішній час на території України та Республіки Молдова діє організована група осіб, яка взявши за основу своєї діяльності вчинення транскордонних злочинів, учасники якої мають чіткий розподіл ролей, здійснюють за грошову винагороду незаконне переправлення громадян України до Європейського союзу транзитом через Республіку Молдова.

Певні учасники вказаної організованої групи виявляють чоловіків-українців віком від 18 до 60 років, які мають намір виїхати за межі України, але у зв`язку з введенням воєнного стану не можуть цього зробити, та пропонують їм незаконно перетнути кордон між Україною та Республікою Молдова.

Учасники організованої групи доводять до відома таких чоловік, які мають намір виїхати за межі України вартість послуги, яка становить від 7500 доларів США за одного чоловіка.

Так, з метою приховання та маскування шляхів отримання грошових коштів отриманих за надання послуг з незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, учасники організованої групи створили ряд крипто гаманці на які отримували грошові кошти від осіб які мають намір незаконно перетнути державний кордон України.

Крім того встановлено, що учасники організованої групи налагодили зв`язки з рядом крипто валютних обмінників у які направляли осіб які мають намір незаконно перетнути український кордон, де останні надавали готівкові кошти у іноземних валютах та гривні після чого гроші потрапляли на крипто валютні гаманці осіб які надають послуги з незаконного переправлення людей через український кордон.

У подальшому, після отримання грошових коштів, осіб, які мають намір незаконно перетнути український кордон, учасники організованої групи підбирають їх у заздалегідь визначених населених пунктах на території України та привозять до спеціального місця поблизу річки Дністер.

Після прибуття до місця призначення особи, які мають намір незаконно перетнути український кордон, разом із одним із членів організованої групи сідають на човен і незаконно переправляються через річку на території Республіки Молдова.

Таким чином, у діях організованої групи вбачається наявність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, проведеними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 знаходиться приміщення, яке підконтрольне учасникам організованої групи, через яке особи, які виявили намір незаконно перетнути державний кордон України, здійснювали перекази коштів за таку послугу.

Зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи направляли за вказаною адресою осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, де останні надавали готівкові кошти, які у подальшому перераховувалися на криптогаманці учасників організованої групи.

У зв`язку з цим, 21.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 03.06.2024 проведено обшук групи нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), (№15а, №22) площею 98,70 кв.м. (вліт. Б), (№27) площею 159,30 кв.м. (в літ. А), (№26) площею 115,6о кв.м. (літ. А) розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

За результатами обшуку з-поміж іншого вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надавався, а саме:

- українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр;

- українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр;

- українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр;

- українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр;

- українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр;

- українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр;

- українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри;

- долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр;

- долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр;

- долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр;

- долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри;

- долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри;

- долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри;

- євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр;

- євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр.

Рішення про вилучення вказаних коштів прийняте слідчим виходячи з обставин проведення обшуку, документів, наданих адвокатом ОСОБА_4 , та матеріалів кримінального провадження.

За таких обставин наявні підстави вважати, що вони є такими, які здобуті злочинним шляхом, а отже, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України підпадають під тимчасово вилучене майно.

Також, під час цього обшуку з сумки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено українську гривню номіналом 500 грн. в кількості 5000 купюр.

ОСОБА_9 пояснив, що ці кошти він отримав у борг від ОСОБА_10 та надав копію розписки. Проте, на прохання слідчого зробити власноруч підпис для його візуального порівняння з тим, який в розписці, останній відмовився та покинув приміщення проведення обшуку, не розписавшись в протоколі.

В подальшому, на виконання доручення слідчого наданого в порядку ст. 40 КПК України від оперуповноважених ДСР НПУ надійшов рапорт, щодо ймовірного протиправного походження грошових коштів вилучених в ході вищевказаного обшуку, а також факт їх подальшого введення в тіньовий обіг у вигляді криптоактивів свідчить про те, що вилучені кошти можуть бути предметом легалізації майна здобутого злочинним шляхом.

Так, з метою встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні Департаментом кіберполіцї Національної поліції України проведено аналіз електронного гаманця, яким користується пункт обміну валют за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення незаконних операцій. В ході здійснення зазначеного аналізу було встановлено, що власником гаманця являється ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно актового запису про шлюб №961 від 10.09.2021 являється чоловіком підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За таких обставин, з врахуванням обшуку, матеріалів кримінального провадження, наявні підстав вважати, що вони є такими, які здобуті злочинним шляхом.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Крім того, з метою забезпечення подальшого виконання ст. 59 КК України, а саме стягнення в дохід держави майна яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , недопущення приховання, знищення та перероблення такого майна виникає необхідність в накладені арешту на грошові кошти що були вилучені в ході проведення обшуку групи нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв.м. (в літ. Б), (№15а, №22) площею 98,70 кв.м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв.м. (в літ. А), (№26) площею 115,6о кв.м. (літ. А) розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

Грошові кошти, які перебувають на вище вказаних банківських рахунках мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, про що слідчим 21.06.2024 винесено відповідну постанову про визнання речовими.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На підставі ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження є арешт майна - тобто тимчасове позбавлення права особи можливості відчужувати, розпоряджатися майно та/або користуватися таким майном.

У свою чергу, не проведення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до недосягнення мети досудового розслідування та в послідуючому неможливості конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Ураховуючи те, що в разі повідомлення власника майна, його захиснику, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження про розгляд даного клопотання, останні можуть вжити заходів щодо реалізації вищевказаного майна, зіпсувати або знищити майно, яке необхідно арештувати в порядку ст. 170 КПК України для забезпечення конфіскації майна, у зв`язку з чим наявні обґрунтовані підстави, передбачені ч. 2 ст. 172 КПК України для розгляду даного клопотання без повідомлення власника виявленого майна та його захисника, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Без застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищезазначеного майна неможливо всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, які підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення збереження речових доказів, а також повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у застосуванні одного із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню, оскільки відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, слід зауважити, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024 року у справі №757/25177/24-к відмовлено слідчому у задоволенні клопотання в частині вилучення грошових коштів. Проте в порушення рішення суду слідчим на власний розсуд було прийнято рішення про їх вилучення без зазначення обґрунтованої підстави та належності виявлених грошових коштів до обставин ймовірно вчиненого кримінального правопорушення.

У зв`язку з чим прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у ході обшуку від 21.06.2024.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2024 у справі №757/29607/24-к клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 було задоволено. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно без права розпорядження ним його власниками, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15a, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,60 кв./м. (літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а також на українську гривню номіналом 500 грн. в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12023000000002192.

Проте ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 у справі №757/39199/24-к клопотання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту було задоволено та скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2024 року у справі №757/29607/24-к, на майно, яке було вилучене 21.06.2024 року під час проведення обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а саме: на грошові кошти українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, а також на українську гривню номіналом 500 грн в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_9 , в рамках кримінального провадження №12023000000002192.

Вказана ухвала набрала законної сили та є обов`язковою до виконання.

Разом з тим, слід зауважити, що Печерським районним судом м. Києва було направлено на адресу ГСУ НП України ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2024 у справі №757/39199/24-к про скасування арешту майна.

Між тим, не дивлячись на рішення суду, яке набрало законної сили, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства, прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 повторно звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , 21.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024 року у справі №757/25177/24-к в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 А.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2024 у справі №757/40868/24-к залишено без задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Таким чином, слідчим суддею повторно встановлено безпідставність накладення арешту на тимчасово вилучене майна та необхідність повернення його власникам.

Не дивлячись на вказане, прокурор втретє звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, не дивлячись на попередні рішення суду, зокрема щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно та скасування накладеного арешту.

За результатом розгляду вказаного клопотання прокурора, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2024 у справі № 757/45395/24-к задоволено клопотання прокурора та повторно накладено арешт на тимчасово вилучене майно без права розпорядження ним його власниками, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15a, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,60 кв./м. (літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а також на українську гривню номіналом 500 грн. в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте за результатом розгляду клопотання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2024 у справі № 757/49798/24-к було задоволено клопотання та скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.10.2024 року у справі № 757/45395/24-к.

В обґрунтування ухвали суд зауважив, що загалом, з урахуванням обставин розгляду питання щодо доцільності накладення арешту на вилучене майно, вбачається, що позиція сторони обвинувачення є необґрунтованою, оскільки на думку слідчого судді вилученні кошти не вказують на те, що вони набуті під час вчинення кримінального правопорушення, є предметом вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, слідчий за погодженням з прокурором вчетверте звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, не дивлячись на попередні рішення суду, зокрема щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно та скасування накладеного арешту.

За результатом розгляду вказаного клопотання прокурора, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 у справі № 757/52039/24-к задоволено клопотання прокурора та втретє накладено арешт на тимчасово вилучене майно без права розпорядження ним його власниками, а саме: українська гривня номіналом 1000 грн в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, яке вилучено під час проведення обшуку в групі нежитлових приміщень, а саме (№16а) площею 48,20 кв./м. (в літ. Б), (№15a, №22) площею 98,70 кв./м. (в літ. Б), (№27) площею 159,30 кв./м. (в літ. А), (№26) площею 115,60 кв./м. (літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а також на українську гривню номіналом 500 грн. в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між тим, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2024 у справі № 757/53876/24-к задоволено клопотання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_5 та скасовано арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року у справі № 757/52039/24-к, на майно, яке було вилучене 21.06.2024 року під час проведення обшуку в пункті обміну валют ТОВ «ФК «Октава Фінанс» (ЄДРПОУ 39628794) «Київське відділення № 29» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, а саме: на грошові кошти українська гривня номіналом 1000 грн. в кількості 216 купюр, українська гривня номіналом 500 грн. в кількості 2406 купюр, українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 481 купюр, українська гривня номіналом 50 грн. в кількості 145 купюр, українська гривня номіналом 20 грн. в кількості 709 купюр, українська гривня номіналом 10 грн. в кількості 5 купюр, українська гривня номіналом 5 грн. в кількості 2 купюри, долар США номіналом 100 доларів США в кількості 135 купюр, долар США номіналом 50 доларів США в кількості 61 купюр, долар США номіналом 20 доларів США в кількості 35 купюр, долар США номіналом 10 доларів США в кількості 42 купюри, долар США номіналом 5 доларів США в кількості 4 купюри, долар США номіналом 1 доларів США в кількості 2 купюри, євро номіналом 20 євро в кількості 73 купюр, євро номіналом 10 євро в кількості 62 купюр, а також на українську гривню номіналом 500 грн. в кількості 5000 купюр, які вилучені під час цього ж обшуку з сумки

ОСОБА_9 обґрунтування ухвали суд заначив, що у органу досудового розслідування після вилучення грошових коштів було достатньо часу для дослідження їх походження та встановлення необхідності застосування до них такого заходу як арешт.

Таким чином, при повторному накладенні арешту та при розгляді питання про скасування арешту органом досудового розслідування не надано доказів того, що мета арешту є пропорційною заходу, оскільки не було надано доказів, що грошові кошти є засобом вчинення кримінального правопорушення, або ж має до нього відношення.

Проте, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства прокурор вп`яте звертається до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Положення вказаних норм КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Пропорційність втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» ("fair balance") між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з долученого до клопотання витягу з кримінального провадження № 12023020160000534 від 23.10.2023, в межах означеного кримінального провадження власникам майна про підозру не повідомлено та відсутні будь-які відомості, які б переконливо свідчили про необхідність накладення арешту на вказане майно, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як прокурор в судовому засіданні не довів та не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності вжиття даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння власника належним йому майном, а тому з викладеного вбачається, що прокурор звернувся передчасно з даним клопотанням та на даному етапі не довів необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, для досягнення визначеної ним в клопотанні мети, у зв`язку з чим вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1