Рішення

від 08.01.2025 по справі 160/27757/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 рокуСправа №160/27757/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Тракторний Завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тракторний Завод» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024 та рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2024/000413.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.05.2024 між ТОВ «ТД «Тракторний Завод» та компанією SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай) укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів №SD2024, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту, для подальшої поставки в Україну. Згідно із контрактом №SD2024 від 01.05.2024 та додатком №2024-1 від 24.06.2024 року до нього ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» придбало у компанії SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай) трактори колісні. Загалом, за цією додатковою угодою №2024-1 від 24.06.2024 було придбано товару на загальну суму 75 729,60 дол. США. Згідно із умовами контракту №SD2024 від 01.05.2024, додатку №2024-1 від 24.06.2024, а також комерційного інвойсу №2024-1 від 24.06.2024, продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику. На підставі вказаного контракту вищевказаний товар було ввезено на митну територію України у контейнерах залізничним транспортом. З метою митного оформлення товару, позивач 14.10.2024 подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA403070008134U9, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10ст. 58 Митного кодексу України. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідач не надав жодних аргументів та доказів того, що задекларований товар суперечить вимогам митного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 13.11.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30.10.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №24UA403070008134U9 від 14.10.2024, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Тернопільською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: до митної вартості не додані витрати на доставку; наданий прайс-лист б/н від 03.06.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність; цінова пропозиція від виробника б/н від 17.06.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СТ Тернопіль, що обмежує конкурентність; декларантом документально не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), до митного оформлення не подано коносамент; в митній декларації заявлено товар №1 за кодом УКТЗЕД 8701921080 та товар №2 за кодом УКТЗЕД 8701911010, тоді як у копії експортної декларації країни відправлення №431020240000180573 від 04.08.2024 зазначено класифікаційний код товару №1 8701911000 та класифікаційний код до товару №2 8701921000. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

Також, 30.10.2024 на адресу суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.11.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тракторний завод» зареєстроване 27.12.2011, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37989515.

Основний вид діяльності за КВЕД: 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

Так, 01.05.2024 між ТОВ «ТД «Тракторний Завод», від імені якого діяв керівник Шкуропат Олег Миколайович (покупець), та компанією SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай), від імені якої діяв директор Mr. Chen Pengmin (продавець), укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів №SD2024, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною даного контракту, для подальшої поставки в Україну.

Згідно із контрактом №SD2024 від 01.05.2024 та додатком №2024-1 від 24.06.2024 року до нього ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» придбало у компанії SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай) наступні товари:

1) трактор колісний ДМТЗ 244НХ у кількості 16 шт. за сукупною ціною 32119,20 дол. США (2007,45 дол. США за 1 шт.);

2) трактор колісний ДМТЗ 554НХС у кількості 16 шт. за сукупною ціною 43 610,40 дол. США (2725,65 дол. США за 1 шт.).

Загалом, за цією додатковою угодою №2024-1 від 24.06.2024 ТОВ «ТД «Тракторний завод» у компанії SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай) було придбано товару на загальну суму 75 729,60 дол. США.

Країна виробництва означеного товару: Китайська Народна Республіка.

Згідно із умовами контракту №SD2024 від 01.05.2024, додатку №2024-1 від 24.06.2024, а також комерційного інвойсу №2024-1 від 24.06.2024, продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.

На вказаних умовах, продавець SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD (Китай), оплатив витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

На підставі вказаного контракту вищевказаний товар було ввезено на митну територію України у контейнерах залізничним транспортом.

З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ «ТД «Тракторний Завод» 14.10.2024 подало до митного оформлення митну декларацію №24UA403070008134U9, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

- трактор колісний ДМТЗ 554НХС - 16 шт. Тип двигуна: дизельний чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 36,80 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024: двит. L810416532B, куз. 2409017, шасі 2409017, двиг. L810516886B, куз. НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_1 , двиг. L810312527B, куз. НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , двиг. L810516888B, куз. НОМЕР_3 , шасі НОМЕР_3 , двиг. L810516890B, куз. НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_4 , двиг. L810516891B, куз. НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_5 , двиг. L810416556В, куз. НОМЕР_6 , шасі НОМЕР_6 , двиг. L810516884B, куз. НОМЕР_7 , шасі НОМЕР_7 , двиг. L810516877B, куз, 2409025, шасі НОМЕР_8 , двиг. L810516882B, куз. НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_9 , двиг. L810516883B, куз. НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_10 , двиг. L810516878B, куз. НОМЕР_11 , шасі НОМЕР_11 , двиг. L810101731B, куз. НОМЕР_12 , шасі НОМЕР_12 , двиг. L810101724B, куз. НОМЕР_13 , шасі НОМЕР_13 , двиг. L810413321B, куз. НОМЕР_14 , шасі НОМЕР_14 , двиг. НОМЕР_15 , куз. НОМЕР_16 , шасі НОМЕР_16 . Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: ДМТЗ. Виробник: SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD. Країна виробництва: CN;

- трактор колісний ДМТЗ 244НХ - 16 шт. Тип двигуна: дизельний, трициліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2024: двиг. L810516765B, куз. НОМЕР_17 , шасі НОМЕР_18 , двиг. L810516767B, куз. НОМЕР_19 , шасі НОМЕР_19 , двиг. L810516770В, куз. НОМЕР_20 , шасі НОМЕР_20 , двиг. L810516773В, куз. НОМЕР_21 , шасі НОМЕР_21 , двиг L810516763B, куз. НОМЕР_22 , шасі НОМЕР_22 , двиг. L810516769В, куз. НОМЕР_23 , шасі НОМЕР_23 , двиг. L810516771B, куз. НОМЕР_24 , шасі НОМЕР_24 , двиг. L810516766B, куз. НОМЕР_25 , шасі НОМЕР_25 , двиг. L810516778B, куз. НОМЕР_26 , шасі НОМЕР_26 , двиг. НОМЕР_27 , куз. НОМЕР_28 , шасі НОМЕР_28 , двиг. L810516768B, куз. НОМЕР_29 , шасі НОМЕР_29 , двиг. L810516777B, куз. НОМЕР_30 , шасі НОМЕР_30 , двиг. L810516774B, куз. НОМЕР_31 , шасі НОМЕР_31 , двиг. L810516772B, куз. НОМЕР_32 , шасі НОМЕР_32 , двиг. НОМЕР_33 , куз. НОМЕР_34 , шасі НОМЕР_34 , двиг. НОМЕР_35 , куз. НОМЕР_36 , шасі НОМЕР_36 . Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: ДМТЗ. Виробник: SADIN INTERNATIONAL TRADE (SHANDONG) CO., LTD. Країна виробництва: CN.

Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції) у розмірі 75729,60 доларів США або 3119234,07 грн (відповідно до обмінного курсу згідно декларації де 1 дол США = 41,1891 грн).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №SD2024 від 01.05.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток №2024-1 від 24.06.2021, сертифікат якості - сертифікат від виробника товару б/н від 02.08.2024, пакувальний лист №2024-1 від 02.08.2024, рахунок-фактура (інвойс) №2024-1 від 24.06.2024, накладні ЦІМ №2151551606 від 04.10.2024, №2151551655 від 04.10.2024, №2151551739 від 04.10.2024, супровідні документи TI №24PL322080NS70FW09 від 29.09.2024, №24PL322080NS70FW84 від 29.09.2024, №24PL322080NS70FX08 від 29.09.2024, сертифікат про походження товару №C24MAC41 DXU90029 від 10.10.2024, некласифікований комерційний документ - цінова пропозиція від виробника від 17.06.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03.06.2024, розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із загальної калькуляції від виробника б/ н від 24.06.2024, декларація про відповідність №б/н від 04.10.2024, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - заява б/н від 14.10.2024, лист б/н від 10.10.2024, технічні паспорта від виробника товару від 02.08.2024, технічні характеристики від виробника товару від 02.08.2024, фото табличок від 02.08.2024, копія митної декларації країни відправлення №431020240000180573 від 04.08.2024.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Тернопільською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.05.2024 №SD2024 та доповнення до зовнішньоекономічного контракту додатку №2024-1 від 24.06.2024.

Розрахунок ціни згідно із випискою з калькуляції від 24.06.2024 здійснено на підставі додатку №2024-1 від 24.06.2024, в якому вказані умови поставки СРТ Тернопіль.

Згідно із ІНКОТЕРМС умови поставки СРТ означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Проте, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані.

2) наданий декларантом до митного оформлення прайс-лист б/н від 03.06.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність;

3) цінова пропозиція від виробника б/н від 17.06.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СТ Тернопіль, що обмежує конкурентність;

4) декларантом документально не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), до митного оформлення не подано коносамент;

5) у копії експортної декларації країни відправлення №431020240000180573 від 04.08.2024 зазначено класифікаційний код товар №1 8701911000 та класифікаційний код до товару №2 8701921000.

Проте, в поданій до митного оформлення митній декларації від 14.10.2024 №24UA403070008134U9 заявлено товар №1 за кодом УКТЗЕД 8701921080 та товару №2 за кодом УКТЗЕД 8701911010.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниТернопільською митницею 14.10.2024 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи;

- страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вказаних документів надати:

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листом від 15.10.2024 №4 уповноваженою особою декларанта повідомлено митницю про те, що додаткові документи відсутні.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «Торговий дім «Тракторний завод» листом від 15.10.2024 №4 було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000413 від 15.10.2024.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000413 від 15.10.2024.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України)).

Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другоївосьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 15.10.2024 прийнято спірне рішення №UA403070/2024/000263/2 про коригування митної вартості товарів за МД № 24UA403070002326U5 від 14.10.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішеннята у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зауважень митного органу про те, що витрати на доставку товару до митної вартості позивачем не додані до митної вартості.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як вбачається з матеріалів справі, за умовами контракту №SD2024 від 01.05.2024, строк на умови поставки товару визначаються у відповідному додатку на кожну партію товару, який є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до додатку №2024-1 від 24.06.2024, відомості з якого узгоджені з комерційним інвойсом №2024-1 від 24.06.2024, поставка оцінюваного товару здійснювалась на умовах СРТ-Тернопіль, Україна.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Термін СРТ зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару та одержати товар від перевізника в названому місці.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, погоджуючи умови поставки СРТ, сторони передбачили, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт (транспортні витрати).

Наведені обставини спростовують висновки відповідача щодо можливих додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, оскільки місцем призначення за умовами поставки СРТ є Тернопіль, Україна, а отже позивач не поніс жодних додаткових витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Безпідставними, на переконання суду, є і зауваження митного органу щодо наданого позивачем прайс-листа від 03.06.2024 №б/н.

Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не передбачено.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що прайс-лист від 03.06.2024 №б/н не суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, а відомості, зазначені у прайс-листі, знайшли своє підтвердження у первинних документах: комерційному інвойсі, пакувальному листі, виписці із загальної калькуляції від 24.06.2024 тощо.

Щодо висновків митного органу про не підтвердження частини транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), оскільки до митного оформлення не подано коносамент, суд зазначає, що відповідно до статті 53 МК України коносамент не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Крім того, за умовами контракту№SD2024 від 01.05.2024, продавець зобов`язаний вислати на електронну адресу покупця наступні документи: комерційний інвойс, пакувальний лист на заявлену партію товару, сертифікат про походження товару, документи, які підтверджують технічні характеристики партії товару, що поставляється

Отже, умовами контракту не визначено обов`язковим надіслання коносаменту покупцю.

За вказаних обставин, зауваження митного органу про не надання до митного оформлення коносаменту жодним чином не обґрунтовують висновків про виявлені неточності та розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Подання митної декларації країни відправлення передбачено частиною третьою статті 53 МК України як додатковий документ, який може витребовуватись виключно якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, ненадання позивачем перекладу копії митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такої не є обов`язковим на підтвердження митної вартості товару.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024 не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятої на підставі оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що відповідно дост. 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України№UA403070/2024/000413 від 15.10.2024 прийнята на підставі скасованого рішення та буде автоматично скасована митним органом, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Тернопільської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 9 365,81 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №841 від 16.10.2024.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 4 682,91 грн, що становить 50 % від суми сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці у період з 24.12.2024 по 07.01.2025, рішення ухвалено першого робочого дня.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тракторний Завод» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37989515) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ ВП: 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці №UA403070/2024/000263/2 від 15.10.2024.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тракторний Завод» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37989515) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ ВП: 43985576) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 682,91 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят дві гривні дев`яносто одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець