Ухвала

від 07.01.2025 по справі 160/13/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 січня 2025 року Справа 160/13/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

01.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) , в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Миколи ЧЕРКАСОВА від 10.07.2024 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 74792846 у сумі 32000,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Миколи ЧЕРКАСОВА про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.04.2024 за виконавчим провадженням №74792846 у сумі 312,00 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернені до суду вимоги є майновими.

Отже, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною другою статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, про оскаржувані постанови позивачу стало відомо 11.12.2024 року про що також свідчать матеріали справи та зміст позовної заяви позивача.

А, отже останнім днем строку звернення до суду з вказаним позовом є 21.12.2024 року.

Водночас, судом встановлено, що вказаний позов надано до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» 31.12.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом, позивачем разом із позовною заявою до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, в якій останній зазначає, що державним виконавцем порушено вимоги до строку та порядку надсилання документів виконавчого провадження, встановлені абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а тому з урахуванням часу розгляду скарги позивача на дії державного виконавця до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, скаржник просить визнати причини пропуску строку для оскарження дій державного виконавця поважними.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Як вже зазначалося судом, частиною другою статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з пояснень представника позивача, позивач про порушення своїх прав, дізнався 11.12.2024 року.

Втім, як зазначає представник позивача, 23.12.2024 року позивачем подано скаргу на дії державного виконавця до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Разом з цим, із даним позовом позивач звернувся до суду тільки 31.12.2024 року, тобто із пропуском строку, встановленого законом.

Суд вказує, що подання скарги на дії державного виконавця до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не є обставиною, яка зупиняє перебіг строків для звернення до суду.

Крім того, суд зауважує, що представником позивача не наводиться обґрунтувань та причин, як період подання та розгляду скарги на дії державного виконавця Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, вплинув на своєчасне звернення до суду із даним позовом, оскільки розгляд відповідної скарги не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, з огляду на обізнаність позивача про порушення його прав, починаючи з 11.12.2024 року.

Суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Таким чином, суд вказує, що подання та розгляду скарги на дії державного виконавця Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, з огляду на обізнаність позивача про порушення його прав, починаючи з 11.12.2024 року.

Відтак, суд зазначає, що позивач не звернувся до суду в десятиденний строк, як це встановлено законом, а надав позов пізніше, не маючи на те ґрунтовних та об`єктивних причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваною постановою у встановлений строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

А тому, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 21.12.2024 року.

Отже, позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи означене, суд вбачає за необхідне надати можливість позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати належні підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку;

- документ про доплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» до Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку;

- документ про доплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський