Ухвала

від 08.01.2025 по справі 200/92/25

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 січня 2025 року Справа №200/92/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції про визнання батьківства та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

06 січня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним позовом (позов зареєстрований в суді 07 січня 2025 року), в якому просив визнати батьківство та зобов`язати відділ ДРАЦС внести зміни в актовий запис 755 від 24 липня 1978 року, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, змінивши прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

Позивач зазначав, зокрема, що у зв`язку з невідповідністю його прізвища звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про його народження, а саме просив виправити прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », проте 03 січня 2025 року за особистому зверненні отримав висновок від 04 листопада 2024 року про відмову у внесенні змін.

Тобто, фактично позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria, заява № 7360/76) зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням та припиненням їхньої дії, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (ст. 1 Закону).

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до статті 9 Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України.

Питання про внесення змін до актового запису цивільного стану врегульовано статтею 22 вказаного Закону, відповідно до частини 1 якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

Згідно з частинами 2 - 4 статті 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерств юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 на виконання вказаних вимог Закону затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Вказані правила містять аналогічні положення, відповідно до яких Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) (п. 2.1 розд. II Правил); зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису (п.1.7 розд. I Правил).

Відповідно до п. 2.12 розд. II Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підпунктами 2.12.1, 2.13.2, 2.13.3, 2.13.4 та 2.13.12 п. 2.13 розд. II Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема:

рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

постанова адміністративного суду;

висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

заява про визнання батьківства.

Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до пп. 2.16.7 п. 2.16 розд. II Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Згідно з п. 2.18 розд. II Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу (п. 2.28 розд. ІІ спірних правовідносин не стосується).

Спір у даній справі виник через відмову відповідача внести зміни до актового запису цивільного стану.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року у справі №807/45/17 (провадження № К/9901/21049/18) висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії.

З посиланням на наведені норми законодавства, а також на частини 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позов про зобов`язання внести зміни до актового запису спрямований на захист права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення в актовому записі певної інформації, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд розглядає за правилами адміністративного судочинства і вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Великою Палатою Верховного Суду у вказаній в постанові викладено правову позицію, що якщо міститься лише вимога позивача зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису без оскарження відмови внести зміни до актового запису цивільного стану чи визнання неправомірними дії відповідача, то спір у такій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 425/2737/17, в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №822/1824/16, від 10 липня 2019 року в справі №826/1785/17.

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У даній справі позивач не просив визнати неправомірними відповідні дії відповідача, не оскаржував відмову у внесенні зміни до актового запису цивільного стану, а лише мав намір вирішити питання про внесення змін у існуючий актовий запис.

За таких обставин спір у даній справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже вирішення спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України; спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Дружківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції про визнання батьківства та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 08 січня 2025 року.

Суддя Т.В. Логойда