Рішення

від 27.12.2024 по справі 260/6943/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6943/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник відповідача - Жуков В.В.,

представник третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України №115-тр/т від 10 жовтня 2024 року «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним наказом Державної екологічної інспекції України встановлено простій у роботі Мартину Івану Андрійовичу, начальнику Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього середовища Закарпатської області, з 11.10.2024 року. Позивач вказує, що у спірному наказі не зазначено обставини, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання позивачем роботи, через введення воєнного стану на території України, а також не наведено доказів таких обставин. Разом з цим, через введення воєнного стану позивачу оголошено простій у роботі на посаді керівника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, але при цьому робота інспекції як державного органу не зупиняється. В спірному наказі не зазначено обставин, які створюють загрозу життю та здоров`ю саме позивачу, які об`єктивно були підставою для оголошення простою не існує. Крім того, зазначає, на момент винесення наказу на території Закарпатської області не велися воєнні (бойові дії) та така територія не перебувала в тимчасовій окупації. Прямої загрози життю і здоров`ю позивача, яка б була об`єктивною причиною встановлення простою у роботі керівника державного органу не існувало. З огляду на вказане, вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що порушує його права, а тому просить його скасувати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

28 серпня 2020 року, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що позивачем помилково та необґрунтовано ставиться в залежність можливість обмеження конституційного права на працю, тільки в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", адже такі вводяться тільки військовим командуванням разом із військовими адміністраціями, і не впливають на можливість введення в період воєнного стану органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями та ін. обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задоволити з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову, з мотивів викладених у письмовому відзиві.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Заслухавши думку позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 » керуючись частиною третьою ст. 5 Закону України "Про державну службу", частиною 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України, ст. 12 та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оплату праці", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) затвердженим Законом України від 22.02.2022 № 2102-ІХ, постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану», пп. 23 п. 12 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.2017 №275 (із змінами), а також враховуючи постанову КМУ від 13.03.2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" (зі змінами), у зв`язку з відсутністю можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідність для виконання роботи встановлено простій у роботі ОСОБА_1 , начальнику Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього середовища Закарпатської області, з 11 жовтня 2024 року, та встановлено виплату посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця у межах фонду заробітної плати.

Позивач не погоджуючись із наказом Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 », вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Конституція України, визначає зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини. Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (статті 1, 3 частини перша, друга, сьома статті 43 Конституції України).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю (далі - КЗпП України) (відповідно до преамбули цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.3 та ст.4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Відповідно до положень ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.

Іншими словами, простоєм вважається вимушене призупинення роботи. При цьому, оплата праці за час простою залежать від того з чиєї вини він виник.

Щодо правомірності винесення відповідачем наказу Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 », то суд виходить з наступного.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згідно з відповідними указами Президента України продовжено до сьогоднішнього дня.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389-VIII).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що вказаним Указом встановлено можливість обмеження конституційного права на працю, але в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Суд зазначає, що у спірному наказі Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 » відсутнє посилання на відповідні положення частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що виключає можливість у спірних правовідносинах обмежувати конституційне право на працю.

Крім того, оскаржуваному наказі про оголошення простою у роботі позивачу не зазначено обставини, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання позивачем роботи саме через введення воєнного стану на території України, а також не наведено доказів таких обставин.

Таким чином обставин, які створюють загрозу життю та здоров`ю саме позивачу, які об`єктивно були б підставою для оголошення простою не існує, а відповідач, в умовах воєнного стану, діючи фактично на власний розсуд, встановив простій у роботі начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в той час коли саме керівники повинні вживати усіх можливих заходів для подальшої роботи державного органу.

Разом з тим, суд зазначає, що у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.10.2024 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309) Закарпатська область - відсутня.

Отже, на момент видання наказу Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 » на території Закарпатської області не велись воєнні (бойові дії) та така територія не перебувала в тимчасовій окупації. Вбачається що прямої загрози життю та здоров`ю позивача, яка б була об`єктивною причиною встановлення простою у роботі керівника даного державного органу не існувало.

Станом на сьогоднішній день, Закарпатська область не включена до вищезазначеного Переліку.

Разом з цим, судом встановлено, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області у період воєнного стану безперервно функціонує та зупинення роботи (що є однією із підстав для оголошення простою) не відбулось, доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що покладання виконання обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на іншу особу, що не запереречено відповідачем, спростовує відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи позивачем саме через введення воєнного стану на території України.

Національне агентство України з питань державної служби у роз`ясненні від 28.04.2022 №152-р/з «Щодо призначення на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігається посада» звернуло увагу на таке.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, надано право до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати праці, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Суд звертає увагу й на те, що відповідач не приймав рішення про призупинення роботи державного органу та не приймав рішення про форми організації праці позивача, натомість на час простою у роботі позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Закарпатської області на цю посаду відповідачем призначено іншу особу.

Отже, самої по собі дії правового режиму воєнного стану в Україні недостатньо для оголошення простою в роботі конкретного працівника, у даному випадку начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Мартина І.А., якщо державний орган продовжує функціонувати та виконувати свої функції.

Крім того судом не встановлено простою у інших працівників Державної екологічної інспекції Закарпатської області, а відповідачем у відзиві на позовну заяву протилежного не зазначено.

Суд вчергове звертає увагу на те, що введення воєнного стану на території України, не можуть слугувати безумовною підставою оголошення простою у роботі керівника організації. Більше того, у випадку, коли робота державного органу не зупинена.

У спірних правовідносинах позивачем подано докази та наведено фактичні обставини справи, які спростовують необхідність оголошення простою у роботі начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Мартина І.А., а відповідачем не доведено протилежного.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження зупинення роботи Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Так само як і не підтверджено існування обставин, які створюють загрозу життю та здоров`ю саме позивачу, та об`єктивно перешкоджали йому виконувати обов`язки начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, а також, відповідачем не зазначено обставин, які б свідчили про відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної екологічної інспекції України від 10.10.2024 №115-тр/т «Про встановлення простою у роботі Мартину І.А» не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України підлягає стягненню сплачений, згідно квитанції за №4010510041 від 05.11.2024 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 37508533) про визнання протиправним та скасування наказу, третя особа - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області (вул. Швабська, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 38015668) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України №115-тр/т від 10 жовтня 2024 року "Про встановлення простою у роботі ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ: 37508533) судові витрати у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.01.2025 року, після виходу судді із щорічної додаткової відпустки.

СуддяС.А. Гебеш