Ухвала

від 08.01.2025 по справі 673/1423/24

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/1423/24

Провадження № 2-з/673/2/25

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 січня 2025 р.

м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Грицишиної Л.В., секретаря Демчишиної Н.Г., розглянувши у судовому засіданні в м.Деражня заяву Заступника керівника Летичівської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі №673/1423/25, 2/673/182/25 за позовом Заступника керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Вовковинецької селищної ради до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «РЕМЕН АГРО» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

31.12.24р. заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Вовковинецької селищної ради до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «РЕМЕН АГРО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить витребувати у відповідачів, земельну ділянку, загальною площею 2 га., кадастровий номер 6821583200:08:045:0004, яка розташована за межами населених пунктів Вовковинецької селищної ради на території Вовковинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, головуючою по даній визначено суддю Ягодіну Т.В.

02.01.25р. задоволено заяву судді Ягодіної Т.В. про самовідвід та після повторного перерозподілу 06.01.25р. позов та заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Грицишиній Л.В.

Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор вказує, що 24.12.2019 року наказом Держгеокадастру в Хмельницькій області №22-12419-сг ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6821583200:08:045:0004, площею 2 га. та передано йому у власність, в зв`язку з чим зареєстровано право власності на неї 16.01.20р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі договору купівлі-продажу від 26.02.20р. ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку ОСОБА_2 , який 30.11.20р. передав її в оренду ФГ «Ремен Агро», а 13.09.22. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки відчужив її ОСОБА_1 .

Прокурор вважає, що в зв`язку з необхідністю відновлення законності щодо розпорядження спірною земельною ділянкою її необхідно витребувати в останнього набувача, тобто власника, а також законного користувача-орендаря.

Водночас, із поданням позову заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся із заявою про забезпечення позову, оскільки, на його думку, існує велика ймовірність вчинення відповідачем будь-яких дій щодо можливої передачі, відчуження, перетворення, поділу, об`єднання даної земельної ділянки з іншими, зміни її цільового призначення, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому щодо витребування земельної ділянки на користь позивача, тому просить вжити заходи забезпечення у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення, а також просить заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6821583200:08:045:0004, заг. площею 2га.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданих до неї документів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 149ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За змістом ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В силу п.2 ч.1 ст.152ЦПК України заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Із положень ст.153ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови від22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч.4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом заявленого позову є витребування спірної земельної ділянки з незаконного, на думку позивача, володіння відповідачів ОСОБА_1 та ФГ «Ремен Агро», які, як свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, володіють нею на праві власності та праві оренди, відповідно.

З оглядуна викладене,суд вважає,що захистправ таінтересів позивачав контекстізаявлених позовнихвимог щодовитребування спірноїземельної ділянкиз кадастровим номером 6821583200:08:045:0004, заг. площею 2га., до ухвалення рішення у справі, може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, та для їх відновлення необхідно буде докласти додаткові зусилля і витрати, а тому наявні підстави для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення, а також заборона земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються цієї земельної ділянки є співмірними із позовними вимогами, в зв`язку із чим заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153,258- 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву заступника керівника Летичівської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6821583200:08:045:0004, заг. площею 2га., яка розташована за межами населених пунктів Вовковинецької селищної ради на території Вовковинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та змін цільового призначення.

Заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, 3 м. Київ 03151, ЄДРПОУ 39411771) та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6821583200:08:045:0004, заг. площею 2га., що розташована за межами населених пунктів Вовковинецької селищної ради на території Вовковинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Текст ухвали складено 08.01.2025 року.

Суддя: Л. В. Грицишина