Ухвала

від 08.01.2025 по справі 140/37/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/37/25 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Любешівського сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 в його інтересах звернулася з позовом до Любешівського сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмови у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов`язання оформити та видати бланк паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до вказаного Положення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Так згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Абзацом першим частини першої статті 3 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону Закону №3674-VI).

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2024 року 3028,00 грн.

Отже, цей позов немайнового характеру (поданий 19 грудня 2024 року) повинен бути оплачений судовим збором у розмірі 1211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або належних доказів, на підставі яких позивач є звільненим від сплати судового збору.

Поряд з тим необхідно зауважити, що пункт 14 частини другої статті 3 Закону №3674-VI не передбачає, що судовий збір не справляється за подання "позовної заяви" про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. На користь цього висновку свідчить підпункт "ґ" пункту 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Загалом частина друга статті 3 Закону №3674-VI містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, розмежовуючи поняття "заява" та "позовна заява", а стаття 5 - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так відповідно до частини першої статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з позовом, ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітньої особи в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Проте представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини, від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону №3674-VI (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон №3674-VI не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №640/109/19, в ухвалі Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі №140/34665/23.

Отже, Савчук Ж.І., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 як його законний представник, звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою, за подання якої передбачено сплату судового збору.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн або доказів, що є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Савчук Жанни Іванівни в інтересах ОСОБА_2 до Любешівського сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачеві без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк